Постанова

від 27.08.2020 по справі 460/3285/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3285/19 пров. № А/857/8079/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Макарика В.Я.,

Онишкевича Т.В.,

секретаря судового засідання Смолинець А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Комшелюк Т.О.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м.Рівне 03 лютого 2020 року у справі №460/3285/19 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

11.11.2019 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача до державного бюджету України податкового боргу в сумі 53 661,35грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач суму податкового зобов`язання в строки, установлені законом, не сплатив. Суд першої інстанції вказав, що податкова вимога платником податків у встановленому порядку оскаржена не була, доказів сплати податкового боргу до бюджету відповідачем не надано та судом в ході розгляду справи не здобуто.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на момент винесення рішення судом першої інстанції податкові зобов`язання не набули статусу узгоджених. Скаржник вказує, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформовано податкову вимогу, оскаржені до суду.

Учасники справи в судове засідання 27.08.2020 не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

В порядку статтей 229 та 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, з 11.03.2019 по 12.03.2019 ГУ ДФС у Рівненській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 01.10.2018 №UA204010/2018/220793.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.03.2019 №604/17-00-13-04/ 3124423391 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 : статті 49, частини 1 статті 51, статті 52, частини 2 статті 53, статті 257, частин 1 і 2 статті 270, частини 1 статті 272, частини 2 статті 277, статті 278, статті 289 Митного кодексу України, в результаті занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на загальну суму 12 108,36 грн.; статті 49, частини 1 статті 51, статті 52, частини 2 статті 53, статті 257, частин 1 і 2 статті 270, статті 289 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 26 638,37грн.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0004481304 від 05.04.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 33 297 грн. 96 коп., з яких 26 638 грн. 37 коп. за податковим зобов`язанням та 6 659 грн. 59 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0004491304 від 05.04.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання з мита на загальну суму 15 135 грн. 45 коп., з яких 12 108 грн. 36 коп. за податковим зобов`язанням та 3027 грн. 09 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

05.06.2019 ГУ ДФС у Рівненській області сформовано податкову вимогу форми Ф №4552-17, згідно з якою загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 станом на 04.06.2019 становить 53661,35 грн

Оскільки станом на 17 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальній сумі 53661,35грн, який винник у зв`язку з несплатою у встановлений чинним законодавством строк узгодженого грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (код платежу 14070100) в сумі 33297,96грн, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 5 квітня 2019 року № 0004481304, та пені в сумі 3594,21 грн., а також грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться громадянами (15010500) в сумі 15135,45 грн, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 5 квітня 2019 року № 0004491304, та пені в сумі 1633,73грн., Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося в суд з позовом про стягнення до державного бюджету України податкового боргу в сумі 53661,35 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України встановлено підстави визначення сум грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків контролюючим органом самостійно.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання.

Днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань, є: у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, - одинадцятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення; у випадку оскарження податкових повідомлень-рішень до контролюючого органу вищого рівня (адміністративне оскарження) - день закінчення процедури адміністративного оскарження (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України); у випадку оскарження податкових повідомлень-рішень до суду - день набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Відповідно до положень статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

При вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі якого виник податковий борг, оскільки це не є предметом такого правового спору. Водночас, в межах вказаного спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Проте, саме під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з`ясуванню і підстави його виникнення (наявність податкового повідомлення - рішення, чинного на час звернення з позовом про стягнення боргу).

При цьому, реалізації права суб`єкта владних повноважень на стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення із відповідним позовом до адміністративного суду, передує необхідність дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов`язань, які включають в себе обов`язок по виставленню податкового повідомлення-рішення за кожним окремим податком, збором (обов`язковим платежем), його вручення (направлення) платнику податків, надісланню такому платнику податкової вимоги. Необхідним є встановлення конкретної календарної дати узгодження визначених в прийнятих контролюючим органом податкових повідомленнях-рішеннях та факту своєчасної несплати узгоджених сум.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 скасовані податкові повідомлення-рішення №0004481304 від 05.04.2019 та № 0004491304 від 05.04.2019, додано копію вказаного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.01.2020 Рівненським окружним адміністративним судом зареєстрована позовні заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №460/211/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті ухвалено призначити у відкритому судовому засіданні на 17 лютого 2020 р. о 09:30 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня, 87).

10.02.2020 судом першої інстанції зареєстровано відзив Головного управління ДПС України у Рівненській області на позов ОСОБА_1 у справі №460/211/20.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №460/211/20 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0004481304, № 0004491304 від 05.04.2019.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 вказане рішення залишено без змін.

Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, 17.08.2020 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №460/211/20 набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки у випадку оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу в судовому порядку податкове зобов`язання, визначене такими податковими повідомленнями-рішеннями, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, на час розгляду цієї справи податкові повідомлення-рішення №0004481304, № 0004491304 від 05.04.2019, які стали підставою для виникнення податкового боргу, оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку, а в подальшому скасовані судовим рішенням у справі №460/211/20, яке набрало законної сили, тому на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції грошове зобов`язання не набуло статусу узгодженого, що унеможливлює надання такому зобов`язанню статусу податкового боргу, відповідно є неможливим складання контролюючим органом вимоги про сплату боргу, та як наслідок відсутні правові підстави для прийняття рішення про стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесенні рішення неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №460/3285/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді В. Я. Макарик Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 02.09.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України