Рішення

від 31.08.2020 по справі 554/3215/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 31.08.2020 Справа № 554/3215/19

Провадження № 2/554/278/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

адвоката позивача - Портянка Є.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петруніної В.В.,

третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Полтаваагротранс , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елла Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поновлення порушеного житлового права, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохав суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4856 від 27.11.2014 року кімнати № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , укладений між Публічним акціонерним товариством Полтаваагротранс та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Еллою Леонідівною.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.07.1996 року на підставі ордеру № 66, виданого профспілковим комітетом Акціонерного товариства Полтаваагротранс Коваленко Євгеній Анатолійович, його мати, ОСОБА_3 , та брат, ОСОБА_4 , вселилися та зареєстрували своє місце проживання у кімнаті АДРЕСА_2 . Як стало у подальшому відомо, на підставі договору купівлі-продажу № 4856 від 27.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Еллою Леонідівною (надалі - спірний договір), ПАТ Полтаваагротранс продав, а ОСОБА_2 придбав кімнату № НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , в якій вони проживають та зареєстровані. Після укладення спірного договору постало питання виселення всіх членів сім`ї із даної кімнати. Його мати, ОСОБА_3 , здійснювала захист свого житлового права на проживання у вказаній кімнаті гуртожитку шляхом визнання вказаного договору недійсним, однак її позовні вимоги задоволено не було (справа № 554/12991/15-ц). Оскільки він не приймав участі у даній справі в якості позивача та, вважаючи спірний договір недійсним з підстав того, що він укладений із недодержанням вимог чинного законодавства (Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , який набрав чинності 01 січня 2009 року та встановив мораторій на будь-яке відчуження, крім приватизації, гуртожитків, та який, на думку позивача, поширює свою дію на дані правовідносини), - позивач звернувся до суду за захистом свого конституційного права на житло.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Бугрія В.М. від 16.04.2019 року відкрито провадження у справі.

06.05.2019 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Бугрія В.М. від 17.05.2019 року провадження у справі закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки в провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа № 554/12991/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Полтаваагротранс , Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елли Леонідівни, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації нерухомого майна, по якій 16.03.2017 року Октябрським районним судом м. Полтави було винесено рішення про часткове задоволення позову, яке за результатом його апеляційного перегляду було скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01.07.2019 року ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 17.05.2019 року про закриття провадження у справі було скасовано, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 був у справі третьою особою, а у даному випадку звернувся до суду за захистом свого особистого права на житло.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2020 року справу передано в провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року справу прийнято в провадження суддею Материнко М.О. та відкрито загальне позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

Відзив на позов, та інших письмовим заяв по суті справи, відповідно до ст. 174 ЦПК України, від учасників справи до суду не надходило.

У письмових поясненнях відповідача ОСОБА_2 (а.с. 164-166 т. 1, які не є відзивом за формою та порядком подачі до суду), що надані у судовому засіданні 07.10.2019 року, зазначено, що позивач не був стороною спірного договору, а також не є заінтересованою особою відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦПК України та немає права оскарження спірного договору, оскільки фактично не проживає у кімнаті гуртожитку та не довів свого права на приватизацію вказаного житлового приміщення.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року продовжено проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року витребувано у Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елли Леонідівни належним чином посвідчену копію Договору купівлі-продажу № 4856 від 27.11.2014 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Полтаваагротранс та громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

18.10.2019 року (а.с. 225 т.1) до суду від Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елли Леонідівни надійшов витребуваний доказ.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 06.08.2020 року позивач ОСОБА_1 та його адвокат Портянко Є.В. позовні вимоги підтримали, прохали позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , участь якого була забезпечена судом в режимі відеоконференції, у судове засідання 06.08.2020 року не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи.

Адвокат Петруніна В.В. в інтересах відповідача ОСОБА_2 , приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, прохала відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Представник відповідача - ПАТ Полтаваагротранс - у судове засідання 06.08.2020 року не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Треті особи у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Від третьої особи - Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. - 04.08.2020 року до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02.07.1996 року видано ордер № 66 на вселення разом із членами сім`ї - синами, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у кімнату № НОМЕР_1 гуртожитку (площа 34,8 кв.м.), що розташований у АДРЕСА_1 .

Оригінал ордеру надавався стороною позивача на вимогу суду у удовому засіданні 05.02.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за вказаною адресою АДРЕСА_3 .

Будинок за вказаною адресою має правовий статус гуртожитку.

27.11.2014 року між ПАТ Полтаваагротранс (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПАТ Полтаваагротранс передало, а ОСОБА_2 прийняв у власність наступне майно: 2/250 частки у праві власності на будівлю гуртожитку літ. А-9 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , та, за заявою продавця та згодою співвласників, у володіння та користування Покупця ОСОБА_2 перейшла кімната на третьому поверсі № НОМЕР_1 загальною площею 34,1 кв.м. (а.с.226-228 т.1). Згідно з п. 2 Договору зазначена 2/250 частка у праві власності на будівлю гуртожитку, що відчужуються, належить Продавцю, ПАТ Полтаваагротранс , на праві приватної власності на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтава від 08.08.2014 року; згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.09.2014 року № 26453947 право власності Продавця зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2014 року, номер запису: 6897558, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 446572253101.

Вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. та зареєстрований в реєстрі за №4856.

Право власності на нерухоме майно за вказаним спірним договором купівлі-продажу зареєстровано за ОСОБА_2 27.11.2014 року за № 7844523, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30089643 від 27.11.2014 р. (а.с. 11 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27.09.2016 року (справа № 554/208/16-ц), що набрало законної сили, ОСОБА_2 відмовлено у виділення в натурі частки нерухомого майна, що знаходиться у спільній частковій власності та визнання права власності з присвоєнням нового реєстраційного номеру на житлову секцію АДРЕСА_2 . Апеляційним судом, серед іншого наголошено, що у спосіб, обраний позивачем, порушуються житлові права мешканців гуртожитку, а саме апелянтів - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які зареєстровані та фактично проживають у кімнаті № НОМЕР_1 та підпадають під дію Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , який набрав чинності 01 січня 2009 року та встановив мораторій на будь-яке відчуження гуртожитків) (а.с. 20-21 т. 1).

З обставин, встановлених з рішення Апеляційного суду Полтавської області від 30.05.2017 року (справа № 554/12991/15-ц) (а.с. 16-19 т. 1), судом встановлено, що у зв`язку із укладенням вищевказаного договору ПАТ Полтаваагротранс першочергово надавало пропозицію користувачам вказаної кімнати гуртожитку придбати житлову площу у власність на підставі договору купівлі-продажу, однак пропозиція була залишена без згоди, а у подальшому ОСОБА_2 , як власник, після укладення спірного договору наполягав на добровільному виселенні із кімнати № НОМЕР_1 вказаного гуртожитку всіх членів сім`ї.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не був стороною спірного договору купівлі-продажу та не має права на його оскарження, як заінтересована особа в силу ч. 3 ст. 215 ЦК України, є неслушними, оскільки ОСОБА_1 на законних підставах був вселений та має право користування кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку (серед іншого, - право на проживання), та має право на захист свого житлового права. Питання можливості приватизації позивачем вказаного житла не є предметом спору у даній справі та не впливає на можливість звернення позивача до суду за захистом свого особистого права на користування вказаним житлом. Документи, надані відповідачем ОСОБА_2 (а.с.159-163 т. 1) не позбавляють ОСОБА_1 права на звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об`єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків .

Судом безспірно встановлено, що будинок гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 є приватною власністю ПАТ Полтаваагротранс .

Щодо набуття товариством права власності на гуртожиток судом встановлено наступне.

29.06.1994 року між Фондом комунального майна області та ВАТ Полтаваагротранс (правонаступником якого є ПАТ Полтаваагротранс ) було укладено договір купівлі-продажу державного майна, посвідчений державним нотаріусом другої Полтавської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2-1746, відповідно до якого ВАТ Полтаваагротранс придбало у приватну власність державне майно цілісного майнового комплексу, до складу якого входить і будівля гуртожитку літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1 .

Пунктом 5.7 вказаного договору купівлі-продажу від 29.06.1994 року покупець, ВАТ Полтаваагротранс , зобов`язаний у місячний строк після одержання свідоцтва на право власності підготувати установчі документи та зареєструватися як суб`єкт підприємницької діяльності в державних органах місцевої виконавчої влади. Пунктом 5.8 цього договору передбачалось, що ВАТ Полтаваагротранс при складанні чергового балансу зобов`язаний внести зміни стосовно дооцінки основних засобів на суму, визначену в плані приватизації і акті оцінки вартості майна.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08.08.2014 року № 554/1134/14-ц виділено в натурі частку нерухомого майна та визнано право власності ПАТ Полтаваагротранс на виділену в натурі частину будівлі гуртожитку літ. А-9 за адресою АДРЕСА_1 .

Постановою Господарського суду Полтавської області від 10.01.2006 року зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України у Полтавській області включити у перелік майна, що в процесі приватизації було передано у власність ВАТ Полтаваагротранс , майно - два гуртожитки, розташовані у АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_4 , які на законних підставах було передане ВАТ Полтаваагротранс у процесі приватизації.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що будинок гуртожитку, кімната № НОМЕР_1 у якому була продана за спірним договором купівлі-продажу, був переданий у власність ВАТ Полтаваагротранс у процесі приватизації (у подальшому, після зміни найменування, - ПАТ Полтаваагротранс ).

Посилання сторони відповідача на те, що гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 не внесений до статутного капіталу товариства є неслушними, оскільки в межах розгляду вказаної справи не розглядається питання дотримання ПАТ Полтаваагротранс умов договору купівлі-продажу від 29.06.1994 року та наслідків невиконання цих умов щодо включення будинку до статутного капіталу товариства.

Чинність договору купівлі продажу державного майна від 29.06.1994 року не вставиться під сумнів, а його умови вказують на необхідність застосування Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків незалежно від належного чи неналежного виконання цих умов ПАТ Полтаваагротранс .

Аналогічного висновку щодо правових підстав застосування положень Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків при відчуженні нерухомого майна (гуртожитків), придбаних ВАТ Полтаваагротранс за договором купівлі продажу від 29.06.1994 року, дійшов Верховний Суд у постанові від 05.12.2018 року № 554/5304/16-ц (провадження № 61-26395ск18) (пункти 59-64 постанови).

Отже, при укладенні 27.11.2014 року спірного договору купівлі-продажу кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстрований позивач ОСОБА_1 , застосуванню підлягали норми Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків .

Щодо дії на спірний правочин правового режиму мораторію на відчуження гуртожитків (його частин), встановленого у п. 3 Прикінцевих положень розділу VІІ Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , суд виходить з наступного.

Спірний договір купівлі продажу укладено 27.11.2014 року.

На час укладення спірного правочину діяла наступна редакція п. 3 Прикінцевих положень розділу VІІ Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (початок дії редакції - з 30.09.2011 року): з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб (зміни внесені згідно із Законом України від 08.09.2011 р. №3716-V Про внесення змін до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків").

Тобто, дія мораторію визначалась за вказаним пунктом Прикінцевих положень протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону.

Таким чином, на час укладення спірного договору купівлі-продажу від 27.11.2014 року, з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення виселення в подальшому їх із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, на законодавчому рівні було встановлено мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних рад) гуртожитків, який діє і по теперішній час.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень розділу VІІ вказаного Закону визначено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину с недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 -3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі встановлених вищеобставин, суд дійшов висновку, що внаслідок укладення спірного договору купівлі-продажу було порушено права та законні інтереси позивача на проживання та користування кімнатою № НОМЕР_1 у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу суперечить вимогам цивільного законодавства, а саме Закону України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , а тому позовні вимоги про визнання такого договору недійсним є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2016 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду у розмірі 768,40 грн., в рівних частинах, тобто по 384,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 203-204, 215-216 ЦК України, ст. 47 Конституції України, Законом України Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків , ст. ст. 1-5, 10-13, 76-83, 95, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Полтаваагротранс , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гофман Елла Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та поновлення порушеного житлового права - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4856 від 27.11.2014 року 2/250 частки гуртожитку (кімната № НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_1 , укладений між Публічним акціонерним товариством Полтаваагротранс та ОСОБА_2 , посвідчений Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Еллою Леонідівною.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину судового збору у розмірі 384,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Полтаваагротранс на користь ОСОБА_1 частину судового збору у розмірі 384,00 грн.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_5 ; паспорт серії НОМЕР_4 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 17.10.2002 року).

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_6 ).

Відповідач - Публічне акціонерне товариство Полтаваагротранс (Код ЄДРПОУ 03080442, юридична адреса 36000, м. Полтава, вул. Садовського, буд. 14).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 31.08.2020 року.

Суддя М.О. Материнко