Ухвала

від 31.08.2020 по справі 207/3183/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 207/3183/18

провадження № 61-11914ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, яка підписана представником Верезубом Павлом Володимировичем, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2018 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 403 496,94 грн.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог Кам`янської міської ради відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року змінено, виключивши із мотивувальної частини судового рішення посилання на пропуск позивачем строку позовної давності, як правову підставу відмови у позові. В іншій частині рішення залишити без змін.

07 серпня 2020 року Кам`янська міська рада Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Верезубом П. В., на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. При цьому посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 207/3183/18 становить 403 496,94грн, тому вона є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб . Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Кам`янської міської ради Дніпропетровської області подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, яка підписана представником Верезубом Павлом Володимировичем, на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат