Постанова

від 26.08.2020 по справі 910/17265/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2020 р. Справа№ 910/17265/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями Об`єднані зернові технології

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020

у справі № 910/17265/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями Об`єднані зернові технології

до: 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Преміум ;

2. Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу ;

3. Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма Промтехснаб ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

1. Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Марченко Оксана Анатоліївна;

2. Державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиус Віталій Володимирович

про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет іпотеки та відновлення становища, що існувало раніше

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями Об`єднані зернові технології (далі - ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Преміум (далі - ПАТ КБ Преміум , відповідач-1), Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу (далі - Київська філія КП Реєстрація нерухомості та бізнесу , відповідач-2) та державного реєстратора Київської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук Світлани Василівни (далі - державний реєстратор Янчук С.В., відповідач-3), в якому просив:

- визнати відсутнім у ПАТ КБ Преміум право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 09.04.2015 між ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології та ПАТ КБ Преміум , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованим в реєстрі за №1935;

- відновити становище, що існувало раніше шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності ПАТ КБ Преміум на комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис.тонн) за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. №68, на земельній ділянці, кадастровий номер 3524655400:02:000:7535, реєстраційний номер нерухомого майна: 132915235246.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим на момент такого звернення в останнього було відсутнє відповідне право.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/17265/18, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича фірма Промтехснаб (далі - ТОВ ТВФ Промтехснаб , третя особа-1).

Під час розгляду справи судом першої інстанції прийнято заяву позивача про зміну позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд:

- визнати відсутнім у ПАТ КБ Преміум право на звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 09.04.2015 між ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології та ПАТ КБ Преміум , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрованим в реєстрі за №1935;

- поновити право власності ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис.тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд №68 на земельній ділянці, кадастровий номер 3524655400:02:000:7535, (реєстраційний номер нерухомого майна: 132915235246) шляхом скасування:

- рішення про скасування, індексний номер: 45295272 від 30.01.2019, прийнятого державним реєстратором Созонівської сільської ради Кіровоградского району Кіровоградської області Марченко Оксаною Анатоліївною, щодо скасування запису про право власності 25828993 від 21.04.2018, внесеного державним реєстратором Янчук С.В. на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер 40749702 від 21.04.2018,

- запису про право власності №30113007 від 30.01.2019, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Созонівської сільської ради Кіровоградского району Кіровоградської області Марченко Оксаною Анатоліївною на підставі прийнятого рішення про скасування, індексний номер: 45294272 від 30.01.2019, згідно якого поновлено запис про право власності №24653879 від 02.03.2018 державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиуса Віталія Володимировича, внесеного на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39487107 від 02.02.2018,

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40749702 від 21.04.2018, прийнятого державним реєстратором Янчук С.В., щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246);

- запису про право власності 25828993 від 21.04.2018, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Янчук С.В. на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40749702 від 21.04.2018 щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246);

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39487107 від 02.02.2018, прийнятого державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем, щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68 - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246);

- запису про право власності 24653978 від 02.02.2018, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39487107 від 02.02.2018 щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області Марченко Оксану Анатоліївну (далі - державний реєстратор Марченко О.А., третя особа-2) та державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиуса Віталія Володимировича (далі - державний реєстратор Смалиус В.В., третя особа-3); закрито провадження у справі № 910/17265/18 в частині поновлення права власності ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 99. - земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246) шляхом скасування, зокрема рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40749702 від 21.04.2018, прийнятого державним реєстратором Янчук С.В., щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246); запису про право власності 25828993 від 21.04.2018, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Янчук С.В. на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40749702 від 21.04.2018 щодо реєстрації за ПАТ КБ Преміум права власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68, - на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 132915235246).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2019 касаційну скаргу ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 в частині закриття провадження у справі №910/17265/18 в частині вищевказаних вимог ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології скасовано, справу № 910/17265/18 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/17265/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що станом на дату внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ПАТ КБ Преміум на спірний об`єкт, заборгованість ТОВ ТВФ Промтехснаб за кредитним договором погашена не була; у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором (згідно з графіком погашення заборгованості відповідно до умов додаткового договору №4 до кредитного договору) строк виконання зобов`язань за кредитним договором настав 16.08.2017, як наслідок ПАТ КБ Преміум набуло право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному Законом України Про іпотеку та іпотечним договором.

Відхиляючи посилання позивача на те, що вимоги від 23.08.2016 не могли слугувати підставою для реєстрації права власності, яка відбулась 02.02.2018, оскільки були складені майже за два роки до дати вчинення самої реєстраційної дії та відповідно не відображають поточну достовірну інформацію, суд зазначив, що з моменту надіслання вимог та по дату вчинення спірних реєстраційних дій будь-яких кардинальних змін щодо стану заборгованості за кредитом не відбулось, заборгованість по основному боргу по кредиту, яка була відображена у вимогах не змінилася, заборгованість зі сплати відсотків збільшилась; законодавством не передбачено період, протягом якого іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки з моменту надіслання попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також виходив з того, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що відповідні письмові вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки повинні бути направлені цінним листом з описом вкладення; умовами кредитного та іпотечного договорів передбачено направлення таких вимог рекомендованими листами, а тому факт неподання державному реєстратору опису вкладення не може бути підставою для відмови у державній реєстрації речових прав, або скасування рішення про таку реєстрацію; матеріалами справи спростовано твердження позивача щодо неотримання ним та позичальником письмових вимог, в тому числі, вимоги щодо погашення заборгованості та вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від іпотекодержателя.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу вмотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що суд необґрунтовано визнав наявними підстави для направлення письмових вимог позивачеві, як іпотекодавцеві, та третій особі-1, як позичальнику; відповідачем-1 порушено погоджений сторонами в іпотечному договорі порядок звернення стягнення на предмет іпотеки; спірні реєстраційні дії з внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності на об`єкт нерухомого майна не могли бути здійснені на підставі документів у формі вимог щодо погашення заборгованості про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від 23.08.2016, оскільки такі документи складені за 1,5 роки до дати вчинення першої реєстраційної дії та, відповідно, не відображали поточну достовірну інформацію по кредитному договору та договору іпотеки; на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно із застереженням про задоволення вимог шляхом прийняття предмету іпотеки у власність, в порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку , не було визначено розмір вимог відповідача-1 на момент переходу права власності (фактичного задоволення вимог Банку), адже з відомостей, що містить Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, неможливо встановити вартість предмета іпотеки та заборгованість третьої особи-1, що погашається за рахунок його вартості.

Апелянт наголошував на тому, що після внесення змін додатковим договором №4 до умов кредитного договору та подальшого допущення позичальником їх порушення, відповідач-1 зобов`язаний був повторно сформувати та направити третій особі-1 вимогу про погашення заборгованості, а позивачеві - вимогу про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, і лише після їх отримання у відповідача-1 стало б наявним право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, за твердженням скаржника, суд безпідставно визнав доведеними обставини надсилання відповідачем-1, як іпотекодержателем, письмових вимог позивачеві, як іпотекодавцю, та третій особі-1, як позичальнику, оскільки з офіційної інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що в якості документів, що підтверджують відправку іпотекодержателем вимог на адресу іпотекодавця та позичальника державному реєстратору надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тоді як, документом, що підтверджує відправку і надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а документом, що підтверджує зміст направленого листа - опис вкладення у цінний лист; надане відповідачем-1 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення складене з порушенням вимог нормативно-правових актів, а відтак, не може підтверджувати факт надсилання та отримання позивачем вищезазначеної вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 910/17265/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.06.2020, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач-1 скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач-1 наголошував на тому, що оскільки позичальником були порушені умови кредитного договору, а саме, графік погашення процентів відповідно до п. 4 додаткового договору №4, датою остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 16.08.2017 включно; в порядку надіслання повідомлень, визначеному як умовами кредитного договору, так і умовами іпотечного договору, у зв`язку з невиконанням зобов`язань позичальником, Банком були направлені вимога про усунення порушень та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки вих. № 01304/1903від 23.08.2016, яка була отримана іпотекодавцем, а також вимога щодо погашення заборгованості за кредитним договором вих. № 01304/1906 від 23.08.2016, яка була отримана позичальником, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень; ПАТ КБ Преміум було надано державному реєстратору всі необхідні документи для реєстрації права власності на предмет іпотеки; посилання позивача на неотримання вимог №01304/1903 та №01304/1906 від 23.08.2016 є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки такі обставини вже були встановлені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 826/4590/18.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1574/20 від 09.06.2020 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17265/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 апеляційну скаргу у справі №910/17265/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 910/17265/18, призначену на 17.06.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 та від 08.07.2020 розгляд апеляційної скарги відкладався на 08.07.2020 та на 26.08.2020 відповідно.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2621/20 від 25.08.2020 у зв`язку перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці з 03.08.2020 по 04.09.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17265/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 апеляційну скаргу у справі №910/17265/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 910/17265/18, призначену на 26.08.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

У судове засідання 26.08.2020 відповідачі-2,3 та треті особи явку своїх уповноважених представників повторно не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів-2,3 та третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи неподання ними клопотань про відкладення розгляду справи, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

26.08.2020 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі матеріали та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 10.12.2014 між ПАТ КБ Преміум (у тексті договору - кредитодавець, банк) та ТОВ ТВФ Промтехснаб (у тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір №112/КЛ/14 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору з урахуванням змін та доповнень, внесених до нього додатковими договорами №1 від 09.04.2015, №2 від 05.08.2015, №3 від 13.01.2016 та №4 від 20.07.2017, банк відкрив позичальнику відновлювальну мультивалютну відкличну кредитну лінію у доларах США з лімітом у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 405 000,00 доларів США 00 центів або в гривні у сумі, еквівалент якої не може перевищувати 2 405 000,00 доларів США 00 центів за курсом, встановленим Національним банком України в день надання коштів на умовах, передбачених цим договором, а також здійснює управління цією кредитною лінією, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 кредитного договору, із розрахунку 11,0% процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США та 19,5% процентів річних за користування кредитними коштами в національній валюті, починаючи з 01.07.2017, сплатити комісійну винагороду за надання (управління) кредитом із остаточним терміном повернення кредиту 18.01.2019.

Відповідно до умов додаткового договору № 4 від 20.07.2017 до кредитного договору (п.4), банк та позичальник домовились про наступний графік погашення процентів, нарахованих та несплачених за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 включно, з врахуванням перерахунку, зазначеного в п. 3 додаткового договору № 4, а саме:

- в строк до 26.07.2017 включно в сумі, не меншій еквіваленту 30 000,00 доларів США 00 центів. У разі повного або часткового невиконання зазначеної умови, терміном (датою) остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 27.07.2017 включно;

- в строк до 15.08.2017 включно в сумі, не меншій еквіваленту 90 000,00 доларів США 00 центів. У разі повного або часткового невиконання зазначеної умови, терміном (датою) остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 16.08.2017 включно;

- в строк до 15.09.2017 включно в сумі, не меншій еквіваленту 130 000,00 доларів США 00 центів. У разі повного або часткового невиконання зазначеної умови, терміном (датою) остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим Кредитним договором є 18.09.2017 включно;

- в строк до 16.10.2017 включно остаточну суму процентів, перерахованих згідно п. 3 цього додаткового договору. У разі повного або часткового невиконання зазначеної умови, терміном (датою) остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 17.10.2017 включно.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 09.04.2015 між ПАТ КБ Преміум (у тексті договору - іпотекодержатель) та ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології (у тексті договору - іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №112/КЛ/14/І-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим №1935 (далі - іпотечний договір), за умовами якого забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №112/КЛ/14 відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.12.2014, укладеного між іпотекодержателем та ТОВ ТВФ Промтехснаб , а також договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього в майбутньому, згідно умов якого позичальник зобов`язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти, надані у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії у розмірі 2000000,00 доларів США, які позичальник зобов`язаний повернути не пізніше терміну (дати) остаточного повернення кредиту - 07.04.2016 включно з урахуванням графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією.

Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68 (далі - предмет іпотеки).

Пунктом 3.1.11 іпотечного договору встановлено, що виключно у випадках, передбачених цим договором та законодавством України, іпотекодержатель може безумовно і беззаперечно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4.1.5 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право за умови настання будь-якого або всіх наступних випадків вимагати дострокового виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору незалежно від настання строку(ів) виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема:

- невиконання або неналежного виконання будь-якого зобов`язання за кредитним договором (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором);

- порушення, невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором (в тому числі, але не виключно, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмета іпотеки, його належної експлуатації, страхування предмета іпотеки);

- порушення іпотекодавцем інших зобов`язань, передбачених цим договором будь-яких умов кредитного договору.

У випадку, якщо вимога іпотекодержателя про дострокове виконання зобов`язання, передбаченого кредитним договором, не буде задоволена протягом 35 робочих днів, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі у порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або цим договором, здійснити його реалізацію та з суми, вирученої від продажу предмету іпотеки, задовольнити свої вимоги за кредитним договором (п. 4.1.5 іпотечного договору).

Відповідно по п. 4.1.7 іпотечного договору іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому законом та розділом 6 іпотечного договору.

Розділом 6 іпотечного договору врегульовано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Відповідно по п. 6.1. іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки на свій розсуд (з урахуванням умов іпотечного договору) у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків незалежно від настання строку(ів) виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема:

- у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором);

- у разі настання будь-якого або всіх з випадків, вказаних у п.4.1.5 цього договору іпотеки;

- настання будь-якої з обставин, передбачених умовами кредитного договору;

- в інших випадках, передбачених цим договором та/або кредитним договором та/або чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 7.1. іпотечного договору визначено, що це застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно зі ст. 36 Закону України Про іпотеку за своїми правовими наслідками для сторін є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, з моменту виконання іпотекодержателем усіх дій, передбачених чинним законодавством України, і визначає один із можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя без будь-якого додаткового погодження (окремого уповноваження) з боку іпотекодавця, а саме шляхом, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку . При цьому ціною придбання іпотекодержателем у власність предмету іпотеки є ринкова вартість предмету іпотеки, яка визначається незалежним суб`єктом оціночної діяльності, визначеним за вибором іпотекодержателя. Задоволення вимог іпотекодержателя при цьому відбувається в порядку та в розмірі, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку . Підписанням цього договору іпотекодавець та іпотекодержатель дійшли згоди про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя після спливу 40-денного строку з моменту надсилання письмової вимоги на адресу іпотекодавця та позичальника - попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. В даному випадку цей договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказував, що станом на дату складання позовної заяви, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 149313749 від 13.12.2018) об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд виробничо-складської бази (зерносховище місткістю 30 тис. тонн), що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Онуфріївський р-н, смт Павлиш, вул.40 років Перемоги, буд. 68, на земельній ділянці кадастровий номер 3524655400:02:000:7535 вибув з власності ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології і з 21.04.2018 перебуває у власності ПАТ КБ Преміум (відбувся перехід права власності).

Підстава виникнення права власності: іпотечний договір №112/КЛ/14/1-3, серія та номер: 1935, виданий 09.04.2015, видавник О.В.Верповська, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; договір про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору 112/КЛ/14/1-3, посвідченого приватним нотаріусам Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. 09.04.2015 та зареєстрованого в реєстрі за номером 1935, серія та номер:4119, виданий 05.08.2015, видавник: О.В.Верповська, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; вимога щодо погашення заборгованості, серія та номер: 01304/1906, виданий 23.08.2016, видавник: Представник за довіреністю Є.А.Філіпський; вимога про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер:01304/1903, виданий 23.08.2016, видавник: Представник за довіреністю Є.А.Філіпський; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер:Б/Н, виданий 03.09.2016, видавник: Відділення поштового зв`язку №14 м.Київ Центру поштового зв`язку №1 Київська міська дирекція ПАТ "Укрпошта"; Наказ, серія та номер: 1211/5, виданий 19.04.2018, видавник: Міністерство юстиції України; договір про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору 112/КЛ/14/І- 3, посвідченого приватним нотаріусам Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., серія та номер: 83, виданий 13.01.2016, О.В.Верповська, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Підстава внесення запису про право власності: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:40749702 від 21.04.2018 17:41:01, Янчук С.В., Київська філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", м.Київ.

При цьому, як зазначає позивач, вперше вказаний об`єкт нерухомого майна вибув з власності ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології та став власністю ПАТ КБ Преміум 02.02.2018.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2018 Державним реєстратором Смалиус В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39487107, з яким до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №24653978, про набуття ПАТ КБ Преміум власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68 на підставі іпотечного договору 112/КЛ/14/І-3 від 09.04.2015, договору про внесення змін та доповнень №1 від 05.08.2015 та від 13.01.2016, вимог щодо погашення заборгованості та щодо усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від 23.08.2016 №01204/1906 та №01304/1903, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП ТА-Експерт-Сервіс від 29.09.2017 №942/17, що підтверджується Інформаційною довідкою №114692673 від 20.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна.

03.04.2018 Міністерством юстиції України видано наказ №975/5, яким відповідно до п.2 ч.6 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 вирішено скаргу ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології від 01.03.2018 задовольнити у повному обсязі та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2018 №39487107, прийняте державним реєстратором Смалиусом В.В. (Підстава: висновок Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 12.03.2018 за результатами розгляду скарги ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології від 01.03.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.03.2018 за №7206-33-18).

04.04.2018 реєстратором Комунального підприємства Бюро державної реєстрації Пекарем Андрієм Львовичем скасовано державну реєстрацію права власності ПАТ КБ Преміум на об`єкт нерухомості, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиусом В.В.; в якості підстави реєстраційної дії було вказано наказ Міністерства юстиції України від 03.04.2018 № 975/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

19.04.2018 Міністерством юстиції України видано наказ №1211/5, яким відповідно до п.2 ч.6 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1128 вирішено скаргу ПАТ КБ Преміум від 10.04.2018 №01304/18 з доповненням до неї від 13.04.2018 №01304/64 задовольнити частково; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40475891 та від 11.04.2018 №40579758, 40580125, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства Бюро державної реєстрації Пекарем Андрієм Львовичем.

21.04.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності: 25828993, згідно якого зареєстровано право власності ПАТ КБ Преміум на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд виробничо-складської бази, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт Павлиш, вул. 40 років Перемоги, буд. 68 на підставі іпотечного договору 112/КЛ/14/І-3 від 09.04.2015, договору про внесення змін та доповнень №1 від 05.08.2015 та від 13.01.2016, вимог щодо погашення заборгованості та щодо усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки від 23.08.2016 №01204/1906 та №01304/1903, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наказу Міністерства юстиції України №1211/5 від 19.04.2018, договору про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №112/КЛ/14/І-3.

30.01.2019 державним реєстратором Марченко О.А. Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6511/18 від 21.11.2018 скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ПАТ Комерційний банк Преміум на об`єкт 25828993 від 21.04.2018, вчинений державним реєстратором Янчук С.В., Київської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу .

Також, 30.01.2019 державним реєстратором Марченко О.А. на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/4590/18 від 11.12.2018 поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ПАТ КБ Преміум на об`єкт 24653978 від 02.02.2018, вчинений державним реєстратором Смалиусом В.В.

Посилаючись на те, що реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за відповідачем-1 здійснена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося всупереч порядку, що визначений іпотечним договором та Законом України Про іпотеку , а рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за відповідачем-1 як іпотекодержателем було здійснено державним реєстратором з порушенням приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать, що між відповідачем-1 - ПАТ КБ Преміум та третьою особою-1 - ТОВ ТВФ Промтехснаб виникли зобов`язання, які мають ознаки кредитного договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладення ПАТ КБ Преміум та ТОВ ТВФ Промтехснаб кредитного договору було спрямоване на отримання останнім кредиту та обов`язку у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як було зазначено вище, виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором було забезпечено іпотекою за укладеним між ПАТ КБ Преміум та ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології іпотечним договором №112/КЛ/14/І-3 від 09.04.2015.

Статтею 576 ЦК України встановлено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно зі ст. 573 ЦК України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 цього Закону визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх в майбутньому.

Частиною 5 статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, позичальником були порушені умови кредитного договору, а саме, не сплачено в строк до 15.08.2017 черговий платіж за погодженим сторонами у п.4 додаткового договору №4 до кредитного договору графіком погашення процентів.

Отже, відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковим договором №4, датою остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 16.08.2017 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави (іпотеки, якщо у заставі нерухоме майно) кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 3.1.11 іпотечного договору передбачено, що у випадках, передбачених цим договором та законодавством України, іпотекодержатель може безумовно і беззаперечно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4.1.5 іпотечного договору за умови, зокрема, невиконання або неналежного виконання будь-якого зобов`язання за кредитним договором (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором), іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань, що випливають із кредитного договору незалежно від настання строку(ів) виконання зобов`язань за кредитним договором:

У випадку, якщо вимога іпотекодержателя про дострокове виконання зобов`язання, передбаченого кредитним договором, не буде задоволена протягом 35 робочих днів, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі у порядку, передбаченому чинним законодавством України та/або цим договором, здійснити його реалізацію та з суми, вирученої від продажу предмету іпотеки, задовольнити свої вимоги за кредитним договором.

За приписами ст. 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, у зв`язку з невиконанням зобов`язань ТОВ ТВФ Промтехснаб за кредитним договором, ПАТ КБ Преміум направило на адресу ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології вимогу про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки вих. №01304/1903 від 23.08.2016, в якій викладено повідомлення про порушення зобов`язання за кредитним договором та попередження про те, що у разі невиконання вимог за договором банк має право у відповідності до вимог Закону України Про іпотеку звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності (а.с. 175-176, т. 1).

Вказана вимога була отримана іпотекодержателем 29.08.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101412730594 (а.с. 177, т. 1).

Крім того, у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ Преміум направило на адресу ТОВ ТВФ Промтехснаб вимогу щодо погашення заборгованості вих. №01304/1906 від 23.08.2016, в якій повідомлено, що у разі невиконання вимоги за договором банк може розпочати примусове стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 178-179, т. 1).

Вказана вимога була отримана позичальником 03.09.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0101412730624 (а.с. 180, т. 1).

Відправлення вказаних вимог також підтверджується списком рекомендованих відправлень та фіскальним чеком від 25.08.2016 №1022, який є розрахунковим документом встановленої форми та змісту, що відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг підтверджує надання послуг поштового зв`язку (а.с. 181, т. 1).

При цьому, доводи апелянта про те, що вказані рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не можуть вважатись належними доказами надіслання відповідних вимог позичальникові та іпотекодавцеві, оскільки їх направлення, на думку скаржника, має здійснюватись листом з описом вкладення у цінний лист, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до п.7.10 кредитного договору всі повідомлення та листування за цим договором, здійснюються та будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані поштовим відправленням, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за місцезнаходженням позичальника або фактичною адресою кредитодавця, зазначеними в статті 8 цього договору, або за іншими адресами, письмово погодженими сторонами. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача або дата їх особистого вручення.

Також, згідно з п. 11.5 іпотечного договору, всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі. Направлення повідомлень за цим договором, судових повісток, ухвал суду, інших процесуальних документів при розгляді спорів за цим договором надсилаються сторонам шляхом направлення рекомендованих листів поштою, кур`єрською службою або вручення уповноваженими представниками сторін особисто під розписку за адресами, вказаними в реквізитах цього договору.

Отже, вищенаведеними положеннями як кредитного, так і іпотечного договору, а також жодною нормою законодавства не передбачено обов`язку іпотекодержателя здійснювати направлення відповідних письмових вимог про усунення порушень та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки позичальнику та іпотекодавцю шляхом їх надіслання цінним листом з описом вкладення.

Крім того, колегія суддів враховує, що 11.12.2018 Шостим апеляційним адміністративним судом було залишено без задоволення апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/4590/18, яким було визнано протиправним та скасовано наказ № 975/5 Міністерства юстиції України від 03.04.2018 про скасування реєстрації права власності за ПАТ КБ Преміум на предмет іпотеки - залишено без змін.

Під час розгляду вищезазначеної справи, судом досліджувалось питання щодо надсилання та отримання вимог вих. №01304/1903 від 23.08.2016 та вих. №01304/1906 від 23.08.2016, оригінали яких були надані банком як доказ правомірності набуття права власності на предмет іпотеки.

Так, судом у вказаній справі було встановлено, що вказані вимоги були надіслані та отримані ТОВ ТВФ Промтехснаб та ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології , що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, списком рекомендованих відправлень від 25.08.2016 з відміткою ВПЗ Укрпошта про направлення ТОВ ТВФ Промтехснаб та ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології .

Крім того, на переконання колегії суддів, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилені посилання позивача на те, що після вимог №01304/1903 та №01304/1906 від 23.08.2016 між ПАТ КБ Преміум та ТОВ ТВФ Промтехснаб було укладено додаткову угоду № 4 від 20.07.2017 до кредитного договору, якою встановлено термін погашення кредиту - 18.01.2019, що свідчить про намір виконувати умови кредитного договору в подальшому і призводить до ненастання випадків, наведених в п.4.1.5 та в п. 6.1 іпотечного договору.

Так, відповідно до умов додаткового договору № 4 до кредитного договору, у разі повної або часткової несплати процентів, нарахованих та несплачених за період з 01.03.2016 по 30.06.2017 відповідно до погодженого графіку, термін (дата) остаточного повернення кредиту змінюється.

Як зазначалось вище, оскільки позичальником були порушені умови кредитного договору, а саме, графік погашення процентів відповідно до п. 4 додаткового договору № 4, - не сплачений черговий платіж в строк до 15.08.2017, відтак, відповідно до умов кредитного договору (датою) остаточного повернення кредиту та погашення у повному обсязі заборгованості за цим кредитним договором є 16.08.2017 включно.

При цьому, посилання позивача на те, що документи (вимоги) були складені майже за два роки до дати вчинення самої реєстраційної дії та відповідно не відображають поточну достовірну інформацію, є безпідставними, оскільки з моменту надіслання вимог та по дату реєстраційних дій, які відбулися 02.02.2018, 21.04.2018, та 30.01.2019, будь-яких кардинальних змін щодо стану заборгованості за кредитом не відбулось. Зокрема, заборгованість по основному боргу за кредитом в розмірі 1 998 471,29 дол. США та 10 487 944,00 грн, яка була відображена у вимогах не змінилася, на відміну від заборгованості зі сплати відсотків, яка збільшилась.

Водночас, як правомірно зазначив суд першої інстанції, чинним законодавством України не передбачено періоду, протягом якого іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки з моменту надіслання попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Як було зазначено вище, пунктом 4.1.7 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 6.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки на свій розсуд (з урахуванням умов договору іпотеки) у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків незалежно від настання строку(ів) виконання зобов`язання за кредитним договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором), у разі настання будь-якого або всіх з випадків, вказаних у п.4.1.5 цього договору.

Згідно з п. 6.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 7.1.2 іпотечного договору визначено, що це застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно зі ст. 36 Закону України Про іпотеку за своїми правовими наслідками для сторін є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, з моменту виконання іпотекодержателем усіх дій, передбачених чинним законодавством України, і визначає один із можливих позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя без будь-якого додаткового погодження (окремого уповноваження) з боку іпотекодавця, а саме шляхом, зокрема: набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання по кредитному договору у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку . При цьому ціною придбання іпотекодержателем у власність предмету іпотеки є ринкова вартість предмету іпотеки, яка визначається незалежним суб`єктом оціночної діяльності, визначеним за вибором іпотекодержателя. Задоволення вимог іпотекодержателя при цьому відбувається в порядку та в розмірі, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку . Підписанням договору іпотеки іпотекодавець та іпотекодержатель дійшли згоди про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя після спливу 40-денного строку з моменту надсилання письмової вимоги на адресу іпотекодавця та позичальника - попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. В даному випадку цей договір буде виступати правовстановлюючим документом та правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Враховуючи, що у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором (згідно з графіком погашення заборгованості відповідно до умов додаткового договору №4 до кредитного договору) строк виконання зобов`язань за кредитним договором настав 16.08.2017, разом з тим станом на 02.02.2018 заборгованість ТОВ ТВФ Промтехснаб за кредитним договором погашена не була, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ПАТ КБ Преміум набуло право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному Законом України Про іпотеку та іпотечним договором.

При цьому, судом правомірно відхилені доводи позивача про те, що державні реєстратори, в порушення вимог ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку , підставою для реєстрації зазначили іпотечний договір, а не застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 договору іпотеки (п.7.1.2.) з огляду на наступне.

За змістом статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.).

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Так, у п. 61 Порядку №1127 визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Тобто, у даному Порядку чітко зазначено, що реєстрація здійснюється саме на підставі договору іпотеки, що, зокрема, відповідає п. 7.1.2 іпотечного договору.

Також частиною 5 пункту 21 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (в редакції, чинній на момент спірної реєстрації) передбачено, що проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб`єкта цього права такі відомості: підстава для виникнення права власності: назва документа, дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ.

В даному Порядку наведений вичерпний перелік відомостей, які повинні бути відображені в Державному реєстрі речових прав, в якому не зазначено, що реєстратор повинен був вказати при реєстрації відповідний пункт договору іпотеки.

Також безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач-1 в якості належних доказів надіслання ТОВ ТВФ Промтехснаб вимоги про погашення заборгованості №01304/1906 від 23.08.2016 та надіслання ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки №01304/1903 від 23.08.2016 мав подати державним реєстраторам розрахункові документи (касові чеки, поштові квитанції), що підтверджують факт прийняття для пересилання поштовими відділеннями, разом з описами вкладення кореспонденції у цінні листи, що підтверджують їх вміст.

Так, відповідно до п.61 Порядку №1127, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

При цьому, державний реєстратор не має права вимагати інші документи для реєстрації права власності на майно, оскільки перелік таких документів є вичерпним.

Крім того, як зазначалось вище, кредитним договором (п. 7.10) та іпотечним договором (п. 11.5) передбачено направлення таких вимог рекомендованими листами, а тому факт неподання державному реєстратору опису вкладення не може бути підставою для відмови у державній реєстрації речових прав, або скасування рішення про таку реєстрацію.

Враховуючи викладене, доводи позивача про те, що вимоги №01304/1903 та №01304/1906 від 23.08.2016 не могли слугувати підставою для реєстрації права власності, яка відбулась 02.02.2018, правомірно відхилені судом першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду в чому саме полягає порушення з боку відповідачів прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач набув право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному Законом України Про іпотеку та іпотечним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології до ПАТ КБ Преміум , Київської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу , державного реєстратора Янчук С.В. про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет іпотеки та відновлення становища, що існувало раніше, є недоведеними, безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що заявлена позивачем вимога про визнання у відповідача-1 відсутнім права на звернення стягнення на предмет іпотеки є фактично вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, підлягає встановленню під час розгляду спору про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором та не може бути самостійним предметом спору, оскільки така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому не може самостійно розглядатися в окремій справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 910/14036/17.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/17265/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ НВПІІ Об`єднані зернові технології має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Наукове виробниче підприємство з іноземними інвестиціями Об`єднані зернові технології на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі № 910/17265/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/17265/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17265/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.08.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова