Рішення

від 31.08.2020 по справі 911/730/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/730/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров`є (07101, Київська обл., м. Славутич, вулиця Ентузіастів, буд. 6, код 03796815)

про стягнення 285000,00 гривень

26.03.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича (далі по тексту - ФОП Мажуга В.П./позивач) від 06.03.2020 про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров`є (далі по тексту - СТОВ Придніпров`є /відповідач) заборгованості в розмірі 285000,00 гривень.

В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення умов договору поставки мінеральних добрив від 08.09.2017 № ЧГ-402/17-М/Д, право вимоги за яким виникло у позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 15/04/11, відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 285000,00 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2020 позовну заяву ФОП Мажуги В.П. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/730/20. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався, хоча щодо розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал за адресою, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поряд із тим, поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копію ухвали суду від 01.04.2020 про відкриття провадження у справі № 911/730/20, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою про невручення.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Одночасно суд зазначає, що в перебігу розгляду справи відповідачем було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про продовження строку для подання відзиву.

На підставі клопотання відповідача, судом на електронну адресу останнього, яка вказана у відповідному клопотанні, було надіслано скан-копії матеріалів справи для ознайомлення, що підтверджується роздруківкою звіту про отримання електронного листа.

Наведе вище у сукупності, дає підстави суду дійти висновку про те, що відповідач обізнаний з приводу розглядуваної справи.

Щодо клопотання відповідача та про продовження строку для подання відзиву, суд вказує наступне.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX (дата набрання чинності - 02.04.2020) розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4. Яким, зокрема, встановлено, що процесуальні строки щодо подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Тобто, встановлений судом строк для подання відзиву був продовжений автоматично в силу вимог Закону № 540-IX, що не потребує постановлення відповідної ухвали.

Надалі, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в наступній редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Прикінцевими та перехідними положеннями вказаного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, враховуючи положення Законів України від 30.03.2020 № 540-IX та від 18.06.2020 № 731-IX, встановлений судом відповідачу строк для надання відзиву на позов, закінчився 06.08.2020.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідач протягом встановленого Законом № 731-IX строку не скористався правом на подання клопотань про продовження процесуальних строків.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2017 ТОВ Імперія-Агро (постачальник) та СТОВ Придніпров`є (покупець) укладено договір поставки мінеральних добрив № ЧГ-102/17-М/Д (договір), відповідно до умов якого:

- в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця мінеральні добрива (надалі іменується товар ), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, яка є не від`ємною частиною цього договору (пункти 1.1., 1.2.) ;

- поставка та відвантаження товару, в рамках договору, здійснюється на умовах і в терміни зазначені в специфікаціях до даного договору залізничним або іншим видом транспорту, або без використання такого згідно умов зазначених в додатках до даного договору (відповідно до правил Інкотермс у редакції 2010 року) (пункт 2.1.) ;

- право власності на товар, що поставляється за договором, переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної (пункт 2.19) ;

- покупець здійснює оплату вартості товару, шляхом прямого банківського переказу грошових коштів у національній валюті України, на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника на умовах 100% передоплати в термін зазначений у відповідному рахунку, якщо інше не передбачається в додатках (пункт 4.1.) .

08.09.2017 між постачальником та покупцем підписано специфікацію № 19, у відповідності до якої сторони погодили кількість, номенклатуру та ціну товару, що має бути відвантажена покупцю, а саме: найменування товару - натроамофоска 23:13:8; одиниця виміру - т; кількість - 66,000; ціна без ПДВ - 8916,67; сума без ПДВ - 588500,22; всього з ПДВ 706200,26 (пункт 1) ;

Умови оплати товару - 100% вартості товару, що складає 706200,26 гривень в строк до 31 грудня 2017 року. Дійсність рахунку передбачена в п. 4.1. договору. У випадку не отримання постачальником грошових коштів в указаний строк, постачальник має безумовне право припинити поставку частини неоплаченої партії товару згідно цієї специфікації. При визначені остаточної кількості поставленого товару, перевагу має видаткова накладна, яка підписана сторонами, та яка є невід`ємною частиною договору (пункти 2, 4) .

На виконання умов договору та відповідно до специфікації № 19 ТОВ Імперія-Агро поставило, а покупець прийняв без заперечень та зауважень обумовлений договором товар на загальну суму 706200,27 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, а саме:

- від 27.12.2017 № 19516 на суму 235400,09 гривень;

- від 02.10.2017 № 19754 на суму 235400,09 гривень;

- від 16.11.2017 № 21651 на суму 235400,09 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати покупцем грошових коштів за отриманий товар у розмірі 706200,27 гривень на користь постачальника - ТОВ Імперія-Агро .

Надалі, 16.04.2018 між ТОВ Імперія-Агро (первісний кредитор), Мажугою Вячеславом Петровичем (новий кредитор) укладено договір № 16/04/11 про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов п. 1.1. вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) від належного первісному кредитору право грошової вимоги за неоплаченим договором боржником, а саме: під відступленими правами розуміється часткове право грошової вимоги на отримання грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, а саме частину боргу в розмірі 285000,00 гривень та штрафні санкції, інфляційні втрати, річні проценти та інші нарахування відповідно до договорів та вимог законодавства.

Відповідно до визначення Неоплачені Договори , в розумінні договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 16/04/11, договори (угоди), які укладені між боржником та первісним кредитором, а саме: договір поставки від 08.09.2017 № ЧГ-102/17-М/Д, загальний борг за даним договором складає 706200,27 гривень.

У відповідності до договору від 16.04.2018 № 16/04/11, боржник - означає наступну юридичну особу - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Придніпров`є (юридична особа за законодавством України, ідентифікаційний код 03796815, із зареєстрованим місцезнаходженням: вул. Центральна, буд. 17, с. Малинівка, Ріпкінський р-н, Чернігівська обл., 15043).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору в момент передачі прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором укладається відповідний Акт приймання-передачі. Первісний кредитор відступає на користь нового кредитора права вимоги по цьому договору після повного розрахунку по ньому.

Ціна цього договору складає суму грошових коштів в національній валюті України гривні в розмірі 285000,00 гривень. Сторони домовились, що новий кредитор перераховує первісному кредитору грошові кошти у розмірі 100% ціни договору, визначеної в п. 3.1 цього Договору, в національній валюті гривні. Строк розрахунку за цим договором - до 17 квітня 2018 року (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Згідно п. 4.1 договору відступлені права вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день підписання акту прийому-передачі всіх прав.

Судом встановлено, що вказаний вище договір про відступлення права вимоги підписаний первісним кредитором, новим кредитором та боржником, скріплений їх печатками. Крім того, вказаний договір містить відмітку про те, що боржник - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Придніпров`є в особі директора Астапенко О.В. з умовами договору ознайомлений та згоден. Також у вказаному договорі міститься запис про те, що боржник підписуючи договір визнає наявність заборгованості за вказаним у договорі договорами перед первісним кредитором в повному обсязі та підтверджує, що останній повідомлений про заміну кредитора щодо частини відступлених прав вимоги в розмірі 285000,00 гривень.

16.04.2018 ТОВ Імперія-Агро (первісний кредитор) та Мажуга В.П. (новий кредитор) підписано Акт приймання-передачі документів, що оформлений додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 16/04/11.

Також, 31.05.2018 ТОВ Імперія-Агро (сторона 1) та Мажуга В.П. (сторона 2) був укладений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 285000,00 гривень.

Відповідно до розділу V цього Акта грошові зобов`язання сторони 2 на суму 285000,00 гривень, що виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 16/04/11, припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог у повному обсязі на суму 285000,00 гривень.

Серед іншого, 16.04.2018 СТОВ Придніпров`є (боржник) та Мажугою В.П. (новий кредитор) підписано додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги № 16/04/11, якою сторони погодили, що строк розрахунку боржника з новим кредитором за договором поставки від 08.09.2017 № ЧГ-102/17-М/Д продовжено до 31.12.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першою ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, боржник був належним чином ознайомлений з умовами договору про відступлення права вимоги від 16.04.2018 № 16/04/11, про що свідчить підпис директора боржника на примірнику зазначеного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до нового кредитора - фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича, належним чином перейшло право вимоги первісного кредитора - ТОВ Імперія-Агро у зобов`язанні щодо стягнення з СТОВ Придніпров`є заборгованості у розмірі 285000,00 гривень за договором поставки мінеральних добрив від 08.09.2017 № ЧГ-102/17-М/Д.

Позивач стверджує, що відповідач свій обов`язок по сплаті облікованої за ним заборгованості не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 285000,00 гривень, що стало підставою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до додаткової угоди від 16.04.2018 до договору про відступлення права вимоги № 16/04/11 строк розрахунку боржника з новим кредитором за договором поставки від 08.09.2017 № ЧГ-102/17-М/Д продовжено до 31.12.2018.

А тому, відповідно до умов додаткової угоди від 16.04.2018 строк виконання зобов`язання у відповідача по сплаті заборгованості, що утворилася на підставі договору поставки від 08.09.2017 № ЧГ-102/17-М/Д, є таким що настав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі користь ТОВ Імперія-Агро (первісний кредитор) або грошових коштів у розмірі 285000,00 гривень на користь ФОП Мажуги В.П. (новий кредитор) не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язань за договором та по суті відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 285000,00 гривень, а вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров`є на користь фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича 285000,00 гривень боргу.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4275,00 гривень, суд у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відносить на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров`є (07101, Київська обл., м. Славутич, вулиця Ентузіастів, буд. 6, код 03796815) на користь фізичної особи-підприємця Мажуги Вячеслава Петровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 285000,00 гривень боргу та 4275,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2020.

Суддя Р.М. Колесник