Ухвала

від 26.08.2020 по справі 922/2417/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" серпня 2020 р.Справа № 922/2417/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали скарги вх. № 17348 по справі

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ Естейт" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 13-Е) про стягнення коштів за участю представників:

Харківської міської ради - не з`явився

ТОВ "КСВ Естейт" - не з`явився

Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області 29.07.2020 надійшла скарга ТОВ "КСВ Естейт" вх. № 17348 на дії державного виконавця в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко М.А. щодо не повернення наказу господарського суду Харківської області від 06.11.2019 по справі №922/2417/19 на адресу суду, у зв`язку з закінченням виконавчого провадження №60580195, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження"

- стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом скарги, в сумі 11 000,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду №443/2020 від 29.07.2020, у зв`язку з відпусткою судді Суслової В.В., призначено повторний авторозподіл заяви у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020, для розгляду заяви було визначено суддю Прохорова С.А.

Розгляд скарги було призначено на 10.08.2020.

Представники Харківської міської ради та Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилися, пояснень та заперечень суду не надали.

Ухвалою суду від 10.08.2020 було відкладено розгляд скарги на 26.08.2020.

Представники сторін та ВДВС в судове засідання по розгляду скарги 26.08.2020 не з`явились.

Харківською міською радою надані до суду пояснення на скаргу відповідача (вх. №19509 від 25.08.2020), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Московським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не надано відзиву на скаргу відповідача та матеріали виконавчого провадження №60580195.

Однак, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), до канцелярії суду за клопотанням за вх. № 16980 від 23.07.2020 вже подавав до суду копії виконавчого провадження при розгляді судом іншої скарги.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Зважаючи на належне повідомлення учасників справи про проведення судового засідання, суд вважає за необхідне розглянути скаргу за наявними в ній матеріалами.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2019 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ ЕСТЕЙТ (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 13-Е, код ЄДРПОУ 41538147) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО: 899998; код ЄДРПОУ 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1183654,78 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ ЕСТЕЙТ (01004, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 13-Е, код ЄДРПОУ 41538147) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 17754,82 грн. судового збору.

На виконанні вказаного рішення, 06.11.2020 господарським судом видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження ВП №60580195 з примусового виконання наказу №922/2417/19 виданого 06.11.2019Господарським судом Харківської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КСВ ЕСТЕЙТ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 1183654,78 грн. перебувало в провадженні Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно до абз. 2 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» . Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про. повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

З матеріалів виконавчого провадження ВП №60580195 вбачається, що 13.11.2019 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» , була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вище зазначеного виконавчого документа.

13.11.2019 керуючись ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

13.11.2019 керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем винесена постанова про стягнення витрат виконавчого провадження.

13.11.2019 керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника.

18.11.2019 керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» , винесена постанова про арешт коштів боржника.

27.01.2020 керуючись вимогами статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» , винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, оскільки згідно до ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду Східного апеляційного Господарського суду від 08.01.2020 року за справою №922/2417/19: поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою у справі № 922/2417/19.

11.03.2020 на адресу Відділу надійшла належно посвідчена копія постанови Східного апеляційного Господарського суду від 24.02.2020 за справою №922/2417/19, згідно до якої рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №922/2417/19 скасовано.

13.03.2020 керуючись п. 5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» , державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Згідно до резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2020 державним виконавцем, зокрема, зазначено "Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Припинити чинність арешту коштів боржника в АТ "Прокредит банк" МФО: 320984 накладений постановою про арешт коштів боржника за ВП №60580195 від 18.11.2019 року. Припинити чинність решту майна боржника накладеного постановою про арешт майна боржника за ВП №60580195 від 13.11.2019 року» .

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Однак, як встановлено під час розгляду скарги, у відповідності до ч. З ст. 39 Закону про виконавче провадження, наказ №922/2417/19 від 06.11.2019 не було повернуто на адресу суду.

Органом ДВС дані обставини не спростовані, доказів направлення наказу (квитанцій, реєстрів вихідної кореспонденції тощо) на адресу суду не надано. Станом на день розгляду скарги, зазначений наказ відсутній й в матеріалах справи.

Вказана обставина, крім того, була встановлена й в ухвалі Господарського суду Харківської області від 16.07.2020 про визнання наказу №922/2417/19 від 06.11.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Ст. 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частинами 1 та 2 ст. 343 ГПК України, встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що виконавцем, в установленому порядку обставини, які повідомлені скаржником не спростовані, відзиву на скаргу не надано, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ТОВ "КСВ Естейт" вх. № 17348 від 29.07.2020 обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Статтею 344 ГПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

ТОВ "КСВ Естейт" в своїй скарзі просить суд стягнути з Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) витрати на правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн., які складаються з 6 000,00 грн. фактично оплачених витрат та 5 000,00 грн. гонорару успіху адвоката.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених скаржником на отримання правової допомоги, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Скаржником було заявлено до стягнення з органу ДВС 11 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, за частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом наведених вище законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

За частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. по справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані Договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чек, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Ненадання суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату є підставою для відмови в частині стягнення витрат на правову допомогу (Постанова КГС ВС від 05.02.2019 р. по справі № 906/194/18).

Матеріали справи свідчать, що між адвокатом Ганчар І.Д. (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСВ ЕСТЕЙТ» (замовник) 21.02.2020 року укладено договір про надання правової допомоги (договір) №21/02/20, предметом якого є надання правової.

Розділом 3 додаткової угоди №4 до договору від 22.07.2020 сторони передбачили порядок оплати послуг, відповідно до якого за виконану роботу, передбачену п. 1 додаткової угоди, тобто за надання самої правничої допомоги, замовник сплачує шляхом перерахування суми грошових коштів на особисту платіжну карту Адвоката протягом двох днів з дня підписання даної Додаткової угоди.

Таким чином, строк оплати цих послуг у ТОВ «КСВ ЕСТЕЙТ» настав 24.07.2020.

Однак, ні до самої скарги, ні станом на 26.08.2020 (день розгляду скарги), ТОВ «КСВ ЕСТЕЙТ» не надано було будь-яких доказів перерахування (сплати) цих коштів.

Також в п. 2 Додаткової угоди № 4 Сторони погодили розмір гонорару успіху Адвоката становить 5000 (п`ять тисяч) гривень і сплачується в разі задоволення скарги на дії державного виконавця.

П. 4 додаткової угоди №4 до договору від 22.07.2020 сторони передбачили, що гонорар успіху Адвоката, визначений в п. 2 даної Додаткової угоди, сплачується TOB КСВ Естейт у безготівковій формі протягом 2 (двох) днів з дня набрання чинності судовим рішенням за результатами розгляду Господарським судом м. Харкова скарги на дії державного виконавця.

Ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на те, що до скарги, на підтвердження фактичного здійснення (сплати) витрат на професійну правничу допомогу адвоката не надано жодного належного та допустимого доказу, зокрема, ані платіжних доручень з відміткою банку, ані видаткових касових ордерів, ані інших банківських документів, такаж скаржником не було зроблено й відповідних заяв про надання йому часу на подання доказів понесення витрат по оплаті гонорару успіху Адвоката, в стягненні з органу ДВС витрат на правничу допомогу слід відмовити за недоведеністю фактичного понесення таких витрат.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 13, 42, 73, 74, 83, 123, 126, 129, 232, 234, 235, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ "КСВ Естейт" вх. № 17348 від 29.07.2020 на дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Коваленко М.А. задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Коваленко М.А. щодо не повернення наказу господарського суду Харківської області від 06.11.2019 по справі №922/2417/19 на адресу суду, у зв`язку з закінченням виконавчого провадження №60580195, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження".

В покладенні судових витрат на Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 26.08.2020.

Ухвала суду може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.08.2020.

Суддя С.А. Прохоров