Ухвала

від 31.08.2020 по справі 910/5357/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/5357/20

За позовомОСОБА_1 доМіністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Небо-2005 3. Приватного підприємства Міміно провизнання протиправним та скасування рішення Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийнято наказ №1103/5 від 20.03.2020, яким задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Небо-2005 та скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10731100034001864 від 14.03.2008 Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації та №10731110035001864 Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації , проведені державним реєстратором Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського Луганської області Мурзенком Андрієм Володимировичем щодо Приватного підприємства Міміно , чим порушено корпоративні права позивача, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вказує на протиправність такого наказу та просить його скасувати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Комунальне підприємство Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області та Товариство з обмеженою відповідальністю Небо-2005 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, призначено у справі підготовче засідання на 10.06.2020, зобов`язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви.

Підготовче судове засідання 10.06.2020 було відкладено на 24.06.2020 у зв`язку з неявкою представників сторін; явку представників позивача та відповідача в наступне судове засідання визнано обов`язковою.

Підготовче судове засідання 24.06.2020 було відкладено на 08.07.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача; явку представника позивача в наступне судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 залучено до участі у справі Приватне підприємство Міміно в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, підготовче засідання відкладено на 05.08.2020, явку всіх учасників судового процесу в судове засідання визнано обов`язковою.

Підготовче судове засідання 05.08.2020 було відкладено на 31.08.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача.

Представник позивача в судове засідання вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча позивач про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Так, поштовий конверт з ухвалою суду від 05.08.2020 про повідомлення позивача про судове засідання повернувся на адресу суду 21.08.2020 із відміткою відділення поштового зв`язку за зазначеною адресою не знаходиться .

В той же час, відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що всі ухвали, які надсилалися судом під час розгляду даної справи, позивач отримував за адресою, вказаною в позовній заяві.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою позивача, вважається днем вручення позивачеві ухвали суду від 05.08.2020.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на ненадання відповідачем доказів існування обставин, які, на його думку, слугували підставою для відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з наведеної норми законодавства вбачається, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Наведене підтверджується і змістом ч.ч. 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 судове засідання призначено на 10.06.2020, при цьому позивача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Однак, у судове засідання 10.06.2020 представник позивача не з`явився, що стало підставою для відкладення розгляду справи, а в подальшому ухвалами від 10.06.2020, 24.06.2020 та 08.07.2020 явка уповноваженого представника позивача в судові засідання визнавалась обов`язковою.

В той же час, свідомо ігноруючи виклики суду та визнання судом явки обов`язковою, ні позивач, ні його уповноважений представник, жодного разу в судові засідання не з`явилися.

В судове засідання 31.08.2020 представник позивача вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем оригіналів всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судові засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у судові засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Комунальне підприємство Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватіського району Луганської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Небо-2005 та Приватне підприємство Міміно , про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 31.08.2020.

Суддя В.П. Босий