Ухвала

від 02.09.2020 по справі 904/4470/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

02.09.2020м. ДніпроСправа № 904/4470/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Титан-Ри`про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Титан-Ри м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Лайф м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 982960грн.54коп. ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:Товариство з обмеженою відповідальністю Титан-Ри звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Лайф з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 982960грн.54коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару на підставі договору поставки №0504 від 05.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 позову заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.09.2020.

На адресу суду 01.09.2020 надійшла заява Товариство з обмеженою відповідальністю Титан-Ри про забезпечення позову, згідно якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Укр-Лайф , що знаходяться на поточному рахунку в АТ Райффайзен Банк Аваль та на інших поточних рахунках, що належать ТОВ Укр-Лайф , на інших банківських рахунках або в інших кредитно-фінансових установах України, виявлених державним виконавцем у процесі виконання ухвали в межах суми позовних вимог у розмірі 982960грн.54коп.

В обґрунтування поданої заяви товариство зазначає про наявність підстав вважати, що невиконання відповідачем грошових зобов`язань на підставі договору поставки №0504 від 05.04.2017 зумовлене суб`єктивними причинами, які свідчать про відверте небажання відповідача здійснити погашення існуючої суми заборгованості.

Вищенаведені обставини та ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків, наявність значної суми заборгованості та можливість вільного розпорядження грошовими коштами, свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду по суті спору.

Вказані умови є достатньою підставою для накладення арешту на спірну суму грошових коштів відповідача. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, співвідноситься з предметом позову та вказаний захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Накладення арешту на грошові кошти не порушує право відповідача вільно користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами. Арештованими є лише кошти на суму в межах ціни позову, що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на відповідному банківському рахунку, які перевищують зазначену суму.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у справі, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, саме по собі твердженняпозивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач не надав до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про унеможливлення виконання рішення суду. Зокрема, заявник не доводить та не посилається на обставину вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, виведення своїх активів з рахунків, за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо.

Позивач зазначає те, що відповідач має можливість вільно розпоряджатися своїми коштами та майном, що призводить до ухилення від виконання зобов`язань. Разом з тим, вільне розпорядження коштами саме по собі не свідчить про те, що особа ухиляється від виконаннядоговірних обов`язків. У той же час, арешт коштів на рахунках навпаки може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду про стягнення заборгованості за договором.

При цьому позивач не надав належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільністьзастосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

У той же час, вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти на рахунках відповідача навпаки можуть призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану відповідача.

Твердження позивача про перевищення залишку на рахунках відповідача ціни позову також не підтверджено доказами.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Титан-Ри`у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими заявник пов`язує необхідність забезпечення поданого ним позову.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись нормами статей 13, 74, 76, 77, 79, 129, 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Титан-Ри про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 02.09.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.Г. Новікова