Постанова

від 20.08.2020 по справі 913/155/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/155/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 (судді: Терещенко О. І., Сіверін В. І., Склярук О. І.) та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 (суддя Косенко Т. В.) у справі

за позовом заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області

до Фізичної особи - підприємця Анопченка Дмитра Вікторовича

про повернення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 30 990,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та судових рішень попередніх інстанцій

1.1. Заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області (далі - міська рада) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Анопченка Дмитра Вікторовича про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 до 10.12.2018 за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Миру, 16а, м. Новодружеськ, Луганська обл. (далі - земельна ділянка) у сумі 30 990, 70 грн.

1.2. В обґрунтування представництва в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зазначав, що міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте не вживала будь-яких заходів для повернення безпідставно збереженого майна в судовому порядку. Прокурор зазначав, що зволікання міської ради із зверненням до суду може призвести до спливу строку позовної давності, що у свою чергу унеможливить стягнення коштів.

1.3. Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.2019 повернуто позовну заяву № 1889 (вих. № 19) від 25.03.2019 та додані до неї документи заступнику керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

1.4. Суд дійшов висновку, що прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не надано доказів того, що міська рада не може і не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до ФОП Анопченка Д. В. За висновком суду, сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду часу не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

1.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 залишено без змін.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення прокурору позовної заяви і доданих до неї документів на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.04.2019, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд, вирішити питання про розподіл судових витрат.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначав про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 131-1 Конституції України, 23 Закону України "Про прокуратуру", частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор стверджував, що обґрунтовував у позовній заяві підстави для представництва, однак судом не була надана належна правова оцінка доводам прокурора. Зокрема, прокурор зазначив, що міська рада, усвідомлюючи факт безоплатного використання ФОП Анопченком Д. В. земельної ділянки понад рік, неотримання бюджетом коштів, маючи повноваження щодо звернення до суду із захистом порушених прав, самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживала. Скаржник вважав, що, на його думку, ним доведено обставини нездійснення позивачем тривалий час захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 (колегія суддів: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Волковицька Н. О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/155/19 та зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.06.2019 ухвалено постанову у справі № 587/430/16-ц, яка була оприлюднена 30.09.2019. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 поновлено провадження у справі № 913/155/19 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження.

4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 зупинено провадження у справі № 913/155/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

4.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 поновлено провадження у справі № 913/155/19 за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019. Відмовлено у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора про поновлення провадження у справі № 913/155/19. Зупинено провадження у справі № 913/155/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

4.4. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівник секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2020 за № 29.3-02/1649 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Господарський суд Луганської області № 913/155/19 у зв`язку з відпусткою судді Волковицької Н.О.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) № 913/155/19 між суддями від 12.08.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Зуєв В. А., Чумак Ю. Я.

4.5. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2020 поновлено провадження у справі № 913/155/19 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження.

4.6. Переглянувши оскаржену у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути задоволена з наступних підстав.

4.7. Предметом позову у цій справі є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради Луганської області про стягнення 30 990, 70 грн за користування земельною ділянкою без відповідної правової підстави.

Предметом касаційного перегляду є постанова, винесена за результатами перегляду ухвали про повернення позовної заяви, з підстав, визначених пунктом 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив із того, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При поверненні позовної заяви судом зазначено, що прокурор при зверненні з позовом до суду не зазначив причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, та не надав доказів того, що міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до ФОП Анопченка Д. В . Посилаючись на зміст листа № 184 від 18.03.2019, у якому виконавчий комітет Новодружевської міської ради повідомив заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури, що Новодружеська міська рада Луганської області до господарського суду з позовом про стягнення з ФОП Анопченка Д. В. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.10.2017 по 10.12.2018 за користування земельною ділянкою не зверталася з причини відсутності у штаті виконавчого комітету фахівця - юриста, який би міг скласти відповідний позов та брак грошових коштів на сплату послуг юридичного характеру сторонній організації, суд дійшов висновку, що сама по собі обставина незвернення позивача з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

4.9. Згідно з вимогами пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

4.10. Щодо підстав звернення прокурора, то відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

4.11. Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначав про бездіяльність міської ради, яка полягала у невжитті органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів, незважаючи на обізнаність про порушення інтересів територіальної громади. До позовної заяви прокурор долучив листи від 15.03.2019 № 1675вих19 (а.с.131), від 21.03.2019 № 1807вих19 (а.с. 133) та відповідь міської ради від 18.03.2019 № 184 (а.с. 135), які, на думку прокурора, свідчать про дотримання ним порядку звернення із позовом, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

4.12. Натомість суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з порушенням положень статей 174, 236 Господарського процесуального кодексу України повернув позовну заяву прокурора без надання належної правової оцінки документів, поданих прокурором. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково зазначив про необхідність надання прокурором доказів внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України, вирок суду щодо службових осіб, доказів накладання дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Проте, відповідно до пункту 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

4.13. З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про необгрунтування прокурором підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Отже, суди невірно застосували положення пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин та, виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів вважає передчасними висновки судів про повернення позовної заяви прокурора.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 310 частини 3 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 2 статті 300 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Таким чином, за наявності допущеного судами порушення положень пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційну скаргу необхідно задовольнити, а справу передати до місцевого господарського суду, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.04.2019 у справі № 913/155/19 скасувати, справу передати до Господарського суду Луганської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

Ю. Я. Чумак