Постанова

від 03.09.2020 по справі 826/3928/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3928/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Огурцов О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Сальве до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Сальве (далі - позивач, ТОВ Компанія Сальве ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 № 0053651207 в частині суми нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за січень-лютий 2017 року в розмірі 31205,21 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що затримка реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних викликана протиправними діями контролюючих органів щодо призупинення дії договору про визнання електронних документів, що позбавило позивача можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, як наслідок, призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації спірних податкових накладних

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.11.2017 № 0053651207 в частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за січень-лютий 2017 року в розмірі 31205 (тридцять одна тисяча двісті п`ять) грн. 21 коп.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено вимогу про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Головне управління ДФС у м. Києві замінити на Головне управління ДПС у м. Києві.

Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Надаючи правову оцінку клопотанню Головного управління ДПС у м. Києві про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, постановою КМУ від 18.12.2018 року №1200 утворено ДПС України та ДМС України, реорганізувавши ДІС шляхом поділу.

Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах.

Постановою КМ України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 року за № 537 постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема: ГУ ДФС у м.Києві приєднати до ГУ ДПС у м. Києві.

Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи ДПС України.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

Тобто, починаючи з 21 серпня 2019 року у Головного управління ДПС у м. Києві виникли підстави для звернення до суду з клопотанням про здійснення заміни відповідача у справі у зв`язку з припиненням здійснення повноважень Головного управлінням ДФС у м. Києві.

Відтак, Головним управлінням ДПС у м. Києві підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Головного управлінням ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Щодо заявленого відповідачем, разом з апеляційною скаргою, клопотання про зупинення провадження до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі №620/1189/19, колегія суддів зазначає наступне.

Підстави зупинення провадження у справі визначено ст.236 КАС України.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановляння ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Надаючи оцінку зазначеній вище вимозі апелянта колегія суддів приходить до висновку, що зазначена вимога є передчасною, оскільки не стосується саме предмету та вимог даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Сальве за січень-вересень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2017 № 13687/26-15-12-07-20/40448490, яким встановлено наступні порушення граничних строків реєстрації податкових накладних:

- від 29.08.2017 № 36 з перевищенням терміну реєстрації на 4 дні;

- від 29.08.2017 № 33 з перевищенням терміну реєстрації на 4 дні;

- від 21.08.2017 № 25 з перевищенням терміну реєстрації на 4 дні;

- від 16.08.2017 № 36 з перевищенням терміну реєстрації на 5 днів;

- від 01.02.2017 № 1 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 06.02.2017 № 4 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 07.02.2017 № 8 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 14.02.2017 № 12 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 03.02.2017 № 3 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 09.02.2017 № 10 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 08.02.2017 № 6 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 07.02.2017 № 5 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 08.02.2017 № 9 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 07.02.2017 № 7 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 10.02.2017 № 13 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 02.02.2017 № 2 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 13.02.2017 № 11 з перевищенням терміну реєстрації на 3 дні;

- від 23.01.2017 № 9 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 17.01.2017 № 8 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 25.01.2017 № 13 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 24.01.2017 № 12 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 31.01.2017 № 15 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 23.01.2017 № 10 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 17.01.2017 № 6 з перевищенням терміну реєстрації на 16 днів;

- від 10.01.2017 № 7 з перевищенням терміну реєстрації на 31 день;

- від 05.01.2017 № 1 з перевищенням терміну реєстрації на 31 день;

- від 12.01.2017 № 5 з перевищенням терміну реєстрації на 31 день;

- від 10.01.2017 № 3 з перевищенням терміну реєстрації на 31 день;

- від 10.01.2017 № 2 з перевищенням терміну реєстрації на 31 день.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 № 0053651207, яким до позивача застосовано штрафні санкції:

- за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 210513,16 гривень застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 21051,32 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 40546,90 гривень застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 8109,38 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 38453,08 гривень застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 11535,93 гривень.

Позивач погоджується з правомірністю податкового повідомлення-рішення в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за серпень 2017 року.

Водночас, зазначає, що затримка у реєстрації податкових накладних відбулася не з вини позивача, а внаслідок протиправних дій контролюючого органу, у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо нормативно правового регулювання правовідносин, які склались між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

У матеріалах справи наявна квитанція від 06.01.2017 № 1, з якої вбачається, що позивачем направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну. Водночас, документ не було прийнято, оскільки порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.

Колегія суддів звертає увагу на те, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір від 24.06.2016 № 240620161 про визнання електронних документів.

Листом від 05.01.2017 б/н податковий орган повідомив позивача про виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, часом їх відправлення, а також коректністю ключової інформації, зважаючи на невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару, зазначеної в зареєстрованих податкових накладних за результатами опрацювання зареєстрованих з 01.12.2016 по 05.01.2017 податкових накладних. З метою врегулювання спірних питань, керуючись пунктом 1 розділу 5 договору про визнання електронних документів від 24.06.2016 № 9105997466, позивачу запропоновано протягом п`яти робочих днів після отримання цього повідомлення з`явитись до податкового органу та надати відповідні пояснення і документи щодо діяльності підприємства.

Листом від 19.01.2017 № 1417/10/26-55-12-04 у зв`язку виявленням недостовірних даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних (невідповідність номенклатури реалізованих товарів (робіт, послуг) номенклатурі придбаних товарів (робіт, послуг); (реалізація товарів (робіт, послуг) без наявності їх придбання (імпорту)) податковий орган просить надати позивача інформацію та її документальне підтвердження щодо відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах та підтвердження факту включення до податкових зобов`язань податкових накладних, виписаних в адресу контрагентів-покупців та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних контрагентам-постачальникам за грудень 2016 року.

На вказаний запит позивач у листі від 25.01.2017 № 25/1 повідомив, що підприємство дійсно вело господарську діяльність у грудні 2016 року; по результатам діяльності та взаємовідносин з контрагентами позивачем були сформовані податкові зобов`язання та податковий кредит; всі податкові накладні по вказаним операціям зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені у податковій декларації за грудень 2016 року; за наслідками вказаних операцій позивачем надано копії первинних документів щодо господарських операцій за вказаний період всього на 364 аркушах.

Згідно з повідомленням про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 01.02.2017 відповідно до пункту 5 розділу 1 договору про визнання електронних документів від 24.06.2016 № 9105997466, повідомлено про тимчасове зупинення дії договору та з метою врегулювання спірних питань запропоновано позивачу надати відповідні пояснення та документи щодо діяльності підприємства.

Правомірність дій податкового органу щодо зупинення дії договору про визнання електронних документів від 24.06.2016 № 9105997466 була предметом розгляду адміністративної справи №826/3218/17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2019 по справі № 826/3218/17 судом встановлено, що право контролюючого органу на зупинення дії договору про визнання електронних документів, нормами чинного законодавства, затвердженою у встановленому законом порядку типовою формою договору про визнання електронних документів контролюючому органу та умовами договору про визнання електронних документів від 24.06.2016 № 240620161 не передбачено, а лише визначено право розірвання договору виключно з підстав ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміни платником податків місця реєстрації.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем змінено місце реєстрації чи скасовано сертифікат відкритого ключа, тобто умови договору, недодержання яких могло б призвести до його розірвання, позивачем не порушено, зворотного відповідачем не доведено .

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за період січень-лютий 2017 року сталося не з вини платника податків, а через неправомірні дії контролюючих органів, якими протиправно зупинялась дія договору про визнання електронних документів, внаслідок чого податкові накладні не приймались до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2017 № 0053651207 в частині суми нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за січень-лютий 2017 року в розмірі 31205,21 гривень прийняте контролюючим органом формально, нерозсудливо, без врахування необхідності досягнення збалансованості між негативними наслідками для платника податків та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (контроль над адмініструванням податків і зборів з метою забезпечення надходжень до бюджету).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль