Рішення
від 31.08.2020 по справі 200/3589/20-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 р. Справа№200/3589/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 146, - до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкта.

В обґрунтування позову зазначено, що в ході проведення уповноваженими посадовими особами позивача, у період з 16.01.2020 року по 17.01.2020 року, позапланової перевірки Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 25689008), розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 146, на предмет дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, були виявлені порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що були зафіксовані в Акті перевірки № 29 від 17.01.2020 року.

Посилаючись на те, що виявлені порушення, створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, тощо), ускладнюють гасіння пожежі, тобто створюють безпосередню загрозу життю т/або здоров`ю людей, позивачем зазначено про неприпустимість подальшої експлуатації НВК Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, без усунення виявлених порушень, у зв`язку із чим наголошено на необхідності застосування такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) вищевказаного об`єкта.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши про усунення ряду виявлених позивачем порушень, згідно опису порушень, а саме пункти:

2) - шляхом придбання та встановлення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху й приміщення;

4) - шляхом обладнання приміщенням школи фотолюмінісцентною системою евакуації згідно ДСУ 721362013 Додаток А, А2(Ж);

9) - шляхом укомплектування пожежних кранів-комплектів №2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №10 пожежними рукавами та стволами однакового діаметра;

10) - шляхом встановлення у кухні апаратури захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів;

12) - шляхом придбання та установки ще одного спеціального пожежного щита (стенд) згідно з нормами.

13) - шляхом надання сертифікатів на утеплювач, яким було облицьовано будівлю закладу освіти.

Зазначено також, що з метою усунення інших виявлених порушень, управлінням освіти проведено переговори та організовано роботу щодо укладення договірних відносин на надання послуг та закупівлю товарів, а саме, з метою усунення зауважень, викладених у пунктах 1 та 5 опису порушень отримано фінансові засоби, розроблено відповідно до договору №1965 від 09.04.2020 року проект системи пожежної сигналізації, аварійного освітлення шляхів евакуації та сходових клітин, системи оповіщення про пожежу та передачі тривожних повідомлень, готується тендерна процедура із закупівлі послуг з виконання робіт з установки такої системи. Протягом двох тижнів з моменту укладення договору такі роботи за планом мають бути виконані. На виконання пункту 3 опису порушень, Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки укладено договір з надавачем послуг на навчання (договір №375/КПБ від 04.03.2020 року), однак, у зв`язку із введеними заходами щодо запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), проведення навчання наразі призупинено. На виконання пунктів 6 та 8 опису порушень управлінням освіти укладено договір на поточний ремонт внутрішнього пожежного водоводу (договір № 93 від 14.04.2020 року), роботи мають бути закінчені протягом двох тижнів. На виконання пункту 7 опису порушень проведено обстеження, підготовку документів, протягом тижня буде укладено договір з підрядником на роботи з вогнезахисної обробки дерев`яних покриттів закладу. З метою усунення пунктів 11 та 15 опису порушень, проведено роботу щодо моніторингу ринку щодо придбання необхідних товарів та отримання послуг, розраховано орієнтовну суму необхідних коштів.

Відповідачем зазначено про неможливість ініціювання повторної перевірки закладу освіти уповноваженими особами ДПРЗ 16 ГУ ДСНС України у Донецькій області з метою фіксації усунених порушень, у зв`язку із призупиненням проведення усіх перевірок у зв`язку із введеними заходами щодо запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 07 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлений строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені зокрема, статтями 79, 162, 261 КАС України, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, подання відзиву, розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Встановлені судом строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, не можуть бути меншими, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд зазначає, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, яким Розділ VI Прикінцеві положення КАС України, доповнений п. 3, згідно із яким, встановлювалось, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

За для дотримання прав сторін на подання додаткових доказів, вчинення інших можливих процесуальних дій, означені строки, і, відповідно, строк розгляду даної справи, були продовжені, у відповідності до положень п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

17 липня 2020 року, набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 року № 731-IX, відповідно до якого, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладений в такій редакції: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Розділом II Прикінцеві та перехідні положення, означеного Закону № 731-IX, закріплено, що процесуальні строки, які були продовжені, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, граничним строком для продовження процесуальних строків, які були продовжені, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, шляхом звернення до суду із відповідною заявою, з підстав неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк у зв`язку із обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, було 06 серпня 2020 року.

Задля дотримання прав сторін на подання до суду додаткових доказів, вчинення будь-яких інших процесуальних дій, судом був витриманий достатній час, зокрема, для поштового пробігу можливих поштових відправлень від учасників справи.

Однак, на час розгляду справи 31 серпня 2020 року будь-яких заяв щодо продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом № 731-IX, або заяв про поновлення процесуальних строків, встановлених нормами КАС України, у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, та таких, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, або заяв про продовження процесуальних строків, встановлених судом, з причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк, що зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, (у відповідності до положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 року № 731-IX), - від учасників справи до суду не надходило.

28 серпня 2020 року від представника позивача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких суду повідомлено про те, що відповідач до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки відповідно до ст. 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не звертався. Ті порушення, які були виявлені під час перевірки створюють загрозу. Заяв про надання часу для можливого примирення від відповідача до позивача також не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Суд наголошує, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, та сторонами не повідомлено причин, які безпосередньо перешкоджають розгляду даної справи за наявними у ній доказами.

При цьому суд зазначає, що відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії від 07 липня 1989 року).

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, спираючись на пункти 1,6 та 7 частини 3 ст. 257 КАС України, з огляду на її значення для сторін, та значний суспільний інтерес.

З приводу наведеного суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 259 КАС, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (ч. 2 ст. 260 КАС Укаїни).

Отже, строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом визначається в ухвалі про відкриття провадження у справі, за результатами розгляду відповідного клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 статті 260 КАС України).

Отже, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач подає в установлений судом строк.

Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи не містять, та строк відповідачу для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, судом не визначався.

При цьому суд зазначає, що частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до статей 12, 257 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст.ст. 12, 257, 2КАС України, суд прийшов до висновку про незначну складність даної справи, розгляд якої слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2015 року №1052, Доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19, на підставі Наказу 16 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області № 8 від 13.01.2020 року Про проведення позапланових перевірок , у період з 16.01.2020 року по 17.01.2020 року, 16 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (16 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області), була проведена позапланова перевірка суб`єкта господарювання з високим ступенем ризику, - Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 25689008), розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 146, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в ході якої були виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що було зафіксовано в Акті перевірки № 29 від 17.01.2020 року, а саме:

1) Будівлю та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014;

2) Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння не визначена відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення;

3) Не всі посадові особи пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

4) Приміщення школи не обладнані фотолюмінісцентною системою евакуації згідно ДСТУ 7313:2013 Додаток А, А2 (ж);

5) Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

6) Будівлю та приміщення не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням згідно вимог будівельних норм (ДБН В 2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування та ДБН В 2.5-64:2012 Внутрішній водопровод та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво );

7) Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не обробляються засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

8) Пожежні кран-комплекти №1, №2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №10 знаходяться в несправному стані;

9) Пожежні кран-комплекти №2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №10 не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами;

10) В кухні електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів;

11) На вікнах приміщень столової, де перебувають люди, встановлені глухі грати, що унеможливить евакуацію при виникненні пожежі;

12) Кількість пожежних щитів не відповідає нормативній;

13) Під час експлуатації об`єкту забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме: будівлю облицьовано утеплювачем. Ненадані сертифікати на утеплювач, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

14) Не всі особи керівного складу пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту;

15) Не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту;

Зазначений Акт підписаний посадовою особою органу державного нагляду ДСНС, та директором суб`єкта господарювання Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, - Пащенко Н.М.

У графі Акту Пояснення, зауваження або заперечення міститься запис Через відсутність фінансування, виконати, усунути наявні порушення немає можливості (а.с. 12-38).

Згідно із доданою до відзиву на позовну заяву копією Договору № 375/КПБ від 04.03.2020 року, укладеного між Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Донецької області, як виконавцем, та Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, виконавець взяв на себе обов`язок надати послуги: (ДК 021:2015 80520000-5 навчальні засоби) з проведення спеціального навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій України, до обов`язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки, у кількості 62 особи, за 24-годинною програмою, вартістю за 1 особу 471,60 грн. з ПДВ, а замовник зобов`язався прийняти та сплатити надані послуги.

Згідно із п. 3.1 Договору, надання послуг замовнику здійснюється у строк до 01.12.2020 року.

Надання послуг здійснюється у відповідності до умов договору та підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін (п. 3.2 Договору).

Згідно із доданою до відзиву на позовну заяву копією Договору № 93 від 14.04.2020 року, укладеного між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Буд-Інжинірінг ДБС , як підрядником, замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик за завданням замовника, надати послуги з поточного ремонту внутрішнього пожежного водоводу Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів , а замовник зобов`язався прийняти виконані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно із п. 2.1 Договору, строки надання послуг за цим Договором визначені календарним графіком надання послуг (додаток 2) та встановлюється з 14.04.2020 року по 31.05.2020 року.

Датою закінчення надання послуг за Договором вважається дата їх прийняття Замовником, що засвідчується підписанням акта виконаних робіт (форма КБ - 2В) та Довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) (п. 2.4 Договору).

Згідно із п. 12.2 Приймання-передача наданих послуг в гарантійну експлуатацію оформлюється остаточним актом прийняття наданих послуг, дата підписання якого є датою початку гарантійної експлуатації та є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Акт прийняття наданих послуг підписується уповноваженими представниками сторін (п. 12.4 Договору).

Згідно із Додатком № 2 до зазначеного Договору № 93 від 14.04.2020 року, сторони договору узгодили період надання послуг: з квітня 2020 року по 31 травня 2020 року.

Згідно із доданою до відзиву на позовну заяву копією Договору №1965 від 09.04.2020 року, укладеного між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сфера , як виконавцем, виконавець прийняв на себе зобов`язання, за завданням замовника, щодо надання послуги з проектування системи пожежної сигналізації, аварійного освітлення шляхів евакуації та сходових клітин, системи оповіщення про пожежу та передачі тривожних повідомлень (в подальшому ПБЗ) в приміщеннях Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів м. Костянтинівка Донецької області, за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, буд. 146 (далі - Об`єкт) погодження проекту з представниками МНС України, а замовник зобов`язується належним чином прийняти і оплати отримані послуги, відповідно до акту виконаних робіт.

Згідно із п. 1.2 Договору, строк надання послуг: 10 днів з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору, розрахунки за надані послуги між замовником та виконавцем проводяться відповідно до акту виконаних робіт, що підписується сторонами в день фактичного надання послуг.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, одним з яких є позивач.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Відповідач є суб`єктом господарювання, тому за приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до його завдань і обов`язків у сфері цивільного захисту належать:1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання;2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання;5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки;10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки;11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу;13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні);17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території;25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України). Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (частина друга статті 51 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пунктів 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Відповідно до 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із ч. 11 ст. 4 Закону №877, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону №877, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Приписами ст. 10 Закону №877 передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Аналіз представлених суду матеріалів щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю), та відзиву на позовну заяву свідчить про існування на час проведення перевірки відображених в Акті перевірки № 29 від 17.01.2020 року, порушень.

Акт № 29 від 17.01.2020 року підписаний посадовою особою органу державного нагляду, та директором НВК Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, - без зауважень та заперечень до проведеної перевірки та складеного акту.

Згідно із частиною 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 4 Закону №877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 КЦЗ України).

Як зазначено в Акті позапланового заходу державного нагляду (контролю) № 29 від 17.01.2020 року, об`єкт обстеження Навчально-виховний комплекс Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області за класифікацією суб`єктів господарювання, є суб`єктом господарювання з високим ступенем ризику.

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, зокрема від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Відповідно до п. 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п. 4 розділу І Правил пожежної безпеки, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до п. 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки, необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки, територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Відповідно до п. 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до п. 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п.п. 9, п.2.2, глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки, пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Відповідно до п.п. 2, п.2.2, глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки, кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

Відповідно до п. 1.2, глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки, електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони згідно з ПУЕ, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

Відповідно до п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки, у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно із абз. 3, п. 14 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, у будівлях закладів та установ не дозволяється: установлювати ґрати та інші незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, де перебувають учасники навчально-виховного процесу, сходових клітках, у коридорах, холах та вестибюлях. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень ґрат (кабінет інформатики, інші приміщення з обладнанням, що має матеріальну цінність), вони повинні розкриватися, розсуватися або зніматися, під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчиненими.

Відповідно до абз.1 п. 3.11, глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Відповідно до п. 22, розділу ІІ Правил пожежної безпеки, під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.

Як вже зазначалося вище, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (частина друга статті 51 Кодексу цивільного захисту України).

Як встановлено з представлених суду письмових доказів, відповідачем було допущено порушення вищевказаних норм пожежної безпеки.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено про усунення ряду виявлених позивачем порушень, згідно опису порушень, а саме пунктів: 2) - шляхом придбання та встановлення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху й приміщення; 4) - шляхом обладнання приміщенням школи фотолюмінісцентною системою евакуації згідно ДСУ 721362013 Додаток А, А2(Ж); 9) - шляхом укомплектування пожежних кранів-комплектів №2, №3, №4, №5, №7, №8, №9, №10 пожежними рукавами та стволами однакового діаметра; 10) - шляхом встановлення у кухні апаратури захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів; 12) - шляхом придбання та установки ще одного спеціального пожежного щита (стенд) згідно з нормами; 13) - шляхом надання сертифікатів на утеплювач, яким було облицьовано будівлю закладу освіти.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин/проведених робіт, тобто усунення виявлених порушень, відповідачем суду не представлено.

Також відповідачем зазначено про те, що з метою усунення інших виявлених порушень, управлінням освіти проведено переговори та організовано роботу щодо укладення договірних відносин на надання послуг та закупівлю товарів, а саме: розроблено відповідно до договору №1965 від 09.04.2020 року проект системи пожежної сигналізації, аварійного освітлення шляхів евакуації та сходових клітин, системи оповіщення про пожежу та передачі тривожних повідомлень, а також зазначено про те, що готується тендерна процедура із закупівлі послуг з виконання робіт з установки такої системи. Також зазначено про укладення Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки договору з надавачем послуг на навчання (договір №375/КПБ від 04.03.2020 року), а також договору на поточний ремонт внутрішнього пожежного водоводу (договір № 93 від 14.04.2020 року). Також зазначено про те, що заплановано укладення договору на підрядні роботи з вогнезахисної обробки дерев`яних покриттів, а також проведено роботу щодо моніторингу ринку щодо придбання необхідних товарів та отримання послуг, розраховано орієнтовну суму необхідних коштів.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем представлені копії договорів, з яких вбачається, що згідно із Договором №1965 від 09.04.2020 року, укладеного між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Сфера , як виконавцем, виконавець прийняв на себе зобов`язання, за завданням замовника, щодо надання послуги з проектування системи пожежної сигналізації, аварійного освітлення шляхів евакуації та сходових клітин, системи оповіщення про пожежу та передачі тривожних повідомлень (в подальшому ПБЗ) в приміщеннях Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів м. Костянтинівка Донецької області, за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, буд. 146 (далі - Об`єкт) погодження проекту з представниками МНС України, а замовник зобов`язується належним чином прийняти і оплати отримані послуги, відповідно до акту виконаних робіт.

Згідно із п. 1.2 Договору, строк надання послуг: 10 днів з моменту укладення договору.

Згідно із Договором № 375/КПБ від 04.03.2020 року, укладеного між Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Донецької області, як виконавцем, та Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, виконавець взяв на себе обов`язок надати послуги: (ДК 021:2015 80520000-5 навчальні засоби) з проведення спеціального навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій України, до обов`язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки, у кількості 62 особи, за 24-годинною програмою, вартістю за 1 особу 471,60 грн. з ПДВ, а замовник зобов`язався прийняти та сплатити надані послуги.

Згідно із п. 3.1 Договору, надання послуг замовнику здійснюється у строк до 01.12.2020 року.

Згідно із Договором № 93 від 14.04.2020 року, укладеного між Управлінням освіти міської ради м. Костянтинівки, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Буд-Інжинірінг ДБС , як підрядником, замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик за завданням замовника, надати послуги з поточного ремонту внутрішнього пожежного водоводу Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів , а замовник зобов`язався прийняти виконані послуги та оплатити їх вартість.

Суд зазначає, що з вище перелічених представлених відповідачем договорів вбачається, що метою/предметом їх укладення дійсно є виконання робіт/отримання послуг: з проектування системи пожежної сигналізації, аварійного освітлення шляхів евакуації та сходових клітин, системи оповіщення про пожежу та передачі тривожних повідомлень (в подальшому ПБЗ) в приміщеннях Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів м. Костянтинівка Донецької області, погодження проекту з представниками МНС України (Договір №1965 від 09.04.2020 року), послуг (ДК 021:2015 80520000-5 навчальні засоби) з проведення спеціального навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб підприємств, установ та організацій України, до обов`язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки (Договір № 375/КПБ від 04.03.2020 року), а також послуг з поточного ремонту внутрішнього пожежного водоводу Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (Договір № 93 від 14.04.2020 року).

Суд зазначає, що за умовами вищевказаних договорів, надання послуг підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг. Розрахунки за надані послуги між сторонами проводяться відповідно до підписаних сторонами актів виконаних робіт/наданих послуг.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження отримання відповідачем означених послуг/робіт, як то відповідних Актів прийому-передачі, - суду також не представлено.

Отже, жодних доказів усунення зафіксованих в Акті перевірки № 29 від 17.01.2020 року, порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, з боку відповідача суду не надано.

У відзиві на позовну заяву містяться посилання відповідача на неможливість ініціювання повторної перевірки закладу освіти уповноваженими особами ДПРЗ 16 ГУ ДСНС України у Донецькій області з метою фіксації усунених порушень, у зв`язку із призупиненням проведення усіх перевірок у зв`язку із введеними заходами щодо запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

З приводу наведеного суд зазначає, що приписами ч. 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877, щодо позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), закріплено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 877, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Згідно із ч. 4 ст. 6 Закону № 877, строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, у первинній редакції, тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

- за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Згідно із п.3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 540-IX, зі змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 року, тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

Отже, вищенаведені приписи законодавчих норм свідчать про заборону проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю): за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Заборони проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), - означені норми не містять.

Крім того, як зазначено в Акті позапланового заходу державного нагляду (контролю) № 29 від 17.01.2020 року, відповідач Навчально-виховний комплекс Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області за класифікацією суб`єктів господарювання, є суб`єктом господарювання з високим ступенем ризику.

Як вже зазначалося вище, у відповідності до статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877, підставою для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), є, зокрема, - подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Доказів звернення відповідача до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області із письмовою заявою про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, на предмет усунення виявлених порушень, відповідачем суду не надано.

Натомість, у поданих до суду 28 серпня 2020 року, письмових поясненнях у справі, позивачем зазначено про те, що із заявою про проведення позапланової перевірки відповідно до ст. 6 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідач до позивача не звертався.

Аналіз досліджених представлених сторонами письмових доказів, свідчить про те, що встановлені Актом позивача № 29 від 17 січня 2020 року порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють безпосередню загрозу життю т/або здоров`ю людей, відповідачем не усунені.

Суд враховує, що захід реагування у виді повного зупинення роботи об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Щодо виявлених порушень позивачем наголошено, що не визначення відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння, унеможливлює гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Не проходження усіма посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , свідчить про необізнаність означених осіб про правильні дії під час виникнення пожежі, користування первинними засобами пожежогасіння, та інструктажу персоналу на протипожежну тематику. Відсутність обладнання приміщення школи фотолюмінісцентною системою евакуації згідно ДСТУ 7313:2013 Додаток А, А2 (ж), не забезпечення евакуаційним освітленням сходових кліток, зовнішніх сходів, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації, позбавляє можливості умови бачення та орієнтації на шляхах евакуації, що у свою чергу унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння, а також евакуації. Не забезпечення будівлі та приміщення зовнішнім протипожежним водопостачанням призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі. Не оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати), під впливом небезпечних факторів пожежі призводить до їх руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Перебування в несправному стані пожежних кранів-комплектів призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі. Встановлення глухих грат у приміщеннях де перебувають люди, унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Не проходження усіма особами керівного складу функціонального навчання з питань цивільного захисту, може призвести до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації. Не приведення у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту, призводить до ураження органів дихання, що може збільшити кількість летальних випадків. Відсутність обладнання приміщень системами протипожежного захисту, має своїм наслідком ситуацію, за якої первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, у зв`язку із чим продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що в них перебуватимуть, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Суд погоджується, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки безпосередньо впливає на забезпечення безпеки роботи закладу, безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків, на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

На переконання суду, представлені відповідачем договори на виконання певних робіт/надання послуг, безумовно свідчать про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню виявлених порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з цим, доказів усунення на час розгляду справи порушень, які чинять загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем суду не надано, у зв`язку із чим, на переконання суду, подальша експлуатація такого об`єкта як Навчально-виховний комплекс Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області, без усунення останніх, є неприпустимою, з огляду нащо, існує потреба у застосуванні такого заходу реагування як повне зупинення експлуатації (роботи) зазначеного об`єкта.

Застосування такого заходу є співрозмірним та виправданим з характером виявлених порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, та цільовим призначенням вищевказаного об`єкта.

Жодних доказів на спростування таких висновків суду відповідачем суду не представлено, у зв`язку із чим, виходячи з наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позиція суду узгоджується із позицією викладеною в постановах Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду по справах: №520/6694/19 від 26 березня 2020 року, №814/2356/17 від 27 червня 2019 року, №812/1262/18 від 23 квітня 2019 року, №806/77/18 від 03 квітня 2020 року, №805/4256/17 від 08 лютого 2019 року.

При цьому суд зазначає, що відповідач, у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених ДСНС, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175, ЄДРПОУ: 38652962) до Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 146, ЄДРПОУ: 25689008) про застосування заходів реагування, - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у виді повного зупинення експлуатації (роботи) Навчально-виховного комплексу Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Костянтинівської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 25689008), розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 146, - шляхом заборони його експлуатації, до повного усунення порушень визначених в Акті № 29 від 17 січня 2020 року складеному Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 31 серпня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.08.2020
Оприлюднено	02.09.2020
Номер документу	91221679
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —200/3589/20-а

Ухвала від 17.11.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 12.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Ухвала від 12.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Гаврищук Тетяна Григорівна

Рішення від 31.08.2020

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Христофоров А.Б.

Ухвала від 07.04.2020

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Христофоров А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.08.2020 по справі 200/3589/20-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/3589/20-а

Ухвала від 17.11.2020

Ухвала від 12.10.2020

Ухвала від 12.10.2020

Рішення від 31.08.2020

Ухвала від 07.04.2020

Рішення
від 31.08.2020 по справі 200/3589/20-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД