Рішення

від 02.09.2020 по справі 910/6363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.09.2020Справа № 910/6363/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Вергелеса В`ячеслава Олександровича

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДЖЕРЕЛА"

про стягнення 142349,88 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Вергелес В`ячеслав Олександрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДЖЕРЕЛА" про стягнення 142349,88 грн заборгованості, з яких: 129980,37 грн - сума основної заборгованості, 1378,15 грн - сума 3% річних, 909,86 грн - інфляційні втрати, 10081,50 грн - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих а себе зобов`язань за договорами на виконання підрядно-ремонтних робіт №191811 від 24.09.2019 та №191812 від 17.10.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.05.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6363/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

19.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розмір судових витрат та правову допомогу та докази, які підтверджують розмір витрат на правову допомогу.

У відповідності до ч.2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", в яких зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідач з відповідним клопотанням на продовження процесуального строку на подання відзиву на позов не звертався. Наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 14.05.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105471631490.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДЖЕРЕЛА" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Вергелесом В`ячеславом Олександровичем (підрядник, позивач) укладений договір №191811 на виконання підрядно-ремонтних робіт (далі - договір №191811) підрядник зобов`язується власними силами та засобами якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи (ремонт вхідної групи та першого поверху) передбачені даним договором за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти й оплатити, відповідно до умов даного договору, виконану підрядником роботу. Роботи проводяться за адресою. м.Київ, вул. Вишняківська, буд. 13.

17.10.2019 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ДЖЕРЕЛА" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Вергелесом В`ячеславом Олександровичем (підрядник, позивач) укладений договір №191812 на виконання підрядно-ремонтних робіт (далі - договір №191812) підрядник зобов`язується власними силами та засобами якісно, у встановлені даним договором строки, виконати роботи (ремонт 6-го та 9-го поверхів 3-го під`їзду, 10-го поверху 4-го під`їзду) передбачені даним договором за завданням замовника з використанням своїх матеріалів, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти й оплатити, відповідно до умов даного договору, виконану підрядником роботу. Роботи проводяться за адресою. м.Київ, вул. Вишняківська, буд. 13.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань або його розірвання у порядку, встановленому даним договором (п.3.1 договорів №191811 та №191812).

Роботи вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами (п.1.2 договорів).

Замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання акту виконаних робіт (надалі акту) який є підставою для розрахунків за виконані роботи (п.5.2 договорів).

Відповідно до п.2.1 договору №191811 договірна ціна робіт складає 134075,88 грн без ПДВ.

Згідно із п.2.5 договору №191811 протягом 3-х днів з дати підписання цього договору замовник перераховує підряднику на розрахунковий рахунок аванс у розмірі 60000,00 грн.

Відповідно до п.2.1 договору №191812 договірна ціна робіт складає 78816,57 грн без ПДВ.

Згідно із п.2.5 договору №191812 протягом 3-х днів з дати підписання цього договору замовник перераховує підряднику на розрахунковий рахунок аванс у розмірі 30000,00 грн.

У відповідності до п.2.6. договорів замовник здійснює кінцевий розрахунок підряднику протягом 3-х днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Позивач зазначає, що на виконання умов п.2.5. договорів №191811 та №191812, відповідач 25.09.2019, 27.09.2019 та 25.10.2019 сплатив на користь позивача аванс у сумі 90000,00 грн, у підтвердження чого позивачем надано банківську виписку за 24.09.2019 - 05.05.2019.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що на виконання умов договорів №191811 та №191812 виконав погоджені сторонами ремонтні роботи на загальну суму 219980,37 грн, у підтвердження чого надав суду Акт виконаних робіт №191811 від 26.12.2019 на суму 134939,80 грн та Акт виконаних робіт №191812 від 26.12.2019 на суму 85040,57 грн.

За вирахуванням сплаченого відповідачем авансу заборгованість відповідача становить за договорами №191811 та №191812 становить 129980,37 грн (219980,37 грн - 90000,00 грн).

07.04.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію вих.№0704/20 від 07.04.2020 про сплату вартості наданих підрядно-ремонтних робіт в сумі 139374,58 грн.

Оскільки відповідач заборгованості за договорами №191811 та №191812 у сумі 129980,37 грн не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 129980,37 грн та нарахованих у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання 1378,15 грн - 3% річних, 909,86 грн - інфляційних втрат, 10081,50 грн - пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи Актами виконаних робіт №191811 від 26.12.2019 на суму 134939,80 грн та №191812 від 26.12.2019 на суму 85040,57 грн підтверджується виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договорами №191811 та №191812 щодо виконання позивачем ремонтних робіт за адресою. м.Київ, вул. Вишняківська, буд. 13 на загальну суму 219980,37 грн.

Акти виконаних робіт №191811 від 26.12.2019 та №191812 від 26.12.2019 підписані зі сторони відповідача без заперечень та зауважень.

Як підтверджено наявною у матеріалах справи банківською випискою за 24.09.2019 - 05.05.2019, відповідач 25.09.2019, 27.09.2019 та 25.10.2019 сплатив на користь позивача аванс у сумі 90000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони погодили, що відповідач здійснює кінцевий розрахунок підряднику протягом 3-х днів з дати підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлені договором строки оплати, відповідач зобов`язаний здійснити оплату виконаних позивачем робіт у строк до 29.12.2019 (неділя).

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З урахуванням приписів ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, останнім днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 30.12.2019.

Отже, погоджений сторонами строк оплати виконаних позивачем робіт є таким, що настав.

За вирахуванням сплаченої відповідачем суми авансу заборгованість відповідача перед позивачем становить 129980,37 грн (219980,37 грн - 90000,00 грн).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів сплати заборгованості за договорами №191811 та №191812 у сумі 129980,37 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договорами №191811 та №191812, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 129980,37 грн.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1378,15 грн - 3% річних, 909,86 грн - інфляційних втрат, 10081,50 грн - пені.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за виконані позивачем роботи, передбачена у пункті 7.2. договорів, згідно із яким відповідач за порушення грошових зобов`язань (перерахунок авансу п.2.5, кінцевий розрахунок п.2.6) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за договором за кожен день простроченої оплати.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивач здійснює нарахування пені та 3% річних за період з 29.12.2019 по 05.05.2020. Оскільки, як встановлено судом вище останнім днем закінчення строку оплати за договорами є 30.12.2019, то правильним періодом нарахування пені та 3% річних є період з 31.12.2019 по 05.05.2020.

За перерахунком суду сума пені становить 9927,14 грн, сума 3% річних - 1353,10 грн, а тому вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих позивачем за січень - березень 2020 року на суму заборгованості 129980,37 грн, судом встановлено, що сума інфляційних втрат становить 908,04 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд також задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Вергелеса В`ячеслава Олександровича.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо заявлених позивачем до стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у сумі 18970,00 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: копію договору про надання правової допомоги №1-30/04-20 від 30.04.2020, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням"Цимбал, Козуліна та партнери"; копію Акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2020; копію платіжного доручення №4 від 30.04.2020; ордер на надання правничої (правової) допомоги №1033284, виданий 05.05.2020 виданий на ім`я адвоката Козуліної А.В.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги №1-30/04-20 від 30.04.2020, Адвокатське об`єднання надає Клієнту правову допомогу в рамках стягнення заборгованості за договорами підряду на виконання підрядно-ремонтних робіт №191812 від 17.10.2019 та №191811 від 24.09.2019, що включає в тому числі: попереднє опрацювання матеріалів та законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування Клієнта, підготовку процесуальних документів (позовна заява, розрахунку ціни позову, відповідь на відзив), захист, представництво прав та інтересів Клієнта в Господарському суді міста Києва.

Вартість послуг згідно пункту 1.1 складає 18970,00 грн. Вказана ціна є фіксованою та передбачає повний супровід справи №910/6363/20 до прийняття рішення у ній.

Проведення розрахунків по договору здійснюється Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання, на умовах 100% передоплати за послуги протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виставлення рахунку, (п.п. 3.1 - 3.2 договору).

11.06.2020 між Адвокатським об`єднанням та позивачем було підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2020 до договору №1-30/04-20 від 30.04.2020 про надання правової допомоги. Вказаний акт приймання-передачі наданих послуг містить деталізований опис наданих Адвокатським об`єднанням послуг.

Позивачем здійснено оплату послуг адвоката у сумі 18970,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 30.04.2020.

Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №910/6363/20 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, враховуючи ціну позову (142349,88 грн), є співмірною.

Ураховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги у цій справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 18945,85 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДЖЕРЕЛА" (02140, м.Київ, ВУЛИЦЯ ВИШНЯКІВСЬКА, будинок 13, ідентифікаційний код 26314428) на користь Фізичної особи-підприємця Вергелеса В`ячеслава Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) основний борг у сумі 129980,37 грн, пеню у сумі 9927,14 грн, 3% річних у сумі 1353,10 грн, інфляційні втрати у сумі 908,04 грн, витрати на правову допомогу у сумі 18945,85 та судовий збір у сумі 2132,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 02.09.2020.

Суддя С.О. Турчин