Рішення

від 31.08.2020 по справі 908/1308/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/74/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 Справа № 908/1308/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Сади України (юридична адреса: (64032, Харківська область, Кегичівський район, с. Красне)

до відповідача фізичної особи-підприємця Артюха Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення грошових коштів

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма Сади України з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця Артюха Ігоря Івановича про стягнення 421.758,24 грн., які складаються з 289.800,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 45.018,24 грн. 30% річних та 43.470,00 грн. 15% штрафу.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару (насіння гібриду соняшника) поставленого за видатковою накладною №770000024 від 10.05.2019 в рамках договору №СУ770000013 від 13.03.2019. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував 30% річних та 15% штрафу. Позов обґрунтовано ст. 124 Конституції України, ст. ст. 549, 694 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 216, 218, 230 ГК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.05.2020 позовну заяву ТОВ агрофірма Сади України залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 відмовлено ТОВ агрофірма Сади України у задоволенні клопотання про зміну предмету позову на стадії прийняття позовної заяви до розгляду. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1308/20, присвоєно справі номер провадження 28/74/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження фізичної особи-підприємця Артюха Ігоря Івановича є: АДРЕСА_2 .

Ухвала суду від 30.06.2020 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Втім зазначена ухвала 04.08.2020 повернута на адресу суду з позначкою представників Укрпошти про причину не вручення за закінченням строку зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

29.07.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання вих. №52 від 22.07.2020 про заміну предмету позову, а саме позивач просить суд стягнути з ФОП Артюха І.І. 421.758,24 грн., які складаються з 289.800,00 грн. основного боргу, 86.940,00 грн. 30% штрафу за неукладення договору забезпечення виконання зобов`язання та 45.018,24 грн. 30% річних за користування чужими грошовими коштами. До клопотання додані докази надсилання пакету документів на адресу відповідача.

Відповідно до п. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Враховуючи наведені вище норму права та дотримання позивачем положень ст. ст. 46, 170 ГПК України, суд задовольнив клопотання позивача про заміну предмету спору.

З огляду на зазначене судом розглядається спір про стягнення з ФОП Артюха І.І. 421.758,24 грн., які складаються з 289.800,00 грн. основного боргу, 86.940,00 грн. 30% штрафу за неукладення договору забезпечення виконання зобов`язання та 45.018,24 грн. 30% річних за користування чужими грошовими коштами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 31.08.2020, оскільки 29.08.2020 є суботою.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 31.08.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сади України (продавець, позивач у справі) та фізична особа-підприємець Артюх Ігор Іванович (покупець, відповідач у справі) 13.03.2019 уклали договір купівлі-продажу №СУ770000013 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію - насіннєвий матеріал в асортименті.

Асортимент, ціна, кількість і строк поставки товару обумовлений сторонами в специфікації на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною договору (додаток №1) (п.1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору встановлено, що приймання товару по якості здійснюється покупцем. Покупець зобов`язаний зробити аналіз поставленого товару на відповідність заявленій продавцем якості по зазначених параметрах: вологість, схожість у строк не більше 20 днів з моменту передачі товару покупцю. Факт передачі підтверджується видатковою накладною, належним чином оформленою. У випадку недотримання умов даного пункту покупцем, претензії по якості товару не приймаються.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплату в грошовій формі покупець зобов`язаний виконати наступним чином: платіж у розмірі 289.800,00 грн. за поставлений за договором товар покупець зобов`язаний здійснити у строк до 30.10.2019 року.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що як забезпечення виконання зобов`язань покупцем по оплаті товару в розмірі загальної вартості товару поставленого за даним договором і в строки, визначені даним договором покупець зобов`язаний у строк до 31.05.2019 надати покупцеві забезпечення виконання зобов`язань за цим договором у вигляді застави майбутнього врожаю 2019, а саме: передати в заставу майбутній врожай посівів товарного соняшника загальною площею 46 га. Площу поля сторони визначають із розрахунку 1 мішок = 0,4 га поля з посівом товарного соняшника. Застава майбутнього врожаю оформлюється в письмовій формі шляхом укладання договору застави майбутнього врожаю.

У відповідності до умов договору сторонами підписана Специфікація №1 до договору від 13.03.2019.

Відповідно до зазначеної специфікації продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець прийняти й оплатити на умовах основного договору товар - насіння гібриду соняшника НС Константін Екстра Плюс (F1) у кількості 115 мішків загальною вартістю 241.500,00 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 48.300,00 грн.

В пункті 2 Специфікації зазначено, що строк поставки партії товару становить до 25.04.2019.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 289.800 грн., про що свідчить видаткова накладна №770000024 від 10.05.2019, яка підписана обома сторонами та містить печатки всіх учасників правочину.

Також суду наданий сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння від 13.05.2019 №039656

Претензій щодо кількості або якості товару від відповідача не надходило.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №СУ770000013 від 13.03.2019 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази поставки та отримання відповідачем товару на загальну суму 289.800,00 грн. в рамках договору купівлі-продажу №СУ770000013 від 13.03.2019.

З зазначеного слідує, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманого товару на суму 289.800,00 грн., у встановлений договором строк (до 30.10.2019), не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача 289.800,00 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем п. 6.1 договору, а саме неукладання договору застави майбутнього врожаю товарного соняшника позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% від вартості поставленого товару, тобто 86.940,00 грн.

Пунктом 7.4 договору сторонами узгоджено, що у випадку не надання визначеного в п. 6.1 даного договору забезпечення зобов`язань або несвоєчасного його оформлення покупець несе майнову відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 30% від вартості поставленого товару.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з розрахунком позивача сума штрафу за неукладання договору застави майбутнього врожаю товарного соняшника складає 86.940,00 грн. (289800,00 грн. вартість поставленого товару х 30% = 86.940,00 грн.)

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 86.940,00 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 86.940,00 грн. судом задовольняються.

За порушення відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 30% річних від простроченої суми у розмірі 45018,24 грн. за період з 01.11.2019 по 06.05.2020.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що при здійснені покупцем оплати товару після строку, зазначеного в п. 4.2 даного договору, покупець у порядку ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов`язаний сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 30% річних від простроченої суми, що підлягає оплаті згідно п. 4.1 договору. Відсотки нараховуються від дня, коли товар повинен бути оплачений (п. 4.2) і до дня його фактичної оплати на суму простроченого платежу за весь період прострочення.

Пунктом 5 ст. 694 ЦК України унормовано, що у разі якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Положеннями ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність застосування до відповідача положень ст. ст. 536, 694 ЦК України.

Втім, даний позивачем розрахунок 30% річних за період з 01.11.2019 по 06.05.2020, суд визнав виконаним невірно, оскільки позивачем неправильно визначена кількість днів прострочення.

Так, умовами договору (п.4.2 договору) сторонами узгоджений строк оплати,а саме до 30.10.2019. Отже, початок прострочення виконання відповідачем зобов`язання слід обраховувати з 31.10.2019.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума 30% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання складає 44.697,40 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство").

РОЗРАХУНОК РІЧНИХ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 30% 31.10.2019 06.05.2020 188 289800 44697.40

Решта вимог про стягнення 30% річних у розмірі 320,84 грн. задоволенню не підлягає, оскільки заявлена безпідставно.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару в рамках договору купівлі-продажу №СУ770000013 від 13.03.2019 суду не надав. Також відповідачем не спростовано факт наявності господарських правовідносин з позивачем, які регулюються умовами договору купівлі-продажу №СУ770000013 від 13.03.2019 та, як наслідок отримання продукції в рамках зазначеного правочину.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 6.321,56 грн. (421.437,40 грн. (задоволено) х 1,5%)= 6.321,56 грн. Решта судових витрат у розмірі 4,81 грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Сади України до відповідача фізичної особи-підприємця Артюха Ігоря Івановича про стягнення 421.758,24 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Артюха Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Сади України (юридична адреса: (64032, Харківська область, Кегичівський район, с. Красне, ідентифікаційний код 20212313) 289.800,00 грн. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості, 86.940,00 грн. (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот сорок грн. 00 коп.) 30% штрафу, 44.697,40 грн. (сорок чотири тисячі шістсот дев`яносто сім грн. 40коп.) 30% річних за користування чужими грошовими коштами, 6.321,56 грн. (шість тисяч триста двадцять одну грн. 56 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині стягнення 320,84 грн. 30% річних.

4. Судові витрати у розмірі 4,81 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Федорова