Рішення

від 26.08.2020 по справі 468/1585/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1585/19-ц

2/468/40/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі - головуючого судді Муругова В.В., за участі секретаря Рафальської К.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 468/1585/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства (треті особи: ОСОБА_4 та Баштанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про оспорювання батьківства ОСОБА_5 щодо малолітнього ОСОБА_6 . На обґрунтування вимог позивач в позовній заяві зазначила, що з 16.03.1991 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала після смерті останнього свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новоолександрівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, та належала спадкодавцю на праві власності підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку. 17.09.2019 року відповідач в інтересах дитини, ОСОБА_6 , звернулася до суду із позовом про визнання недійсним отриманого позивачем свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки іншим спадкоємцем після смерті якого є син відповідача за вказаним позовом, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого в актовому записі про народження записано саме ОСОБА_5 . Позивач вважає неправдивими відомості про батьківство ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_6 , оскільки померлий фізіологічно не міг мати дітей та відповідач в момент народження дитини ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який, й тому саме останній повинен бути записаний батьком ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим, позивач просила визнати недійсним актовий запис № 1 від 11.01.2012 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в частині запису ОСОБА_5 батьком ОСОБА_6 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали. Представник позивача також вказав, що актовий запис про народження ОСОБА_6 має бути визнаний недійним в частині відомостей про батька, оскільки відповідачем та третьою особою не надані докази того, що дійсно до органу реєстрації були подані відповідні заяви подружжя ОСОБА_3 про невизнання батьком дитини чоловіка відповідача та подання відповідачем та ОСОБА_5 заяви про визнання батьківства. Крім того, представник позивача вважає, що при записі ОСОБА_5 батьком дитини відповідача були порушені вимоги ч.3 ст. 122 СК України, оскільки, на думку представника позивача, таке могло бути лише в тому разі, якщо відповідач не перебувала б в шлюбі з третьою особою ОСОБА_4 та не проживала з ним.

Відповідач в ході судового розгляду заперечила проти задоволення позову, зазначаючи, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та під час складення актового запису про народження дитини ОСОБА_5 особисто подав заяву про визнання свого батьківства відносно ОСОБА_6 .

Третя особа, ОСОБА_4 , до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням.

Від третьої особи, Баштанського РВ ДРАЦС, надійшла заява про слухання справи у відсутність їхнього представника.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 17.12.2019 року.

19.12.2019 року позовну заяву залишено без руху.

23.12.2019 року від позивача на виконання вимог ухвали без руху надійшла уточнена позовна заява та додані матеріали.

26.12.2019 року відкрито провадження у справі.

09.01.2020 року від третьої особи, Баштанського РВ ДРАЦС, надійшли пояснення на позовну заяву, з яких слідує, що під час здійснення державної реєстрації народження ОСОБА_6 , яка проводилася відповідно до положень ч.3 ст. 122 СК України, відомості про батька дитини проводилися за наявності спільних заяв ОСОБА_4 , який не визнавав своє батьківство щодо дитини ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 , який особисто визнавав себе батьком вказаної дитини. Відповідний підпис заявника наявний в паперовому носієві актового запису. Крім того, третя особа вважає, що оспорювання батьківства не може здійснюватися шляхом визнання актового запису про народження недійсним.

16.01.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позов, оскільки при здійсненні реєстрації народження ОСОБА_6 відомості про батька дитини були внесені на підставі спільних заяв її чоловіка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який особисто визнавав своє батьківство відносно ОСОБА_6 . Також зазначила, що у позивача відсутні передбачені ст. 137 СК України підстави для звернення до суду із вказаним позовом.

28.01.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення молекулярно-генетичної експертизи.

29.01.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач заперечує, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути батьком ОСОБА_6 , оскільки не проживав з матір`ю дитини (відповідачем) в момент її зачаття. Крім того, відповідач ввела в оману ОСОБА_5 про те, що він є батьком ОСОБА_6 , що вказує на відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_5 бути записаним батьком вказаної дитини.

30.01.2020 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких з ОСОБА_5 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали відповідач з 20.06.2007 року та їхній син ОСОБА_6 з 21.12.2011 року. також зазначила, що позивач, як спадкоємець ОСОБА_5 , не має встановленого законом права на оспорювання батьківства останнього відносно ОСОБА_6 , оскільки за життя ОСОБА_5 визнавав своє батьківство відносно вказаної дитини.

26.08.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення молекулярно-генетичної експертизи.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , дослідивши наявні у справі матеріали (світлокопію свідоцтва про укладення шлюбу позивача з ОСОБА_5 ; світлокопію свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; світлокопію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; світлокопію довідки виконавчого комітету Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 12.11.2019 року № 825; світлокопію інформації Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 13.11.2019 року № 617/04-03; світлокопію ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним; світлокопію позовної заяви ОСОБА_3 ; світлокопію свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.04.2014 року; світлокопію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20866893 від 23.0-4.2014 року; світлокопію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №590003; світлокопію Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 34812277 від 12.08.2013 року; світлокопію інформації Новоолександрівського територіального органу виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області № 453/13-08 від 23.12.2019 року; Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00025139883 від 04.01.2020 року; копію актового запису про народження № 1 від 11.01.2012 року про реєстрацію народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію актового запису про одруження № 7 від 18.10.1997 року про реєстрацію одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 15.02.2017 року по справі № 468/33/17-ц; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.01.2020 року по справі № 468/1213/19-ц; довідку Новоолександрівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області № 695/01-32 від 18.09.2013 року; повідомлення Лоцкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 23.03.2020 року №319/04-14; повідомлення Баштанського РВ ДРАЦС від 20.03.2020 року №730-115-22; копію акту про внесення до знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 03.01.2018 року №1), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_3 народила дитину ОСОБА_6 , батьком якої був записаний ОСОБА_5 .

Відповідно до наданих суду копії актового запису про народження ОСОБА_6 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як про батька дитини були внесені до актового запису відповідно до ст. 126 СК України на підставі заяви матері та батька дитини про визнання батьківства від 11.01.2012 року та в актовому записі наявні підписи вказаних осіб та відомості про документи, якими посвідчувались їх особи. Чоловік позивача ОСОБА_4 не вказаний в якості батька дитини у зв`язку з одночасним поданням ним та його дружиною заяви від 11.01.2012 року про невизнання чоловіка батьком дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, після його смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка, площею 2,0 га, кадастровий номер 4820683700:01:000:0363, на території Новоолександрівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Спадкоємцями за законом після смерті останнього є його дружина ОСОБА_1 та малолітній син ОСОБА_6 .

Згідно з ч.1, 3 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За такого, незважаючи на те, що відповідач перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, процитовані вище положення закону передбачали можливість запису іншої особи батьком народженої дитини відповідача, що і було здійснено в даному випадку та підтверджено відповідними актами цивільного стану.

Варто також зауважити, що із системного аналізу положень СК України щодо визначення походження дитини слідує, що, для запису певного чоловіка батьком дитини за ст. 126 СК України не потрібне доведення його біологічного батьківства та фактично така особа розпоряджаючись на власний розсуд своїми особистими немайновими правами щодо батьківства може визнати своє батьківство щодо дитини, біологічним батьком якої він не є, незалежно від мотивів таких дій даної особи, єдиним наслідком таких свідомих дій особи щодо визнання свого батьківства по відношенню до дитини, біологічним батьком якої така особа не є, це передбачена ч.5 ст. 136 СК України неможливість такій особі в подальшому оспорити своє батьківство відносно такої дитини. У зв`язку з цим, не можуть бути підставою для визнання актового запису про народження ОСОБА_6 недійсним показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що померлий ОСОБА_5 не міг мати дітей та мав відповідний медичний документ щодо цього, оскільки, за таких обставин, ОСОБА_5 подавши заяву про визнання свого батьківства по відношенню до ОСОБА_6 не міг не знати про вказані свідками обставини та медичні документи.

Незгода сторони позивача з відомостями, які містяться в актовому записі про народження малолітнього ОСОБА_6 через те, що за їх позицією, померлий ОСОБА_5 не міг мати дітей, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки власне батьківство особи, походження особи в розумінні ст. 49, 269, 270 ЦК України, Глави 6 СК України нерозривно пов`язані з такою особою та є її особистими немайновими правами, які не мають економічного змісту, та відповідно до ст. 49 ЦК України народження особи, її походження є актами цивільного стану та підлягають державній реєстрації. За такого, офіційні відомості у відповідних реєстрах щодо актів цивільного стану є достовірними, доки протилежне не буде встановлене судовим рішенням за позовом особи, яка має відповідно до закону право на оспорювання таких актів цивільного стану. Таку достовірність не спростовує відсутність на час розгляду справи в суді відповідних оригіналів заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо визнання батьківства, оскільки за повідомленням Баштанського РВ ДРАЦС від 20.03.2020 року №730-115-22 та відповідно до копії акту про внесення до знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 03.01.2018 року №1, вказані документи були знищенні у зв`язку із закінченням строку їх зберігання. Натомість, як вказано вище, суду надана на дослідження копія актового запису про народження ОСОБА_6 , в якій наявні заявників.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання актового запису про народження ОСОБА_6 недійсним, в тому числі через те, що у вказаному свідоцтві відомості про батьківство померлого чоловіка позивача ОСОБА_5 не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_5 , який записаний батьком ОСОБА_6 , насправді не є його батьком.

Вичерпний перелік випадків, коли спадкоємець має право оспорити батьківство померлої особи, тобто оспорити особисті немайнові права інших осіб, визначений в ст. 137 СК України, з положень якої вбачається, що оспорювання батьківства особи (спадкодавця) можливе лише: 1) її спадкоємцями у випадках, коли особа померла до народження дитини та за умови подання нею за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства; 2) якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини; 3) її спадкоємцями, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла.

Вказаний перелік ще раз доводить, що батьківство особи є особистим немайновим правом та оспорення такого батьківства, в першу чергу, залежить саме від волі такої особи, а не її спадкоємців.

Натомість в судовому засіданні встановлено, що підстави, з яких пред`явлено позов позивача про оспорювання батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_6 не належать до виключного переліку передбачених ст. 137 СК України підстав пред`явлення такого позову після смерті особи, яка записана батьком дитини.

За такого, суд приходить до висновку, що позивач в даному випадку не має права на оспорювання батьківства померлого ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 , оскільки суть поданого позову стосується саме незгоди позивача з батьківством її колишнього чоловіка відносно дитини, батьком якої він був записаний за його заявою та за життя визнавав своє батьківство відносно вказаної дитини. У зв`язку з наведеним судом двічі 28.01.2020 року та 26.08.2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання сторони позивача про призначення генетичної експертизи, оскільки вона спрямована саме на перевірку обставин, які в силу ст. 137 СК України позивач як спадкоємець померлого не має права перевіряти та оспорювати. Тому, на переконання суду, в силу визначеної ст. 11 ЦПК України пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, за якою суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання цивільного судочинства; особливості предмета спору, дані обставини за даним позовом не могли бути перевірені судом.

Не змінює висновків суду і посилання сторони позивача на те, що даний позов стосується захисту майнових прав позивача на спадкове майно, оскільки, як вказано вище батьківство особи та походження особи стосується особистих немайнових правовідносин даних осіб, не мають економічного змісту, а майнові права, про які вказує позивач, є лише похідними від відносин батьківства та бажання їх захисту не може бути підставою для ревізії немайнових правовідносин, з яких такі відносини спадкування виникли.

Що ж стосується посилання представника позивача на те, що при записі ОСОБА_5 батьком дитини відповідача були порушені вимоги ч.3 ст. 122 СК України, оскільки, на думку представника позивача, таке могло бути лише в тому разі, якщо відповідач не перебувала б в шлюбі з третьою особою ОСОБА_4 та не проживала з ним, то суд вважає позицію представника позивача такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні даної норми.

Зі змісту ч.3 ст. 122 СК України слідує, що вказана норма передбачає два самостійні випадки її застосування: 1) право подання відповідної заяви подружжям, тобто особами, які перебувають між собою в зареєстрованому шлюбі; 2) можливість подання такої заяви жінкою та чоловіком, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу. У випадку, який є предметом судового розгляду, саме перший випадок мав місце, тому сам факт перебування відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі на час народження відповідачем дитини і навіть факт їх можливого спільного проживання не перешкоджав поданню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідних заяв та застосуванню до даних правовідносин положень ч.3 ст. 122 та ст. 126 СК України.

Таким, чином комплекс досліджених судом доказів та встановлених обставин реєстрації народження ОСОБА_6 вказують на відсутність у суду передбачених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним актового запису про народження ОСОБА_6 , а фактично - оспорювання батьківства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з чим в задоволенні вказаного позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст. 122 ч.3, 126, 137 СК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства шляхом визнання недійсним актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за №1 від 11.01.2012 року в частині запису ОСОБА_5 батьком дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду через Баштанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Треті особи:

ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий);

Баштанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 1, м. Баштанка, Миколаївської області, ідентифікаційний код 26173100).

Повне судове рішення складене 03.09.2020 року.

суддя