Рішення

від 31.08.2020 по справі 160/5508/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року Справа № 160/5508/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фермерського господарства Веселка (53733, Дніпропетровська область, Широківський район, с. Степове, вул. Молодіжна, 14, код ЄДРПОУ 20244939) до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, пр. О Поля, буд. 2 каб. 327, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ :

22 травня 2020 року фермерське господарство Веселка звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. щодо складання розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерським господарством Веселка незаконними та протиправними;

- визнати протиправним та скасувати припис, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. від 28.04.2020р. за № 446-ДК/0065Пр/03/01/-20 про усунення фермерським господарством Веселка порушення вимог земельного законодавства;

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. від 06.05.2020р. № 446-ДК/0072По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними діями, приписом та постановою, зазначаючи, що предметом перевірки не є земельна ділянка, а господарська діяльність позивача з використанням цієї ділянки. Позивача не було повідомлено про проведення перевірки, керівнику позивача не пред`явлено направлення на проведення перевірки та посвідчення, перевірка проведена не за місцем здійснення діяльності позивача та не в присутності уповноважених керівником осіб. Відповідачем зазначено, що перевірка проводиться у зв`язку з розглядом листа Криворізької місцевої прокуратури №1 від 16.03.2020 року, проте Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не передбачено такої підстави для проведення позапланової перевірки, що додатково свідчить про незаконність проведення перевірки.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 29.05.2020р. року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання умов Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.05.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, надано, зокрема, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року на адресу суду від відповідача 20.07.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель. На підставі рішення Широківської районної ради №123-12/ХХІІ від 19.12.1997 року земельна ділянка сільськогосподарського призначення (рілля) передана в постійне користування для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 та видано державний акт направо постійного користування. 26.12.2003 року гр. ОСОБА_2 заснував ФГ Веселка і став його головою. Після смерті гр. ОСОБА_2 його донька ОСОБА_1 безпідставно внесла в Статут ФГ Веселка земельну ділянку, яка використовувалась ОСОБА_3 на праві постійного користування. Ані Цивільним кодексом України, ані Земельним кодексом України не передбачено успадкування права постійного користування земельною ділянкою.

Проте, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року , яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.

Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Враховуючи наведене, судом продовжено розгляд справи до 31.08.2020 року з метою надання належної оцінки поданим документам.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ФГ Веселка (ідентифікаційний код 20244939) зареєстровано в якості юридичної особи 26.12.2003 року, основним видом діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судом встановлено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дубенко Оленою Адамівною 17.04.2019 року проведено перевірку земельної ділянки, яка знаходиться на території Широківського району Дніпропетровської області.

За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 17.04.2020 року №446-ДК/347/АП/09/01-20.

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1225885900:03:001:0244 площею 17,3 га (рілля) на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області самовільно занята посадовою особою ФГ Веселка ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

Представник позивача ознайомлена з актом перевірки 28.04.2020 року, що підтверджується підписом на акті із зазначенням про незгоду з текстом перевірки.

В подальшому 28.04.2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в Апостолівському, Криворізькому, Широківському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Дубенко Оленою Адамівною проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1225885900:03:001:0244 площею 17,3 га (рілля) на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області та встановлено, що вказана земельна ділянка самовільно занята посадовою особою ФГ Веселка ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

За результатами обстеження було складено акт обстеження земельної ділянки від 28.04.2020 року №446-ДК/75/АО/10/01-20.

На підставі акта перевірки від 17.04.2020 року №446-ДК/347/АП/09/01-20 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано припис від 28.04.2020 року за № 446-ДК/0065ПР/03/01/-20, відповідно до якого керівника ФГ Веселка зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок загальною площею 17,3 га, яка розташована на території Гречаноподівської ОТГ Широківського району Дніпропетровської області.

28.04.2020 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №446-ДК/0064/П/07/001/-20 та 06.05.2020 року постанову про адміністративне правопорушення №446-ДК/0072/По/08/01/-20, яким за порушення вимог ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України визнано винною ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Позивач, вважаючи зазначені дії по проведенню перевірки, припис та постанову протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель №963-IV від 19.06.2003.

Так, відповідно до статті 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині і отримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, залучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, д: стовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюється шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визначається іншими нормативно-правовими актами.

Отже, Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель містить відсилочну норму на порядок проведення перевірки Держгеокадастром.

Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом N 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону № 877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для проведення перевірки став лист Криворізької місцевої прокуратури №1 від 16.03.2020 року.

Суд зазначає, що такої підстави для проведення перевірки, як звернення прокуратури, Закон № 877-V не містить.

Оскільки проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею Закону № 877-V, забороняється, то суд зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем проведено перевірку за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.

За правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

З аналізу наведених норм, встановлено, що перевіряючи Держгеокадастру мають право приступити до перевірки лише за умови пред`явлення наказу про проведення перевірки та посвідчення перевіряючих.

Судом встановлено, що відповідні документи посадовим особам ФГ Веселка не надавались, більше того судом взагалі не встановлено наявність таких документів.

Представником відповідача не надано суду наказу на проведення перевірки, з чого суд не може встановити, який саме захід було проведено відповідачем та, що стало підставою для проведення перевірки.

Відсутність наказу на проведення перевірки та невручення його суб`єкту господарювання перед початком проведення перевірки є грубим порушенням законодавства, що регулює порядок проведення перевірок органами Держгеокадастру.

Суд вважає, що порушення процедури проведення перевірки, встановлене під час розгляду цієї справи нівелює подальші висновки такої перевірки та, як наслідок, рішення, прийняті за наслідками такої перевірки, є протиправними та не можуть мати юридичних наслідків у вигляді відповідальності для суб`єкта господарювання щодо якого здійснено протиправний захід державного нагляду (контролю).

Стосовно твердження представника відповідача про те, що Закон №877-VІІ не розповсюджуються на порядок проведення перевірок Держгеокадастру, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 1 №877-VІІ державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частинами 1, 2 ст.2 Закону №877-VІІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Таким чином, Законом №877-VІІ визначено відносини, на які не поширюється дія цього Закону, при цьому, відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів не відносяться до відносин, на які не поширюється дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Інші нормативно-правові акти, якими б визначався порядок проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель суб`єктами господарювання, крім Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на час призначення та проведення відповідачем перевірки - відсутні.

Так, відповідно до статті 2 у системному зв`язку зі статтею 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державному контролю (перевірки) є дотримання вимог законодавства у сфері охорони та використання земель конкретним суб`єктом - органом державної влади або місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою.

після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року №104 та від 12 липня 2012 року №424, порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 823/922/17, від 10 липня 2018 року у справі 818/1511/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 813/3201/17 та від 13 червня 2019 року у справі № 815/5113/17.

Стосовно посилання представника відповідача на постанови Верховного Суду, зокрема, від 17.09.2019 року у справі №806/1723/18 та від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 та інші, суд зазначає, що у вказаних справах предмет спору було оскарження дій по проведенню перевірки використання земельної ділянки фізичною особою, яка не провадить підприємницьку діяльність на такій ділянці.

Так, в постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №724/1843/18 зазначено, що Законом №877-VІІ визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Позивач не здійснює господарської діяльності, тому положення зазначеного Закону на нього не поширюються.

У справі, що розглядається судом у межах заявлених позовних вимог судом встановлено, що ФГ Веселка провадить господарську діяльність на вказаній земельній ділянці, що підтверджується видом економічної діяльності позивача 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Більше того, метою отримання вказаної земельної ділянки ФГ Веселка було оброблення цієї земельної ділянки.

В акті перевірки від 17.04.2020 року №446-ДК/347/АП/09/01-20 в графі назва підприємства, установи чи організації, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи фізичної особи, які перевіряються зазначено ФГ Веселка .

Таким чином, відповідачем здійснено перевірку не тільки земельної ділянки, як самостійного об`єкту обстеження, а земельної ділянки, як об`єкту, на якому об`єкт перевірки ФГ Веселка провадить господарську діяльність.

Вказані обставини свідчать про необхідність застосування під час проведення зазначеного виду перевірки норм та вимог Закону №877-VІІ, що відповідачем зроблено не було, з огляду на що суд вважає за необхідне визнати дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. щодо складання розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення Фермерським господарством Веселка незаконними та протиправними.

Як наслідок, підлягають скасуванню припис від 28.04.2020р. за № 446-ДК/0065Пр/03/01/-20 про усунення фермерським господарством Веселка порушення вимог земельного законодавства та постанова від 06.05.2020р. № 446-ДК/0072По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , як такі що прийняті за наслідками протиправно проведеної перевірки.

Суд не надає правову оцінку суті встановленого порушення, оскільки такі порушення були виявлені за результатами безпідставного та незаконного заходу державного нагляду (контролю), а відтак і не підлягають дослідженню судом.

Додатково, суд зазначає, що ним надано правову оцінку підставам винесення постанови від 06.05.2020р. № 446-ДК/0072По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , з підстав того, що відповідно до ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч.3 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

У зв`язку з тим, що вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення заявлена у сукупності з вимогами, що підлягають розгляду окружному адміністративному суду, останнім розглянуто та прийнято рішення по суті всіх заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, здійснюючи дії з проведення перевірки та винесення припису та постанови, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без дотриманням процедури проведення перевірки.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають до задоволення, а оскаржувані дій припис та постанова є протиправними.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 26710947 від 21.05.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фермерського господарства Веселка (53733, Дніпропетровська область, Широківський район, с. Степове, вул. Молодіжна, 14, код ЄДРПОУ 20244939) до головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, пр. О Поля, буд. 2 каб. 327, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування припису та постанови - задоволити.

Визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. щодо складання розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення Фермерським господарством Веселка .

Визнати протиправним та скасувати припис, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. від 28.04.2020р. за № 446-ДК/0065Пр/03/01/-20 про усунення Фермерським господарством Веселка порушення вимог земельного законодавства.

Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області Дубенко О.А. від 06.05.2020р. № 446-ДК/0072По/08/01/-20 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фермерського господарства Веселка (53733, Дніпропетровська область, Широківський район, с. Степове, вул. Молодіжна, 14, код ЄДРПОУ 20244939) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, пр. О Поля, буд. 2 каб. 327, код ЄДРПОУ 39835428) судові витрати у загальному розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук