Рішення

від 02.09.2020 по справі 916/2075/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2075/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання Тіщенко Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Телятник Р.П. (посвідчення ОД-133 від 14.02.2020р.);

від відповідача - ОСОБА_1 (посвідчення №042, голова Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу 916/2075/20

за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка,12, код ЄДРПОУ 38017120)

до відповідача - Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області (66833, Одеська область, Ширяївський район, с. Старі Маяки, вул. Центральна, буд.2, код ЄДРПОУ 04379143)

про стягнення 126 741,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

17.07.2020р. Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області, в якій просить суд стягнути з відповідача 126741,00 грн. - шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а також суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища у період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. шляхом проведення водозабору з підземного водоносного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Так, позивач вказує, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області на виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік та відповідно до ст. 5, 7 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у період з 08.04.2019р. по 19.04.2019р. проведено планову перевірку дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області. В ході проведення перевірки встановлено, що свердловини 4648, 5871/1644, 5864/2932, 5861/1493 були прийняті на баланс сільради від ПСП "Світанок" рішенням сесії Старомаяківської сільської ради 103-VI від 25.05.2012р. Відповідачем представлено Дозвіл на спеціальне водокористування УКР 3275-А/Оде від 18.04.2013р. з терміном дії до 12.03.2018р.

В результаті планового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що у період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. Старомаяківська сільська рада проводила водозабір з підземного водоносного горизонту у кількості 24,9 тис. м 3 , що підтверджується довідкою № 73/1 від 19.04.2019р., за відсутності дозвільних документів, чим порушено п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, та на підставі чого позивачем розраховано суму збитків за період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. в розмірі 128 741,00 грн. Позивач звернувся до відповідача із претензією 62 від 20.12.2019р. про відшкодування збитків в добровільному порядку, вимоги якої Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області виконані не були, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 916/2075/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 17.08.2020 р. о 14:30 .

17.08.2020р. від відповідача надійшло клопотання (вх.21828/20) про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2020р. засідання у справі відкладено на 02.09.2020р., про що відповідача повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України.

02.09.2020р. від позивача надійшло клопотання (вх.22954/20) про долучення додаткових пояснень до справи, в яких, зокрема вказано, що Старомаяківським сільським головою у "поясненнях, зауваженнях або запереченнях щодо проведеного нагляду (контрою) та акту" не заперечується факт здійснення водозабору при відсутності дозволу, відповідач посилається лише на несвоєчасність оформлення документації з водокористування. Окрім цього, позивач вказав, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, суд повинен виходити з презумпції вини правопорушника.

В судовому засіданні 02.09.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.09.2020р. проти задоволення позовних вимог заперечував та надав суду усні пояснення, згідно яких зазначив, що, дійсно, Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області здійснювалось використання артсвердловин після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування для забезпечення питних та господарсько-побутових потреб населення, у зв`язку з тим, що выдповыдач мав забезпечувати населення водою, а альтернативні джерела водопостачання відсутні. Разом з тим, відповідачем зазначено, що новий дозвіл не було оформлено, з огляду на те, що організація, яка займалась виготовленням документації з водокористування, в узгоджені строки з виготовлення документації своїх зобов`язань не виконала.

При цьому, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву, з огляду на що, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.09.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.02.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено Старомаяківській сільській раді Ширяївського району Одеської області повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 08.04.2019 р. по 19.04.2019 р., яке отримане адресатом 28.02.2019р.

Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.04.2019р. 221 наказано провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області, що знаходиться за юридичною адресою: 66833, Одеська область, Ширяївській район, село Старі Маякм, вул.Центральна, буд.2 у термін з 08.04.2019р. по 19.04.2019р.

За результатами проведення планової перевірки, здійсненої в період з 08.04.2019р. по 19.04.2020р., щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області складено акт від 19.04.2019р.

Зазначеним актом перевірки Державної екологічної інспекції в Одеській області від 19.04.2019р. було встановлено, що свердловини №4648, 5871/1644, 5864/2932, 5861/1493 були прийняті на баланс сільради від ПСП Світанок рішенням сесії Старомаяківської сільської ради №103-VI від 25.05.2012р. З метою впорядкування питання водопостачання, виконання робіт з благоустрою населених пунктів Старомаяківською сільською радою створено КП Джерело Маяк (рішенням ІІІ сесії VII скликання Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області № 17-VII від 11.12.2015р. Про створення юридичної особи Комунального підприємства Джерело Маяк ). Підприємство засновано на комунальній власності сільської ради.

Рішенням ХХVII сесії VII скликання Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області Про передачу з балансу Страмаяківської сільської ради до Комунального Підприємства Джерело Маяк проведено передачу артезіанських свердловин, веж Рожновського, та основних та необоротних активів. Актами приймання-передачі основних засобів від 21.12.2018р. передано Страмаяківською сільською радою в користування та обслуговування КП Джерело Маяк наступні артезіанські свердловини: 4821 с.Нові Маяки; 5871/1644 с. Старі Маяки; 4648 с.Старі Маяки; 5864/2932 с. Старі Маяки; 5861/1493 с. Красні Соколи; дві вежі Рожновського та 6 глибинних електронасосів та з 2013р. по 21.12.2018р. основним водокористувачем була Старомаяківська сільська рада та проводила водозабір для забезпечення питних та господарсько-побутових потреб населення.

В період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. Старомаяківська сільська рада Ширяївського району Одеської області проводила водозабір (водокористування) з підземного водонососного горизонту (в обсягах - 24 900 м 3 , що підтверджується довідкою № 73/1 від 19.04.2019р.) за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п.9 ч.1 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110,111 Водного кодексу України.

Зазначений акт підписано, в тому числі, Старомаяківським сільським головою - ОСОБА_1 При цьому, в поясненнях до вказаного акту ОСОБА_1 вказав, що документація з водокористування займалась ТОВ "Еколайн Плюс", але зазначено підприємство не виконало взятих на себе зобов`язань щодо підготовки документації в період з 10.01.2018р. по 10.03.2018р.

З дозволу на спецводокористування УКР 3257-А/Оде, який видано 18.03.2013р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Старомаяківській сільській раді Ширяївського району Одеської області на термін до 12.03.2018р., вбачається що: Назва водного об`єкту - 5 артсвердловин (1 з них у резерві; свердловини №№ 5864/2932, 4648, 5861/1493, 5871/1644 прийняті на баланс від ПСП "Світанок" згідно актів приймання-передачі від 31.05.2012р.); Ціль водокористування - забезпечення водою населення, школи, дитячого садка, ФАП, продовольчих магазинів, будинку культури.

19.04.2019р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області було складено протокол 000420 про адміністративне правопорушення, вчинене сільським головою Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області - Зайченко Вадимом Олеговичем на підставі того, що Старомаяківською сільською радою в період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. здійснено використання підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

19.04.2019р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області було складено постанову про закриття справи 00420, на підставі п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке вчинено ОСОБА_1 , у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до відповідальності. При цьому, у постанові, керуючись ч.1 ст.48 та статтями 242-1,247, 253, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ст.110 Водного кодексу України визнано ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення передбаченого ст. 48 КУпАП.

На підставі акту перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 19.04.2019р., затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 389 від 20.07.2009 р. (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів 567 від 13.10.2015 р.), здійснено розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області, розмір збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування в розрізі нормативів плати за спеціальне використання прісних підземних вод в період їх фактичного використання - у розмірі 126 741 грн.

Відповідно до звіту Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області за формою 2-ТП за 2018 рік водокористування склало - 30,5 тис.м.куб/рік .

Згідно довідки за вих. 73/1 від 19.04.2019р., підписаної сільським головою Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області - ОСОБА_1, зазначено, що водовикористання сільрадою за період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. склало 24,9 тис. м 3 .

05.07.2019 р. позивачем направлена відповідачу претензію №62, згідно якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було запропоновано відповідачеві протягом 30 днів відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, яка отримана відповідачем 12.07.2019р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, доказів щодо виконання відповідачем вимог вказаної претензії до суду не надано.

З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом до Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, в розмірі 126 741,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, а саме Державна екологічна інспекція в Одеській області, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища на території області.

Згідно ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Положеннями абзацу п. 1.1 роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001р. 02-5/744 (з наступними змінами доповненнями) визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України (далі - Цивільний кодекс), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон), а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. У вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, слід керуватися нормами природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, а з питань, не врегульованих цим законодавством, - відповідними правилами цивільного законодавства.

Згідно ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Відповідно до статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно з приписами п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

В статті 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Положеннями частин 1, 7 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 05.04.2019р. 221 вирішено провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області, що знаходиться за юридичною адресою: 66833, Одеська область, Ширяївській район, село Старі Маяки, вул.Центральна, буд.2 у термін з 08.04.2019р. по 19.04.2019р.

За результатами проведення планової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області складено акт від 19.04.2019р.

Під час перевірки позивачем було встановлено, що в період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. Старомаяківська сільська рада Ширяївського району Одеської області проводила водозабір (водокористування) з підземного водонососного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 48 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України, про що зазначено в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.04.2018р., при цьому, при визначенні обсягів водокористування при перевірці було враховано показники надані Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області у довідці № 73/1 від 19.04.2019р.

Згідно довідки вих. 73/1 від 19.04.2019р. підписаною сільським головою Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області - ОСОБА_1, зазначено, що водовикористання сільрадою за період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. складало 24,9 тис. м 3 .

Як встановлено судом, згідно звіту за формою 2-ТП, відповідачем водокористування за 2018 рік склало - 30,5 тис.м.куб/рік, при цьому, у березні - 1,8 тис.м 3 ; у квітні - 2,0 тис.м 3 ; у травні - 2,4 тис.м 3 ; у червні - 2,4 тис.м 3 ; у липні - 2,2 тис.м 3 ; у серпні - 2,2 тис.м 3 ; у вересні - 5,7 тис.м 3 ; у жовтні - 2,9 тис.м 3 ; у листопаді - 2,5 тис.м 3 ; у грудні - 2,6 тис.м 3 .

Відповідно до ч. 1, п. з) ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності з ч. ч. 1, 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов`язаннями.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

При цьому, положеннями визначеними у п. 1.6 роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 р. 02-5/744 передбачено, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, повинен виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Також, слід зазначити, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки, а відтак досліджуючи вказане питання господарський суд виходить з того, що допущене відповідачем порушення природоохоронного законодавства мало місце в результаті здійснення відповідачем своєї господарської діяльності без отримання відповідних дозволів. Викладене, на думку суду, підтверджує наявність причинно-наслідкового зв`язку між здійсненим порушенням та завданими ним збитками та як наслідок наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи дозволу на спецводокористування УКР 3257-А/Оде, виданого 18.03.2013р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Старомаяківській сільській раді Ширяївського району Одеської області, строк якого дії закінчився - 12.03.2018р.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази завчасного звернення відповідача до відповідного органу про отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Позивач, в свою чергу, пов`язує водокористування відповідачем без відповідного дозволу у зв`язку із закінченням терміну дії дозволу 12.03.2018р. Суд зазначає, що статтею 55 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на день закінчення дії дозволу) встановлено, що припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування. Рішення органу, що видав дозвіл, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування видається юридичній або фізичній особі протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів з дня прийняття рішення про його анулювання

Разом з тим, позивачем не надано доказів щодо прийняття уповноваженим органом рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування УКР 3257-А/Оде, виданого 18.03.2013р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Старомаяківській сільській раді Ширяївського району Одеської області.

Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 11.05.2018р. у справі 923/1176/16 зробив висновок, що закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування за відсутності рішення органу, що його видав, про припинення права відповідача на спеціальне водокористування, без його продовження та за відсутності рішення компетентного органу про припинення спеціального водокористування, вважається самовільним водокористуванням. При цьому, відсутність рішення про припинення права спеціального водокористування, прийнятого відповідно до положень статті 56 ВК України, не свідчить про існування законних підстав здійснення спеціального водокористування після спливу строку дії відповідного дозволу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем у період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. самовільно здійснено водозабір (водовикористання) з підземного водоносного горизонту у кількості - 24 900 м 3 , що зафіксовано та підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Старомаяківською сільською радою Ширяївського району Одеської області від 19.04.2019р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає у здійсненні водокористування без відповідного дозволу, що призвело до спричинення державі збитків в сумі 126 741,00 грн., які розраховані позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389.

Відповідно до пункту 1.7. Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Згідно п. 9.1. Методики (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, який здійснюється за формулою Зсам=5xWxTapx0,3, де W - об`єм води, використаної без дозвільних документів; Tap - норматив збору за спеціальне водокористування (грн/куб.м.), що діє в регіоні на момент виявлення порушення; 0,3 - коефіцієнт, який застосовується до нормативів збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами ЖКГ.

Отже, положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлюють самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо визначення розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, у відповідності до п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, які обчислено за формулою: З сам. =5*W* Tар, де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), м 3 ; Tар - розмір, грн./100м 3 , аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення становить 101,8 грн./100 м 3 , виходячи із обсягу води спожитої відповідачем у період з 13.03.2018р. по 20.12.2018р. (24 900м 3 ), згідно довідки Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області вих. 73/1 від 19.04.2019р., встановив його правильність.

З огляду на викладене, позивачем доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що дозвіл на спецводокористування не було отримано не з його вини, оскільки, саме відповідач є суб`'єктом який отримує воду та в подальшому розподіляє її між кінцевими споживачами, та саме на нього законодавством покладено обов`язок вчасно отримувати, або продовжувати дію спецдозволу на водокористування.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області (66833, Одеська область, Ширяївський район, с. Старі Маяки, вул. Центральна, буд.2, код ЄДРПОУ 04379143) суму збитків, заподіяних державі Україна у розмірі 126 741 (сто двадцять шість тисяч сімсот сорок одну) грн. до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок UA298999980333159331000015526 фонду охорони навколишнього природного середовища Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області, одержувач - УК у Ширяївському р-ні/с. Ст.Маяки/24062100, код отримувача ЄДРПОУ 37977060, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

3.Стягнути з Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області (66833, Одеська область, Ширяївський район, с. Старі Маяки, вул. Центральна, буд.2, код ЄДРПОУ 04379143) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 38017120) 2102 (дві тисячі сто дві) грн.. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко