Ухвала

від 01.09.2020 по справі 289/330/19

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/330/19

Номер провадження 2/289/55/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сіренко Н.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ :

04.03.2019 до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_2 , в якій останній просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

Відповідно до Протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2019, визначення головуючого судді не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, в провадженні судді Луньової Д.Ю., яка на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 відряджена для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на шість місяців із 14.06.2019, перебувала дана справа.

Ухвалою судді Луньової Д.Ю. від 09.10.2019, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою судді Луньової Д.Ю. від 17.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача (представника) про відвід судді.

Ухвалою судді Луньової Д.Ю. від 04.11.2019 заяву позивача (представника) про відвід судді залишено без розгляду.

Строк відрядження судді Луньової Д.Ю. закінчився 14.12.2019.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, головуючим суддею у даній справі визначено Сіренко Н.С., яка ухвалою від 24.01.2020 прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою від 31.03.2020 заяву ОСОБА_3 про відвід судді по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно - повернуто заявнику, оскільки дана справа не являється малозначною, а представником у суді може бути лише адвокат, яким ОСОБА_3 не являється, а, отже, і не є учасником вказаної цивільної справи, тому питання про відвід судді Сіренко Н.С., заявлений ОСОБА_3 , вирішенню не підлягає.

Ухвалою від 01.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу суду від 31.03.2020 залишено без задоволення.

18.06.2020 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Бойко В.В. подав до суду заяву про відвід головуючого судді Сіренко Н.С., посилаючись на те, що позивач має сумніви у тому, що суддя належним чином, у повному обсязі, у встановлені строки, з урахуванням усіх обставин справи розгляне його позовну заяву, заявник вважає, що позиція судді у справі вже сформована не на користь позивача, оскільки представниками останнього є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Заявник вказує, що його батько ОСОБА_3 звертався до Вищої ради правосуддя із скаргою на дії судді Сіренко Н.С. та за результатами розгляду скарги вказану суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, окрім того, за заявою самого ОСОБА_1 . ТУ ДБР, розташованим у місті Києві, порушено кримінальне провадження відносно судді Радомишльського районного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 375 КК України, а тому суддя підлягає відводу.

Ухвалою від 19.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість такого відводу.

Чергове судове засідання у справі призначено на 22.09.2020.

07.08.2020 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бойка В.В. надійшла заява про відвід судді Сіренко Н.С., мотивована тим, що позивач має сумніви у тому, що суддя належним чином, у повному обсязі, у встановлені строки, з урахуванням усіх обставин справи розгляне його позовну заяву, заявник вважає, що позиція судді у справі вже сформована не на користь позивача, оскільки представником останнього є ОСОБА_1 .. Заявник вказує, що його батько ОСОБА_3 звертався до Вищої ради правосуддя із скаргою на дії судді Сіренко Н.С. та за результатами розгляду скарги вказану суддю було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, окрім того, за заявою самого ОСОБА_1 . ТУ ДБР, розташованим у місті Києві, порушено кримінальне провадження відносно судді Радомишльського районного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 375 КК України, а тому суддя підлягає відводу.

Суддя Сіренко Н.С. з 03.08.2020 по 31.08.2020 перебувала у відпустці.

Вирішуючи заяву про відвід, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом в порядку письмового провадження.

На даний час у Радомишльському районному суді Житомирської області правосуддя здійснюється двома суддями. Згідно ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу.

Статтею 36 ЦПК України встановлено конкретні підстави для відводу судді, а також визначено, які рішення та дії судді не можуть бути підставою для відводів, з метою позбавити сторін зловживання відводами.

У відповідності до ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Враховуючи, що ухвалою від 19.06.2020 судом відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бойка В.В. про відвід судді Сіренко Н.С. від розгляду вказаної цивільної справи, а 07.08.2020 адвокатом Бойком В.В. заявлено повторно відвід судді Сіренко Н.С. з тих самих підстав, розглянутих раніше при вирішенні заявленого відводу ухвалою від 19.06.2020, суд залишає подану 07.08.2020 заяву без розгляду.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Частинами 3, 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами прямо презюмується Цивільним процесуальним кодексом України та має за собою наслідком вжиття заходів процесуального примусу.

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України визначає, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Оскільки представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Бойком В.В. повторно подано заяву про відвід судді Сіренко Н.С. з підстав, які розглядались раніше судом та за результатами чого постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заявленого відводу, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що заявлення адвокатом відводів головуючому судді Сіренко Н.С. спрямовані не на реалізацію його гарантії законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, а спрямовані на затягування розгляду справи та мають ознаки зловживання процесуальними правами.

Однак, враховуючи, що поштове відправлення з копією ухвали від 19.06.2020, адресоване ОСОБА_1 , повернулось до суду неврученим, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, суд вважає за можливе у даному випадку не застосовувати до представника заходи процесуального примусу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 37-40, 44, 148, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бойка Володимира Володимировича про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С. від 07.08.2020 - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині стягнення штрафу в порядку процесуального примусу протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н. С. Сіренко