Рішення

від 17.08.2020 по справі 907/107/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

17.08.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/107/20

За позовом Приватного акціонерного товариства "Ужгородський завод "Електродвигун", м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболом", м. Ужгород

про стягнення 107 373 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача - без виклику

Відповідача - без виклику

СУТЬ СПОРУ: Приватним акціонерним товариством "Ужгородський завод "Електродвигун", м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболом", м. Ужгород про стягнення 107 373 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.04.2020 року відкрито провадження у справі № 907/107/20 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року розгляд справи № 907/107/20 відкладено на 17.08.2020 року з підстав, наведених в ухвалі суду.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 021 від 12.08.20189року, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за поставлений товар у розмірі 107 373 грн. 40 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву у порядку ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Ужгородський завод "Електродвигун" (постачальником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Турболом" (покупцем, відповідачем у справі) 12.08.2019 року було укладено Договір поставки № 021 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця металобрухт і відходи чорних металів (надалі - Продукція), а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору сторони погодили, що ціна на продукцію встановлюється сторонами в специфікаціях до даного договору, які підписуються сторонами, та є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна вартість. Договору складеться з вартості всіх партій продукції, поставлених покупцю за цим договором. Ціни за одиницю виміру товару визначені в специфікаціях до даного договору, встановлюються сторонами виключно для даного договору та не розповсюджуються на інші договори, які укладені чи ті, які будуть укладені між сторонами, та не можуть бути доказами усталеної практики визначення цін в договірних відносинах між Сторонами. Оплата партії продукції здійснюється шляхом перерахування її вартості протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Продукції (форма № 69/19) на підставі наданого постачальником рахунку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. За домовленістю сторін допускається передплата.

Відповідно до п. 5.2. Договору сторони встановили, що приймання-передача продукції здійснюється представниками обох сторін та оформлюється двостороннім Актом приймання-передачі Продукції (форма № 69/19), який складається вантажоодержувачем товару у кінцевому пункті поставки. Датою переходу права власності на продукцію та усіх ризиків від постачальника до покупця є дата належним чином оформленого та підписаного сторонами акту.

На підставі п. 10.1. цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачу поставку продукції згідно з підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання брухту та відходів чорних металів б/н від 14.08.2019 року на загальну суму 132 373 грн. 40 коп.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати отриманої продукції виконав частково, з огляду на що у нього перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 107 373 грн. 40 коп.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 021 від 12.08.2019 року, а відтак , між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлену позивачем на підставі акту приймання брухту та відходів чорних металів продукцію, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 107 373 грн. 40 коп. за поставлений товар.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За приписами частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 191, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турболом", 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Другетів, будинок 91 (код ЄДРПОУ 40016959) на користь Приватного акціонерного товариства "Ужгородський завод "Електродвигун", 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Олександра Блистів, будинок 1 (код ЄДРПОУ 04676533) суму 107 373 (Сто сім тисяч триста сімдесят три гривні) грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 01.09.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.