Рішення

від 26.08.2020 по справі 388/1352/19

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1352/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. діючи в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом до ОСОБА_3 та просить стягнути з нього на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 135926 грн.

Позов мотивує тим, що 10 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно з яким останній отримав у позику грошові кошти в розмірі 135926 грн та зобов`язався повернути на першу вимогу позикодавця. Передачу грошових коштів здійснено в момент підписання договору позики, про що надано розписку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

11 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова І.Ю. із вимогою (претензією) до спадкоємця ОСОБА_4 . Цього ж дня цю вимогу нотаріусом вручено спадкоємцю.

Після смерті ОСОБА_4 відповідач успадкував земельну ділянку площею 7,3999 га, кадастровий номер: 3521982500:02:000:2476, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, а тому зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість спадкодавця у розмірі 135926 грн.

Позивач зазначає, що має право вимагати стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за договором позики, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позичальником (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні позики.

Відповідач у справі ОСОБА_3 надіслав до суду відзив на позовну заяву. Позов не визнає. Зазначає, що розписка від імені спадкодавця надрукована, а не власноручно написано, підпис на цій розписці відрізняється від підпису ОСОБА_4 , який відображений в інших документах.

На думку відповідача, згідно з розпискою строк виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів визначений моментом пред`явлення вимоги. Позивач подачею претензії (вимоги) кредитора до нотаріуса повідомив про наявність розписки та зобов`язання повернути кошти. На час подання претензії (вимоги) кредитора (11 вересня 2018 року) відповідач не отримував свідоцтво про право на спадщину, а тому ОСОБА_2 не міг вимагати виконання зобов`язання. Претензія не є вимогою в розумінні ч. 1 ст. 1049 ЦК України.

Отже, у позивача відсутні підстави звертатись до суду про стягнення грошових коштів за розпискою, оскільки строк виконання зобов`язання не настав.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2020 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 1 червня 2020 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у ньому.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачка, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (чч. 1-3 ст. 83 ЦПК України).

Судом установлено, що згідно з розпискою від 10 жовтня 2011 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позику в сумі 135926 грн, які зобов`язується повернути на першу вимогу позикодавця ОСОБА_2 . Дана розписка написана без будь-якого фізичного чи психологічного тиску та підтверджує отримання позики у повному обсязі, оскільки потрібні кошти на лікування. Претензій до позикодавця не має (а. с. 4). Оригінал цієї розписки міститься в матеріалах цивільної справи.

За змістом висновку експерта № 1116/1117/20-27 від 7 травня 2020 року підпис від імені ОСОБА_4 у розписці ОСОБА_4 від 10 жовтня 2011 року про отримання 135926 грн, що міститься в графі (підпис) , виконаний рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_4 у розписці ОСОБА_4 від 10 жовтня 2011 року про отримання 135926 грн, який міститься в графі (підпис) , виконаний самим ОСОБА_4 (а. с. 159-163).

Отже, доводи відповідача про те, що розписку від 10 жовтня 2011 року підписано не спадкодавцем, спростовано вищезазначеним доказом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до вищевказаного правила, розписка про отримання позики є тим належним та допустимим доказом, що посвідчує передання позикодавцем позичальнику визначеної грошової суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а. с. 5).

За матеріалами спадкової справи приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасова І.Ю., після смерті ОСОБА_4 єдиним його спадкоємцем за заповітом, який реалізував право на спадкування є відповідач у справі ОСОБА_3

8 лютого 2019 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю. спадкоємцю за заповітом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі за № 102, згідно з яким спадкоємець отримав у спадщину земельну ділянку площею 7,3999 га, кадастровий номер: 3521982500:02:000:2476, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області вартістю 228561 грн (а. с. 87).

8 лютого 2019 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасовим І.Ю. спадкоємцю за заповітом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі за № 103, згідно з яким спадкоємець отримав у спадщину земельну ділянку площею 7,8919 га, кадастровий номер: 3521982500:03:000:0175, що знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області вартістю 241646 грн (а. с. 89).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Аналізуючи вищезазначені положення можливо дійти до висновку, що після смерті боржника його спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їй відомо про його борги. У свою чергу кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Саме через призму цих положень реалізується право кредитора отримати від спадкоємців боржника річ, майно, грошові кошти тощо за його зобов`язаннями.

Пред`явлення кредитором вимоги згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України свідчить про реалізацію ним свого права вимагати у спадкоємця боржника виконати зобов`язання, що виникло раніше між боржником та кредитором незалежно від настання строку вимоги, а у спадкоємця боржника виникає обов`язок задовольнити такі вимоги у межах вартості майна отриманого у спадщину.

11 вересня 2018 року ОСОБА_2 подав приватному нотаріусу Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасову І.Ю. вимогу (претензію) кредитора до спадкоємця про повернення суми позики в розмірі 135926 грн (а. с. 6, 91).

Отже, ОСОБА_2 будучи кредитором щодо спадкодавця ОСОБА_4 в порядку ч. 2 ст. 1281 ЦК України реалізував своє право вимагати від спадкоємців боржника виконання зобов`язання у межах вартості майна отриманого у спадщину. У свою чергу у відповідача виник обов`язок задовольнити такі вимоги.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_3 про непред`явлення до нього позивачем окремої вимоги згідно з положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України про виконання зобов`язання, відповідно у нього не виник обов`язок з повернення позики.

Відповідач не є боржником позивача за договором позики, тобто стороною правочину, а є його спадкоємцем, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню спеціальні правила щодо строку та форми пред`явлення вимоги кредитором та обов`язку спадкоємця задовольнити вимогу кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (статті 1281, 1282 ЦК України).

Очевидно є необґрунтованими доводи ОСОБА_3 про неможливість вимагати позивачем виконання зобов`язання з тих підстав, що вимогу (претензію) ОСОБА_2 пред`явлено 11 вересня 2018 року, тобто до отримання ним свідоцтва про право на спадщину.

Положення ч. 2 ст. 1281 ЦК України визначають граничний строк пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину і цей строк встановлений не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все майно або частину спадкового майна незалежно від настання строку. Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем одержано 8 лютого 2019 року, а вимогу (претензію) кредитором пред`явлено 11 вересня 2018 року, тобто у межах встановленого строку.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц зазначив, зокрема, що відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд. Кредитор вправі вимагати з відповідачів стягнення суми заборгованості за кредитними договорами, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна та відповідно до розміру часток кожного з них.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та задоволення цього позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 у цій справі поніс судові витрати у розмірі 1359,26 грн зі сплати судового збору, що підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу підлягає згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 610-611, 625, 1046-1050, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики в розмірі 135926 грн (сто тридцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень); а також 1359,26 грн (одну тисячу триста п`ятдесят дев`ять гривень двадцять шість копійок) понесених та документально підтверджених судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 31 серпня 2020 року.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський