Ухвала

від 31.08.2020 по справі 911/2477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2477/20

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовом Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 7, код ЄДРПОУ 05579795)

до відповідача Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 74, код ЄДРПОУ 24209740)

про визнання протиправним та скасування розпорядження від 24.06.2003 № 361

ВСТАНОВИВ:

позивач - Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 25.08.2020 до відповідача - Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, за участю третіх осіб: 1) акціонерного товариства Укртрансгаз , 2) Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , 5) громадської організації Українське товариство мисливців і рибалок , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 24.06.2003 № 361 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для садівництва ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України на території Вишенківської сільської ради .

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Пунктами 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором , або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідачем у справі є особа, якій пред`являється позовна вимога. При цьому, на особу, яка подає позов або в інтересах, якої подано позов, яка звертається до суду за захистом свого порушеного або оспорюваного права покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та надати належні та допустимі докази і підтвердження порушення своїх прав та інтересів .

Позивачем в позові не зазначено, та не подано відповідних доказів того, на захист якого саме права позивача поданий позов.

Так, у позовній заяві позивач стверджує, що останнім починаючи з 1989 року здійснюється використання земельної ділянки під будівництво та обслуговування Риболовно-спортивної бази Вишеньки на підставі рішення виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 25.09.1989 № 162. Державним актом на право користування землею від 1990 р. серії Б № 086253 закріплено право користування земельною ділянкою загальною площею 3,0 га, цим же актом закріплено межі земельної ділянки. В подальшому, як стало відомо позивачу, оспорюваним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 24.06.2003 № 361 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для садівництва Укртрансгаз НАК Нафтогаз України на території Вишеньківської сільської ради без згоди позивача вилучено з постійного користування частини земельної ділянки під Риболовно-спортивну базу Вишеньки .

Разом з тим, з доданих до позову документів та доказів вбачається переоформлення право користування позивача на право оренди. Проте, жодні докази на підтвердження переоформлення права позивачем у позовній заяві не зазначені та до останньої у якості додатків не додані. Також не подано доказів державної реєстрації речового права позивача, на захист якого поданий позов.

Позивачем у позові не визначено та не обґрунтовано обраний спосіб захисту права.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України . Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Відповідно до частини 6 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер спірного правовідношення.

Так, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами , по-перше, господарських відносин , врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Оспорюване розпорядження Бориспільської РДА від 24.06.2003 є ненормативним актом суб`єкта владних повноважень, який вичерпав свою дію у зв`язку з його реалізацією, і його визнання недійсним та скасування не призводить до відновлення будь-чиїх та будь-яких матеріальних прав. На підставі вказаного Розпорядження у ДК Укртрансгаз НАК Нафтогаз України виникло речове право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Відтак, у випадку, якщо позивач подав позов про захист свого матеріального права на спірну земельну ділянку, то спір про це право, якій може бути розглянутий у господарському суді (за умови підвідомчості цього спору господарському суду за суб`єктним критерієм), існує не між позивачем та відповідачем Бориспільською РДА, а між позивачем та набувачем такого права.

У позовній заяві не вказано, та до позову не додано жодних доказів того, хто на момент подання позову є титульним володільцем права на спірну земельну ділянку, вимог до такої особи (або осіб) позивачем не заявлено.

Якщо матеріально-правовий спір про право на землю, який є основою поданого позову, існує між позивачем та особами, які у позові зазначені як треті особи, і до яких позивачем жодних вимог не заявлено, таке взагалі не відповідає змісту спірних відносин.

Позивачем не дотримано вимог пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не зазначено доказів, що підтверджують обставини, зазначені у позові.

Суд звертає увагу позивача на позицію постанов Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 21.03.2018 у справі №184/2470/13, від 11.12.2019 у справі №906/603/18.

Позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, ідентифікаційний код третьої особи 4 - фізичної особи ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до суду не звертався.

Позивач не обґрунтував та у позові не зазначив з яких підстав АТ Укртрансгаз , ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ГО Українське товариство мисливців та рибалок мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, та на чиєму боці.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд роз`яснює Київській міській організації Українського товариства мисливців і рибалок, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті Київською міською організацією Українського товариства мисливців і рибалок у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху, в тому числі шляхом викладення позовної заяви у новій редакції. В цьому випадку до заяви про усунення недоліків позовної заяви застосовуються вимоги ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок залишити без руху .

2. Зобов`язати Київську міську організацію Українське товариство мисливців і рибалок усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- вказати, на захист якого саме права Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок поданий позов та подати докази існування такого права у позивача;

- вказати обраний спосіб захисту цього права;

- визначитися із позовними вимогами та відповідно із суб`єктним складом осіб, які мають відповідати за такими вимогами (визначитися із суб`єктним складом осіб із якими у позивача існує спір про матеріальне право, на захист якого поданий позов);

- подати повний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, які підтверджують вказані обставини;

- письмово обґрунтувати із додаванням відповідних доказів, з яких підстав АТ Укртрансгаз , ГУ Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ГО Українське товариство мисливців та рибалок мають бути залучені до участі у справі в якості третіх осіб, та на чиєму боці;

Докази подаються за правилами, встановленими ст. 80 ГПК України.

3. Копію ухвали надіслати Київській міській організації Українського товариства мисливців і рибалок.

Ухвала набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх