Ухвала

від 20.08.2020 по справі 908/3173/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.2020 Справа № 908/3173/19

м.Запоріжжя

За заявою Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 908/3173/19

за позовом (стягувач): Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» , код ЄДРПОУ 22116499 (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.72А; адреса для листування: 69063, м.Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 21)

до відповідача (боржник): Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , код ЄДРПОУ 00130961 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення суми 87956,06 грн.

За участю: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» , ЄДРПОУ 38983006 (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, буд. 18)

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача (заявника): Мельничук І.В., довіреність б/н від 01.07.2020;

від відповідача: Круть В.В., довіреність № 25 від 01.01.2020; Седляров В.С., довіреність №31 від 01.01.2020;

від ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат : Криворучко О.Г., довіреність № 44 від 03.07.2020

ВСТАНОВЛЕНО:

До Господарського суду Запорізької області 10.08.2020 від Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» надійшла заява у справі № 908/3173/19 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (у порядку ст. 336 ГПК України). В поданій заяві, в тому числі, було викладено клопотання про витребування судом доказів в порядку ст. 81 ГПК України та заявлено про участь у судовому засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи від 10.08.2020 заяву передано до розгляду раніше визначеному складу суду: судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2020 вищевказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.08.2020; у задоволенні клопотання про витребування доказів судом відмовлено. Заяву ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 13.08.2020.

Заява Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» , яка підтримана заявником у повному обсязі, мотивована тим, що вчинення виконавчих дій щодо виконавчого документу про примусове виконання рішення у справі № 908/3173/19 про стягнення на користь позивача заборгованості з ПАТ Запоріжжяобленерго на даний час зупинено, однак заборгованість залишається непогашеною. Станом на день подання заяви не погашено заборгованість на підставі наказу у справі № 908/3173/19, яка становить 62720,23 грн. Боржник є кредитором Казенного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат , правонаступником якого є ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі №10/339/10 про стягнення з останнього заборгованості за спожиту активну електричну енергію. Рішення у вказаній справі набрало законної 20.12.2010 та відповідно до обставин, встановлених ухвалою суду від 15.08.2019 у справі № 10/339/10, наказ з виконання рішення у цій справі перебуває на примусовому виконанні. На підставі викладеного, ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс просить суд на підставі ст. 336 ГПК України звернути стягнення на грошові кошти ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат , яка має заборгованість перед ПАТ Запоріжжобленерго в розмірі 34623353,73 грн. згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі № 10/339/10, в рахунок погашення заборгованості в сумі 62720,23 грн. згідно з рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2020 у справі № 908/3173/19.

18.08.2020 до суду від ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі - ТОВ ЗТМК ) надійшло письмове заперечення на заяву, яке в судовому засіданні підтримано представником в повному обсязі, та мотивоване, зокрема, наступним. ДП Запорізький титано-магнієвий комбінат було перераховано грошові кошти на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2011 у справі № 10/339/10, тому у разі задоволення даної заяви це може призвести до подвійного стягнення суми боргу, що є неприпустимим. Заявником не подано доказів на підтвердження наявної заборгованості станом на момент розгляду заяви, яка залишається непогашеною, та її розміру. На підставі викладеного ТОВ ЗТМК просило відмовити у задоволенні заяви.

20.08.2020 до суду від ПАТ Запоріжжяобленерго надійшло письмове заперечення на заяву, яке в судовому засіданні підтримано представником в повному обсязі, та мотивоване, зокрема, наступним. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, до якого включено ПАТ Запоріжжяобленерго . 06.03.2020 Вознесенівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) відкрито виконавче провадження ВП № 61476843 на підставі наказу господарського суду у справі № 908/3173/19 про стягнення заборгованості з ПАТ Запоріжжяобленерго на користь ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс та зупинено вчинення виконавчих дій у даному виконавчому провадженні на підставі п. 12 ч.1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ, якою передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Згідно з приписами ч. 4 ст. 35 Закону України №1404-VІІІ, заборгованість ТОВ ЗТМК перед ПАТ Запоріжжяобленерго , що стягнута судовими рішеннями, у тому числі у справі № 10/339/10, є майном ПАТ Запоріжжобленерго , звернення стягнення на яке на період дії приватизації останнього заборонено законом. 06.03.2020 державним виконавцем прийнято постанову про приєднання ВП № 61476843 з примусового виконання наказу у справі № 908/3173/19 до зведеного виконавчого провадження №53254372. Вимоги ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс у зведеному виконавчому провадженні відносяться до останньої - п`ятої черги задоволення. Задоволення вимог одного із стягувачів зведеного виконавчого провадження без врахування черговості та пропорційності задоволення вимог, встановлених законом, суперечать нормам закону та порушує права інших стягувачів, що виключає наявність правових підстав для задоволення заяви ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс . Задоволення заяви про звернення стягнення на кошти ТОВ ЗТМК , які мали б бути сплачені на користь ПАТ Запоріжжяобленерго в рахунок погашення основної суми боргу, призведе до порушення встановленої законом черговості погашення вимог та до недоотримання ПАТ Запоріжжобленерго вигоди у якості відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язань. Стаття ст. 336 ГПК України не містить вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником. Навпаки, задоволення такої заяви суперечитиме закону, у даному випадку Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , Закону України Про виконавче провадження , Цивільному кодексу України. У зв`язку із викладеними обставинами, ПАТ Запоріжжяобленерго просить у задоволенні заяви відмовити.

В судовому засіданні 20.08.2020 судом розглянуто заяву, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Як свідчать матеріали справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2020 у справі № 908/3173/19 позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» задовлено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь позивача суму 16931 45 коп. основного боргу, суму 1973 грн. 14 коп. - пені, суму 21798 грн. 34 коп. - пені, суму 186 грн. 21 коп. - 3 % річних, суму 19910 грн. 09 коп. - 3 % річних, суму 1921 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову - відмовлено. 21.02.2020 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ про примусове виконання судового рішення.

06.03.2020 постановою головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 61476843 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/3173/19, виданого 21.02.2020.

06.03.2020 головним державним виконавцем винесено постанову у ВП № 61476843 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 908/3173/19 від 21.02.2020 на підставі п. 12 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження , а саме: у зв`язку із включенням ПАТ Запоріжжяобленерго до переліку об`єктів великої приватизації державної власності згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р, до усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі №10/339/10 з Казенного підприємства „Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго" (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання) стягнуто суму 34 232 677,50 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 100000 грн. - пені, 91060,02 грн. інфляційних нарахувань, 173880,21 грн. - 3 % річних; 25500грн. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. 20.12.2010 на виконання рішення у справі № 10/339/10, яке набрало законної сили 20.12.2010 видано наказ.

Як слідує із пояснень ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат , останнє проти заяви ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс заперечило, зокрема, зазначило про те, що ДП Запорізький титано-магнієвий комбінат перераховувались грошові кошти на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2011 у справі № 10/339/10 згідно графіку відповідно до ухвали суду про розстрочення виконання рішення у вказаній справі, в подальшому на підставі договору про відступлення права вимоги № 651214/42 від 22.12.2014 оплата здійснювалась на користь ПрАТ Холдингова компанія Енергомережа . Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС України (ВП №27535592) від 01.04.2015 закінчено виконавче провадження у зв`язку з оплатою боргу в повному обсязі. ТОВ ЗТМК зазначено, що задоволення заяви може призвести до подвійного стягнення суми боргу, що є неприпустимим. Заявником не подано доказів на підтвердження наявної заборгованості станом на момент розгляду заяви, яка залишається непогашеною, та її розміру.

Відповідно до змісту ст.ст. 3, 4 Закону України № 3262-IV Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції забезпечено ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі

судової влади України. Отже, інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень є загальнодоступною.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 за заявою ВАТ Запоріжжобленерго було замінено сторону у виконавчому проваджені з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі №10/339/10, а саме: замінено стягувача - Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» на стягувача - Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Енер гомережа» .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018, в тому числі: здійснено процесуальне правонаступництво та зазначено: відповідачем у справі вважати товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 38983006); задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі №10/339/10; скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі №10/339/10 про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 20.12.2010 у справі № 10/339/10 та прийнято нову ухвалою, якою у задоволенні заяви відмовлено.

У вищевказаній ухвалі господарського суду від 06.03.2018, зокрема, встановлено, що підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 у справі №10/339/10 стало укладання 22.12.2014р. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (первісний кредитор), ПрАТ «Холдингова компанія «Енергомережа» (новий кредитор) і ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (боржник) договору № 651214/42 про відступлення права вимоги, згідно умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги до боржника - Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» по оплаті заборгованості за договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р. в сумі 17014446,03 грн., яка розстрочена на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 18.11.2013. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 22.12.2014 №651214/42, укладений між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Енергомережа" та Державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №910/2694/16 змінено в мотивувальній частині, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови. В решті рішення господарського суду залишено без змін.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2019 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.11.2018 у справі № 10/339/10 в частині відмови у визнанні недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження. Прийнято в цій частині нове рішення - постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01.04.2015 ВП № 27535592 визнано недійсною.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 задоволено скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ у справі № 10/339/10; визнано бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ Клименка Р.В. щодо не відновлення виконавчого провадження ВП №27535592 неправомірною та зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження №27535592 та вжити заходів примусового виконання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 задоволено заяву ПАТ Запоріжжяобленерго про видачу дубліката наказу від 20.12.2010 у справі №10/339/10.

Частинами 1, 2, 7 ст. 336 ГПК України передбачено, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 8 ст. 336 ГПК України у разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (ч.9 ст. 336 ГПК України).

Предметом дослідження та встановлення у даному випадку є зокрема факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами. Це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.

Аналогічна правова позиція щодо предмету дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду у справі №925/1048/17 від 23.07.2018, у справі №912/2199/17 від 10.07.2019, у справі №927/313/18 від 01.08.2019.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 зазначеного Кодексу визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладені обставини, що мали місце на стадії виконання судового рішення у справі № 10/339/10, в даному випадку насамперед має значення факт наявності заборгованості у особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення, а саме: заборгованості ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат перед ПАТ Запоріжжяобленерго згідно з рішенням у справі № 10/339/10 на час розгляду даної заяви. І в силу приписів ст. 74 ГПК України обов`язок доказування зазначених обставин покладений саме на заявника - ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс .

Між тим, ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс не доведено наявної заборгованості перед боржником у особи, на грошові кошти якої позивач просить звернути стягнення - заборгованості ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат перед боржником - ПАТ Запоріжжябленерго , в т.ч. її розміру, що може призвести до подвійного стягнення грошових коштів з ТОВ ЗТМК , що є неприпустимим.

Суд також враховує, що відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі № 10/339/10 з відповідача - Казенного підприємства Запорізький титано-магнієвий комбінат , правонаступником якого є ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат , на користь ВАТ Запоріжжобленерго було стягнуто заборгованість за спожиту активну електричну енергію на підставі укладеного сторонами договору на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000, сума пені, втрат від інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Приписами ч. 2 ст. 15-1 Закону України Про електроенергетику , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, ст. 75 Закону України Про ринок електричної енергії (набрав чинності 11.06.2017) передбачено, що плата за поставлену (отриману) електричну енергію вноситься виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. У разі перерахування коштів за електричну енергію на інші рахунки, ніж поточні зі спеціальним режимом використання, отримувачі повинні повернути ці кошти в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення у цей строк (термін) коштів, сплачені на інші, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії.

Відповідно до положень пунктів 6.2, 6.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (які діяли до 11.06.2018) для проведення розрахунків за електричну енергію постачальник електричної енергії за регульованим тарифом або його відокремлений підрозділ відкривають в установі уповноваженого банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання, номер якого зазначається у договорі про постачання електричної енергії. Оплата вартості електричної енергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Аналогічні приписи містяться у розділі ІV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, що набрала чинності 19.04.2018. Так, за змістом п.п. 4.4.,4.5 цих Правил датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника. Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.

На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями учасників оптового ринку електричної енергії (ст. 15-1 ЗУ Про електроенергетику ).

Згідно з ч. 7 ст. 75 Закону України Про ринок електричної енергії на кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями цих учасників ринку.

З наведених приписів законодавства вбачається, що законодавцем в імперативному порядку визначено обов`язок споживача сплачувати за спожиту електроенергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В той же час, у разі задоволення заяви, поданої ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс , кошти, які призначені на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію мають бути направлені на користь третьої особи (заявника) в рахунок погашення заборгованості ПАТ Запоріжжобленерго за рішенням господарського суду Запорізької області у справі №908/3173/19, тобто фактично на інше цільове призначення коштів, що є неприпустимим.

З огляду на все вищевикладене, у задоволенні заяви ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс , поданої в порядку ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, судом відмовляється.

Є безпідставним посилання ПрАТ Запоріжзв`язоксервіс на те, що в ч. 2 ст. 336 ГПК України міститься вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні заяви. Так, наявність відповідних обставин (підстав) є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви, однак не виключає можливість відмови у її задоволенні з інших підстав, встановлених судом під час розгляду заяви.

Також суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 1 ст. 336 ГПК України, дана норма процесуального права є диспозитивною, оскільки передбачає право суду (можливість), а не обов`язок звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником за відповідною заявою стягувача або державного чи приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Запоріжзв`язоксервіс» у справі № 908/3173/19 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2020.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (повного тексту ухвали) в порядку, встановленому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва