Ухвала

від 01.09.2020 по справі 757/53967/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53967/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2020 Печерський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань: Диба І.Б.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Новака Романа Васильовича від розгляду цивільної справи №757/53967/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Київ Газ , третя особа: Приватне підприємство Г.І.Р. , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року у провадження судді для розгляду надійшла вказана заява про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Новака Романа Васильовича від розгляду вказаної справи, яку суддею Бусик О.Л.

13 березня 2020 року було направлено запит судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В. із проханням надати матеріали вказаної цивільної справи для вирішення питання про відвід головуючого судді.

27 серпня 2020 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Київ Газ , третя особа: Приватне підприємство Г.І.Р. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії було надані для подальшого вирішення заявленого відводу.

Так, в обґрунтування даної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що у провадженні судді Новака Романа Васильовича знаходиться справа № 757/53967/19-ц за позовом: ОСОБА_1 до: Акціонерного товариства КиївГаз про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Позивач вважає, що суддя Новак Р.В. не може брати участь у розгляді його справи і підлягає відводу, оскільки перебуває на лікарняному більше трьох місяців.

Виходячи із наведеного, позивач заявляє про недовіру судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 та заявляє останньому відвід від розгляду даної справи.

У відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першої статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду . Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного . Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими .

Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого у справі за даним позовом щодо нього та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Те, що заявник не погоджується із строками розгляду його справи, не може слугувати підставами для безумовного відводу судді.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що доводи, зазначені позивачем в обґрунтування заяви, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, являються суб`єктивним сприйняттям процесу розгляду його справи, і не свідчать про необ`єктивність або упередженість головуючого судді по суті.

Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Новака Романа Васильовича від розгляду цивільної справи №757/53967/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Київ Газ , третя особа: Приватне підприємство Г.І.Р. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Л. Бусик