Постанова

від 31.08.2020 по справі 640/9331/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9331/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О.О., суддів: Ключковича В. Ю., Сорочка Є.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначено) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо невиконання обов`язку підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Київського Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо невиконання обов`язку підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на час прийняття судом першої інстанції рішення у справі Порядок вирішення спору по суті змінився порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 тратив чинність та 01.11.2019 року наказом № 60 затверджено новий Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України (надалі - Порядок №60).

Апелянт зазначає, що Порядком №60 не передбачено можливості підготовки висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів.

Крім того, апелянтом заявлено клопотання про заміну відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 року про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" 08.04.2019 року звернулось до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою (вих. № 08/04) про повернення сплаченого податку на прибуток та авансового внеску із податку на прибуток шляхом їх перерахування на поточний рахунок, в якій, посилаючись на п. 43.4 ст. 43 ПК України просило частково повернути наявну переплату з податку на прибуток у сумі 1900000,00 грн на поточний рахунок підприємства.

Листом Головного управління ДФС у м. Києві № 73039/10/26-15-12-03-11 від 18.04.2019 року повідомило позивача, що повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання за напрямами перерахування коштів, що виникли внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань з податку на прибуток, можливо після здійснення контроль-перевірочних заходів, а отже заява позивача залишається без розгляду.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1146 не передбачено проведення контрольно-перевірочних заходів як передумови повернення надміру сплаченого податку на прибуток та авансового внеску з податку на прибуток.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 43.1 та 43.3 ст. 43 ПК України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 1 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015, чинного на час виникнення правовідносин (надалі - Порядок № 1146) встановлено, що цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктами 5 та 6 зазначеного Порядку встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Пунктом 7 Порядку № 1146 встановлено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (крім грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відтак, судом першої інстанції зроблено вірні висновки, що на час звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надмірно сплачених зобов`язань, поверненню підлягали грошові кошти, що обліковуються за платником податку як переплата з обов`язкових платежів, за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у позивача наявна переплата з податку на прибуток в розмірі 1994071, 16 грн, яка виникла за наслідком подання декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року та декларації з податку на прибуток за 2017 рік.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" звернулось до відповідача із заявою (вих. № 08/04 від 08.04.2019) про повернення сплаченого податку на прибуток та авансового внеску із податку на прибуток шляхом їх перерахування на поточний рахунок, в якій, посилаючись на п. 43.4 ст. 43 ПК України, просив частково повернути наявну переплату з податку на прибуток у сумі 1900000,00 грн на поточний рахунок підприємства.

Листом Головного управління ДФС у м. Києві № 73039/10/26-15-12-03-11 від 18.04.2019 року позивача повідомлено, що повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання за напрямами перерахування коштів, що виникли внаслідок зменшення задекларованих зобов`язань з податку на прибуток, можливо після здійснення контрольно-перевірочних заходів, а отже заява позивача залишається без розгляду.

Інших підстав для нездійснення повернення належних позивачу сум податковим органом не наведено.

З огляду на викладене, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу щодо залишення заяви позивача без розгляду.

Поряд із цим, задовольняючи позовні вимоги, в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подання для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, судом першої інстанції застосовано положення Порядку № 1146 .

Натомість, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 60 від 11.02.2019 року Порядок № 1146 визнано таким, що втратив чинність та затверджено новий Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (надалі - Порядок №60).

Порядком № 60 встановлено, що після надходження до територіального органу ДФС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів.

На заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС.

Реєстр узгоджених повернень містить, зокрема, дані про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб), дату та номер заяви про повернення коштів, назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, суму помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подання для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід задовольнити з урахуванням положень чинного на час прийняття рішення Порядку № 60, окрема шляхом зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві сформувати електронний висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету з накладенням кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованих електронних печаток, необхідних для автоматичного надсилання до Казначейства для виконання.

Враховуючи викладене, колегія судді вважає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими, а тому апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає задоволенню частково.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача частково підкріплені належними та допустимими доказами.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000, 00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів підлягає скасуванню та прийняттю в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року в частині зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати висновок про повернення сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету та подати для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві сформувати електронний висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрні технології" сум коштів у розмірі 1900000,00 грн з відповідного бюджету, з накладенням кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованих електронних печаток, необхідних для автоматичного надсилання до Казначейства для виконання.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя Є.О. Сорочко

(Повний текст постанови складено 31.08.2020 р.)