Ухвала

від 02.09.2020 по справі 200/7384/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 вересня 2020 р. Справа №200/7384/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. вул. Московська, буд. 1), Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області в особі ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Добропільської районної державної адміністрації Донецької області, Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області в особі ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року провадження у справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас, нормами ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, приписами ч. 3 статті 161 КАС України закріплено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення зазначених вимог закону, до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість до позовної заяви позивачкою додане клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом, до ухвалення судового рішення у справі, мотивоване скрутним матеріальним становищем позивачки, з огляду на те, що вона є пенсіонеркою, та має ряд тяжких хронічних захворювань, з огляду на що, у зв`язку із невиплатою їй вихідної допомоги, вона позбавлена можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про можливість задоволення вказаного клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст. 132 КАС України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ Про судовий збір .

Приписами ч. 1 статті 8 ЗУ Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 ЗУ Про судовий збір ).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору, може мати місце за умов, передбачених у ст. 8 ЗУ Про судовий збір , виключно з урахуванням майнового стану сторони.

Клопочучи про відстрочення сплати судового збору, позивачка посилається на те, що є пенсіонером, має ряд захворювань, з огляду на що, у зв`язку із невиплатою їй вихідної допомоги, вона не має можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даним позовом.

Разом з тим, такі наведені позивачкою обставини не можуть самостійно та безумовно свідчити про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки останнє, має місце лише за наявності/доведеності скрутного матеріального становища особи.

У даному випадку суд виходить з того, що на саме заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із яким, однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Згідно із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Питання про звільнення, відстрочення, розстрочення судового збору чи зменшення його розміру суд вирішує враховуючи майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку не інакше як на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Суд зауважує, що позивачкою суду не представлено жодних доказів на підтвердження того, що її майновий стан наразі є таким, що дійсно перешкоджає зверненню до суду, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про недоведеність того, що матеріальне становище позивачки не дозволяє їй сплатити судовий збір за подання до суду даного позову, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із наданням позивачці строку для усунення його недоліків.

За приписами частини 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як вже зазначалося вище, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ Про судовий збір .

Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір , розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту пред`явлених позовних вимог, позивачкою заявлено позовні вимоги майнового характеру про зобов`язання відповідача виплатити їй вихідну допомогу у сумі 26 312,16 грн.

Суд зазначає, що згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 711/4010/13-ц), вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати, не поширюється на вимоги позивача про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Зазначена правова позиція наведена, зокрема в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №813/2558/13-а.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2020 року становить - 2102,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову становить - 840,80 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху, із наданням позивачці строку для усунення його недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. вул. Московська, буд. 1), Управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області в особі ліквідаційної комісії управління агропромислового розвитку Добропільської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Московська, буд. 1) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху та надати позивачці строк в 5 (п`ять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду:

- документа про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

Кошти в оплату судового збору перераховуються на Рахунок отримувача UA408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37803368, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Роз`яснити в цій ухвалі, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров