Ухвала

від 28.08.2020 по справі 755/12081/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12081/20

Провадження №: 2/755/5144/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -

у с т а н о в и л а:

26.08.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 , а саме:

- 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 276913,00 грн.;

- 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , вартістю 123063,33 грн.;

- 1/3 частину земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,25 га, вартістю 89733,33 грн.;

- 1/3 частину земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 0,0566 га, вартістю 493,00 грн.;

- 1/6 частину земельної ділянки площею 3,0507 га. розташованої на території Паляниченської сільської ради Фастівського району, Київської області, вартістю 21347,81 грн.;

- 1/3 частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,1051 га, вартістю 36969,41 грн.;

- 1/3 частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,075 га, вартістю 775,48 грн.

Обґрунтовуючи своє звернення з відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва позивачка вказує, що загальна вартість нерухомого майна у Фастівському районі Київської області становить 272382,36 грн., а вартість 1/6 частини квартири, що розташована у Дніпровському районі м. Києва становить 276913,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Суд не погоджується із визначеною позивачем вартістю майна та вважає, що справа має бути передана на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області за місцем знаходження основної частини нерухомого майна, яка об`єктивно має більшу вартість.

За розрахунками позивача вартість нерухомого майна, що знаходиться на території Дніпровського району м. Києва на 4530,64 грн. більше ніж вартість нерухомого майна, що знаходиться на території, на яку розповсюджується юрисдикція Фастівського міськрайонного Київської області.

Однак, із матеріалів позовної заяви вбачається, що стосовно нерухомого майна, яке знаходиться на території Дніпровського району м. Києва проведено оцінку його ринкової вартості, натомість стосовно п`яти земельних ділянок в с. Паляниченці для визначення їх вартості застосовано нормативну грошову оцінку.

При цьому, відповідно до положень ст. 1 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Натомість згідно ст. 1 Закону України Про оцінку земель вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України Про оцінку земель , залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не є вартістю цієї земельної ділянки в розумінні положень ст. 30 ЦПК України та згідно наведених положень Закону України Про оцінку земель не призначена для визначення її дійсної вартості.

Об`єктивно вартість нерухомого майна, а тим більше ринкова вартість є більшим показником ніж нормативна грошова оцінка земельної ділянки, тому відсутні підстави вважати, що 1/6 частина квартири розташована у Дніпровському районі м. Києва за своєю вартістю переважає вартість частини житлового будинку та частин п`яти земельних ділянок, що розташовані в с. Паляниченці.

Оскільки із матеріалів позовної заяви вбачається, що більша частина нерухомого майна щодо якого виник спір знаходиться на території Фастівського району Київської області - частини житлового будинку та п`яти земельних ділянок, тож справа має бути передана на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області за місцем знаходження більшої частини спірного нерухомого майна.

Поскільки оцінка нерухомого майна на території Дніпровського району м. Києва проведена для визначення його ринкової вартості, а оцінка земельних ділянок, які знаходяться у Фастівському районі Київської області визначена на підставі нормативної грошової оцінки, твердження позивача про більшу вартість частини квартири є лише припущенням, а об`єктивним є наявність більшої частини спірного нерухомого майна на території Фастівського району Київської області.

З урахуванням викладеного та положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області, оскільки на території Фастівського району Київської області розташована більша частина спірного нерухомого майна, що складається з частини житлового будинку та частин п`яти земельних ділянок.

Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України, позовна заява ОСОБА_1 має бути передана на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області за правилами виключної підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - передати на розгляд Фастівського міськрайонного Київської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складено 28.08.2020 року.

Суддя -