Ухвала

від 01.09.2020 по справі 240/9316/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 240/9316/19

01 вересня 2020 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Гонтарук В. М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Житомиркомплексбуд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 27 грудня 2019 року Житомирським окружним адміністративним судом було прийнято оскаржуване рішення, яке отримане представником апелянта 01 січня 2020 року. (а.с. 103 т.5).

На адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду вперше апеляційна скарга відповідача надійшла 28 січня 2020 року.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху.

02 березня 2020 року на адресу суду від апелянта надійшла заява на виконання вимог вказаної вище ухвали, в якій Головне управління ДПС у Житомирській області просило суд продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області повернув особі, яка її подала. Вказана ухвала була отримана апелянтом 23 березня 2020 року (а.с.157 т.5)

07 серпня 2020 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року. Також, разом з апеляційною скаргою надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

При вирішенні питання щодо дотримання скаржником строку апеляційного оскарження на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року суд керується наступним.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відтак, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції необхідно було подати у строк до 08 лютого 2020 року.

При цьому, з апеляційною скаргою відповідач звернувся 07 серпня 2020 року, тобто з пропуском встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження.

Щодо доводів відповідача про те, що під час дії карантину строк на апеляційне оскарження продовжується на час дії карантину, то суд зазначає, що скаржник звертався з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції 28 січня 2020 року до запровадження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Проте, ухвалою суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, а ухвалою суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області повернуто апелянту через неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме - несплати судового збору.

Таким чином, скаржник скористався правом на оскарження рішення суду першої інстанції, а судом прийнято відповідне рішення за наслідками розгляду такої апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Однак, податковим органом не надано доказів вчинення дій з метою сплати судового збору у справі №240/9316/19- ні з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, ні з моменту повернення апеляційної скарги.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відтак, з огляду на викладене, суд зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Наведені скаржником твердження за своєю суттю є суб`єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року необхідно відмовити.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду апеляційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою у строк, визначений законом.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними, наведені Головним управлінням ДПС у Житомирській області підстави поновлення строку на апеляційне оскарження.

2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Житомиркомплексбуд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Гонтарук В. М.