Рішення

від 01.09.2020 по справі 340/1378/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1378/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомПриватної виробничої фірми "Кетмія" (вул. Мурманська, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25491, код ЄДРПОУ - 20657771 ) доУправління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ - 37471912 ) провизнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Приватна виробнича фірма "Кетмія" звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2019 року щодо визнання ПВФ КЕТМІЯ (ЄДРПОУ 20657771) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4, п.4, ч.2, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу в сумі 1 728 900 грн. (одного мільйона сімсот двадцяти восьми тисяч дев`ятсот) гривень;

- протокол Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/2019 від 23 квітня 2019 року;

- припис Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №27/2019 від 23 квітня 2019 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поштою позивачем отримано від управління ДАБІ у Кіровоградській області акт перевірки №129/2019 від 23.04.2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/2019 від 23.04.2019 року та припис №27/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з вказаними документами службовими особами відповідача встановлено, що підприємство по АДРЕСА_1 експлуатує об`єкт будівництва який не прийнято в експлуатацію, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що не відповідає дійсним обставинам події та суперечить документації, що міститься в інвентаризаційній справі КООБТІ.

Вподальшому, 18.05.2019 року позивач отримав поштою постанову №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 1728900 грн.

Позивач заперечує вчинення ним правопорушень у сфері містобудівної діяльності, доводячи, що на території по АДРЕСА_1 лише розміщено рухоме технічне обладнання - модуль АГЗП, який мав всі дозвільні документи та є сертифікованим. Це обладнання, яке експлуатується ТОВ "Данай" та ПВФ "Кетмія", не являється об`єктом будівництва та не може відноситися до об`єктів із значним класом наслідків (СС3).

Також позивач стверджує, що відповідачем при здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушено вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки позивачу не вручалися документи про результати проведеного контролю.

Враховуючи наведені обставини позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- постанову №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1728900 грн.;

- протокол №8/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис №27/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що у квітні 2019 року до управління ДАБІ у Кіровоградській області надійшли листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області про необхідність проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об`єкті будівництва за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А.

На підставі цих листів була призначена позапланова перевірка додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Під час цієї перевірки, проведеної у присутності директора ТОВ "Кетмія" ОСОБА_1 , встановлено факт експлуатації об`єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію в порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", чим порушено ч.8 ст.39 цього Закону, про що 23.04.2019 року складено акт №129/2019 та протокол №8/2019, а також видано припис №27/2019 року, яким зобов`язано зупинити експлуатацію будівництва.

У зв`язку з відмовою від підписання, отримання складених матеріалів та надання пояснень, примірники цих документів направлено позивачу поштою.

Після розгляду матеріалів головним інспектором будівельного нагляду винесено постанову №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" - за експлуатацію або використання об`єктів будівництва не прийнятих в експлуатацію, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3).

Також представник відповідача наполягає на правомірності дій посадових осіб контролюючого органу та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 07 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.07.2019 року представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов (т.1, а.с.195-197).

У відзиві представником позивача зазначено про пропущення позивачем строків на оскарження постанови, що передбачені ст.5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року заяву про забезпечення позову Приватної виробничої фірми "Кетмія" про забезпечення позову - задовольнити частково та забезпечено адміністративний позов Приватної виробничої фірми "Кетмія" до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року у виконавчому провадженні №59336462, а також, заборони Кропивницькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код 34977753) вчиняти дії щодо накладення арешту на кошти і майно ПВФ "Кетмія" (код ЄДРПОУ 20657771) (т.1, а.с.207-208).

29.07.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (т.1, а.с.218-223).

Ухвалою суду від 30.07.2019 року провадження у справі зупинено до набрання законної судовим рішенням у справі №340/1299/19 (т.2, а.с.8).

Ухвалою від 06.07.2020 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 14.07.2020 року.

14.07.2020 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду (т.2, а.с.34-39)

Ухвалою суду від 14.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.07.2020 року (т.2, а.с.64).

20.07.2020 року представником відповідача подано заперечення на заяву про поновлення строку на оскарження постанови від 07.05.2019 року №1011-3/9/805.

Відповідно до ухвали від 28.07.2020 року подальший розгляд по суті здійснено у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строків звернення до суду щодо оскарження постанови від 07.05.2019 року №1011-3/9/805 суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Предметом спору в даній справі є зокрема законність постанови Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Отже, звернувшись до суду 03.06.2019 року з позовом про оскарження постанови №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу, позивач пропустив п`ятнадцятиденний строк, установлений частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судом встановлено, що справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ПВФ "Кетмія" в Управлінні Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області 07.05.2019 року розглянуто за відсутності представника позивача, оскаржувану постанову №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу направлено позивачу поштою та отримано ним 13.05.2019 року.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, установленого частиною 1 статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року, суд доходить висновку, що причини пропуску строку звернення позивача до суду слід визнати поважними.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст. 120, ст. 193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Приватна виробнича фірма "Кетмія" зареєстрована як юридична особа з 05.10.1994 року, видами діяльності є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. (т.1, а.с.43-47, 50-66).

За договором купівлі-продажу від 15.04.2013 року, укладеним з малим приватним підприємством "Тарон", ТОВ "Данай" придбало об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель автогазозаправної станції, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулиця Олександрійська, 70А, та складається з таких будівель та споруд: операторна, вбиральня, навіс, замощення, площадка з колонками, огорожа, ємності (т.1, а.с.70-73)

Вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 1553,87 кв.м., кадастровий номер 3510100000:38:322:0010, яка перебуває в користуванні у позивача за договором оренди №87 від 25.06.2015 року, укладеним з Кіровоградською міською радою, для розміщення автогазозаправної станції (т.1, а.с.74-79)

За договором оренди від 26.09.2018 року ТОВ "Данай" передав комплекс майна - автогазозаправну станцію площею 115,1 м.кв., розташовану у м. Кропивницькому по вул. Олександрійська, 70А, у тимчасове володіння приватній виробничій фірмі "Кетмія", строком до 25.08.2019 року. (т.1, а.с.67-69).

На цьому об`єкті ПВФ "Кетмія" здійснює господарську діяльність, займаючись роздрібною торгівлею пальним.

На адресу Управління 03.04.2019 та 10.04.2019 надійшли листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області №2556/39/110/01-19 та № 2790/39/110/01-19 в яких зазначено про необхідність проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт та правомірності експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.198-199).

Начальником управління ДАБІ у Кіровоградській області видано наказ №48П від 16.04.2019 року "Про проведення позапланової перевірки", яким наказано здійснити позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: будівництво АГЗП, розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, замовником якого є ПВФ "Кетмія" (м. Кропивницький, вул. Мурманська, 1). (т.1, а.с.33).

На підставі наказу №48П від 16.04.2019 року та направлення на проведення позапланового заходу №136 від 16.04.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. здійснено позапланову перевірку на об`єкті: будівництво АГЗП, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, щодо дотримання суб`єктом містобудування ПВФ "Кетмія" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено акт №129/2019 від 23.04.2019 року, яким встановлено факт експлуатації об`єкта будівництва АГЗП розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А" не прийнятого в експлуатацію, а саме, без акта готовності об`єкта до експлуатації в порядку визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", чим порушено ч.8 ст.39 цього Закону (т.1, а.с.26-29).

Крім того, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено протокол №8/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення позивачем частини 8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідальність за яке передбачена абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (т.1, а.с.24).

Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренком В.В. складено припис №27/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою негайно зупинити експлуатацію об`єкта (т.1, а.с.25).

Вказані акт, протокол та припис направлені позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням, з відмітками про те, що директор ПВФ "Кетмія" Терехова Т.П. відмовилась підпису та отримання документів.

Зазначені документи вручені позивачу 23.04.2019 року (т.1, а.с.32).

Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Кіровоградській області Сидоренко В.В., розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 07.05.2019 року виніс постанову №1011-3/9/805, якою ПВФ "Кетмія" визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що склало 1 728 900 грн. (т1, а.с.21).

Ця постанова направлена позивачу поштою рекомендованим листом з повідомленням та вручена уповноваженою особою 13.05.2019 року (т.1, а.с.202).

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями відповідача, позивач 03.06.2019 року звернувся до суду з позовом про їх скасування.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктами 1, 3, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачені такі права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Відповідно до пунктів 16, 21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За правилами пункту 1 Порядку №553 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин 1 - 4 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Аналіз цих норм свідчить, що дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо встановлених обмежень щодо призначення перевірки є обов`язковою передумовою для реалізації таким органом права на проведення перевірки.

Як вбачається з наказу №48П від 16.04.2019 року, підставою проведення перевірки вказано звернення юридичної особи - листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області №2556/39/110/01-19 від 03.04.2019 року та №2790/39/110/01-29 від 10.04.2019 року (т.1, а.с.33, 198-199).

Судом встановлено, що Управління захисту економіки в Кіровоградській області не є юридичною особою.

Відтак, листи Управління захисту економіки в Кіровоградській області №2556/39/110/01-19 від 03.04.2019 року та №2790/39/110/01-29 від 10.04.2019 року, підписані начальником цього Управління, не могли бути підставою для призначення позапланової перевірки суб`єкта містобудування.

Тож суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки №48П від 16.04.2019 року та при фактичному здійсненні перевірки вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому Законом, оскільки така позапланова перевірка призначена безпідставно.

Отже, така перевірка не може породжувати правових наслідків, а складений за наслідками перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушень містобудівного законодавства.

Разом з тим, за висновками відповідача, викладеними в акті перевірки №129/2019 від 23.04.2019 року, позивач порушив вимоги частини 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Це стало приводом для притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яким передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Перевіряючи такі висновки, суд виходив з того, що основні ознаки об`єктів будівлі чи споруди визначені пунктом 2 ДБН В.2.2.

Абзацом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Інструкцією про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва (розділ 1-11) від 28.03.1996 року №93 визначено, що об`єкт будівництва - це окрема будівля або споруда (з усіма устаткуваннями, що до неї відносяться, інструментом і реманентом, галереями естакадами. Внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофіксації, підсобними і допоміжними надвірними спорудами, благоустроєм та іншими роботами і затратами), на будівництво, реконструкцію або розширення якої повинен бути складений окремий проект і кошторис.

Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затвердженого Наказом Мінрегіон України від 16.05.2011 року №45 визначено, що об`єкт будівництва - це, будинки, будівлі споруди будь - якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно -транспортної інфраструктури.

Статтею 26 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що забудова території здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до значних наслідків (СС3) відносяться зокрема об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки".

Відповідно до висновку експерта №29-05-19/Буд. від 29.05.2019 року будівельно-технічної експертизи встановлено що автомобільний газовий заправний пункт (стаціонарний заправник газом типу "Планета-10"), заводський номер 090, рік виготовлення - лютий 2013 року, виробник ТОВ "Авто Газ Глобал" (Україна), що був встановлений за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, є заводським виробом і виготовлений відповідно до технічних умов ТУ У 45.6-36784503-001:2007 "Заправники газу стаціонарні типу "Планета 5-10", не належить до об`єктів будівництва. Автомобільний заправний пункт(стаціонарний заправник газом типу "Планета-10"), заводський номер 090, що був встановлений за адресою: м. Кропивницький, вул. Олександрійська, 70А, може бути перемішений без зміни його цілісності та конструкції. (т.1, а.с.224-234).

У пункті 1.2 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2006 року за №291/12165, яка була чинною до 21.05.2017 року, наведені такі визначення:

- автозаправна станція - комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);

- автомобільна газозаправна станція (далі - АГЗС) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленими вуглеводневими газами;

- стаціонарний автомобільний газозаправний пункт (далі - АГЗП-стаціонарний) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання" (далі - ДБН В.2.5-20-2001);

- тимчасовий автомобільний газозаправний пункт (далі - АГЗП-тимчасовий) - автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із автогазозаправника заводського виготовлення з резервуаром ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001;

- технологічне обладнання автозаправної станції - комплекс обладнання, що спеціально сконструйоване, змонтоване і використовується для приймання, зберігання та заправлення паливом автотранспорту.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що стаціонарний заправник газом є заводським виробом і не відноситься до об`єктів будівництва у розумінні містобудівного законодавства. Зокрема цей об`єкт не є спорудою, оскільки не пов`язаний із фундаментом. Також він не є будівлею, яка має складатися з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій та призначена для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

Отже стаціонарний заправник газом (газовий модуль) є технологічним обладнанням АГЗП, а тому, експлуатація такого об`єкта не потребувала введення його в експлуатацію в порядку визначеному ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Введення в експлуатацію приміщення АЗС по АДРЕСА_1 підтверджується Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об`єкта до експлуатації затверджений за №100/97 від 26 серпня 1997 року (т1, а.с.82-83).

Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Порядок №244).

Цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 8 Порядку №244 провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю зокрема в разі: 1) відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з пунктами 19, 20, 21 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; 4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що про час і місце розгляду справи про накладення штрафу позивач не був поінформований належним чином. Тому справу розглянуто у його відсутності, внаслідок чого його позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення.

За відсутності представника позивача головний інспектор будівельного нагляду Сидоренко В.В., який розглядав справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та прийняв безпідставне рішення про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та наклав штраф.

Отже враховуючи наведені обставини суд зазначає, що правомірність спірної постанови №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу не доведено, тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Вирішуючи спір в частині вимог про скасування протоколу та припису, суд виходив з того, що згідно з пунктами 17, 19, 20 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У частині 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Судом встановлено, що стаціонарний заправник газом (газовий модуль) є технологічним обладнанням АГЗП, а тому, експлуатація такого об`єкта не потребувала введення його в експлуатацію в порядку визначеному ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", а також те, що приміщення АЗС по вул. Олександрійській в м. Кропивницькому введення в експлуатацію.

Отже спірний припис №27/2019 від 23.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою позивачу зупинити експлуатацію об`єкта є протиправним та підлягає скасуванню як правовий акт індивідуальної дії, що порушує права позивача.

Водночас, протокол №8/2019 від 23.04.2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не породжує для позивача правові наслідки у вигляді встановлення для нього обов`язків чи покладення на нього відповідальності, які б потрібно було нівелювати.

Отже, у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування цього протоколу слід відмовити.

За таких обставин, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У цій справі позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору. Так, за подання майнової вимоги на суму 1 728 900 грн. (щодо оскарження постанови №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу) позивач сплатив судовий збір у розмірі 19 210 грн., а за подання кожної з немайнових вимог (щодо оскарження протоколу №8/2019 від 23.04.2019 року та припису №27/2019 від 23.04.2019 року) - по 1921 грн. (т.1, а.с.2-3).

Інших доказів понесення витрат, пов`язаних з розглядом даної адміністративної справи суду не надано.

З огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за задоволену позовну вимогу майнового характеру, що становить 19210 грн., та 1921 грн. за задоволену позовну вимогу немайнового характеру.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватної виробничої фірми "Кетмія" (вул. Мурманська, 1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25491, код ЄДРПОУ - 20657771 ) до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ - 37471912 ) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 травня 2019 року щодо визнання ПВФ "Кетмія" (ЄДРПОУ 20657771) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4, п.4, ч.2, ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу в сумі 1 728 900 грн. (одного мільйона сімсот двадцяти восьми тисяч дев`ятсот) гривень;

Визнати протиправним та скасувати припис Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №27/2019 від 23 квітня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватної виробничої фірми "Кетмія" (вул. Мурманська, 1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25491, код ЄДРПОУ - 20657771 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 21131,00 грн. (двадцять одну тисячу сто тридцять одну гривню) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ - 37471912 ).

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 16 липня 2019 року після набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/1378/19.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 01 вересня 2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук