Рішення

від 31.08.2020 по справі 910/5083/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2020Справа № 910/5083/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК

до Фізичної особи-підприємця Рязанова Олега Івановича

про стягнення 15919,20 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Рязанова Олега Івановича про стягнення 15919,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного Договору поставки продукції №3608 від 05.05.2011 укладеного між ТОВ Кушнер та ФОП Рязанов Олег Іванович в частині повернення постачальнику зворотної тари, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 15919,20 грн. Враховуючи, що 23.03.2018 між ТОВ Кушнер та ТОВ УНІ-ПАК було укладено Договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4 від 23.03.2018 за яким до позивача перейшло право вимоги за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 15919,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.05.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.05.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 21.05.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 15.05.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105471822503 із відміткою про не виявлення адресата.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.04.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Рязановим Олегом Івановичем (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки продукції №3608, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв`язком, усно тощо) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ПАТ Оболонь , ДП ПАТ Пивоварня Зіберта , ПАТ Охтирський пивоварний завод , ПАТ Красилівське та ПАТ Бершадський пиво комбінат . Продукція, що поставляється, повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості.

Згідно з п.1.6 Договору, договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2020. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов`язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, торгово-рекламного і холодильного обладнання цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов`язань.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги, бутлі та балони (далі - зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в договорі шляхом підписання Акту прийому-передачі майна, який є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що продається покупцю, є незворотною тарою. Покупець зобов`язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов`язки по даному договору третім особам.

У п.2.3 Договору сторони обумовили, що заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних. Якщо заставну ціну у накладних по технічним або іншим причинам вказано таким чином, що сторони або інші особи не можуть встановити по ним заставну ціну (ціна або сума не зазначені взагалі, цифри погано пропечатані, розмиті тощо), покупець зобов`язаний письмово повідомити про це постачальника у строк не пізніше 5 (п`яти) календарних днів від дня підписання накладних. Сторони домовилися, що у випадку, якщо покупець не повідомив постачальника про наявність дефектів у накладних, вказаних в другому реченні даного пункту договору, і сторони не можуть встановити по технічним або іншим причинам заставну ціну зворотної тари, вказану у накладних, то заставна ціна встановлюється постачальником в день проведення розрахунків в односторонньому порядку.

Покупець зобов`язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, бутлі, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем постачальнику в термін не більше 90 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 60 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 80 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 60 діб. Покупець зобов`язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі: демонтажу обладнання для розливу пива та напоїв; письмової вимоги постачальника, якщо покупцем порушено умови договору поставки; письмової вимоги постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари; дострокового розірвання або припинення строку дії цього договору або закінчення терміну повернення зворотної тари (п.2.6 Договору).

Згідно п.2.8 Договору, якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та включає подальше використання, то вона не приймається постачальником, про що складається відповідний акт. При пошкодженні, псуванні, втраті, не поверненні в строк, вказаний в даному договорі або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов`язаний відшкодувати постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари із врахуванням податку на додану вартість (згідно умов даного договору) та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду постачальника.

Відповідно до п.2.12 Договору, в разі порушення покупцем кінцевого терміну повернення зворотної тари або виявлення нестачі тари, постачальник залишає за собою право на стягнення вартості неповернутої тари, а покупець, а покупець зобов`язаний її оплатити. Покупець повинен оплатити рахунок вартості неповернутої тари впродовж трьох календарних днів, після закінчення строку на повернення зворотної тари.

Зворотна тара, що передана в тимчасове користування, залишається власністю постачальника. (п.2.14 Договору).

У відповідності до п.3.4 Договору, розрахунковим документом за повернену зворотну тару є накладна на повернення зворотної тари з відміткою постачальника.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Кушнер передало відповідачу тару, а саме: кега Об. 30 л, в кількості - 2 шт., вартістю без ПДВ за 1 шт. - 2650 грн, кега Об. 50 л, в кількості - 2 шт., вартістю без ПДВ за 1 шт. - 2650 грн та балон 40 кг, в кількості - 2 шт., вартістю без ПДВ за 1 шт. - 1333 грн.

Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту прийому-передачі майна №15 від 15.03.2017

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов укладеного між сторонами договору, зобов`язань з повернення постачальнику тари не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань сума стягнення вартості неповернутої зворотної тари з відповідача складає 15919,20 грн ((2650 грн х 2) + (2650 грн х 2) + (1333 грн х 2)) х 20% = 15919,20 грн).

Окрім того, судом встановлено що 23.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер (позивач, цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Уні-Пак (цесіонарій) було укладено Договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №4, відповідно до умов якого, цедент відступає, а цесіонарій повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), неповернуте з оренди/суборендар майно, неповернуту зворотну тару, відповідно до договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (Додаток №1)), що належить цеденту, і стає кредитором за договорами, укладеними цедентом із третіми особами згідно із Реєстром вимог, що додається до цього договору і є невід`ємною його частиною (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, підписанням цього договору сторони підтверджують передачу цедентом цесіонарію всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що одночасно з підписанням цього договору цедент передає цесіонарію повідомлення до боржника про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення повідомлення боржнику покладається на цесіонарія.

Загальна вартість відступлення права вимоги становить суму всіх грошових вимог, які передаються за цим Договором до цесіонарія (згідно з Додатком №1), що станом на 23.03.2018 становить 8980321,23 грн (п.4.1 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з Додатком №1 до Договору №4 від 23.03.2018 (Реєстр вимог №4 станом на 23.03.2018) вбачається, що право вимоги за Договором №3608 від 05.05.2011, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер та Фізичною особою-підприємцем Рязановим Олегом Івановичем (відповідач), перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю Кушнер до Товариства з обмеженою відповідальністю Уні-Пак (позивач).

24.03.2018 ТОВ Уні-Пак на адресу відповідача надіслало повідомлення №272 про відступлення права вимоги за Договором поставки продукції №3608 від 05.05.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.3 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

06.06.2018 позивачем було надіслано відповідачу вимогу (претензію) №72 від 24.03.2018, в якій позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості, зокрема, за Договором поставки продукції №3608 від 05.05.2011. Проте відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення. Доказів протилежного матеріали справи не містять

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів здійснення повної оплати відповідачем отриманої тари, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15919,20 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рязанова Олега Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УНІ-ПАК (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 25, кв. 5; ідентифікаційний код 30371359) 15919 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 20 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (двi тисячi сто дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 31.08.2020.

Суддя Я.В. Маринченко