Ухвала

від 02.09.2020 по справі 340/3493/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3493/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідачів:

Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації Гайворонської РДА (вул. Героїв України, 5, м. Гайворон, Кіровоградської області, 26300);

Управління соціального захисту населення Гайворонської районної державної адміністрації (вул. Гайворонська, 1, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300; код в ЄДРПОУ 03197687) про визнання протиправним протоколу та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Мелєзгінов Ю.В. (представник), що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №12 від 17 грудня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення;

- зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області прийняти рішення щодо виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.

Одночасно з позовною заявою представник подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зі змісту позовної заяви суддя убачає, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - Мелєзгінов Ю.В. , оскаржує протокол Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №12 від 17 грудня 2019 року.

Зі змісту позовної заяви суддя убачає, що про вказаний протокол ОСОБА_1 дізналась ще у грудні 2019 року, однак до суду звернулась лише 28.08.2020 року, тобто після спливу восьми місяців з дня прийняття спірного протоколу.

З огляду на викладене, суддя убачає, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - Мелєзгінов Ю.В. , звернулась до суду з порушенням шестимісячний строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Мелєзгінов Ю.В. подав суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування поважності причин такого пропуску зазначає, що оскільки спірне питання мирним шляхом не вирішилося, ОСОБА_1 мала намір звернутись за захистом своїх порушених прав до суду, але на період карантину вона не мала змоги подати позов, так як, адвокат та суд працювали в обмеженому режимі без доступу громадян.

Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню, суддя зазначає, що обставини, які викладенні в останньому не відповідають дійсності.

Кіровоградський окружний адміністративний суд на період карантину працював за звичним графіком з 09:00 год. по 18:00 год., жодних обмежень щодо подання позовних заяв чи будь-яких інших заяв/клопотань встановлено не було, доступу громадян до правосуддя обмеженим не був. Таким чином, подано клопотання про поновлення строку звернення до суду суддя вважає необґрунтованим, в останньому не наведено жодної поважної причини не подання даної позовної заяви у строк, частиною 2 статті 122 КАС України, а також не надано жодного доказу.

Разом з тим, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що національні суди можуть поновлювати строки звернення до суду, проте якщо для цього є обґрунтовані підстави. Відповідне рішення про поновлення строку звернення до суду може порушити принцип юридичної визначеності. Відтак, у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Вказане не звільняє осіб в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, задля уникнення прийняття рішення, яке може порушити принцип юридичної визначеності, суддя вважає за необхідне повідомити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - Мелєзгінов Ю.В., що на виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, необхідно надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску. При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, суддя звертає увагу, на те, що в позовній заяві заначено, що ОСОБА_1 06 листопада 2020 року звернулась до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області із заявою про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Вказане не відповідає об`єктивній реальності, оскільки 06 листопада 2020 року наступить лише через два місяці.

Відтак, суддя зазначає про необхідність виправити вказані неточності позовної заяви.

Також вважає за необхідне наголосити, що позовна заяво оформлюється у відповідності до статей 160 та 161 КАС України (спочатку зазначаються всі дані про позивача і лише потім про його представника).

Разом з тим, згідно з пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В позовній заяві зазначено два відповідача, в той час як позовні вимоги спрямовані лише до одного відповідача - Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Тому на виконання вказаних недоліків позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - Мелєзгінов Ю.В., необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів та/або зміст заявлених позивних вимог у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 170 КАС України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук