Ухвала

від 26.08.2020 по справі 520/12771/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 520/12771/19

адміністративне провадження № К/9901/20503/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №520/12771/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Вовчанський олійноекстракційний завод до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2020 зазначена справа розподілена на колегію суддів: Гончарову І.А.- головуючий суддя, Васильєву І.А., Пасічник С.С.

Приватне акціонерне товариство Вовчанський олійноекстракційний завод звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0000301418 від 22.08.2019.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна платнова/позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства Вовчанський олійноекстракційний завод . Результати перевірки оформлені актом № 2681/20-40-14-18-07/00373936 від 05.08.2019, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:

- абз. "а" п. 198.1, абз. 1, абз. 2 п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) і підпунктів 1 і 2 п. 4 розділу ІІ "Податковий кредит" розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції Україи 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 152469,01 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення до Головного управління ДФС у Харківській області.

За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДФС у Харківській області частково спростовані висновки, викладені в акті перевірки та підтверджено взаємостосунки Приватного акціонерного товариства Вовчанський олійноекстракційний завод та Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Владар-Харків на суму податкового кредиту на суму 1016 грн за грудень 2017 року та за травень 2017 року по взаємостосункам із Товариством з обмеженою відповідальністю Леко Трейд на суму 9124,60 грн, що відображені у акті перевірки №2681/20-40-14-18-07/00373936 від 05.08.2019, в результаті чого сума завищеного кредиту становить 142 328,40 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 2681/20-40-14-18-07/00373936 від 05.08.2019 з урахуванням розгляду заперечень, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301418 від 22.08.2019, яким застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 142 328,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №0000301418 від 22.08.2019 у розмірі 142 328,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №520/12771/19 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №520/12771/19 є визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000301418 від 22.08.2019 у розмірі 142328,00 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №520/12771/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №520/12771/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва С.С. Пасічник