Рішення
від 03.09.2020 по справі 640/10680/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/1012

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ № 640/10680/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС

до Головного управління ДПС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС (надалі - позивач), адреса: 03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 62-Б, офіс 1, до Головного управління ДПС у місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2019 року № 2142615571;

- стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС - судові витрати в розмірі 8 602 (вісім тисяч шістсот дві) гривні 00 копійок, з яких 2 102, 00 грн. - судовий збір, 6 500 грн. - витрати на правову допомогу.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

Згодом на адресу суду від представника позивача надійшла позовна заява в новій редакції разом з її копією для відповідача, з якої вбачається, що позивач зменшив та конкретизував заявлені ним позовні вимоги. Тобто недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено Головному управлінню ДПС у місті Києві в задоволенні клопотання про виклик для допиту свідка та призначення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями не згоджується, вважає їх такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, а саме: норм Податкового Кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Конституції України.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Контролюючим органом відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 06 листопада 2019 року № 2837, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ БК СОЛІД ХАУС з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ АРМАГОН (код 39341249) та ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт № 61/26-15-05-07-01-10/39150883 від 21 листопада 2019 року та встановлено наступні порушення:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 6, п. 7 П(С)БО 16 Витрати Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 67 937 грн. за 2016 рік .

2. п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 та п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Під час проведення перевірки директору ТОВ БК СОЛІД ХАУС Голядинець Андрію Сергійовичу під розписку був вручений запит від 08 листопада 2019 року № 1 щодо надання пояснення та відповідних документів (оригінали первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року щодо взаємовідносин з ТОВ АРМАГОН (код 39341249) та ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263).

На даний запит директором ТОВ БК СОЛІД ХАУС Голядинець А.С. надано письмове пояснення від 08 листопада 2019 року № 2026 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 08 листопада 2019 року № 34521/10) та повідомлено наступне.

Надання документів ТОВ БК СОЛІД ХА УС по взаємовідносинах з ТОВ АРМАГОН та ТОВ ФАН-ТРЕЙД за 2016 рік не вбачається за можливе, адже 06 лютого 2018 року невстановлені особи здійснили крадіжку сумки з автомобіля директора ТОВ БК СОЛІД ХАУС . В даній сумці, окрім цінних речей, також знаходились документи, в тому числі і по взаємовідносинах з вищезазначеними підприємствами.

На момент вчинення злочину, цю подію розслідувало Голосіївське УП ГУНП України в м. Києві, а саме слідчий Дідківський (реєстрація ЄО7059 ЄРДР1098 від 06.02.2018року) .

ТОВ БК СОЛІД ХАУС листом від 12 лютого 2018 року № 102 надало інформацію до ДНІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві про крадіжку цінних речей та документів ТОВ БК СОЛІД ХАУС , в т.ч. і по взаємовідносинах з ТОВ АРМАГОН (код 39341249) та ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263).

Також, в акті перевірки контролюючим органом, щодо кожного з контрагентів було встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ФАН-ТРЕЙД , встановлено наступне.

До перевірки будь - яких договорів з ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) Позивачем не було надано.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) складено та зареєстровано в адресу ТОВ БК СОЛІД ХАУС податкову накладну № 22 від 30 вересня 2016 року на загальну суму 36 899,77 грн, у т. ч. ПДВ 6 149,96 грн про будівельні роботи на об`єкті Житловий комплекс з об`єктами обслуговування населення по вул. О. Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва II черга будівництва Податкова накладна підписана директором ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) - зареєстроване Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 25 лютого 2005 року № 13571020000000494, номер виписки з ЄДР 5408846.

Стан платника податків - 0 (платник податків за основним місцем обліку).

Згідно інформації по ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263), яка міститься в ІС Податковий блок та інших інформаційних системах, засновником, директором та головним бухгалтером є:

- з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2017 року - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- з 20 квітня 2017 року по 13 грудня 2017 року - ОСОБА_3 ;

- з 13 грудня 2017 року по даний час - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

За результатами аналізу баз даних ДПС України, даних податкової звітності ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) та інформації з зовнішніх джерел встановлено:

- основний вид діяльності: 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- остання звітність з податку на додану вартість до органів ДПС надана за травень 2017 року;

- в 2016 році звітність з податку на додану вартість до органів ДПС надана тільки за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та серпень 2016 року ( до відзиву надано витяг з ІС Податковий блок ;?

ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) за даними ІС Податковий блок податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року до органів ДПС не подавало, тому операції щодо взаємовідносин з ТОВ БК СОЛІД ХАУС на загальну суму 36 899,77 грн, в тому числі ПДВ 6 149,96 гри. не відображено, тобто міститься розбіжність між податковим кредитом та податковим зобов`язанням.

- фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва, декларацію з податку на прибуток та розрахунок єдиного внеску з дати реєстрації, в т.ч. за 2016 рік, до ДПІ за місцем обліку не подавало.

- підприємство не декларувало виплату заробітної плати та інших виплат доходів не задекларовано.

- фінансова та податкова звітність з податку на прибуток з дати реєстрації, в т.ч. за 2016 рік, підприємством не подавалася до органів ДПС, наймані працівники та за договорами ЦПХ відсутні.

Зазначена інформація також вбачається з витягу з ІС Податковий блок за 2016 рік.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру судових рішень України встановлено:

ВО ВЕЗ ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 32016100050000073, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2016 року. Під час досудового розслідування допитано в якості свідка гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який був засновником та директором ТОВ ФАН- ТРЕЙД (код 33337263). Відповідно до протоколу допиту свідка від 21 липня 2017 року ОСОБА_2 надав наступні пояснення:

...до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не маю жодного відношення. Мені не відомо де знаходяться статутні реєстраційні документи та печатка підприємства ... я не укладав жодних договорів з іншими підприємствами ...мені не відомо хто здійснює бухгалтерський та податковий облік підприємства. Не відомо хто реєстрував податкові накладні від імені цього підприємства мені не відомо хто здійснює діяльність від імені даного підприємства та я не маю до нього жодного відношення ... нікого не наймав на роботу та нікого не уповноважував на ведення діяльності даного підприємства .

В ході перевірки встановлено, що відповідно до інформаційної системи АІС Облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 06 червня 2018 року № 2843/8/26-54-21-03 ТОВ Фан- Трейд (код 33337263) внесена інформація від 21 липня 2017 року з ознакою фіктивності: в рамках к/п № 32016100050000073 від 11 серпня 2016 року за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, допитано гр. ОСОБА_2 , який повідомив, що підприємство зареєстровано без його участі та відома.

Проведеним аналізом інформації з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено що в адресу ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) в 2016 році не оформлено та не зареєстровано жодної податкової накладної на отримання послуг (виконання будівельних робіт, в тому числі будівельних робіт на об`єкті Житловий комплекс з об`єктами обслуговування населення по вул. О. Трутенка, 3 у Голосіївському районі міста Києва II черга будівництва ).

Таким чином, в ході проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено неможливість придбання ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) і надання послуг (виконання будівельних робіт) в адресу ТОВ БК СОЛІД ХАУС в просторі і часі.

Крім того, ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не мало можливості надавати послуги (виконання будівельних робіт, в тому числі: на об`єкті Житловий комплекс з об`єктами обслуговування населення по вул. О. Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва II черга будівництва ) в адресу ТОВ БК СОЛІД ХАУС через відсутність кваліфікованих працівників, засобів виробництва тощо.

Також, контролюючим органом було встановленого, що протягом 2016 року ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не придбавало послуги (оренди офісних та складських приміщень, компенсація витрат за використання електроенергії, води гарячої або холодної, опалення, комунікативних послуг, оренди автомобілів-рефрижераторів, тощо), які могли б свідчити про проведення ним фінансово-господарської діяльності.?

До позовної заяви позивачем надано Договір №15/09-2016 року про виконання підрядних робіт від 15.09.2016 року між ТОВ БК СОЛІД ХАУС (Замовник) ТОВ ФАН-ТРЕЙД (Підрядник) по влаштуванню монолітного залізобетонного каркасу будинку № 3 на об`єкті Житловий комплекс з об`єктами обслуговування населення по вул. О.Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва II черга будівництва.

Строк виконання робіт за цим Договором - до 31 грудня 2016 року.

Договірна ціна нараховується відповідно до державних будівельних норм України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

Вартість робіт за цим Договором залежить від обсягу виконаних робіт. Ціна кожної роботи, яка виконується на Об`єкті, вказана в Додатку № 1 до даного Договору - Кошторис на виконання.

Жодних додатків до Договору не було надано до перевірки та до позовної заяви, що унеможливлює визначення договірної вартості робіт.

Також, надано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року про виконання робіт влаштування залізобетонної горизонтальної плити .

Однак, з вказаного документа не можливо встановити коли були виконані зазначені роботи, оскільки в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року не зазначено дату підписання акта.

Таким чином, проведеною перевіркою ТОВ БК СОЛІД ХАУС та дослідженням наявної податкової інформації встановлено:

- неможливість отримання та надання ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) в адресу ТОВ БК СОЛІД ХАУС послуг (виконання будівельних робіт на об`єкті Житловий комплекс з об`єктами обслуговування населення по вул. О. Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва II черга будівництва");

- відсутність у ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) найманих працівників, крім директора, відсутність отримання послуг, які є складовими фінансово-господарської діяльності підприємства;

- згідно протоколу допиту свідка від 21 липня 2017 року ОСОБА_2 , який був засновником та директором ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263), повідомив що до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не маю жодного відношення, не укладав жодних договорів з іншими підприємствами та не підписував жодних документів ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263).

Враховуючи відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у ТОВ ФАН-ТРЕИД (код 33337263) для здійснення діяльності щодо надання послуг, відсутність у вказаного підприємства основних фондів та транспортних засобів, а також встановлену перевіркою відсутність факту реального здійснення господарських операцій, оскільки відсутнє реальне джерело походження робіт, послуг, можна зробити висновок, що надати відповідні послуги вказаним контрагентом для ТОВ БК СОЛІД ХАУС було неможливо. Все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Також, контролюючим органом зазначено про, неможливість встановити яким чином ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) могло надавати послуги для ТОВ БК СОЛІД ХАУС , оскільки незрозуміло хто підписував первинні документи зі сторони продавця, так як згідно протоколу допиту свідка від 21 липня 2017 року ОСОБА_2 , який був засновником та директором ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263), до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не мав жодного відношення.

Таким чином, в ході проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено неможливість придбання ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) і надання послуг (виконання будівельних робіт) в адресу ТОВ БК СОЛІД ХАУС в просторі і часі.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ АРМАГОН , встановлено наступне.

За результатами аналізу інформаційно-аналітичних ресурсів ДПС, даних податкової звітності ТОВ АРМАГОН (код 39341249) та інформації з зовнішніх джерел встановлено:

- остання звітність з податку на додану вартість подана за березень 2016 року, починаючи з квітня 2016 до контролюючих органів звітність не подавалась.

Головне управління ДПС у місті Києві надає витяги з ІС Податковий блок щодо реєстру поданої звітності за січень - квітень 2016 року (Print Sc).

З зазначеного реєстру вбачається, що ТОВ АРМАГОН надавало звітність лише з податку на додану вартість до березня 2016 року.

- фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2016 рік (та декларації з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючих органів ТОВ АРМАГОН не подавались.

- відсутня інформація щодо наявності основних фондів, виробничих потужностей та найманих працівників, що унеможливлює виконання вищезазначених робіт.

- розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), ТОВ АРМАГОН до контролюючих органів за 2016 рік не подано.

- фінансова та податкова звітність з податку на прибуток з дати реєстрації, в т.ч. за 2016 рік, підприємством не подавалася до органів ДПС, наймані працівники та за договорами ЦПХ відсутні.

Відсутність факту виплати заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПХ, свідчить і про відсутність у ТОВ АРМАГОН трудових ресурсів необхідних для виконання робіт, що відповідно до наданих для перевірки документів реалізовані ТОВ БІЛДЕНС у 2016 році.

Відповідно до інформації, що міститься у базах даних органів державної фіскальної служби, з моменту державної реєстрації до 31 грудня 2016 року ТОВ АРМАГОН не нараховувало та відповідно не сплачувало до бюджету податки і збори пов`язані із нарахуванням та виплатою заробітної плати та/або винагороди за договорами ЦПХ, а саме:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (код 11010400);

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків інших ніж з/п (код 11010100);

- військового збору (код 11011000).

Тобто підприємство не ставило собі за мету здійснювати господарську діяльність у відповідності до податкового законодавства, а подавало звітність лише з податку на додану вартість для формування податкової вигоди контрагентам.

Також, податковим органом було встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року провадження № 1- кп/761/1312/2018, справа № 761/7436/18 (який міститься в Єдиному реєстрі судових рішень), засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АРМАГОН (код 39341249) ОСОБА_5 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Згідно вироку від 25 квітня 2018 року Шевченківського районного суду м. Києва, провадження №1- кп/761/1312/2018, справа №761/7436/18, відносно засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АРМАГОН (код 39341249) ОСОБА_5 , вбачається наступне:

В грудні 2014 року ОСОБА_5 з метою отримання грошової винагороди, зустрівся з невстановленою особою, яка запропонувала зареєструвати на його ім`я за грошову винагороду підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності, яку будуть здійснювати інші особи з використанням рахунків та реквізитів цього підприємства.

ОСОБА_5 в порушення норм чинного законодавства України, погодився на пропозицію вказаної невстановленої особи, таким чином вступивши з нею у попередню змову.

08 грудня 2014 року у офісі нотаріуса ОСОБА_5 передав невстановленій особі фотокопії сторінок свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного податкового номеру, завірені його підписом, необхідні для подальшого оформлення відповідних документів.

Також, невстановлена особа надала ОСОБА_5 попередньо складені у встановленій формі реєстраційні та інші документи про державну перереєстрацію ним суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Армагон та зміни його місцезнаходження, про мету і предмет діяльності підприємства, розмір майнового внеску та статутного капіталу товариства, а саме:

- договір купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, який містив неправдиві відомості про придбання Частки у розмірі 100 % (сто відсотків), що складає 1 000,00 грн., яку фактично він особисто не оплачував;

- протокол Загальних зборів учасників ТОВ Армагон № 3 від 08 грудня 2014 року, який містив неправдиві відомості про переуступки частки, що складає 100 % на ОСОБА_5 , про збільшення Статутного капіталу Товариства за рахунок додаткового внеску ОСОБА_5 на суму 999 000,00 грн., затвердження нового місцезнаходження Товариства за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 62-Г, офіс 5, хоча в дійсності він таких рішень не приймав і не бажав настання відповідних наслідків;

- статут ТОВ Армагон за 2014 рік, який містив неправдиві відомості щодо місця знаходження підприємства за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 62-Г, офіс 5, мети створення, зокрема отримання прибутку, предмету його діяльності, яким відповідно до Розділу 2 Статуту Товариства, а також правового статусу, учасників та майна підприємства, фінансів, контролю та обліку його діяльності, порядку розподілу прибутків та відшкодування збитків, органів управління та інших рішень, які в дійсності ОСОБА_5 не визначав та не бажав настання відповідних наслідків.

Достовірно усвідомлюючи, що надані на підпис проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ Армагон містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_5 08 грудня 2014 року, перебуваючи в офісному приміщені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, діючи з корисливих мотивів, засвідчив їх своїми підписами, виконавши їх кульковою ручкою, в графі Покупець в договорі купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, в графі Ознайомлені протокол загальних зборів учасників ТОВ Армагон № 3 від 08 грудня 2014 року, в графі Підписи Учасників , що міститься в статуті ТОВ Армагон за 2014 рік, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами офіційних документів, тобто вчинив їх підроблення.

Після підписання договір купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, протоколу № 3 Загальних зборів учасників ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, та статут ТОВ Армагон за 2014 рік ОСОБА_5 передав невстановленій слідством особі.

Після чого, 16 грудня 2014 року вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості, невстановленою особою, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5 , здійснена державна реєстрація державним реєстратором змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Армагон (код 39341249), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис під №10741050003050933.

Зареєструвавши ТОВ Армагон , ОСОБА_5 відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою особою, що полягали у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Армагон , фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства. Невстановлені особи, зареєструвавши на ім`я ОСОБА_5 , з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Армагон , отримавши необхідні реквізити: найменування суб`єкта господарської діяльності, юридичну адресу, особисті дані службової особи підприємства, індивідуальний податковий номер платника податків, відкриті від імені ОСОБА_5 , як засновника ТОВ Армагон , банківські рахунки та печатку підприємства, отримали змогу, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ Армагон , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції, складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи від імені ОСОБА_5 для того, щоб перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто використовуючи реквізити ТОВ Армагон , здійснювати безтоварні операції та незаконну діяльність по наданню послуг з мінімізації податкових зобов`язань іншим суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисно подаві для проведення такої реєстрації документи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України;

В ході судового розгляду між прокурором та обвинуваченим за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2018 в межах кримінального провадження №32018100020000012.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 23 квітня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника Удовиченка Д.Г. та прокурора у кримінальному провадженні № 32018100020000002 від 17 січня 2018 року Піяка К.Л. за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України у виді штрафу на користь держави за ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 4 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Враховуючи наведене, Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив наступне:

затвердити угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2018 року, що укладена у кримінальному провадженні за №32018100020000002 від 17.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Піяком К.Л. та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника Удовиченка Д.Г.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що відповідно до інформаційної системи АІС Облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 01 червня 2018 року № 2287/04-36-21-15 ТОВ Армагон (код 39341249) внесена інформація від 25 квітня 2018 року з ознакою фіктивності: КП № 32018100020000002 від 17 січня 2018 року гр. ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) не має відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства. Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року номер судової справи 761/7436/18.

Враховуючи вищезазначене, діяльність ТОВ Армагон спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою заниження фінансового результату, не мають реального товарного характеру.

Отже, підписані від імені директора ТОВ Армагон ОСОБА_5 документи не мають юридичної сили та не створюють правових наслідків; також неможливо встановити осіб ТОВ Армагон , які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність з проведення робіт для ТОВ БК СОЛІД ХАУС .

ТОВ БК СОЛІД ХАУС не погоджуючись з законністю та обґрунтованістю висновків податкового органу при прийнятті податкового повідомлення-рішення звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки висновки Акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, є необґрунтованими та суперечать чинному податковому законодавству України.

Також, позивач зазначає, що на час проведення господарських операцій між контрагентами ТОВ АРМАГОН та ТОВ ФАН-ТРЕЙД , останні мали відповідну господарську правосуб`єктність: в установленому законом порядку був зареєстровані як юридичні особи, взяті на податковий облік як платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Між тим, позивач зазначає, що можливі порушення податкового законодавства контрагентів, які здійснювали поставку послуг (товару) в адресу ТОВ АРМАГОН та ТОВ ФАН-ТРЕЙД не може бути підставою для притягнення до відповідальності Позивача, тим більш, що кожен суб`єкт господарювання має індивідуальну юридичну відповідальність.

Не погоджуючись з аргументами позивача викладеними в позовній заяві, відповідач подав відзив, в якому зазначає, що контролюючий орган виконуючи покладені на нього функції, діяв на підставі та у межах чинного законодавства України.

Також, відповідач зазначає, що за операціями реалізації товару/послуг оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ БК СОЛІД ХАУС необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та формування витрат по податку на прибуток.

Між тим, відповідач, також звертає увагу, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не може вважатися належно оформленим та підписаним повноваженою особою звітним документом, який посвідчує факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

НОРМИ ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України; Податкового кодексу України; Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267, у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Приписами пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності; (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту 201.1, 201.2, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Згідно з підпунктів 1, 2, 3 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26 січня 2016 року за № 137/28267 (далі - порядок №1307 ) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1. статті 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до пунктів 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг (товарів) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання послуг (товарів) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, акти, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку ), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20 січня 2016 року у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи норми податкового законодавства України, ознайомившись із доводами контролюючого органу викладених в Акті перевірки, суд зазначає, що в межах даного спору слід встановити саме факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами з урахуванням умов спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно пунктів 5, 7 П(С)БО Доходи дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 5, 6, 7 П(С)БО 15 Витрати визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно пункту 9 П(С)БО 9 Запаси запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (договори, податкові накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи , які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не надавалися, то, відповідно, придбання таких послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання послуг (товарів) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета , тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень суду не вдалось встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами, мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, та спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарських операцій.

Крім того, по всім вищевказаним господарським операціям позивачем жодним чином не обґрунтовано ділової мети замовлення вказаних послуг, не підтверджено доказами рух коштів, що ці послуги були дійсно оплачені.

Фактично надано лише копії договорів на замовлення послуг, специфікацій, акти надання послуг, платіжні доручення, акти звірки взаєморозрахунків, податкові накладні, які частково не відповідають вимогам щодо оформлення.

Таким чином, аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави суду прийти до висновку про те, що контрагентом позивача було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій на користь позивача і складено первинні бухгалтерські документи всупереч норм частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підпункту 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання послуг.

Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Сам факт наявності документів, складених з посиланням на надання послуг не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічна позиція викладена у рішеннях Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа №П/811/2247/14, від 04 квітня 2018 року справа №813/1687/17, від 05 липня 2019 року у справі № 910/4994/18

Тобто, позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином отримані послуги надані.

При цьому, відповідач наполягав на нереальності вказаних господарських операцій, в т.ч. у зв`язку з наявністю матеріалів кримінальних проваджень .

Так, судом в свою чергу було встановлено, що ВО ВЕЗ ОУ ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 32016100050000073, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2016 року. Під час досудового розслідування допитано в якості свідка гр. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який був засновником та директором ТОВ ФАН- ТРЕЙД (код 33337263). Відповідно до протоколу допиту свідка від 21 липня 2017 року, ОСОБА_2 надав наступні пояснення:

...до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263) не маю жодного відношення. Мені не відомо де знаходяться статутні реєстраційні документи та печатка підприємства ... я не укладав жодних договорів з іншими підприємствами ...мені не відомо хто здійснює бухгалтерський та податковий облік підприємства. Не відомо хто реєстрував податкові накладні від імені цього підприємства мені не відомо хто здійснює діяльність від імені даного підприємства та я не маю до нього жодного відношення ... нікого не наймав на роботу та нікого не уповноважував на ведення діяльності даного підприємства .

В ході перевірки встановлено, що відповідно до інформаційної системи АІС Облікова картка суб`єкта фіктивного підприємництва від 06 червня 2018 року № 2843/8/26-54-21-03 ТОВ Фан- Трейд (код 33337263) внесена інформація від 21 липня 2017 року з ознакою фіктивності: в рамках к/п № 32016100050000073 від 11 серпня 2016 року за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, допитано гр. ОСОБА_2 , який повідомив, що підприємство зареєстровано без його участі та відома.

Також, з наданих доказів до матеріалів справи, судом було встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2018 року провадження № 1- кп/761/1312/2018, справа № 761/7436/18 (який міститься в Єдиному реєстрі судових рішень), засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АРМАГОН (код 39341249) ОСОБА_5 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Згідно вироку від 25 квітня 2018 року Шевченківського районного суду м. Києва, провадження №1- кп/761/1312/2018, справа №761/7436/18, відносно засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ АРМАГОН (код 39341249) ОСОБА_5 , вбачається наступне:

В грудні 2014 року ОСОБА_5 з метою отримання грошової винагороди, зустрівся з невстановленою особою, яка запропонувала зареєструвати на його ім`я за грошову винагороду підприємство, з метою прикриття незаконної діяльності, яку будуть здійснювати інші особи з використанням рахунків та реквізитів цього підприємства.

ОСОБА_5 в порушення норм чинного законодавства України, погодився на пропозицію вказаної невстановленої особи, таким чином вступивши з нею у попередню змову.

08 грудня 2014 року у офісі нотаріуса ОСОБА_5 передав невстановленій особі фотокопії сторінок свого паспорту громадянина України та ідентифікаційного податкового номеру, завірені його підписом, необхідні для подальшого оформлення відповідних документів.

Також, невстановлена особа надала ОСОБА_5 попередньо складені у встановленій формі реєстраційні та інші документи про державну перереєстрацію ним суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Армагон та зміни його місцезнаходження, про мету і предмет діяльності підприємства, розмір майнового внеску та статутного капіталу товариства, а саме:

-договір купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, який містив неправдиві відомості про придбання Частки у розмірі 100 % (сто відсотків), що складає 1 000,00 грн., яку фактично він особисто не оплачував;

- протокол Загальних зборів учасників ТОВ Армагон № 3 від 08 грудня 2014 року, який містив неправдиві відомості про переуступки частки, що складає 100 % на ОСОБА_5 , про збільшення Статутного капіталу Товариства за рахунок додаткового внеску ОСОБА_5 на суму 999 000,00 грн., затвердження нового місцезнаходження Товариства за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 62-Г, офіс 5, хоча в дійсності він таких рішень не приймав і не бажав настання відповідних наслідків;

- статут ТОВ Армагон за 2014 рік, який містив неправдиві відомості щодо місця знаходження підприємства за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 62-Г, офіс 5, мети створення, зокрема отримання прибутку, предмету його діяльності, яким відповідно до Розділу 2 Статуту Товариства, а також правового статусу, учасників та майна підприємства, фінансів, контролю та обліку його діяльності, порядку розподілу прибутків та відшкодування збитків, органів управління та інших рішень, які в дійсності ОСОБА_5 не визначав та не бажав настання відповідних наслідків.

Достовірно усвідомлюючи, що надані на підпис проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ Армагон містять завідомо неправдиві відомості, ОСОБА_5 08 грудня 2014 року, перебуваючи в офісному приміщені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, діючи з корисливих мотивів, засвідчив їх своїми підписами, виконавши їх кульковою ручкою, в графі Покупець в договорі купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, в графі Ознайомлені протокол загальних зборів учасників ТОВ Армагон № 3 від 08 грудня 2014 року, в графі Підписи Учасників , що міститься в статуті ТОВ Армагон за 2014 рік, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами офіційних документів, тобто вчинив їх підроблення.

Після підписання договір купівлі-продажу Частки у Статутному капіталі ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, протоколу № 3 Загальних зборів учасників ТОВ Армагон від 08 грудня 2014 року, та статут ТОВ Армагон за 2014 рік ОСОБА_5 передав невстановленій слідством особі.

Після чого, 16 грудня 2014 року вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості, невстановленою особою, яка діяла на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5 , здійснена державна реєстрація державним реєстратором змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Армагон (код 39341249), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис під №10741050003050933.

Зареєструвавши ТОВ Армагон , ОСОБА_5 відповідно до раніше досягнутих домовленостей з невстановленою особою, що полягали у вчиненні пособницьких дій, спрямованих на придбання суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Армагон , фактично не здійснював підприємницьку діяльність від імені Товариства. Невстановлені особи, зареєструвавши на ім`я ОСОБА_5 , з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ Армагон , отримавши необхідні реквізити: найменування суб`єкта господарської діяльності, юридичну адресу, особисті дані службової особи підприємства, індивідуальний податковий номер платника податків, відкриті від імені ОСОБА_5 , як засновника ТОВ Армагон , банківські рахунки та печатку підприємства, отримали змогу, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ Армагон , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції, складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи від імені ОСОБА_5 для того, щоб перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто використовуючи реквізити ТОВ Армагон , здійснювати безтоварні операції та незаконну діяльність по наданню послуг з мінімізації податкових зобов`язань іншим суб`єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисно подаві для проведення такої реєстрації документи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України; вчинив пособництво фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України;

В ході судового розгляду між прокурором та обвинуваченим за участі захисника було укладено угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2018 в межах кримінального провадження №32018100020000012.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 23 квітня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_5 у присутності захисника Удовиченка Д.Г. та прокурора у кримінальному провадженні № 32018100020000002 від 17 січня 2018 року Піяка К.Л. за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України у виді штрафу на користь держави за ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі строком на 4 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Враховуючи наведене, Шевченківський районний суд м. Києва ухвалив наступне:

затвердити угоду про визнання винуватості від 25 квітня 2018 року, що укладена у кримінальному провадженні за №32018100020000002 від 17.01.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Піяком К.Л. та обвинуваченим ОСОБА_5 , у присутності захисника Удовиченка Д.Г.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене сторонами покарання.

Таким чином, оскільки наявні в матеріалах справи документи щодо здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, директори яких заперечують свою участь у створенні та діяльності вказаних підприємств - контрагентів позивача, суд вважає, що вказані документи не є належним чином оформленими та не містять ознак первинних документів у розумінні положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що такі документи не можуть бути враховані як юридично значимі документи на підтвердження виконання спірних операцій та, відповідно, для цілей відображення спірних операцій в бухгалтерському та податкового обліку, а отже і для цілей формування спірних сум податкового кредиту.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Аргументи позивача, щодо порушення процедурних питань при оформленні Акту перевірки, не беруться судом до уваги, оскільки, формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення

Таким чином, стосовно даних спірних правовідносин позивачем не було доведено, а судом, в свою чергу не було встановлено саме тих процедурних порушень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які могли би вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення податкового законодавства, тобто таких порушень, які по суті стали би підставою для визнання податкових повідомлень-рішень незаконними.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства та не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 9901/633/18, від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо аргументів позивача про внесення змін до Кримінального кодексу України та виключення статті 205 Кримінального кодексу України, а саме Фіктивне підприємство , суд звертає увагу на наступне.

З приписів постанови Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/17813/18 суд прийшов до наступного висновку: Оскільки вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі № 761/11940/18, який набрав законної сили 03 липня 2018 року, є чинним, тому обставини встановлені у зазначеній кримінальній справі повинні враховуватися при розгляді цієї справи .

Суди попередніх інстанцій установили, що наявні в матеріалах справи первинні документи контрагента позивача - ТОВ Івамар Трейд є неналежними, оскільки вони підписані ОСОБА_8 , який значився як керівник та власник ТОВ Івамар Трейд , проте не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, реєстраційних документів не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам, жодних документів податкової та бухгалтерської звітності не складав і не підписував, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи №761/11940/18, порушеної за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 і частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Таким чином, оскільки, судом вище було встановлено, що від контрагентів позивача, а саме ТОВ ФАН-ТРЕЙД та ТОВ АРМАГОН діяли особи, які не мали законних повноважень на представництво, на вчинення від їх імені юридично значущих дій, оскільки не були наділені такими повноваженнями засновника/директора підприємства, який, крім того, не мали ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності підприємств.

Також, посилання ТОВ БК СОЛІД ХАУС на ту обставину, що податковий орган не мав можливості повно та всебічно оцінити всі надані документи, у зв`язку з тим фактом, що значну кількість документів було викрадено, про що свідчить наданий ТОВ БК СОЛІД ХАУС лист від 12 лютого 2018 року № 102 надало інформацію до ДНІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про крадіжку цінних речей та документів ТОВ БК СОЛІД ХАУС , в т.ч. і по взаємовідносинах з ТОВ АРМАГОН (код 39341249) та ТОВ ФАН-ТРЕЙД (код 33337263), не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України вбачається, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що ТОВ БК СОЛІД ХАУС зобов`язаний був відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.?

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та враховуючи ту обставину, що крадіжка документів відбулась 06 лютого 2018 року, то суд приходить до висновку, що у позивача було достатньо часу для відновлення втрачених документів.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю БК СОЛІД ХАУС відмовити.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.09.2020
Оприлюднено04.09.2020
Номер документу91298040
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/10680/20

Рішення від 03.09.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 27.07.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 27.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

Ухвала від 20.05.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клочкова Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні