Рішення

від 01.09.2020 по справі 530/1820/16-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1820/16-ц

2/530/12/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

01.09.2020 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Дем`янченка С.М., за участю секретаря Тараненко Т.І., представника позивача за зустрічним позовом відповідача ОСОБА_1 , адвоката Школьного В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Зіньків Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі та зустрічного позову приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.9 1.1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої ОСОБА_1 прийняла спадщину успадкувавши належне їй майно в тому числі і земельну ділянку площею 4.6400 га. кадастровий № 5321386000:00:016:0010, що розташована на території Ставківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області. При житті 16.01.2008 року ОСОБА_2 уклала з приватним підприємством "Агроекологія", договір оренди землі строком на 25 років, щодо оренди земельної ділянки, яка належала їй на підставі державного акту серії ІІІ-ПЛ № 051544. Відповідно до п.40 договору оренди земельної ділянки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. На даний час позивач має намір самостійно обробляти успадковану земельну ділянку у зв`язку з чим 21.11.2016 року та повторно 21.12.2016 року направила лист приватному підприємству "Агроекологія" про розірвання договору оренди землі, відповіді від відповідача не надійшло. За вищезазначених обставин позивач звернулася з позовом до суду в якому просила суд розірвати договір оренди землі укладений 16.01.2008 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством "Агроекологія" в особі директора Лубенця В.П. площею 4.6400 га., кадастровий № 5321386000:00:016:0010, розташована на території Ставківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП "Центру ДЗК при Держкомземі України" про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2008 року за № 040855500026,яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області 11.05.2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 337 та стягнути судовий збір.

Ухвалою суду від 26.12.2016 року відкрито провадження по справі ( т.1 а.с.21).

Ухвалою суду від 30.03.2017 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Школьного В.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - задоволено ( т.1 а.с.58,59).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 26.04.2017 року ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 30.03.2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви Школьного В.А. який діє в інтересах ОСОБА_1 ( копія справи а.с.63-65).

Ухвалою суду від 27.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання ( т.2 а.с.28).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в задоволенні заяв від 28.04.2017 року ( т.1 а.с.111) та 06.11.2017 року (а.с.215-217), представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про забезпечення позову заставою шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду 190750 грн - відмовлено ( т.2 а.с.243-244).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року у задоволенні заяви від 06.11.2017 року представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 530/1820/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі- відмовлено ( т.2 а.с.239-240).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в прийняті зустрічних позовних заяв ПП "Агроекологія" від 03.11.2017 року, 15.12.2017 року, 26.12.2017 року, 23.01.2018 року, 26.02.2018 року та 19.03.2018 року до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі відмовлено та повернуто ПП Агроекологія ( т.2 а.с.241).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в задоволенні заяви представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - відмовлено ( т.2 а.с.242).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в задоволенні клопотань представника відповідача Приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. та генерального директора ПП "Агроекологія" Лук`яненка Г.В. про залучення Зіньківської районної державної адміністрації в Полтавській області в якості третьої особи та клопотань представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про залучення відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - відмовлено ( т.2 а.с.245).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в задоволенні заяв від 09.01.2018 року (т.2,а.с.37) та 26.03.2018 року представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - відмовлено ( т.2 а.с.246).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в ухвалі Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2016 року про відкриття провадження у справі виправлено описку, помилково вказано в резолютивній її частині "ухвала оскарженню не підлягає" замінено на правильне: 'Ухвала може бути оскаржена у зв`язку з порушенням правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій її частині ухвала оскарженню не підлягає." В задоволенні заяв приватного підприємства "Агроекологія" від 19.03.2018 року про внесення виправлень в ухвалі суду від 15.05.2017 року та 25.04.2017 року - відмовлено ( т.2 а.с.247).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року в задоволенні заяви від 10.01.2018 року (т.2, а.с.87) представника відповідача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про роз`яснення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - відмовлено ( т.2 а.с.248-249).

Ухвалою суду від 28.03.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду ( т.2 а.с. 250).

Ухвалою суду від 02.05.2018 року зупинено провадження по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі до розгляду Верховним судом касаційної скарги ПП "Агроекологія" ( т.3, а.с.83).

Ухвалою суду від 07.11.2019 року зупинено провадження по цивільній справі за позовомОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі до розгляду Верховним судом касаційної скарги ПП "Агроекологія" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року ( т.4, а.с.69).

Ухвалою суду від 26.08.2020 року зустрічну позовну заяву приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агроекологія , третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, про розірвання договору оренди. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та присвоєно загальний номер справи 530/1820/16-ц ( цивільна справа № 530/86/18 а.с.188).

З зустрічної позовної заяви ПП "Агроекологія" вбачається, що ПП "Агроекологія" просить суд внести зміни до договору оренди землі укладеного 16.01.2008 року між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 4,64 га, кадастровий номер 5321386000:00:016:0010 строком на 25 років, 12.05.2008 р. зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 040855500026 шляхом заміни ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 в наступній редакції: Додаткова угода до договору оренди землі від 16.01.2008 р. с. Михайлики Шишацького району Орендодавець (уповноважена ним особа): ОСОБА_1 , з одного боку, Орендар: приватне підприємство Агроекологія в особі генерального директора Гліба Віталійовича Лук`яненка , який діє на підставі статуту, з іншого боку, згідно зі ст. 21, 33 Закону України Про оренду землі за обопільною домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 16.01.2008 р., 12.05.2008 р. зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 040855500026 (далі - Договір) про наступне: У зв`язку зі смертю орендодавця за договором ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та прийняттям спадщини за нею ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 09.02.1998 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - внести зміни до договору та замінити ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 .

Викласти пункт 2 Договору в наступній редакції: 2. В оренду передається земельна ділянка на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 4,64 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя рілля 4,64 га. Кадастровий номер земельної ділянки, що передається в оренду за цим Договором 5321386000:00:016:0010 .

Доповнити Договір пунктом 8.1. в наступній редакції: 8.1. В будь-якому випадку Договір діє до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем незалежно від моменту та підстав припинення цього Договору, а Орендар має виключне право на врожай, закладений Орендарем на земельній ділянці в останній календарний рік строку дії Договору. Після закінчення строку дії цього договору Орендар має переважне право на укладання та/або поновлення цього договору на новий строк перед будь-якими третіми особами . Викласти пункт 9 Договору у наступній редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Сторони можуть домовитись про виплату орендної плати у натуральному вигляді або відробітковій формі. .

Викласти пункт 40 Договору у наступній редакції: 40. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи незалежно від підстав такого переходу, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання цього Договору. . Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Ця додаткова угода складена у трьох примірниках, що

мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця, другий - у

Орендаря, третій - в органі, який здійснив державну реєстрацію. Реквізити сторін

Орендодавець ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 , виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 09.02.1998 р., реєстраційний номер

облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , Орендар приватне підприємство АГРОЕКОЛОГІЯ Україна, 38013, Полтавська область, Шишацький район, село Михайлики код ЄДРПОУ 24089080 Генеральний директор Г.В. Лук`яненко. Підписи сторін

Ухвалою суду від 01.09.2020 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 01.09.2020 року в задоволенні заяв від 10.04.2018 року (т.3 а.с.61), 03.07.2018 року (т.3 а.с.129),26.03.2019 року (т.3 а.с.193),29.05.2019 року (т.4 а.с.29),20.06.2019 року (т.4 а.с.31),07.10.2019 року (т.4 а.с.35),18.10.2019 року(т.4 а.с.51), 16.07.2020 року (т.3 а.с.134-135) та 23.07.2018 року (т.3 а.с.137-138) представника відповідача Приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельникова Д.О. про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі та зустрічного позову приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі - відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача, за зустрічним позовом відповідача ОСОБА_1 , адвокат Школьний В.А. позовні вимоги підтримав в позовному обсязі, послався на обставини викладені в позовній заяві, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача, за зустрічним позовом позивача приватного підприємства "Агроекологія" за довіреністю Мельников Д.О. 19.10.2017 року, 20.11.2017 року, 19.12.2017 року, 22.01.2018 року, 13.02.2018 року, 05.03.2018 року, 28.03.2018 року, 07.05.2018 року, 29.03.2019 року, 07.05.2019 року, 01.09.2020 року в судові засідання не з`явився, неодноразово надсилав до суду заяви про перенесення розгляду справи, подав до суду відзив (т.2, а.с.109-116,141-146,176-178,197-201,207,т.3 а.с.108,201-202,т.4 а.с.14-19). Слід зазначити, що подані заяви до суду представником відповідача, за зустрічним позовом позивача про неодноразове перенесення розгляду справи не підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд визнає неявку представника відповідача, за зустрічним позовом позивача неповажною та розцінює дії представника відповідача як зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, неявка представника не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач, за зустрічним позовом позивач є юридичною особою, має не одного представника, а тому відповідно до положень ст. 223 ЦПК України вирішив розглядати справи без участі представника відповідача, за зустрічним позовом позивача за наявними у справі доказами. Представник третьої особи відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області в судове засідання не з`явився надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, за зустрічним позовом відповідача ОСОБА_1 , адвоката Школьного В.А., дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі підлягають до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 16.01.2008 року між приватним підприємством "Агроекологія" та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 5321386000:00:016:0010, загальною площею 4.6400 га., яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на двадцять п`ять років, який 12.05.2008 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040855500026 (т.1 а.с.10-11). ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Полтава (т.1 а.с.4). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 ( т.1 а.с.6). З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 і є власником земельної ділянки площею 4.6400 га., кадастровий № 5321386000:00:016:0010, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 051544 (т.1 а.с.7), що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.05.2016 року ( т.1 а.с.8). ОСОБА_5 та ОСОБА_1 14.09.2018 року уклали шлюб, після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст.116, 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема: об`єкт оренди; строк дії договору оренди.

За ст.16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ст.18 Закону України Про оренду землі та ч.2 ст.125 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Стаття 20 Закону України Про оренду землі зазначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено: 1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено: 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря.

З часу прийняття спадщини після cмерті ОСОБА_2 з 11.05.2016 року позивач ОСОБА_1 стала стороною спірного договору оренди землі, а саме орендодавцем. До того ж, відповідно до п.40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказаний пункт договору передбачає диспозитивність, тобто розірвання договору або зміна його умов.

Частина четверта статті 32 Закону України Про оренду землі встановлює, що Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України Про оренду землі , згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За змістом ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст.ст. 1296 - 1298 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст. 81, п б ч. 1 ст. 90 ЗК України).

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать, що спадкодавець ОСОБА_2 мала у власності спірну земельну ділянку, а після її смерті спадщину на неї прийняла позивач, за зустрічним позовом відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с.7). Спірна земельна ділянка на підставі Договору оренди земельної ділянки перебуває в оренді приватного підприємства Агроекологія . У п.40 Договору оренди землі від 16 січня 2008 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП "Агроекологія", сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни або розірвання договору. При цьому зазначений пункт договору будь-ким із його учасників не оспорювався й у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. По справі також встановлено, що після оформлення свого права власності на успадковану земельну ділянку позивач ОСОБА_1 21.11.2016 року та повторно 21.12.2016 року направила на адресу ПП "Агроекологія" листа, в якому повідомила орендаря про офіційне набуття права власності на цю земельну ділянку та з посиланням на п. 40 Договору оренди земельної ділянки просила останнього припинити її використання та повернути їй (т.1 а.с.14-16). Однак, не зважаючи на це, відповідач ПП "Агроекологія" продовжує використовувати спірну земельну ділянку в своїх інтересах, що представником відповідача визнається й не заперечується. Зміст п. 40 спірного договору оренди землі в повній мірі відповідає пункту 40 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220, та ніякого двозначного тлумачення не містить. У зв`язку з вказаним, позивач за зустрічним позовом відповідач, як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки, обґрунтовано скористалася своїм правом та ініціювала питання про одностороннє дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки на підставі п. 40 цього договору.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі "Пайн Велей Девелопментс ЛТД" проти Ірландії" та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушено.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, в судове засідання надано докази щодо наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та приватним підприємством Агроекологія .

Як вбачається з матеріалів справи позивач за зустрічним позовом відповідач ОСОБА_1 21.11.2016 року та повторно 21.12.2016 року надіслала приватному підприємству "Агроекологія" заяву про дострокове розірвання договору оренди землі. За п.39 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, а згідно п.36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Відповідно до п.38 договору дія договору припиняється: - шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; - рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищенням, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Крім того, відповідно до ч. 1ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі №6-75 цс 15 та від 16 вересня 2015 року у праві № 6~68цс15 , яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права на підставі положень ст. 360- 7 ЦПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне прав правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом відповідача ОСОБА_1 , адвоката Школьного В.А., дослідивши матеріали цивільної справи, та встановивши, що позивач прийняла спадщину 11.05.2016 року, після встановлення даних обставин звернулася 23.12.2016 року з позовом до суду, отже 2016 рік в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності, а тому підстав для застосування строку позовної давності не має. Посилання відповідача, за зустрічним позовом позивача ПП Агроекологія в заявах на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, суд оцінює критично, так як ОСОБА_2 до 2016 року отримувала плату за користування землею.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі підлягають до задоволення.

Що стосується зустрічних позовних вимог приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі, то суд виходить з наступного:

З дослідженого судом змісту договору оренди землі від 16.01.2008 року вбачається те, що сторони у справі визначили їх текст на основі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220. Укладаючи зазначений вище договір оренди землі, сторони у даній справі узгодили усі його істотні умови (пункти), визначили його зміст, а тому слід вважати те, що зазначений правочин укладено з усіма погодженими між сторонами умовами, включаючи строки дії (тривалості) орендних правовідносин, який укладено на 25 років, та одночасно право орендодавця на одностороннє розірвання укладеного договору оренди й порядок його реалізації.

Право вносити зміни до договору передбачено ч.1 ст. 651 ЦК України, така зміна допускається лише за згодою сторін, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч.1 ст. 653 ЦК України), зміна договору вчиняється в такій саме формі, що і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 654 ЦК України). Орендодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т.1 а.с.6). Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті ОСОБА_2 (т.1 а.с.7,8). Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України,

Прийнявши в установленому законом порядку спадщину ОСОБА_1 з часу її відкриття набула речові права на успадковану земельну ділянку - право володіння та право користування ним і, відповідно, право на захист цих прав.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 як спадкоємець померлої ОСОБА_2 не має бажання вносити зміни до договору оренди землі ,крім цього позовні вимоги про розірвання спірного договору судом задоволено, тому в задоволенні зустрічного позову приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі укладеного 16.01.2008 року між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки розташованої на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, площею 4,64 га, кадастровий номер 5321386000:00:016:0010 строком на 25 років, 12.05.2008 р. зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 040855500026 слід відмовити.

Позивачем за зустрічним позовом відповідачем ОСОБА_1 по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. (т 1,а.с.1) та 2000 (дві тисячі) грн. судових витрат за професійну правничу допомогу (т 1, а.с.19). Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Що стосується стягнення витрат на користь позивача за професійну правничу допомогу то суд виходить з наступного: Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах п. 47, 48 також роз`яснено, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137, 141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також, відповідно до абз. 5 п. 3.1 та п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року (Справа N 1-23/2009) конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Так, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, враховуючи, що ОСОБА_1 скориставсь своїм правом, на правову допомогу, та уклала договір з адвокатом (Ордер серія ПТ № 014448) № 99 від 22 грудня 2016 року, в якому зазначено обсяг та форми надання правничої допомоги, розмір витрат на оплату такої допомоги з яким погодився позивач, у зв`язку із складністю справи, значний проміжок часу судового розгляду ( справа перебувала на розгляді з 12.12.2016 року), обставини щодо сплати клієнтом адвокату коштів в розмірі 2000 гривень за професійну правничу допомогу які підтверджуються квитанцією № 99 від 22.12.2016 року. За таких підстав витрати за надання професійної правничої допомоги підлягають задоволенню.

На підстав викладено та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.15,16,18,20,31,32,34 Закону України "Про оренду землі ", ст. 116,125 ЗК України, ст. 319,627,631,638,651,1216-1218,1268 ЦК України, ст. 12,13, 81,137, 141, 210, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства "Агроекологія ", третя особа відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Договір оренди землі укладений 16.01.2008 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством "Агроекологія" в особі директора Лубенця В.П. площею 4.6400 га., кадастровий № 5321386000:00:016:0010, розташованої на території Ставківської сільської ради, Зіньківського району, Полтавської області, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП "Центру ДЗК при Держкомземі України" про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2008 року за № 040855500026, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданим приватним нотаріусом Зіньківського районного нотаріального округу Полтавської області 11.05.2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 337 - розірвати.

В задоволенні зустрічних позовних вимог приватного підприємства "Агроекологія" до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі укладеного 16.01.2008 року між приватним підприємством Агроекологія та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки розташованої на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, площею 4,64 га, кадастровий номер 5321386000:00:016:0010 строком на 25 років, 12.05.2008 р. зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 040855500026 - відмовити в повному обсязі.

Стягти із приватного підприємства "Агроекологія", яке знаходиться за адресою: село Михайлики Шишацького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок та 2000 (дві тисячі) грн. судових витрат за професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 01.09.2020 року.

Суддя -