Ухвала

від 03.09.2020 по справі 553/202/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 553/202/19

провадження № 61-12245ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом Полтавської місцевої прокуратури в інтересах Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Саланг", про знесення самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у вказаній справі, яка за своїм змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки у касаційній скарзі не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України .

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

В касаційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на правові висновки Верховного Суду, однак не вказує конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України як пістави касаційного оскарження, не зазначає конкретних норм права, що були неправильно застосовані до спірних правовідносин судами першої і апеляційної інстанцій, і щодо яких Верховний Суд висловлював правову позицію, яка, на думку відповідача, не врахована у оскаржених судових рішеннях.

Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Оскільки касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, її належить залишити без руху з наданням особі, яка подала скаргу, строку для виправлення зазначених недоліків (подання касаційної скарги, яка відповідала б вимогам наведеної норми процесуального права).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,статтею 8 Закону Україну Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук