Рішення

від 26.08.2020 по справі 120/50/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 серпня 2020 р. Справа № 120/50/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.

представника відповідача: Дубаневича О.З.

без участі позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 30808349, 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28)

про: визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ 30808349, 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, оскільки нею такі правопорушення не вчинялися. Відтак, на думку позивача, необхідно зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції внести зніми до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, шляхом виключення з відповідного реєстру відомостей про позивача.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Установлено строк для подання заяв по суті.

30.01.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, представник відповідача зазначає, що дана справа не відноситься до окремої категорії справ незначної складності, оскільки не підпадає під критерії, які визначені у статті 263 КАС України.

Ухвалою суду від 04.02.2020 клопотання представника відповідача про розгляд справи за №120/50/20-а за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення. Постановлено розгляд справи за №120/50/20-а здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Призначено судове засідання на 18.02.2020, про що повідомлено учасників процесу.

07.02.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначено, що відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завірених в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Підставою для внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, є наказ Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції №18 від 31 липня 2019 року, відповідно до якого за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Відтак, на думку відповідача, ним обґрунтовано внесено відомості про позивача до реєстру.

Окремо звернуто увагу, що свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю наказу УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, який не оскаржений та є чинним. Як наслідок, доказом протиправності дисциплінарного стягнення у даній справі може бути виключно рішення суду, яким визнано дисциплінарне стягнення, застосоване до позивача, протиправним та скасоване. На момент внесення Реєстратором відомостей про позивача до Національного агентства не надходила інформація про скасування дисциплінарного стягнення в порядку, визначеному Законом №2337. Отже дії відповідача є правомірними, та такими, що відповідають чинному законодавству.

Крім того, у відзиві, представник відповідача, зазначає, що посилання позивача на рішення ВОАС від 17.10.2019 по справі №120/3428/19-а, є невмотивованим, оскільки воно не є рішенням Верховного Суду. Більш того, воно оскаржене в апеляційному порядку, тобто не набрало законної сили. Натомість, покликаючись на позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2019 року по справі №807/1456/17, вказує, що наявна у Реєстрі інформація не впливає на юридичне становище позивача, не змінює характеру й обсягу його прав і обов`язків та існуючого стану правовідносин.

18.02.2020 в судове засідання не з`явився представник відповідача.

Усною ухвалою від 18.02.2020, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, судом відкладено судовий розгляд на 24.03.2020.

24.03.2020 адміністративна справа знята з розгляду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

В подальшому адміністративна справа призначена до розгляду на 11.08.2020, про що повідомлено учасників справи судовими повістками.

11.08.2020 учасники справи в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання. Судовий розгляд справи відкладено на 26.08.2020, викликано учасників процесу в судове засідання.

20.08.2020 позивачкою подано заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача, взявши участь в судовому засіданні 26.08.2020 в режимі відеоконференції, з позовними вимогами не погодився, надавав пояснення, що відображають зміст відзиву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

Позивача з 09.10.2017 року прийнято на службу в поліції.

Відповідно до наказу управління патрульної поліції у Вінницькій службі Департаменту патрульної поліції від 17.07.2019 №36 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни співробітниками УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції за фактом невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно з висновком службового розслідування, відповідно до статей 11, 12, 13, 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", керівником управління прийнято наказ №18 від 31 липня 2019 року, яким, зокрема до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції , а саме, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у безпідставному незазначені відомостей у декларації за 2018 рік про жоден об`єкт нерухомого майна, що ним використовувався.

Після надходження з Управління патрульної поліції у Вінницькій області інформаційної картки до розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення та копії наказу про застосування дисциплінарного стягнення до позивача, Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що відповідач безпідставно вніс про неї інформацію, тому звернулась до суду з позовом в якому просить:

Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .

Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення, відомості про ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку таким діям відповідача, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України Про Національну поліцію та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України Про запобігання корупції , цим та іншими законами України.

За частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів справи, наказом начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області видано наказ № 18 від 31 липня 2019 року, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у безпідставному незазначені відомостей у декларації за 2018 рік про жоден об`єкт нерухомого майна, що ним використовувався, що призвело до порушення п. 2 ч.1 ст. 46 Закону України Про запобігання корупції .

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII).

У відповідності до підпункту з пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII позивач відноситься до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 46 Закону № 1700-VII, у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Частиною першою статті 59 Закону № 1700-VII обумовлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення визначено Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166 (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 4 розділу І вказаного Положення держателем та адміністратором Реєстру є Національне агентство.

Внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення. Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень; засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункти 1, 2 розділу ІІ Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення до Реєстру вносяться такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності останнього); 2) число, місяць, рік народження; 3) місце народження; 4) паспортні дані (серія (за наявності) та номер паспорта, ким і коли виданий); 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); 6) місце проживання (для іноземців, осіб без громадянства - місце проживання за межами України); 7) місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; 8) стаття (частина статті) Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої особу притягнуто до відповідальності; 9) склад корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення; 10) дата набрання законної сили судовим рішенням про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 11) дата, номер судового рішення, номер судової справи, найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення про притягнення особи до відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення; 12) вид покарання (стягнення), суть задоволення позовних вимог; 13) підстава та дата зняття, погашення судимості; 14) реквізити розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення; 15) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 16) вид дисциплінарного стягнення; 17) підстава та дата скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення.

Зі змісту наведених приписів Положення слідує, що до Реєстру може вноситися інформація виключно про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Внесення відомостей у вказаний реєстр є обов`язком відповідача.

В даному випадку підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, була засвідчена в установленому порядку паперова копія розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункти 1, 2 розділу ІІ Положення), тобто наказу № 18 від 31 липня 2019 року начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області.

Відповідач не наділений повноваженнями давати оцінку даному наказу, а виконує по суті лише технічну роботу, вносить відомості у реєстр на підставі даного наказу. Виключення відомостей із реєстру можливе лише у разі скасування наказу на підставі якого дані відомості у реєстр були внесені.

Аналогічного висновку прийшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у подібних правовідносинах у постанові від 10 березня 2020 року по справі №120/3428/19-а.

Відповідно до відомостей КП "Діловодство спеціалізованого суду" судом в ході судового розгляду справи 120/50/20-а встановлено, що 11.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №120/3679/19-а.

Ухвалою суду від 03.01.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прокуратура Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу - залишено без розгляду. Дане судове рішення не оскаржене, та набуло законної сили.

Відтак, на даний час наказ №18 від 31 липня 2019 року начальника Управління патрульної поліції у Вінницькій області є чинним. Питання про його скасування позивачем в межах розгляду даної справи не ставилося.

За наведеного вище, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що останній вносячи до Реєстру відомості про позивача, не наділений повноваженнями давати оцінку щодо законності даному наказу. Натомість, перевіривши чинність розпорядчого документу, вніс відомості про позивача, що виключає підстави для висновку про протиправність його дій.

Щодо виключення відомостей про позивача із реєстру, то як зазначено вище, таке можливе лише у разі скасування наказу на підставі якого дані відомості у реєстр були внесені, відтак у задоволені цієї частини вимог слід також відмовити.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

З приводу посилань відповідача на позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2019 року по справі №807/1456/17, то суд вважає, що вона не підлягає застосуванню у даних правовідносинах з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду розглядала спірне питання щодо реєстрації кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження, які регулюються Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР, Реєстр), затвердженим наказом Генерального прокурора України 6 квітня 2016 року № 139 (далі - Положення № 139), що набрало чинності 21 червня 2016 року, а до цього - аналогічним Положенням, затвердженим наказом Генерального прокурора України 17 серпня 2012 року № 69 (далі - Положення № 69).

У справі, що розглядається, порядок формування та реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, регулюються Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що затверджене рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09 лютого 2018 року №166, а відтак, не є тотожним, оскільки регулюються різними нормами права.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд керується положеннями КАС України, та, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір із відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (03.09.2020)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна