Рішення

від 28.08.2020 по справі 640/11553/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року м. Київ № 640/11553/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання рішень протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві), в якому просить:

1) визнати протиправними: призначення в період з 01 листопада 2019 року до 18 лютого 2020 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в безпідставно зменшеному розмірі - 80% від суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів ; відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві призначити та сплачувати в період з 01 листопада 2019 року до 18 лютого 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень вказаного Закону України Про судоустрій і статус суддів ; відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням розміру складової судової винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 921, 00 грн станом на 01 січня 2019 року до 2 102, 00 грн станом на 01 січня 2020 року; відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з 18 лютого 2020 року призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 : за період з 01 листопада 2019 року до 18 лютого 2020 року, призначивши його у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої. відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів ; за період з 01 січня 2020 року до 18 лютого 2020 року у зв`язку із збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року з 1 921, 00 грн станом на 01 січня 2019 року до 2 102, 00 грн станом на 01 січня 2020 року; з 18 лютого 2020 року, призначивши його у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів ;

3) стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 :

- 9 797, 20 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 листопада 2019 року до 31 грудня 2019 року довічного грошового утримання;

- 9 052, 50 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 січня 2020 року до 31 січня 2020 року довічного грошового утримання;

- 5 618, 24 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 лютого 2020 року до 18 лютого 2020 року довічного грошового утримання;

- 12 199, 17 грн недорахованого та несплаченого в період з 18 лютого 2020 року до 29 лютого 2020 року належного останньому за законом довічного грошового утримання;

- 41 213, 10 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 березня 2020 року до 31 березня 2020 року довічного грошового утримання;

- 41 213, 10 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 квітня 2020 року до 30 квітня 2020 року довічного грошового утримання;

- 41 213, 10 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 травня 2020 року до 30 травня 2020 року довічного грошового утримання,

всього стягнути на користь ОСОБА_1 160 305, 91 грн недорахованого та несплаченого в період з 01 листопада 2019 року до 31 травня 2020 року довічного грошового утримання, в подальшому здійснювати виплати довічного грошового утримання обчисленого відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII в редакції після 18 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві вказано, що позивач 31 жовтня 2019 року звільнений з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відповідно до Рішення Вищої Ради правосуддя від 10.10.2019 року № 2643/0/15-19 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку .

6 листопада 2019 року позивач звернувся в Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва з заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання та доданими до неї відповідними документами.

Наданий до ПФУ розрахунок стажу судді, який складає 25 років 11 місяців 04 дні, надавав право на отримання позивачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди, відповідно до положень другого абзацу пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII

У грудні 2019 року, при особистому зверненні до начальника Управління Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі м. Києва позивач дізнався, що йому визначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків від суддівської винагороди.

Крім того, позивач звертався до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою від 14.02.2020 про перерахунок суми щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди з 01.01.2020 через збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Також позивач звертався до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою від 17.03.2020 про перерахунок суми щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із Рішенням Конституційного суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018(4086/16).

По всім зверненням до Головного управління ПФУ в м. Києві у перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання позивачу відмовлено.

Позивач вважає, що з дати його звернення до органу ПФУ працівниками Головного управління ПФУ в м. Києві вчинені та продовжують вчинятися щодо нього наступні протиправні дії:

- призначено та сплачується довічне грошове утримання у розмірі 80% від грошового утримання судді, щодо якого не завершено кваліфікаційне оцінювання, яке існувало до 31.12.2019, за наявності у нього більше 25-ти років стажу роботи судді, який до 18.02.2020 давав право для встановлення довічного грошового утримання у розмірі 90% від грошового утримання діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відповідно положення до абзацу другого пункту 25 (який діяв до 18.02.2020) розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення " Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII;

- протиправно відмовлено включити 25 років, які підлягають зарахуванню йому до стажу роботи на посаді судді відповідно до статті 137 закону №1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018), та давали йому в період з 01.11.2019 до 18.02.2020 право отримувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від грошового утримання діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області,;

- протиправно відмовлено здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2020 до 18.02.2020 у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 та, відповідно, збільшення розміру судової винагороди діючих суддів;

- протиправно відмовлено здійснити перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання з 18.02.2020 на підставі Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018(4086/16), яким визнано неконституційними положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, у зв`язку з чим, з урахуванням його стажу роботи на посаді судді 25 років 11 місяців 04 дні, відповідно до статті 137 закону №1402-VIII, після 18.02.2020 він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60 відсотків оновленого та збільшеного з 01.01.2020 через підвищення розміру посадового окладу (до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і введення регіонального коефіцієнту, розміру судової винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) проведення судового засідання (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів надати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано.

Позивачем додано до позовної заяви копії наступних документів: квитанції про сплату судового збору; паспорту позивача (тільки для суду); ідентифікаційного коду (тільки для суду); рішення ВРП; наказу голови Києво-Святошинського райсуду; розрахунку стажу ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; довідки про суддівську винагороду ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 31.11.2019; довідки про суддівську винагороду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області станом на 01.01.2020 без урахування регіонального коефіціенту; довідки про суддівську винагороду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області станом на 01.01.2020 з урахуванням регіонального коефіціенту; витягу з послужного списку ОСОБА_1 , виданого МВС України; військового квитка ОСОБА_1 ; листа Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві 4187-4109/Б-02/8-2600/20 від 18.03.2020 ; листа Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві 2600-0201-9/46477 від 13.04.2020; листа Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві 7562-7656\Б-02\8-2600\20 від 15.04.2020; листа Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві 7579-8179\Б-02\8-2600\20 від 15.04.2020; листа Пенсійного Фонду України 11134-8312\Б-03\8-2800\20 від 24.04.2020; трудової книжки, а також витяг з веб-порталу ПФУ із зверненнями ОСОБА_1 та відповідями на них.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вищої ради правосуддя від 10.10.2019 року № 2643/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку" позивач звільнений у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126, статті 131 Конституції України, статей 3, 30, 34, 55 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до вказаного рішення, додані до заяви документи свідчать, що суддя ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також абзацу 4 пункту 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону у редакції Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, підлягає зарахуванню:

- служба у лавах Радянської Армії з 01.11.1983 по 02.06.1985 - 1 рік 07 місяців 02 дні;

- робота з 10.02.1995 до 21.06.2005 на посадах слідчого, старшого слідчого слідчого відділення Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділення дізнання Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділу дізнання Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Залізнодорожнього РВ Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління - начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальник управління по розслідуванню особливо тяжких злочинів та вчинених організованими злочинними групами - начальника відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами Головного слідчого управління МВС України, начальника управління методичної та організаційно-аналітичної роботи Головного слідчого управління МВС України - 12 років 09 днів;

- суддя Києво-Святошинського райсуду Київської області з 06.08.2007 по 31.11.2019 - 12 років 02 місяці 26 днів;

Наказом голови Києво-Святошинського районного суду Київської області №14-к від 31.10.2019 позивача відраховано зі штату суду у зв`язку із звільненням його з посади судді у відставку.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив при вирішенні питання про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врахувати розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зроблений у Києво-Святошинському райсуді Київської області.

Згідно з розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України міста Києва, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді, що з урахуванням середньомісячного заробітку 48985,50 грн. склало розмір - 39188,40 грн. Для розрахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці враховано лише стаж роботи на посаді судді 12 років 2 місяці 25 днів.

Суд зазначає, що у вказаному розпорядженні відсутні відомості про зарахування до стажу роботи позивача періоду проходження військової служби, роботи на посадах слідчого, старшого слідчого слідчого відділення Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділення дізнання Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділу дізнання Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Залізнодорожного РВ Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління - начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальник управління по розслідуванню особливо тяжких злочинів та вчинених організованими злочинними групами - начальника відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами Головного слідчого управління МВС України, начальника управління методичної та організаційно-аналітичної роботи Головного слідчого управління МВС України.

Крім того, 14.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, до якої додав довідку від 10.02.2020 № 307, видану Теруправлінням ДСА в Київській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Києво-Святошинського районного суду Київської області станом на 01.01.2020 без урахування регіонального коефіціенту.

Вказана довідка видана позивачу відповідно Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, Закону № 1402-VIII, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, без урахування регіонального коефіціенту, складає 107 202, 00 грн, у тому числі:

1. Посадовий оклад - 63060, 00 грн;

2. Доплата за вислугу років - 44142, 00 грн;

3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0, 00 грн;

4. Доплата за науковий ступінь - 0, 00 грн;

5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0, 00 грн;

6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0, 00 грн.

Згідно повідомлення від 17.02.2020, яке надійшло до позивача на веб-порталі ПФУ у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди з 01.01.2020 йому відмовлено.

На його запит на веб-порталі ПФУ від 19.02.2020, в якому він просив повідомити причину відмови у перерахунку суми довічного утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди діючих суддів з 01.01.2020 через збільшення розміру прожиткового мінімуму, листом 4187-4109/Б-02/8-2600/20 від 18.03.2020 орган ПФУ повідомив, що провадити відповідний перерахунок є недоцільним, оскільки це призведе до зменшення розміру його щомісячного грошового утримання.

У цьому листі помилково вказана сума довічного грошового утримання, яку позивачу сплачує ПФУ, помилково вказана причина його звернення з заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання, відсутні відомості про зміну розміру суддівської винагороди діючих суддів у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020, наведено неправильний порядок розрахунку розміру суддівської винагороди та інше (Копія відповіді додана до позовної заяви).

Після прийняття Конституційним судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018(4086/16), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення " Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, у зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 17.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку від 13.03.2020 № 356, видану Теруправлінням ДСА в Київській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Києво-Святошинського районного суду Київської області станом на 01.01.2020 з урахуванням регіонального коефіціенту

Вказана довідка видана позивачу відповідно Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, Закону № 1402-VIII зі змінами, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, з урахуванням регіонального коефіціенту, складає 134 002,50 грн, у тому числі:

1. Посадовий оклад - 78825, 00 грн;

2. Доплата за вислугу років - 55177, 50 грн;

3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0, 00 грн;

4. Доплата за науковий ступінь - 0, 00 грн;

5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0, 00 грн;

6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 0, 00 грн.

У перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 позивачу відмовлено.

На запит на веб-порталі ПФУ від 26.03.2020, в якому позивач просив повідомити причину відмови у перерахунку суми довічного утримання на його поштову адресу надійшов лист №2600-0201-9/46477 від 13.04.2020 за підписом начальника Головного управління ПФУ в м. Києві О. Бойко із вибаченнями за невчасність надання відповіді та з повідомленням про помилковість прийнятих рішень щодо нього про відмову у перерахунку мені суми довічного утримання.

Цим же листом позивача повідомлено, що Головним управлінням ПФУ в м. Києві 30.01.2020 до ПФУ направлено лист 2600-0301-9/6155 з проханням надати роз`яснення щодо можливості перерахунку довічного грошового утримання згідно довідок про суддівську винагороду з 01.01.2020 та що перерахунки будуть зроблені після отримання відповідного роз`яснення з ПФУ.

Крім того у відповідь на звернення позивача №ВЕБ-26002-Ф-С-20-014668 на веб-порталі ПФУ від 26.03.2020 до нього поштою надійшло повідомлення Головного управління ПФУ в м. Києві №7562-7656\Б-02\8-2600\20 від 15.04.2020 з аналогічною інформацією що і в листі 2600-0201-9/46477 від 13.04.2020.

06.04.2020 на сайті ПФУ позивачем направлено звернення №ВЕБ-26002-Ф-С-20-016934 до Головного управління ПФУ в м. Києві з вимогою надати розрахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проведеного на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Листом №7579-8179\Б-02\8-2600\20 від 15.04.2020 Головним управлінням ПФУ в м. Києві надіслано позивачу виписку із розпорядження яка містить лише розмір суддівської винагороди.

Листом №11134-8312\Б-03\8-2800\20 від 24.04.2020 ПФУ позивачу надіслано відповідь за підписом заступника директора департаменту-начальника управління контролю та розгляду звернень громадян Г. Мастюгіної про відсутність підстав для перерахунку розміру довічного грошового утримання.

Вважаючи такі дії відповідача щодо призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII. (далі - Закон №1402)

Згідно абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

У свою чергу, пунктом 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді" передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України №584/95 від 10.07.1995 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше ніж 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби.

Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (12 років 02 місяці 26 днів), календарний період проходження строкової служби (1 рік 07 місяців 02 дні); стаж роботи на посадах слідчого, старшого слідчого слідчого відділення Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділення дізнання Євпаторійського МРВ ГУ МВС України в АР Крим, начальника відділу дізнання Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Залізнодорожнього РВ Сімферопольського МВ ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальника слідчого управління - начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ МВС України в АР Крим, заступника начальник управління по розслідуванню особливо тяжких злочинів та вчинених організованими злочинними групами - начальника відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами Головного слідчого управління МВС України, начальника управління методичної та організаційно-аналітичної роботи Головного слідчого управління МВС України (12 років 09 днів), загалом більше 25 років 11 місяців 04 днів.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2019 року у справі №490/7796/17 (провадження №К/9901/53275/18), від 02 квітня 2019 року у справі №607/8578/17 (провадження №К/9901/3253/17), від 13 травня 2020 року у справі №242/1890/17 (провадження №К/9901/29641/18).

Суд також враховує, що розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі положень абзацу другого п. 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення " Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII в період з 01.11.2019 (першого дня перебування позивача у відставці) до 18.02.2020 (коли ці положення визнані неконституційними) має виглядати наступним чином:

- розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, за наявності 20 років стажу на посаді судді та зарахованого стажу, дорівнює 80% суддівської винагороди і за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років збільшується на два відсотки грошового утримання судді, тобто 2% х 5 на 10 %.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, за наявності стажу 25 років 11 місяців 04 дні, які підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді відповідно до статті 137 закону №1402-VIII (в редакції, чинній з 5.08.2018) в період з 01.11.2019 до 18.02.2020 складає 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно довідки Територіального управління ДСА України в Київській області № 201 від 04.11.2019, станом на 31.10.2019 судова винагорода позивача як судді Києво-Святошинського району Київської області, складала 48985,50 грн. і складалась з окладу у розмірі 15-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2019 складав 1921 грн.) та доплати за вислугу років у розмірі 70 відсотків ((15х1921)+ (15х1921)х0,7 =48985,50).

Тобто в період з 01.11.2019 до 31.12.2019 позивач мав право отримувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суми 48985,50 грн., що складає 44086, 00 грн.

Проте, в цей період позивач отримуватив щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% від суми 48985,50 грн., що складає 39188,40 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що в період з 01.11.2019 до 31.12.2019 позивачу недораховано та несплачено 9797,2 грн. належного йому за законом довічного грошового утримання.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам стосовно відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням розміру складової суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 921, 00 грн станом на 01 січня 2019 року до 2 102, 00 грн станом на 01 січня 2020 року , суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

14.02.2020 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в м. Києві з заявою про перерахунок суми щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди з 01.01.2020 через збільшення розміру прожиткового мінімуму та надав довідку про суддівську винагороду (без регіонального коефіцієнту) для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для перерахунку.

Згідно повідомлення від 17.02.2020, яке надійшло до позивача на веб-порталі ПФУ, у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди з 01.01.2020 йому відмовлено.

На запит позивача на веб-порталі ПФУ від 19.02.2020, з вимогою повідомити причину відмови у перерахунку суми довічного утримання у зв`язку із зміною розміру суддівської винагороди діючих суддів з 01.01.2020 через збільшення розміру прожиткового мінімуму, 16.04.2020 позивачу також надійшла відповідь на електронну адресу.

Цим листом №4187-4109/Б-02/8-2600/20 від 18.03.2020 орган ПФУ повідомив, що провадити відповідний перерахунок є недоцільним, оскільки це призведе до зменшення розміру щомісячного грошового утримання позивача.

У цьому листі неправильно вказана сума довічного грошового утримання, позивача, неправильно вказана причина звернення позивача з заявою про перерахунок розміру довічного грошового утримання, відсутні відомості про зміну розміру суддівської винагороди діючих суддів у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020, наведено неправильний порядок розрахунку розміру суддівської винагороди.

Відповідно до положень п. 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII станом на 01.12.2019 розмір посадового окладу судді, розраховується у певній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Наведене свідчить, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року є складовою суддівської винагороди.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1921 грн., а станом на 01.01.2020 став складати 2102 грн.

У п. 4 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п`ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці), Конституційний Суд України вказав наступний порядок виконання цього рішення: - …застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У п. 5 резолютивної частини цього ж рішення зазначено, що Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв`язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Тобто, з 1 січня 2020 року, коли збільшилась складова суддівської винагороди - прожитковий мінімум для працездатних осіб, у зв`язку з чим органи ПФУ зобов`язані зробити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який має виглядати наступним чином.

Остання судова винагорода в розмірі 48985,50 грн. включала наступні складові: посадовий оклад 1921 грн. х 15 = 28815, 00 грн. та доплата за вислугу років 28815, 00 грн. х 70% = 20170,50 грн.

Відповідно до підпункту 16 пункту 1 розділу I Закону України № 193-IX від 16.10.2019, який набрав чинності з 1 січня 2020 року, пункти 22 і 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII виключено.

У той же час розрахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці до 18.02.2020 здійснювався відповідно до п.25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення "Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

З урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб який після 01.01.2020 становив 2102 грн., розрахунковий розмір судової винагороди позивача становив 53601,00 грн., включаючи складові: посадовий оклад 2102 грн. х 15 = 31530, 00 грн. та доплата за вислугу років 31530, 00 грн. х 70%= 22071,00 грн.

Таким чином розмір щомісячного довічного грошового утримання у період з 01.01.2020 до 31.01.2020 має складати 90% х 53601= 48240 грн.

Проте позивач отримував та продовжує отримувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% від судової винагороди в сумі 48985,50 грн., що складає 39188,40 грн.

Таким чином, в період з 01.01.2020 до 31.01.2020 позивачу недораховано та несплачено ПФУ 9052,5 грн.

У період з 01.02.2020 до 18.02.2020 розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача мав складати: 48240 грн./ 29днів = 1663,45 грн./день (належний розмір довічного утримання позивача за 1 день у лютому до 18.02.2020) х 18 днів = 29942,07 грн.

У цей період позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання в розмірі: 39188,40 грн / 29 днів = 1351,32 грн./день (розмір реально отриманого довічного утримання за 1 день у лютому 2020) х 18 днів = 24323, 83 грн.

Таким чином, в період з 01.02.2020 до 18.02.2020 позивачу органом ПФУ недонараховано та несплачено 5618,24 грн.

Крім того, даючи правову оцінку спірним правовідносинам стосовно необхідності здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

16.06.2020 у справі № 620/1116/20 (№ Пз/9901/5/20) ухвалено Рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці (http://reyestr.court.gov.ua/Review/89872243).

Це рішення суду є зразковим для справ, у яких: позивачі мають статус судді у відставці та не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання; відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який має статус судді у відставці та не закінчив проходження кваліфікаційного оцінювання суддів під час перебування на посаді судді, до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у спорі, який виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом ПФУ здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці після 18.02.2020 (дата ухвалення рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020) з врахуванням розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді в частині визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу - судді у відставці, який не проходив (не пройшов) кваліфікаційне оцінювання суддів та (або) не пропрацював на відповідній посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, здійснити перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді, у правовідносинах, що виникли після дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020, повністю відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до положень частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці за результатами розгляду зразкової справи № 620/1116/20 (№ Пз/9901/5/20) Верховним Судом викладені наступні правові висновки, які суд враховує при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Також у статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини п`ятої).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів , крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів .

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 №193-IX Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування , який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів .

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів . За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді , Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI Про судоустрій і статус суддів . За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

У зв`язку з викладеним, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII Про Конституційний Суд України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі № 638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з цим, суд зазначає, що набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов`язуються з дією закону. Тобто, якщо це один день (втрата чинності повністю чи в окремій частині закону за рішенням Конституційного Суду України з дня його ухвалення), то цей строк закінчується о 24 години 00 хвилини цього дня. Відповідно, з 00 годин 00 хвилин наступного дня, з дати ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України, до правовідносин, що регулюється таким законодавством застосовується норма, що відповідає Конституції України, вступила у силу і діє.

Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.

Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.

При цьому, на переконання колегії суддів, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Разом з цим, в контексті даних правовідносин позивач просить перерахувати йому довічне грошове утримання судді у відставці з 18.01.2020, оскільки, як було зазначено вище, підпунктом 4 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII передбачалось, що розмір посадового окладу судді з 01.01.2020 становить для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З цього приводу суд зазначає, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 13.03.2020 № 356, виданої Теруправлінням ДСА про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статті 17, частини п`ятої статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.

На переконання суду різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді до завершення проходження кваліфікаційного оцінювання суддів щодо нього і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку позивачу (судді у відставці) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та відповідно зазначене рішення територіального органу Пенсійного фонду України підлягає скасуванню. А відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначеної вище довідки від 13.03.2020 № 356, виданої Теруправлінням ДСА, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання з 01.01.2020 є такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме, з 19.02.2020.

Розрахунок належного позивачу довічного грошового утримання судді у відставці в період з 19.02.2020 має виглядати наступним чином:

- на підставі Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018(4086/16), розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача за наявності 20 років стажу на посаді судді та зарахованого стажу становить 50 відсотків суддівської винагороди діючого судді на відповідній посаді,

- додатково розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років збільшується на два відсотки грошового утримання судді, тобто 2% х 5 років =10 %.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, за наявності стажу 25 років 11 місяців 04 дні, відповідно до статті 137 закону №1402-VIII (в редакції, чинній з 5.08.2018) в період з 19.02.2020 складає 60% грошового утримання судді Києво-Святошинського райсуду Київської області, який працює на відповідній посаді, з відповідним регіональним коефіціентом.

З урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб після 01.01.2020 коли він став складати 2102 грн., та з урахуванням збільшення розміру посадового окладу, введення регіонального коефіцієнту, на підставі Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 у справі № 1-15/2018(4086/16) судова винагорода діючого судді Києво-Святошинського суду Київської області з відповідною позивачу доплатою за вислугу років становить 134002,50 грн., включаючи складові: посадовий оклад 2102 грн. х 30 днів = 63060, 00 грн., а також доплата за вислугу років 63060, 00 грн. х 70% (доплата за вислугу років) = 44142,00 грн., разом (63060, 00 грн. +44142,00 грн. = 107202) х1.25 (регіональний коефіцієнт для Києво-Святошинського суду Київської області) =134002,50 грн.

Відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020, розрахований відповідно до вимог частини третьої статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016, має складати 134002,50 грн. х 60% =80401,50 грн.

У період з 19.02.2020 до 29.02.2020 розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача мав складати: 80401,50 грн./ 29 днів = 2772,47 грн./день (належний позивачу розмір довічного утримання за 1 день у лютому після 18.02.2020) х 10днів = 27724,65 грн.

У цей період позивач отримав щомісячне довічне грошове утримання в розмірі: 39188,40 грн / 29 днів = 1351,32 грн./день (розмір реально отриманого довічного утримання за 1 день у лютому 2020) х 10 = 13513,20 грн.

Таким чином, в період з 18.02.2020 до 29.02.2020 органом ПФУ недораховано та невиплачено позивачу 27724,65 грн. - 13513,20 грн.=14211,45 грн.

Всього за період з 01.11.2019 (за листопад та грудень 2019 року, а також за січень, лютий 2020 року позивачу недораховано та несплачено органом ПФУ 9797,2 грн.+ 9052,5 грн.+ 5618,24 грн.+ 14211,45 грн. = 38679,39 грн.

У період з 01.03.2020 позивачу щомісячно недораховується та несплачується органом ПФУ 41213,10 грн. (80401,50 грн.- 39188,40 грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо: призначення ОСОБА_1 з 01.11.2019 до 18.02.2020 щомісячного грошового утримання в розмірі 80% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010; відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням розміру складової судової винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1921 грн. станом на 01.01.2019 до 2102 грн. станом на 01.01.2020; відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві після 18.02.2020 призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Також суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 у відставці: з 01.11.2019 до 18.02.2020 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум, за період з 01.11.2019 до 18.02.2020, призначивши його у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами); за період з 01.01.2020 до 18.02.2020 у зв`язку із збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 з 1921 грн. станом на 01.01.2019 до 2102 грн. станом на 01.01.2020; з 18.02.2020, призначивши його у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Також підлягають до часткового задоволення позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначені у позовній заяві суми недорахованого та несплаченого, належного позивачеві за законом довічного грошового утримання.

Підлягають до стягнення з Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2020 до 31.05.2020, тобто до місяця звернення позивача з позовом до суду, 123639,00 грн. з розрахунку 41213,10 грн. за кожний місяць, недорахованого та несплаченого в цей період довічного грошового утримання.

Всього на користь позивача слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 162318,39 грн. недорахованого та несплаченого в період з 01.11.2020 до 31.05.2020 довічного грошового утримання.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення в період з 01.11.2019 до 18.02.2020 судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

3. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та сплачувати в період з 01.11.2019 до 18.02.2020 судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень вказаного Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

4. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у зв`язку із збільшенням розміру складової судової винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1921 грн. станом на 01.01.2019 до 2102 грн. станом на 01.01.2020.

5. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві після 18.02.2020 призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 :

- за період з 01.11.2019 до 18.02.2020, призначивши його ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів";

- за період з 01.01.2020 до 18.02.2020 у зв`язку із збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 з 1921 грн. станом на 01.01.2019 до 2102 грн. станом на 01.01.2020;

- з 19.02.2020, призначивши його ОСОБА_1 у розмірі 60 відсотків судової винагороди діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

7. Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 :

- 9797,2 грн. недорахованого та несплаченого в період з 01.11.2019 до 31.12.2019 довічного грошового утримання;

- 9052,50 грн. недорахованого та несплаченого в період з 01.01.2020 до 31.01.2020 довічного грошового утримання;

- 5618,24 грн. недорахованого та несплаченого в період з 01.02.2020 до 18.02.2020 довічного грошового утримання;

- 14211,45 грн. недорахованого та несплаченого в період з 19.02.2020 до 29.02.2020 довічного грошового утримання.

8. Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2020 до 31.05.2020, тобто до місяця звернення позивача з позовом до суду, 123639,00 грн. з розрахунку 41213,10 грн. за кожний місяць, недорахованого та несплаченого в цей період довічного грошового утримання.

9. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

10. У подальшому здійснювати ОСОБА_1 виплати довічного грошового утримання обчисленого відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII в редакції після 18.02.2020.

11. Присудити на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 4966,26 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві (04053, Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 37507880)