Ухвала

від 28.08.2020 по справі 643/1388/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

28 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 643/1388/20

провадження № 51-4007ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 травня 2020 року,

встановив:

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2020 року задоволено клопотання про арешт майна та накладено арешт на речі, вилучені в ході обшуку, проведеного 28 січня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме тютюнові вироби із назвою «Gold NZ Compact» без акцизних марок у кількості 2000 пачок чорного кольору.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2020 року залишив без задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2020 року.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 порушує питання про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді , оскільки неповною мірою врахував та перевірив доводи, наведені в її апеляційній скарзі щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до скарги копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу(далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, при цьому згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Отже для особи, яка оспорює рішення слідчого судді, ухвалене за викликом цієї особи, початком перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

З положення ч. 1 ст. 117 КПК випливає, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визнано поважною причину пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а вирішення цього питання покладається на розсуд суду.

Крім того, з огляду на системний аналіз норм процесуального закону під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з копії ухвали апеляційного суду представник ОСОБА_5 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2020 року, поза межами строку на апеляційне оскарження подала апеляційну скаргу, в якій порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності пропуску цього строку представник зазначила, що ухвала слідчого судді вперше була оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання її копії, однак ухвалою Харківського апеляційного суду, яка була отримана 24 лютого 2020 року, ця апеляційна скарга була повернута, і повторно апелянт звернулася з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення апеляційного строку вже 14 квітня 2020 року.

За наслідками розгляду вказаного клопотання Харківський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2020 року відмовив у його задоволенні.

Приймаюче зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що згідно матеріалів наданих суду було встановлено, що відповідно до фотокопії заяви адвоката ОСОБА_5 від 31 січня 2020 року, яка була отримана судом першої інстанції цього ж дня, ОСОБА_5 була ознайомлена із датою та часом розгляду клопотання про арешт майна.

Апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2020 року, яка була вперше здана до поштового відділення 10 лютого 2020 року, була повернута апелянту ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у зв`язку із пропуском строку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України та відсутністю клопотання про його поновлення.

Разом з тим судом зазначено, що вдруге апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 на вищевказане судове рішення була здана до відділу поштового зв`язку 14 квітня 2020 року, що підтверджується відтиском штампу на описі вкладень та інформацією, вказаною на конверті. Як зазначала ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі ухвала Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року була отримана нею ще 24 лютого 2020 року. Враховуючи тривалий строк, який минув з моменту отримання представником власника майна копії ухвали Харківського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року до моменту подачі нової апеляційної скарги - 14 квітня 2020 року, та поважність причин пропуску якого апелянт взагалі не обґрунтувала, то колегія суддів не встановила на той час підстав для задоволення її клопотання про поновлення апеляційного строку. Також представник ОСОБА_6 під час розгляду клопотання про поновлення строку в судовому засіданні не навів обставин, які перешкоджали представникам власника майна звернутися з апеляційною скаргою раніше та які могли бути визнані поважними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущенного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Зважаючи на наведене, Суд виходить з того, що в цій справі наведене адвокатом обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є недостатнім для того, щоб суд апеляційної інстанції міг визнати цю причину поважною і такою, що об`єктивно перешкодили раніше подати апеляційну скаргу.

Таким чином, з урахуванням положень п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК та доводів клопотання ОСОБА_5 про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження, які аналогічні доводам її касаційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 31 січня 2020 року, оскільки представником ОСОБА_5 не наведено причин, які б свідчили про поважність пропуску нею зазначеного строку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 21 травня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3