Ухвала

від 31.08.2020 по справі 640/8474/13-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті апеляційного провадження

31 серпня 2020 року

м. Харків

справа № 640/8474/13-ц

провадження № 22ц/818/3930/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.

перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2019 року в складі судді Попрас В.О. за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання

в с т а н о в и в:

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2019 року заяву ОСОБА_2 - задоволено.

На вказану ухвалу суду поштою 09 червня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку, мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали отримано лише 28 травня 2020 року на запит його представника.

Ухвалою судді Харківського апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без руху та апелянту встановлено строк 10 днів для надання до суду заяви про поновлення строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку з 20 липня 2019 року по 09 червня 2020 року та наданням відповідних доказів щодо цього, а також оплати судового збору в розмірі 420,40 грн з дня отримання копії цієї ухвали.

Зокрема, в ухвалі зазначено, що оскаржувану ухвалу суду постановлено 04 липня 2019 року, тому строк на апеляційне оскарження у ОСОБА_1 закінчився 19 липня 2019 року, однак він подав апеляційну скаргу лише у червні 2020 року, тобто майже через рік. Посилання апелянта на отримання копії ухвали 28 травня 2020 року визнано не поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки про оскаржувану ухвалу суду ОСОБА_1 було достеменно відомо з жовтня 2019 року, адже у жовтні 2019 року ним подано скаргу на дії державного виконавця у ході виконавчого провадження, відкритого на виконання дубліката виконавчого листа, виданого на підставі оскаржуваної ухвали суду.

На виконання ухвали судді 20 липня 2020 року ОСОБА_1 надав до суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку. Вказав, що з початку червня 2019 року він доглядав за своєю матір`ю похилого віку, яка мешкає на тимчасово окупованій території. Зазначив, що у зв`язку з карантином не міг виїхати з тимчасово окупованої території та не мав можливості звернутися до суду поштою. Крім того, він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та повинен постійно лікуватися. Копію оскаржуваної ухвали суду отримав лише 28 травня 2020 року, у судових засіданнях не був присутній через необхідність догляду за матір`ю.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи заяви ОСОБА_1 про поновлення строку судова колегія вважає, що зазначена заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України , заява № 32053/13).

Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу суду постановлено 04 липня 2019 року, тому строк на апеляційне оскарження у ОСОБА_1 закінчився 19 липня 2019 року.

Однак, він подав апеляційну скаргу лише 09 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

При цьому, під час розгляду заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання ОСОБА_1 отримував судову повістку на судове засідання, призначене на 29 травня 2019 року, а також його представник подавав заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 25, 26, том 5). Тобто, під час розгляду справи ОСОБА_1 був обізнаний, що на розгляді суду перебуває відповідна заява.

Оскаржуваною ухвалою вирішено питання щодо видачі дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. На підставі зазначеної ухвали 27 серпня 2019 року видано дублікат виконавчого листа (а.с. 65, том 6), який пред`явлено стягувачем до виконання. На виконання зазначеного документа державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 24 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження (а.с. 12-13, том 6).

Про зазначені обставини ОСОБА_1 достеменно відомо з жовтня 2019 року, оскільки 24 жовтня 2019 року ним подано скаргу на дії державного виконавця, до якої долучено копію зазначеної постанови. Копія дубліката виконавчого листа, на якому вказано, що його видано на підставі ухвали суду від 04 липня 2019 року, також міститься у матеріалах справи (а.с. 65, том 6).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - задоволено. Вказаним судовим рішенням також встановлено, що 27 серпня 2019 року видано дублікат виконавчого листа, на підставі якого відкрито виконавче провадження. Копію ухвали суду від 11 лютого 2020 року отримано представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ще 24 лютого 2020 року.

У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 не заперечував та не спростував тих обставин, що про оскаржувану ухвалу суду він обізнаний з 2019 року, а лише посилався на необхідність догляду за матір`ю та свій стан здоров`я.

Разом з тим, зазначені обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали, оскільки не пов`язані з об`єктивними непереборними перешкодами для подачі апеляційної скарги, з урахуванням того, що у справі брав участь представник ОСОБА_1 , який у жовтні 2019 року подавав скаргу на дії державного виконавця. Тобто, ОСОБА_1 не був обмежений у можливості вчинення процесуальних дій, зокрема, й подачі апеляційної скарги.

Однак, він подав апеляційну скаргу лише 09 червня 2020 року, тобто майже через рік після постановлення оскаржуваної ухвали, та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надав.

Посилання апелянта на отримання копії ухвали лише 28 травня 2020 року не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки йому достеменно було відомо про оскаржувану ухвалу суду та видачу на її підставі дублікату виконавчого листа ще з жовтня 2019 року, однак він не вчиняв будь-яких дій щодо отримання копії ухвали суду та її оскарження.

Відповідно до частин 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом у заяві про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, необхідно відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у цій справі.

У разі відмови у відкритті провадження у справі, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Керуючись ч.4 ст.357, ч.4 ст.358 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2019 року в складі судді Попрас В.О. за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби в Основ`янському районі міста Харкова повернути ОСОБА_1 420,40 грн, сплачених 16 липня 2020 року за квитанцією № 50386880 ПАТ АБ Укргазбанк на розрахунковий рахунок UA498999980313151206080020011, код отримувача: 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм.).

Вилучити з матеріалів справи і повернути ОСОБА_1 оригінали вказаної квитанції та апеляційної скарги з додатками (а.с. 40-47, 53, том 5), долучити до матеріалів справи їхні копії.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, після її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина