Постанова

від 15.08.2007 по справі 38/477

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/477

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

15 серпня 2007 р.                                                                                   № 38/477  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиДАК “Хліб України”

на постановуКиївського апеляційного господарського суду  від 13.06.2007 р.

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомДП “Агентство з реструктуризації заборгованості агропромислового комплексу”

до3-тя особаДАК “Хліб України”ЗАТ “Прогрес”

простягнення 9589, 90 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

3-тої особи: не з'явились,

                                             ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 08.11.06 господарського суду м. Києва позов задоволено. З Державної акціонерної компанії “Хліб України” на користь позивача стягнуто 9589, 90 грн. заборгованості,  102 грн. державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 13.06.07 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДАК “Хліб України” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, постановою КМУ від 15.05.03 № 690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” вказане підприємство створено шляхом виділення зі складу відповідача філії “Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу” та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики.

Відповідно до п.3 вказаної постанови ДАК “Хліб України” повинне було забезпечити передачу позивачу права вимоги до дебіторів за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. №977, від 24.01.1998р. №77, від 24.01.1998р. №83, від 25.08.1998р. №1338.

Судами з'ясовано, що відповідно до пункту 1.3. статуту ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості агропромислового комплексу” останнє є правонаступником майнових прав та обов'язків реорганізованого відповідача у відповідності з розподільчим актом (балансом).

Пунктом 3.1 статуту передбачено, що підприємство утворено з метою організації роботи по поверненню боргів підприємств агропромислового комплексу перед державою та їх реструктуризації, а також організації проведення розрахунків між підприємствами та отримання прибутку.

Відповідно до складеного сторонами 31.07.2003 акту передачі-приймання дебіторської заборгованості до розподільчого балансу позивачем прийнято, зокрема, дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.97 №977 на суму 90325,00 тис. грн. згідно з реєстрами (додаток №1, №2).

Судами також встановлено, що згідно з п. 2461   додатку   № 1   до   акту   передачі-приймання   дебіторської заборгованості від 31.07.003 позивачем прийнято від відповідача дебіторську заборгованість ЗАТ “Прогрес” на суму 13684,30 грн. та відповідно право вимоги на неї.

Відповідно до ч. І  п. 2 акту передачі-приймання дебіторської заборгованості від 31.07.2003 в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.

За актом № 14 приймання передачі документів по дебіторській заборгованості товаровиробників Полтавської області відповідачем передано позивачу акт звірки від 31.12.99 та акт звірки станом на 10.07.2003.

Судами з'ясовано, що за договором передоручення від 24.05.2002р. Полтавське ОДП ДАК “Хліб України” надало ТОВ ВКК “Украгропромторг” право на одержання матеріальних цінностей в рахунок погашення заборгованості за постановою КМУ від 03.09.97р. №977 з подальшою передачею всього ДАК “Хліб України”, про що керівників сільськогосподарських підприємств Полтавської області було проінформовано відповідним листом від 16.07.2002.

23.06.2002 ЗАТ “Прогрес” поставлено ТОВ ВКК "Украгропромторг" пшеницю на суму 9589,90 грн., що відображається в податковій накладній №42.

Судами досліджено акт звірки розрахунків від 05.02.2003, підписаний  ПОДП ДАК “Хліб України” та ЗАТ “Прогрес”, з якого вбачається, що останнє відпустило   ТОВ ВКК “Украгропромторг” пшеницю на суму 9589, 90 грн., та встановлено, що  заборгованість ЗАТ “Прогрес” перед ПОДП ДАК “Хліб України” зменшено до 4094,40 грн.

12.03.2006 ЗАТ “Прогрес” направлено позивачу лист № 29 з повідомленням про укладення договору з реструктуризації боргу № 4024 від 23.05.2001 року з Полтавським обласним дочірнім підприємство ДАК “Хліб України” і в липні 2002 року товариством відпущено зерно озимої пшениці урожаю 2002 року на погашення боргу перед ПОДП ДАК “Хліб України”.

07.07.2006 позивачем направлено відповідачу вимогу №1209 з пропозицією перерахувати кошти в сумі 9589,90 грн., у зв'язку з проведенням розрахунку ЗАТ “Прогрес” з відповідачем на вказану суму протягом семи днів з отримання цієї вимоги, залишену останнім без задоволення, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

          Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обгрунтовано взято до уваги вказані вище обставини щодо поставки ЗАТ “Прогрес”  23.07.2002  в розрахунок за поставлені відповідачем мінеральні добрива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 977 - від 03.09.97р. через  ТОВ   ВКК “Украгропромторг” на підставі договору передоручення продукції - пшениці на загальну  суму 9589,90 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                        ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну  скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 13.06.2007 Київського апеляційного господарського суду у справі № 38/477 залишити без змін.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                              Коробенко Г.П.