Рішення

від 25.11.2020 по справі 340/3493/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3493/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації Гайворонської РДА про визнання протиправним протоколу та зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - Мелєзгінов Ю.В. , звернулась до суду з позовною заявою, в подальшому уточненою (а.с.86-930, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області №12 від 17 грудня 2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення;

- зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області прийняти рішення щодо виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення.

Позов позивач мотивовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , який брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході України. У листопаді 2019 року позивачка звернулася до Гайворонської районної державної адміністрації із заявою про призначення їй грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, додавши усі необхідні документи. Однак, протокольним рішенням відповідача №12 від 17 грудня 2019 року позивачці відмовлено у наданні такої компенсації з підстав, що не передбачені Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №719 від 19.10.2016 року. Стверджуючи, що ОСОБА_1 має право на отримання грошової компенсації за 15,28 кв.м. житлового приміщення, представник позивачки - Мелєзгінов Ю.В. просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 11.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.99-100), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Представником відповідача суду надано відзив на позовну заяву (а.с.107-111), в якому просив відмовити в задоволенні позовних позивача. Вказав, що твердження позивачки про те що Комісію прийнято рішення №12 від 17.12.2019 року про відмову у наданні їй компенсації за належане для отримання жиле приміщення з невідомих для неї підстав, які не визначені порядком КМУ від 19.10.2016 року №719, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до пункту 2 порядку денного засідання Комісії (протокол №12 від 17.12.2019 року) останньою вирішено: Прийняти рішення про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 . Також додає, що приймаючи вищенаведене рішення, члени комісії голосували з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законно, запобігаючи несправедливій дискримінації. При цьому представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що встановлення Комісією факту роздільного проживання членів сім`ї заявниці, які, на її думку, мають право на грошову компенсацію, наявність майнових прав на нерухоме майно членів родини заявниці ОСОБА_1 , на яких розраховується грошова компенсація, штучне погіршення житлових умов, подання недостовірних відомостей стало наслідком відповідного голосування членів Комісії за прийняте рішення. Також представник відповідача у відзиві вказав на те що позивачка неодноразово зверталась до суду до суду до одного й того ж відповідача та з тим самим предметом спору й з аналогічних підстав.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є членом сім`ї (матір`ю) військовослужбовця ОСОБА_3 , який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та загинув під час проходження військової служби (а.с.26).

Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради №126 від 01.12.2017 року членів сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 взято на квартирний облік, зокрема його матір ОСОБА_1 , прийнято рішення щодо внесення відповідного запису до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень, та включено ОСОБА_1 до списку осіб, які користуються правом одержання жилих приміщень позачергово (а.с.24).

06.11.2019 року позивачка звернулась до Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області з заявою про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (а.с.22-23). До заяви позивачкою додані наступні документи: рішення виконавчого комітету міської ради від 01 грудня 2017 року №126; копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копію посвідчення члена сім`ї загиблого № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_4 , копію посвідчення члена сім`ї загиблого № НОМЕР_2 ОСОБА_4 , копію рішення окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року по справі №1140/3068/18, виконавчий лист по справі № 1140/3068/18, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 червня 2019 року ВП № 59335707, копію постанови про накладення штрафу від 15 серпня 2019 року ВП № 59335707, копію постанови про накладення штрафу від 02 вересня 2019 року ВП № 59335707,копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 04 вересня 2019 року ВП № 59335707, копію листа начальника відділу примусового виконання рішень від 09 вересня 2019 року № 9797/021-27, копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції від 28 грудня 2017 року № 2024, повідомлення про участь в АТО від 05 серпня 2014 року № 1003, лікарське свідоцтво про смерть від 05 серпня 2014 року № 714, витяг із протоколу засідання ЦВ-ЛК №2492 від 02 вересня 2014 року, свідоцтво про смерть від 08 серпня 2014 року серії НОМЕР_3 , свідоцтво про право власності на житло від 09 вересня 1994 року №386, технічний паспорт на квартиру, довідку Гайворонської міської ради від 06 листопада 2019 № 3758 про те, що рішення від 01 грудня 2017 року № 126 є чинним та не скасовано також, що ОСОБА_1 поновлено матеріали облікової справи від 17 липня 2018 року та 31 жовтня 2019 року.

УСЗН Гайворонської РДА 10.12.2019 року складено акт обстеження матеріально-побутових умов заявниці ОСОБА_1 (а.с.114). В подальшому питання про виплату грошової компенсації позивачці, як такій, що потребує поліпшення житлових умов, яке винесено на розгляд районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації.

На засіданні районної Комісії 17.12.2019 року було розглянута заява ОСОБА_5 про призначення грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення рішення не прийняте, про що свідчить протокол №12 від 17.12.2019 року (а.с.19-20).

Не погодившись з зазначеним протоколом, вважаючи, що останнім відмовлено у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення члену сім`ї померлого військовослужбовця, позивачка, через свого представника, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями врегульовано статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до частин 1, 3 цієї статті держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов надаються жилі приміщення сім`ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей" №719 від 19.10.2016 року затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (надалі - Порядок №719, у редакції від 14.10.2017 року).

Вказаний Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих (тих, що пропали безвісти) чи померлих осіб, визначених абзацами п`ятим - восьмим пункту 1 статті 10 (далі - загиблий), а також для осіб з інвалідністю I-II групи, визначених пунктами 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація), та перебувають на обліку за місцем проживання як такі, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік), та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).

Згідно з пунктом 5 Порядку №719 за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її створення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія).

До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об`єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).

Пунктом 6 Порядку №719 передбачено, що до повноважень комісії належить, зокрема, прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації та відповідно визначення розміру грошової компенсації.

Згідно пункту 7 Порядку №719 заяву про призначення грошової компенсації член сім`ї загиблого, особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).

Пунктом 8 Порядку №719 встановлений перелік документів, копії яких додаються до заяви.

Пунктами 10, 11 Порядку №719 передбачено, що орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Згідно з пунктами 12, 13, 14 Порядку №719 Комісія протягом п`яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.

За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності заявника або законного представника чи уповноваженої особи. У разі відсутності такого клопотання та неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії.

У рішенні комісії зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові заявника; 2) прізвище, ім`я та по батькові законного представника чи уповноваженої особи і документ, що підтверджує його повноваження; 3) належність загиблого або особи з інвалідністю до одного з військових формувань, визначених в абзаці восьмому, формувань, визначених абзацами шостим і сьомим, або залучення до діяльності, визначеної абзацом п`ятим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 4) факт спільного або роздільного проживання із заявником неповнолітніх та малолітніх дітей загиблого; 5) статус і категорія заявника; 6) члени сім`ї особи з інвалідністю, на яких нараховується грошова компенсація із зазначенням родинного зв`язку із заявником відповідно до пункту 21 цього Порядку; 7) кількість осіб із членів сім`ї загиблого за однією категорією, на яких нараховується грошова компенсація із зазначенням родинного зв`язку із загиблим; 8) факт перебування заявника на квартирному обліку з урахуванням норми, зазначеної у пункті 9 цього Порядку; 9) інформація про те, чи надавалося раніше заявнику житло або грошова компенсація як члену сім`ї загиблого або особі з інвалідністю; 10) інформація про те, чи надавалося раніше комусь із членів однієї сім`ї загиблого житло або грошова компенсація.

Пунктом 15 Порядку №719 визначено перелік підстав з яких комісія може відмовити заявнику в призначенні грошової допомоги. Суд зауважує, що перелік таких підстав, згідно пункту 15 Порядку є вичерпним та не підлягає широкому трактуванню.

Заявник має право оскаржити рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації до суду (пункт 18 Порядку №719).

Відтак, розгляд та аналіз поданих позивачкою документів та прийняття відповідного рішення на їх підставі про призначення виплати грошової компенсації або про відмову у її призначенні належить до компетенції відповідача.

Разом з тим аналіз наведених вище норм дає підстави дійти висновку про те, що законодавством встановлений чіткий порядок розгляду такої заяви з доданими до неї документами позивачки, як такої, що потребує поліпшення житлових умов.

При цьому, суд убачає, що законодавець поклав на відповідача обов`язок за результатами розгляду документів про призначення грошової компенсації за неотримане жиле приміщення прийняти одне з двох можливих рішень: 1) про призначення грошової компенсації або 2) про відмову в її призначенні.

Зі змісту протоколу №12 суд встановив, що 17.12.2019 року відбулось засідання районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації (а.с.19-20). На засіданні були присутні: голова комісії - О. Костенко, секретар комісії - Л. Гуртовенко, заступник голови комісії - В. Конько, члени комісії: Т. Бабчук, Ю. Бевзенко, В. Василишин , Л. Галицька , Н. Єжелик , В. Левченко , А. Смілянець , О. Штундер та запрошена С. Шимчик (заявник) (а.с.19-20).

На порядок денний були винесені наступні питання: 1) про розгляд документів ОСОБА_1 - мати загиблого військовослужбовця ОСОБА_13 , який брав участь в антитерористичній операції; 2) про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 ; 3) про визначення розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .

По другому питанню, яке було винесено на порядок денний засідання Комісії 17.12.2019 року, слухали Костенка О.Є. - першого заступника голови Гайворонської районної державної адміністрації, голови комісії, який запропонував членам комісії винести на голосування питання про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .

Згідно змісту протоколу Комісії судом встановлено, що за результатами голосування ( за - 0, проти - 9, утримались - 2) рішення про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 - не прийнято (а.с.19-20).

Отже рішення не прийнято.

Далі за текстом протоколу зазначено, що так як більшість членів комісії не підтримали рішення призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 , то Комісією вирішено знати з порядку денного розгляд третього питання про визначення розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .

Натомість законодавець встановив, що за наслідком заяви особи відповідач може прийняти або рішення про призначення компенсації для отримання жилого приміщення, або відмовити у призначення грошової компенсації. При цьому, у законодавчих актах, які регулюють діяльність відповідача відсутня посилання на можливість "не прийняття рішення" чи то "зняття з розгляду". Отже, відповідач всупереч Порядку №719 не прийняв жодного рішення.

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Оне'`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Разом із тим, суд зазначає, що при зверненні до суду представницею позивачки заявлена позовна вимога, як то скасування протоколу №12 від 17.12.2019 року (надалі Протокол).

Оскаржений протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є лише документом, яким зафіксовано хід і результати засідання районної комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації Гайворонської РДА.

Згідно визначення наведеного у Вікіпедії, протокол - це один з найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. Слово протокол походить від др. грецького (???????????; от ?????? перший + ????? клей ) - це документ, який фіксує будь-яку подію, факт чи домовленість.

Отже, спірним протоколом фіксувався лише хід засідання комісії, в якому також зазначено про неприйняття будь-якогось з рішень, встановленого Порядком №719.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Таким чином, на переконання суду, в даному випадку мала місце протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду поданих позивачкою документів для вирішення питання про призначення їй грошової компенсації за неотримане жиле приміщення, а відтак, з метою ефективного, всебічного та повного захисту порушених прав позивачки судом визнано за можливе скористатись правом, наданим частиною другою статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та вийти за межі позовних вимог, визнавши бездіяльність відповідача щодо розгляду поданих позивачкою документів щодо призначення їй грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Оскільки за заявою позивачки рішення не прийняте, тому суд вважає, що порушене право позивачки має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути протягом п`яти днів, подану позивачкою заяву про призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та щодо визначення її розміру.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання районної комісії прийняти рішення про виплату позивачці грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, суд виходив з того, що оскільки відповідачем не приймалося рішення про призначення позивачці грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (судом встановлена бездіяльність відповідача щодо не прийняття жодного рішення), тому суд не може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення про виплату їй такої компенсації. У межах спірних правовідносин, з огляду на встановленні судом обставини, належним способом захисту прав позивачки є зобов`язання відповідача розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 06.11.2019 року про призначення їй такої грошової компенсації.

Твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що позивачка неодноразово зверталась до суду до суду до одного й того ж відповідача та з тим самим предметом спору й з аналогічних підстав не відповідає дійсності, оскільки позову з такими ж позовними вимогами, які заявлені по даній справі, судом не встановлено, оскільки у матеріалах даної справи наявна заява позивачки від 06.11.2019 року, натомість іншим судовим рішенням у справі №1140/3068/18 розглянуто питання щодо заяви позивачки від січня 2018 року.

Більш того, суд констатує, що оскільки відповідач не прийняв жодного рішення за заявою позивачки відповідно до Порядку №719, а відтак право позивачки порушене протиправною бездіяльністю Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації Гайворонської РДА, яке може бути відновлено лише шляхом зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, протягом п`яти днів (пункт 12 Порядку №719), з дня набрання законної сили даним рішенням суду.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є членом сім`ї (матір`ю) військовослужбовця ОСОБА_13 , який брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та загинув під час проходження військової служби та має посвідчення члена сім`ї загиблого Серії НОМЕР_4 від 15.08.2014 року.

Слід зазначити, що положеннями частини другої статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено отримання ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія цього Закону, безоплатної допомоги щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільнення від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Таким чином, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

Сторони у даній справі судові інших витрат, які б підлягали розподілу, не понесли.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів про виплату грошової компенсації Гайворонської РДА про визнання протиправним протоколу та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо розгляду поданих ОСОБА_1 документів для вирішення питання про призначення їй грошової компенсації за неотримане жиле приміщення.

Зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2019 року про призначення їй грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та прийняти відповідне рішення протягом п`яти днів, з дня набрання законної сили цим рішенням суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук