Рішення

від 05.08.2020 по справі 908/37/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/12/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020 Справа № 908/37/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/37/20

за позовом: Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (вул. Шевченка, 50/57, м. Токмак, Запорізька область, 71701) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) в особі в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" (вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70015, ідентифікаційний код 00488800)

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у загальній сумі 14942,87 грн.

за участю представників:

прокурор: Стешенко В.Є., прокурор відділу прокуратури Запорізької області, службове посвідчення № 038186 видане 30.12.2015

позивач: не прибув

відповідач: Деревянко Д.В., довіреність № 1 від 03.01.2020

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" про стягнення до державного бюджету плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у загальному розмірі - 14942,87 грн., що еквівалентно 253,44 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 17.10.2018, та 208,98 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку - 19.10.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/37/20 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/12/20. Підготовче судове засідання призначено на 03.02.2020.

29.01.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач зокрема зазначає, що оскільки габаритно-ваговий контроль здійснено за допомогою не повіреного для здійснення зважування транспорту під час його руху засобу вимірювальної техніки, то всі надані позивачем докази завдання збитків не є допустимими.

Ухвалою від 03.02.2020 відкладено підготовче засідання на 25.02.2020.

04.02.2020 прокуратурою подана суду відповідь на відзив від 31.01.2020 № 37/1-1553-вих.20, в якій останній зазначає, що з сертифікату перевірки типу серії СТ № 000438 в графі Тип приладу вказано, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Отже, вимірювальний прилад призначений також й для динамічного вимірювання. Крім того, вказаний прилад пройшов періодичну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку № 34-00/1621 від 30.05.2018 з терміном дії до 30.05.2019.

12.02.2020 відповідач надав суду заперечення, вважаємо, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним було здійснено габаритно-ваговий контроль за допомогою засобу вимірювальної техніки, на який отримано свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП Укрметртестстандарт на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у динамічному режимі зважування (під час руху).

У судовому засіданні 25.02.2020 прийнято рішення про закриття підготовчого провадження, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 19.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/37/20 до 15.04.2020, поновлено провадження з 15.04.2020, судове засідання призначено на 15.04.2020.

Ухвалою від 15.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 15.06.2020 судове засідання у справі № 908/37/20 призначено на 05.08.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 05.08.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні учасників процесу.

Представники сторін оголосили про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 217, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст.29 Закону України Про дорожній рух , ст.ст. 1, 33, 48, 60 Закону України Про автомобільний транспорт , ст. 14 Закону України Про державний бюджет на 2018 рік , просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В засіданні 05.08.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

17.10.2018 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

Так, на підставі щотижневого графіку проведення перевірок від 16.10.2018 № 28764/25/18-18 та направлення на рейдову перевірку від 16.10.2018 № 003286 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 17.10.2018 на 341 км а/д Харків-Сімферополь, проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки JANMIL модель НW1S, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Аналогічний факт встановлено 19.10.2018, на підставі вищевказаного щотижневого графіку проведення перевірок та направлення на рейдову перевірку від 18.10.2018 № 003291, а саме посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області 19.10.2018 на 341 км а/д Харків-Сімферополь, проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки КЕМРІSСНЕ модель WAGЕNBОUW державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Зазначені автомобілі згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 та НОМЕР_8 належать ПАТ Петромихайлівське (код ЄДРПОУ 00488800), яке зареєстровано за адресою: вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область.

За даним фактом посадовими особами складено відповідні акти від 17.10.2018 № 090503 та від 19.10.2018 № 090519 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю відповідно від 17.10.2018 № 0010770 та від 19.10.2018 № 0010903, а також акти про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.10.2018 № 0013770 та від 19.10.2018 № 0013903.

Факт порушення вагових обмежень також підтверджується довідками про зважування від 17.10.2018 № 16968 (складена о 10 год. 47 хв.) та від 19.10.2018 № 17122 (о 12 год. 56 хв.).

Згідно товарно-транспортній накладній від 17.10.2018 № 130075, вищезазначений автомобіль DAF з причепом під керуванням водія ОСОБА_1 прямували із села Петро-Михайлівка Вільнянського району Запорізької області, (пункт навантаження) до с. Благовіщенка, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область (пункт розвантаження).

В свою чергу 19.10.2018 автомобіль DAF з причепом під керуванням водія ОСОБА_2 прямував з м. Запоріжжя до с. Велика Білозерка, Великобілозерський район, Запорізька область без оформлення товарно-транспортної накладної, лише за накладною від 19.10.2018.

Згідно до листів Вільнянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2019 за № 17501/10/08-01-59-03 та від 21.05.2019 за № 28651/10/08-01-59-03 вищевказані водії не обліковуються, як фізичні особи-підприємці.

Крім того, ПрАТ Петромихайліське щокварталу надавав до податкового органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), де зазначені доходи нараховані та виплачені фізичним особам, в тому числі ОСОБА_1 .

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено розрахунки плати за проїзд великовагових та/або великогабаритного транспортного засобу від 17.10.2018 та від 19.10.2018, відповідно до яких нараховано плату за проїзд у розмірі 253,44 євро та 208,98 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют Євро до Гривні Національного банку України станом на 17.10.2018 (253,44 Євро) еквівалентно 8 201,96 грн. (на день проведення розрахунку, а саме на 17.10.2018 курс гривні до 100 євро становив 3236,2514 гривень) та станом на 19.10.2018 (208,98 Євро) - 6 740,89 грн. (на день проведення розрахунку, а саме на 19.10.2018 курс гривні до 100 євро становив 3225,6162 гривень), яку відповідачем на час звернення прокурора до суду не сплачено.

Разом з тим, відповідно до абзацу 3 п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

У той же час, за листом управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 18.12.2019 № 5269/26/23-19 повідомлено про несплату ПрАТ Петромихайлівське у визначений вище термін коштів у добровільному порядку.

Позовні вимоги до відповідача обґрунтовані тим, що останнім порушено норми законодавства щодо проїзду великовагових та транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та не сплачено розрахованої плати за проїзд.

Крім того, як вбачається з інформації управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 13.05.2019 за № 1214/26/23-19 за вищезазначеними фактами порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт 06.11.2019 керівником управління винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 084102 у розмірі 1700 грн. та № 084103 у розмірі 680 грн. Суми боргу за вказаними постановами відповідно до постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2019 стягнуто у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух , з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт , автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі: - здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422; - видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; - складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 30 Порядку № 879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно пункту 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області зафіксовано навантаження на осі: у першому випадку (17.10.2018): 1) 6,640 т при нормативно допустимих 11т; 2) 9,440 т при нормативно допустимих 11 т; 3) 8,740+7,760+8,570 (строєна вісь), яка загалом становить масу 25,07 т при нормативно допустимих 22 т, а повна маса транспортного засобу склала 41,15т при нормативно допустимих 40 т; та у другому випадку (19.10.2018): 1) 6,480 т при нормативно допустимих 11 т; 2) 8,160 т при нормативно допустимих 11 т; 3) 8,130+7,960+8,220 (строєна вісь), яка загалом становить масу 24,31 т при нормативно допустимих 22 т, а повна маса транспортного засобу склала 38,95 т при нормативно допустимих 40 т.

Вказане є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує зокрема, фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиничну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну задню вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т).

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Станом на 17.10.2018, день проведення розрахунку, сума 253,44 Євро, та станом на 19.10.2018, сума 208,98 за офіційним курсом Гривні, встановленим Національним банком України, складає 14 942,87 грн.

Окрім цього, пунктом 26 згаданого Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Водночас, у передбачені п. 31-1 Порядку № 879 строки, нарахована до сплати ПрАТ Петромихайлівське плата за проїзд в сумі 14 942,87 грн. не сплачена, що також підтверджується листом управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 18.12.2019 № 5269/26/23-19.

За вищевказаних обставин плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 14 942,87 грн. підлягає стягненню з ПАТ Петромихайлівське на користь Державного бюджету України.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання, зокрема застосовується такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами п.41 Порядку встановлено, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Визначена плата за проїзд, не оскаржена в установленому порядку та не сплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, що підтверджується наданою Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області інформацією від 18.12.2019 № 5269/26/23-19.

Таким чином, ухилення від сплати коштів за проїзд призводить до ненадходження грошових коштів до Державного бюджету України.

Так, беручи до уваги норми Закону України Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів авто до рогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Управлінням Уктрансбезпеки у Запорізькій області 08.11.2018 та 09.11.2018 направлено відповідачу листи про необхідність сплати грошових коштів в загальному розмірі 14 942,87 грн., з копіями відповідних документів.

Проте, на даний час, відповідач зазначені кошти не сплатив.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту виявленого порушення.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб`єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.

Як вбачається з сертифікату перевірки типу серії СТ № 000438, в графі Тип приладу вказано, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.

Отже, вимірювальний прилад призначений також й для динамічного вимірювання.

Крім того, вказаний прилад пройшов періодичну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку № 34-00/1621 від 30.05.2018 з терміном дії до 30.05.2019. Вказане свідчить про дотримання вимог ст. 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги Токмацької місцевої прокуратури про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у загальному розмірі 14 942,87 грн., що еквівалентно 253,44 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 17.10.2018, та 208,98 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 19.10.2018, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське (ЄДРПОУ 00488800; вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70015) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса: 03135, м. Київ, просп. Перемоги,14), до державного бюджету за наступним реквізитами: р/р НОМЕР_9 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38025440, МФО 813015, призначення платежу 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у загальному розмірі 14 942 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок дві) грн. 85 коп., що еквівалентно 253,44 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 17.10.2018, та 208,98 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 19.10.2018.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Петромихайлівське (ЄДРПОУ 00488800; вул. Миру, буд. 89, с. Петро-Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70015) на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (ЄДРПОУ 02909973; вул. Шевченка, 50/57, м. Токмак, Запорізька область, 71701; розрахунковий рахунок № 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.08.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян