Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/1760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/1760/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про визнання договору припиненим

Суддя: Шкурдова Л.М.

секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача: Кліндухов П.В., за дог.про над.прав. доп

від відповідача: Решетило Р.Г., за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс" до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання Договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 припиненим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням КМДА постановлено розпочати будівництво школи на майданчику для паркування, експлуатація якого є предметом даного договору, а отже, має місце настання форс-мажорних обставин. Оскільки вказані обставини тривають більше 60 днів, договір, за твердженням позивача, припинив свою дію в силу п. 5.2 договору 27.03.2016. Позивач вказує, що листом №15 від 11.12.2015 відповідач повідомив позивача про звільнення паркувального майданчика та погодився на дострокове розірвання договору, що є підставою для визнання договору припиненим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, у справі №910/1760/19 позов задоволено, визнано договір №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс" та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", таким, що припинив свою дію з 27.03.2016.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 910/1760/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/1760/19 передано для розгляду судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2020 прийнято справу №910/1760/19 до розгляду за правилами загального позовного провадження.

15.06.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд визнати припиненим з 27.03.2016 правовідношення за Договором №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, укладеним між комунальним підприємством Київтранспарксервіс та товариством з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс , яка розцінена судом як заява про відмову від частини позовних вимог, про що зазначено в протоколі судового засідання від 07.07.2020р.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи, що єдиним належним доказом, який підтверджує настання обставин непереборної сили, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

В судовому засіданні 07.07.2020 закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 18.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2014 між КП "Київтранспарксервіс" (далі - підприємство) та ТОВ "Стартайм-Плюс" (далі - товариство) укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 (далі - Договір).

Сторонами 31.12.2014 укладено Додаткову угоду №1 до Договору.

Відповідно до пункту 1.1 Договору підприємство надає за плату товариству право на організацію та експлуатацію 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, Дарницький район, просп. М.Бажана, 32, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва (далі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з пунктом 1.2 Договору під "Фіксованими місцями для паркування" в Договорі визначено 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, Дарницький район, просп.М.Бажана, 32, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Пунктом 1.3 Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію Товариству з моменту підписання Договору сторонами.

У пункті 6.1 первісної редакції Договору (до підписання Додаткової угоди №1 від 31.12.2014) сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності 24.03.2014 і діє до 31.12.2014.

У подальшому, шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 31.12.2014 сторони внесли зміни до пункту 6.1 Договору та визначили, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР ГУ МВС УДАІ м. Києва і діє до 31.12.2017.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити Договір, його дія продовжується на такий самий термін.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань є наслідком дії непереборної сили або випадку, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними силами (обставин форс-мажору), а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйку, масових безпорядків, війни, рішення органів державної влади або місцевого самоврядування, що роблять неможливим виконання взятих на себе зобов`язань, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до пункту 5.3 Договору, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 календарних днів, Договір вважається таким, що припинив свою дію.

Листом від 30.10.2015 № 3393 КП "Київтранспарксервіс" повідомило товариство про те, що пунктом 6 Протоколу доручень з питань будівництва загальноосвітньої школи на діл. 65, 66 і дошкільного навчального закладу на ділянці №36 житлового масиву Осокорки, 10 Дарницького району м.Києва передбачене призупинення дії договорів про облаштування паркувальних місць на діл.№36 та ділянках 65, 66 у 10 мікрорайоні житлового масиву Осокорки у зв`язку з будівництвом закладів освіти, та запропонувало позивачу розглянути питання дострокового розірвання укладеного Договору.

В грудні 2015 року у відповідь на вказаний лист товариство повідомило підприємство, що з метою звільнення території паркувального майданчика під будівництво загальноосвітньої школи, ТОВ "Стартайм-Плюс" припинило з 30.11.2015 експлуатацію паркувального майданчика за вказаною адресою. При цьому, Товариство вказало, що у зв`язку з цим Договір №ДНП-2014-03/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою м.Київ, Дарницький район, просп.М.Бажана, 32 слід вважати розірваним з 30.11.2015 (лист від 11.12.2015 №15).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.01.2016 № 22 "Про будівництво загальноосвітньої школи на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65, 66 в Дарницькому районі міста Києва" з метою створення належних умов для виховання дітей, скорочення термінів будівництва та своєчасного введення об`єкта в експлуатацію визначено Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" замовником будівництва загальноосвітньої школи на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65, 66 у Дарницькому районі міста Києва, а також вказано на необхідність вирішення земельно-правових питань в установленому порядку.

Позивач вважає, що вищезазначене листування (зокрема лист від 11.12.2015 №15) свідчить про погодження сторонами припинення експлуатації майданчика та розірвання договору, в зв`язку з чим просить суд визнати факт припинення Договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 в судовому порядку.

Відповідно до ст.626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтями 599-609 ЦК України визначено підстави припинення зобов`язань сторін, зокрема зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Суд зазначає, що господарським судом розглядалась справа №910/20720/16 за позовом КП "Київтранспарксервіс" до ТОВ "Стартайм-Плюс" про стягнення заборгованості за Договором від 24.03.2014 №ДНП-2014-03/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою м.Київ, Дарницький район, просп.М.Бажана, 32 в частині сплати позивачу за період з січня 2016 по жовтень 2016 року щомісячних платежів. Під час розгляду даної справи судами встановлено, що до суду не надано належних доказів припинення діяльності вказаного паркувального майданчику у період з січня по жовтень 2016 року. Долучений до матеріалів справи лист КП "Житлоінвестбуд-УКБ" №114/1216 від 03.03.2017 не є безумовним доказом припинення відповідачем користування правом на організацію та експлуатацію місць паркування у період за який відповідачу нараховано заборгованість. Судом під час розгляду справи №910/20720/16 встановлено, що лист №15 від 11.12.2015, яким ТОВ "Стартайм-Плюс" повідомив позивача про припинення експлуатації майданчика та просив вважати розірваним договір № ДНП-2014-03/10 не можна вважати прийняттям пропозиції дострокового розірвання договору викладеної КП "Київтранспарксервіс" у листі №3393 від 30.10.2015, з огляду на пропуск відповідачем встановленого ч.3 ст.188 ГК України двадцятиденного строку на надання відповіді. Розірвання господарських договорів в односторонньому порядку за ч. 1 ст. 188 ГК України не допускається. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України). Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами угоди про розірвання договору №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 або його розірвання в судовому порядку.

Судом під час розгляду справи №910/20720/16 встановлено, що Договір від 24.03.2014 №ДНП-2014-03/10 сторонами не розірвано та є чинним. Одночасно з цим, доказів направлення листа №15 від 11.12.2015 матеріали справи не містять.

Під час розгляду даної справи позивачем також не надано суду доказів припинення діяльності паркувального майданчика та звільнення паркувального майданчика відповідачем.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. (стаття 652 ЦК України).

Норми чинного законодавства не визначають порядку визнання договору припиненим у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Договір №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 було розірвано сторонами у визначеному законом порядку.

Посилання позивача на існування форс-мажорних обставин, як на підставу для задоволення позову, суд вважає необгрунтованим оскільки позивачем на підтвердження таких обставин висновку Торгово-промислової палати України суду не надано.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Враховуючи те, що відповідно до вимог господарського процесуального законодавства господарським судам не надано повноважень встановлювати юридичні факти, суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, в зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення тексту рішення: 26.08.2020