Ухвала

від 01.09.2020 по справі 640/7565/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/7565/19

адміністративне провадження № К/9901/20528/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною відмову у наданні інформації на адвокатський запит,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Б.Хачатуряна, щодо надання запитуваної інформації відповідно адвокатського запиту адвоката Вєтрова С.О. №7 від 29 березня 2019 року;

- зобов`язати начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Рибакова М.В., надати представнику ТОВ "Флагман", адвокату Вєтрову С.О., інформацію на його адвокатський запит від 29.03.2019 року №7 а саме: результати здійснених перевірок ТОВ "Віззарт" з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2018 року за ст. ст.75, 77, 78 ПК України, вказавши: дату та номер акту перевірки та її вид; перевірений період; дату та номер ППР, стан його узгодження або оскарження; чи зменшувалися за результатами перевірок податкові зобов`язання з податку на додану вартість, встановлювалися завищення обсягів реалізації або встановлювалося неправомірне формування податкового кредиту ТОВ "Віззарт" по взаємовідносинам з ТОВ "Флагман за перевірений період;

- зобов`язати посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області надати запитувану інформацію на адвокатський запит в строк п`ять днів з моменту вступу в законну силу постанови суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені.

У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Справа яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо особа яка подає касаційну скаргу, обґрунтовано довела, що саме цей випадок стосується його безпосередньо, порушує його права, свободи та інтереси.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.

Однак, відповідчем не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАГМАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною відмову у наданні інформації на адвокатський запит.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: О.В. Калашнікова

В.М. Соколов