Рішення

від 31.08.2020 по справі 910/7418/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/7418/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Ларенто

2. ОСОБА_1

про стягнення 101 022,77 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк Приватбанк (надалі - АТ КБ Приватбанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ларенто (надалі - ТОВ Ларенто ) та ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) про стягнення 101 022,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 грошового зобов`язання згідно умов Угоди про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг №б/н від 13.06.2014, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості за кредитом у розмірі 101 022,77 грн. При цьому, позивач заявляє про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів з огляду на укладений між позивачем і відповідачем 2 договір поруки №POR1454676300280 від 05.02.2016.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Суд відзначає, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи;

Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-Ц.

Оскільки до стягнення заявлено кредитну заборгованість, яка виникла з Угоди про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг №б/н від 13.06.2014, укладеної АТ КБ Приватбанк та ТОВ Ларенто , сторонами якої є юридичні особи, а у забезпечення виконання Угоди укладений Договір поруки між ТОВ ТОВ Ларенто і ОСОБА_1 , тобто фізичною особою, то даний позов підлягає вирішенню господарським судом, а у даному випадку Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала направлялась на адресу місцезнаходження ТОВ Ларенто поштовим відправленнями за №0105473295330, проте відправлення повернулись до суду із зазначенням причин повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній .

Суд відзначає, що ухвала направлялась за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ Ларенто , яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 24.06.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвала про відкриття провадження у справі була вручена Якущенку В.М. 01.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105473295322.

21.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача 2 про продовження строку подання відзиву, в якому заявник просить продовжити строк подання відзиву на строк дії карантину.

Суд відзначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30.03.2020 розділ X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, в даному випадку, встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 строк на подання відзиву на позов було продовжено в силу закону, а відтак підстави для задоволення клопотання відповідача 2 про продовження строку для подання відзиву з урахуванням часу дії карантину відсутні, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.

При цьому, положеннями п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, на переконання суду, у відповідачів було достатньо часу та можливості для підготовки своєї позиції стосовно даного спору, проте ані ТОВ Ларенто , ані ОСОБА_1 відзив на позов до суду не подали.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ Ларенто , підписавши заяву від 13.06.2014 на відкриття рахунку в АТ КБ Приватбанк (банк), приєдналося і погодилося із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 13.06.2014 (надалі - Договір ).

Відповідно до п. 3.18.1.1 Договору кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта.

Згідно з п. 3.18.1.3 Договору кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.6 Договору передбачено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта.

Пунктом 3.18.4 Договору передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмір 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1 Договору);

- при обтулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмір 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2 Договору);

- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягло обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3 Договору).

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Договору під непогашеним кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Пунктом 3.18.4.4 Договору визначено розмір винагороди за користування лімітом, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

Згідно з п. 3.18.2.3.4 Договору банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши ТОВ Ларенто кредитний ліміт у сумі 200 000 грн., що підтверджується виписками з рахунку.

Відповідач 1 суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Підприємство має заборгованість за кредитом у розмірі 101 022,77 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний.

Разом з тим, 05.02.2016 між АТ КБ Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №POR1454676300280 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого:

- предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Ларенкто (божником) зобов`язань за угодами-приєднання, у тому числі за Договором;

- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, у тому числі за Договором, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (пункт 1.2 Договору поруки);

- у випадку невиконання боржником зобов`язань за Договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 Договору поруки);

- сторони домовилися, що порука за Договором поруки припиняється через 15 років після укладення Договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Договором Договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Вимога до ОСОБА_1 не направлялась, проте враховуючи положення п. 2.1.2 Договору поруки ненаправлення такої вимоги не є перешкодою для звернення АТ КБ Приватбанк до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів солідарного грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 101 022,77 грн. на підставі Договору та Договору поруки. Відповідачами вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачами обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги АТ КБ Приватбанк про солідарне стягнення з ТОВ Ларенто та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 101 022,77 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Ларенто (04123, м. Київ, вул. Бестужева, будинок 36; ідентифікаційний код 39165973) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 101 022 (сто одна тисяча двадцять дві) грн. 77 коп. Видати накази.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ларенто (04123, м. Київ, вул. Бестужева, будинок 36; ідентифікаційний код 39165973) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1 051 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 1 051 (дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий