Рішення

від 25.08.2020 по справі 520/1209/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 р. № 520/1209/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Бєлолипецьких Г.С.,

представника відповідача - Борисова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №4799 від 12.07.2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (код ЄДРПОУ 40228863)";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000220517 від 08.10.2019 року, прийняте на підставі акта №2/20-40-05-17-06/40228863 від 03.09.2019 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 365698,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення абз.3 п. 81.1 ст. 81 ПКУ у спірному наказі № 4799 від 12.07.2019 року, на підставі якого було здійснено повторну документальну позапланову виїзну перевірку, Головне управління ДПС у Харківській області зазначило підставу проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АСО , яка не передбачена Податковим кодексом України, а саме: у зв`язку із поданням в установленому порядку ТОВ Автоматизовані системи обслуговування заперечень до акту перевірки від 12.06.2019 року №2038/20-40-14-21-08/40228863 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Автоматизовані системи обслуговування (код за ЄДРПОУ 40228863) . Оскільки сам по собі факт подання TOB АСО заперечень на акт перевірки не може бути підставою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пп. 78.1.5.78.1 ст. 78 ПК України, просив скасувати наказ №4799 від 12.07.2019 року.

Крім того, зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення №00000220517 від 08.10.2019 року Головного управління ДПС у Харківській області ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, наполягав на правильності обчислення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2020 р. о 10:45 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 25.08.2020 р. о 15:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити. Згідно наданого до суду відзиву на позовну заяву пояснив, що оскаржувані в даній справі наказ №4799 від 12.07.2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" та податкове повідомлення-рішення №00000220517 від 08.10.2019 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40228863.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 3049 від 24.04.2019 року було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ ІЛАДА (код за ЄДРПОУ 41846863) за період вересень 2018 року, ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 42167745) за жовтень 2018 року та подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

12.06.2019 року платником податків було отримано поштою акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.06.2019 р. № 2038/20-40-14-21-08/40228863.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов до висновку пропорушення ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" абз. а п.198.1, абз. першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, та п. 200.1, п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 243799 грн., в тому числі за вересень 2018 року на суму 33900,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 209899 грн.

03.07.2019 року ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" в порядку п. 86.7 ст. 86, п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України подало заперечення на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 40228863) від 12.06.2019 р. № 2038/20-40-14-21- 08/40228863, вх. до ГУ ДФС у Харківській області від 03.07.2019 № 44453/10.

У вказаних запереченнях підприємство позивача просило на підставі розгляду заперечень не приймати податкове повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов`язань ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування".

На розгляд заперечень ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" було надано листом від 12.07.2019 р. №26 (вх. до ГУ ДФС 46473/10 від 12.07.2019) завірені належним чином копії додаткових документів, які стосуються господарських взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ ІЛАДА та ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП , а саме: оборотно-сальдова відомість по забалансовому рахунку, довідка від імені директора підприємства від 12.07.2019, знімки екрану електронної системи, звіти за Договором №С-2709 від 27.09.2018 р.

У зв`язку з отриманням заперечень від ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" та копій додаткових первинних документів у ГУ ДФС у Харківській області виникла необхідність дослідити більш детально взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ ІЛАДА та ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП .

Листом ГУ ДФС у Харківській області №35260/10/20-40-14-21-14 від 12.07.2019 Про розгляд заперечень повідомлено позивача, що при розгляді заперечень ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" вирішено про доцільність призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Автоматизовані системи обслуговування в частині взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018 року та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745).

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 4799 від 12.07.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Автоматизовані системи обслуговування (код за ЄДРПОУ 40228863) на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пп. 62.1.3. п.62.1 ст. 62, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПКУ повторно було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Автоматизовані системи обслуговування з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018 року та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745) за жовтень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Розглядаючи вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу №4799 від 12.07.2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (код ЄДРПОУ 40228863)", суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. З огляду на зміст вищенаведених правових норм суд зауважує, що оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки, у тому числі позапланової невиїзної, повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, й надсилає відповідні документи контролюючому органу до прийняття рішення за результатами такої - це є підставою для призначення позапланової перевірки. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є виключно подання платником податку заперечення до акта перевірки з вимогою перегляду результатів перевірки і підстави викладені в них потребують додаткового дослідження з встановленням певних обставин. При цьому, перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Аналіз зазначеного дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки є законною при наявності хоча б однієї з підстав, а не їх сукупності, а саме: подання заперечень до акта перевірки, або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення, наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки, неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки.

Таким чином, оскільки позивачем надано заперечення на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 40228863) від 12.06.2019 р. № 2038/20-40-14-21- 08/40228863, листом від 12.07.2019 р. №26 надано до заперечень завірені належним чином копії додаткових документів, які стосуються господарських взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ ІЛАДА та ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП та які потребували ретельної перевірки, у вказаних запереченнях підприємство позивача просило на підставі розгляду заперечень не приймати податкове повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов`язань, об`єктивний розгляд таких заперечень фактично є неможливим без проведення перевірки з дослідженням та наданням відповідної оцінки вказаним обставинами та первинним документам.

При цьому, виключним правом податкового органу є встановлення можливості оцінити подані заперечення та докази без проведення перевірки або призначити проведення перевірки.

Як наслідок, відповідач, керуючись п.п. 78.1.5. п. 78.1 ст. 78 ПК України, прийняв рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з вищезазначених підстав, видається у разі розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу контролюючим органом, який проводив перевірку.

Крім того, оскаржуваний у даній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Позивачем було допущено фахівців контролюючого органу до проведення перевірки та перевірку позивача було проведено фахівцями ГУ ДПС у Харківській області, що не заперечується позивачем.

Отже, контролюючим органом реалізована надана наказом №4799 від 12.07.2019 року компетенція на проведення перевірки.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, тертя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначено, що: платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу №4799 від 12.07.2019 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування".

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000220517 від 08.10.2019 року, прийнятого на підставі акта №2/20-40-05-17-06/40228863 від 03.09.2019 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 365698,50 грн., суд зазначає наступне.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (код за ЄДРПОУ 40228863) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018 року та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745), а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), у зв`язку з поданням у встановленому порядку ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" заперечень (№24 від 09.07.2019) до акту перевірки від 12.06.2019 р.№2038/20-40-14-21-08/40228863 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (код за ЄДРПОУ 40228863).

Результати перевірки викладені в акті №2/20-40-05-17-06/40228863 від 03.09.2019 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування":

- вимог абз. а п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 243799 грн., в т.ч. за вересень 2018 року на суму 33900,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 209899 грн., що призвело до: заниження суми ПДВ до сплати в бюджет всього в сумі 243799 грн., у тому числі за вересень 2018 року на суму 33900,00 грн., за жовтень 2018 року на суму 209899 грн.;

- перевіркою ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) за вересень 2018 року та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745) за жовтень 2018 року.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до Головного управління ДПС у Харківській області заперечення, проте висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №00000220517 від 08.10.2019 року, яким ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 365698,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 243799,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 121899,50 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, проте рішенням ДПС України від 24.12.2019 р. №14436/1/99-00-08-05-02 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №00000220517 від 08.10.2019 року - без змін.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем із контрагентами-постачальниками ТОВ Ілада (податковий номер 41846863) та ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745).

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є 82.20 КВЕД діяльність телефонних центрів, 62.01 КВЕД комп`ютерне програмування, 62.02 КВЕД консультування з питань інформатизації, 63.99 КВЕД надання інших інформаційних послуг, 73.20 КВЕД дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки тощо.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ Ілада , судом встановлено, що між ТОВ Ілада (в якості орендодавця) та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (в якості орендаря) укладено договір оренди телекомунікаційного обладнання №І-270818 від 27.08.2018 року, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, а саме: програмно-апаратного комплексу, що належить орендодавцю на праві власності. (т.1 а.с.187-192).

Згідно п.1.1. Договору, перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку №1 до цього Договору (Специфікації).

Передача предмету оренди від орендодавця орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена в Додатку №2 до цього Договору в приміщенні Орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.

На підтвердження виконання умов договору №І-270818 від 27.08.2018 року позивачем надано до матеріалів справи акти надання послуг до договорору оренди телекомунікаційного обладнання від 01.09.2018 р. та від 360.09.2018 р., (т.1 а.с.197-198).

Згідно з п.3.1 Договору, орендна плата за користування предметом оренди складає еквівалент 203400,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 33900,00 грн. за 1 календарний місяць.

Орендар сплачує місячну орендну плату, визначену в п.3 цього Договору, не пізніше місяця, наступного за тим, за який сплачується така орендна плата, згідно рахунків-фактур, які надаються орендодавцем до 5-го числа відповідного місяця.(п.4.1.Договору).

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату №4 від 30.09.2018 р. (т.1 а.с.200).

Оплата за оренду телекомунікаційного обладнання за вищевказаним договором проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №318 від 08.10.2018 р. (т.1 а.с.201)

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745), судом встановлено, що між ТОВ Сейв Макс Груп (в якості орендодавця) та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (в якості орендаря) укладено договір оренди телекомунікаційного обладнання №С-1909 від 19.09.2018 р., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, що належить орендодавцю на праві власності. (т.1 а.с.202-207).

Згідно п.1.1. Договору, перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3 до цього Договору. Разом з телекомунікаційним обладнанням, що є предметом оренди за даним Договором, Орендареві також передається програмне забезпечення, яке необхідно для використання за призначенням вказаного телекомунікаційного обладнання та є невід`ємною його частиною.

Передача предмету оренди від орендадавця орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена у Додатку №4 до цього Договору в приміщенні орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг з оренди телекомунікаційного обладнання №236 від 31.10.2018 р., №235 від 31.10.2018 р., №234 від 31.10.2018 р. та актами приймання - передачі до Договору оренди телекомунікаційного обладнання №С-1909 від 19.09.2018 р. від 01.10.2018 р. та від 31.10.2018 р. (т.1 а.с.215-219)

Згідно з п.3.1 Договору, орендна плата за користування предметом оренди складає еквівалент 658454,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 109742,40 грн. за 1 календарний місяць.

Орендар сплачує місячну орендну плату, визначену в п.3 цього Договору, не пізніше місяця, наступного за тим, за який сплачується така орендна плата, згідно рахунків-фактур, які надаються орендодавцем до 5-го числа відповідного місяця. (п.4.1.Договору).

Оплата за оренду телекомунікаційного обладнання за вищевказаним договором проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №353 від 12.11.2018 р., №369 від 20.11.2018 р., №370 від 21.11.2018 р., №371 від 22.11.2018 р., №372 від 23.11.2018 р. та №374 від 27.11.2018 р. (т.1 а.с.220-225).

Також, щодо господарських відносин позивача з ТОВ Сейв Макс Груп (податковий номер 42167745), судом встановлено, що між ТОВ Сейв Макс Груп (в якості виконавця) та позивачем, ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (в якості замовника) укладено договір №С-2709 від 27.09.2018 р. про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі Визначення термінів в даному Договорі послуги за цим Договором, що поділяються на:

організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;

послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МР3);

послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;

послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника. (п.1.1 Договору) (т.1 а.с.226-230).

Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.

Відповідно до п.6.3 Договору, при переданні результатів надання Послуг сторони складають у двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг, по одному примірнику якого зберігається у сторін.

Пунктами 7.1, 7.2 Договору, ціна Договору є сумою, що зазначена сукупно в усіх Актах приймання-передачі, які складаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є додатками до цього Договору. Оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту прийняття наданих послуг за Актом приймання-передачі на підставі наданого Виконавцем рахунку.

Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг №237 від 31.10.2018 р. та №238 від 31.10.2018 р., відповідно до яких надано послуги з технічної підтримки запису, з надання статистичної звітності, аналітичної звітності та послуги спеціалістів контролю якості. (т.1 а.с.232-233).

Оплата за надані послуги за вищевказаним договором проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №349 від 09.11.2018 р., №352 від 12.11.2018 р., №375 від 27.11.2018 р., №381 від 28.11.2018 р., №391 від 13.12.2018 р. (т.1 а.с.234-238).

Щодо підстав оренди телекомунікаційного обладнання за Договорами № І-270818 від 27 серпня 2018 року, № С-1909 від 19 вересня 2018 року, судом встановлено, що з метою забезпечення провадження статутного виду діяльності 01 лютого 2016 року між ТОВ Автоматизовані системи обслуговування та ТОВ Аделіна Аутсорсинг (код 40186059) було укладено Договір про надання послуг із обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center) № 01022016 від 01 лютого 2016 року. (т.3 а.с.43-47).

Згідно з п.1.1 Договору, Виконавець надає Замовнику послуги, а Замовник приймає надані послуги та сплачує їх вартість відповідно до затверджених Виконавцем тарифів та на умовах, визначених у Договорі.

Відповідно до Розділу Визначення термінів в даному Договорі послуги - комплекс робіт, які полягають в одночасній обробці та обміні інформації за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп`ютерних технологій Виконавця, які об`єднані в єдину технологічну систему за принципами комп`ютерно-телефонної інтеграції.

ТОВ Автоматизовані системи обслуговування були надані послуги ТОВ Аделіна Аутсорсинг за Договором, підтвердженням чого є акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 32 від 30 вересня 2018 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 35 від 31 жовтня 2018 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору, сценарій, алгоритм, технічне завдання на створення програмного забезпечення узгоджується Сторонами шляхом: укладення та підписання окремого Додатку (в разі потреби Додатків) до даного Договору.

Таким чином, саме з метою здійснення статутного виду діяльності, а саме для надання послуг, передбачених Договором № 01022016 від 01 лютого 2016 року та із врахуванням погодженого сценарію, алгоритму, технічного завдання ТОВ Автоматизовані системи обслуговування на підставі заведеного (прийнятого) порядку було залучено ТОВ ІЛАДА у вересні 2018 року та ТОВ Сейв Макс Груп у жовтні 2018 року.

Щодо підстав укладання Договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № С- 2709 від 27 вересня 2018 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до Договору № С-2709 від 27 вересня 2018 року про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу, ТОВ СЕЙВ МАКС ГРУП зобов`язалось надати послуги, які полягають в одночасному безперервному записі розмов персоналу Замовника (Т`ОВ Автоматизовані системи обслуговування ) операторів call-center із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробці, зміні форматів, аналізу за допомогою автоматичних систем та/або людських ресурсів з використанням сукупності програмних та апаратних засобів, телекомунікаційних і комп`ютерних технологій, які об`єднані в єдину технологічну систему за принципами комп`ютерно-телефонної інтеграції.

Відповідно до п. 3.4. Договору № С-2709 від 27 вересня 2018 року, послуги, що надаються на запит Замовника відповідно до п.п. 1.1.3.-1.1.5. п.1,1. ст. 1 цього Договору, (їх результати у вигляді статистичних та/або аналітичних звітів Виконавця), можуть передаватися Замовнику на його вимогу у електронному та/або письмовому вигляді, але у будь-якому разі повинні містити таку обов`язкову інформацію: дата виклику; час початку розмови; тривалість розмови; номер оператора; номер телефону. Вказана інформація є обов`язковою, при цьому інші критерії включаються до звіту на запит Замовника. Результати, отримані за цим Договором, призначені для внутрішнього використання ТОВ Автоматизовані системи обслуговування у своїй фінансово-господарській діяльності.

Таким чином, договір № С-2709 від 27 вересня 2018 року укладено з метою здійснення контролю ТОВ Автоматизовані системи обслуговування за якістю роботи свого персоналу при здійсненні статутних видів діяльності, щоб мати змогу вчасно виявляти недоліки у побудові комунікації між персоналом ТОВ Автоматизовані системи обслуговування та Клієнтами, усувати ці недоліки та успішно просувати конкурентноспроможні послуги на ринку call-центрів України.

Щодо доставки та розвантаження предметів оренди за договором №1-270818 від 27.08.018 року та договором №С-1909 від 19.09.2018 року з письмових пояснень позивача судом встановлено, що встановлення предметів оренди орендар здійснив самостійно шляхом використання інструкцій, які знаходяться у вільному доступі мережі інтернет.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору С-1909 від 19 вересня 2018 року, Додатку № 1 до Договору № 1-270818 від 27 серпня 2018 року ТОВ Автоматизовані системи обслуговування було передане обладнання, що мало такі характеристики: дисковий масив HP 3PAR Store Sery 7200 (вага 21.6 кг, габаритні розміри 483 х 676 х 87.95 мм (висота х ширина х глибина); блок безперебійного живлення АРС 10000 (габаритні розміри 432 х 263 х 715 мм, вага 111.82 кг); APC Symmetra РХ 32 kW (у зібраному стані) (максимальна висота 199.1 см, максимальна ширина 60.0 см, максимальна глибина 107.0 см, Вага 666.4 кг); сервер HP PL 360 Gen8 (Intel Xeon v. 2 E5-2690/RAM 256 GB/HDD 300 GB/Smart Array Р420І (габаритні розміри 43.45 x 62.23 x 2.97 см, вага 17.4 кг).

З пояснень представника позивача вбачається, що за домовленістю сторін, обладнання було передане ТОВ Автоматизовані системи обслуговування у розібраному стані, задля комфортного й компактного переміщення та наступного встановлення на території підприємства, а саме для переміщення на 4 поверх.

З письмових пояснень позивача, судом встановлено, що у день підписання Актів приймання-передачі до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 1-270818 від 01.09.2018 року та від 30.09.2018 року, а також у день підписання актів приймання-передачі до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № С-1909 від 01.10.2018 року та від 31.10.2018 року позивач звертався до орендодавця з усними запитами про включення вантажного ліфту, що підтверджується листом ТОВ БІФЕЛЬ №12 від 17.07.2020 року на вих. № 29 від 16.07.2020 року.

Факт наявності податкових накладних, зареєстрованих належним чином, сторонами не заперечується, у зв`язку з чим судом вказані обставини не досліджуються.

Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" надало вищевказані документи посадовим особам контролюючого органу для дослідження, що підтверджується актом перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем під час дослідження зазначених документів не встановлено жодних порушень, щодо їх оформлення, в акті перевірки про це не зазначено. Крім того, складені за результатами господарських операцій між позивачем та його контрагентами, документи (договори, рахунки, акти виконаних робіт та інші первинні документи), які було надано перевіряючим, відповідають всім вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд зазначає, що всі вище зазначені обставини відповідачем по справі не заперечувались та підтверджуються змістом вище зазначеного акту перевірки та матеріалами справи.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів оренди та наданих послуг між позивачем та його контрагентами підтверджується актами приймання-передачі обладнання та послуг, рахунками на оплату, банківськими виписками.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ Ілада та ТОВ Сейв Макс Груп належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що в силу закону, отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв`язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним або будь-яких інших доказів, що спростовують вчинення спірних господарський операцій.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (вул. Академіка Павлова, буд. 82,м. Харків,61038, код 40228863) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код 43143704) про визнання протиправним та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000220517 від 08.10.2019 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 365698,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (вул. Академіка Павлова, буд. 82,м. Харків,61038, код 40228863) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 5485,48 грн. (п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 48 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01 вересня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин