Ухвала

від 02.09.2020 по справі 922/2405/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" вересня 2020 р.Справа № 922/2405/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп", м.Харків до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м.Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеандр Груп" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення 19622685,25 грн., з яких:

- за Договором №238-03/308-ВК від 05.11.2018 року 3200000,00 грн. боргу, 72274,65 грн. інфляційних, 47717,26 грн. 1% річних, 160000,00 грн. пені;

- за Договором №230/21-18-ВК від 10.07.2018 року 708927,79 грн. боргу, 15394,15 грн. інфляційних, 5183,35 грн. 1% річних, 35446,39 грн. пені;

- за Договором №238-03/255-ВК від 24.09.2018 року 13387287,60 грн. боргу, 613337,53 грн. інфляційних, 183338,73 грн. 1% річних, 699963,00 грн. пені;

- за Договором №238-03/667 від 19.09.2019 року 458632,80 грн. боргу, 9229,13грн. інфляційних, 3021,23 грн. 1% річних, 22931,64 грн. пені;

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2405/20 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.09.2020 року.

18.08.2020 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№19036) про роз`єднання позовних вимог в самостійні провадження позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договорами №230-21 -18-ВК від 10.07.2018 року; №238- 03-255-ВК від 24.09.2018 року; №238-03-308-ВК від 05.11.2018 року; №238-03-667 від 19.09.2019 року.

Суд, розглянувши вищезазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в 19622 685,25 грн., що виникла із 4-х договорів.

У клопотанні відповідача зазначено, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 8 окремих спорів між тими ж сторонами, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, оскільки, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні договори, в кожному випадку за конкретно визначеною товарно-транспортною накладною, яка в кожному випадку є різною, конкретно затвердженою для кожного конкретного договору, різними товарами, які мають різну ціну, містять різний обсяг зобов`язань та строки їх виконання.

З огляду на ці обставини відповідач вважає, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем позовних вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є окремими за своєю суттю по вказаним договорам.

Суд не погоджується з цим твердженням, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Судом встановлено, що предметом спору є однорідні права і обов`язки, які виникли між позивачем та відповідачем.

Щодо правил об`єднання позовних вимог у постанові Верховного суду від 12.03.2019 року у справі №916/3211/16 зазначено наступне:

"В одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, зв`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними вимогами слід вважати такі, що одночасно: являють собою однаковий спосіб захисту права та мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.

Позивачем пред`явлено позовні вимоги за трьома договорами на поставку природного газу.

Враховуючи юридичну природу наведених договорів, - об`єднання позовних вимог за такими договорами є можливим, тому, що вимоги про стягнення грошових коштів пред`явлені до одного відповідача, є однорідними і підтверджені тотожними доказами.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин".

Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства згідно з ч.3 ст.2 ГПК України є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.2 ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи завдання господарського судочинства щодо своєчасного розгляду справ, приймаючи до уваги, що вимоги позивача за позовом до відповідача, які є постачальником та замовником відповідно на підставі укладених однорідних спірних договорів на поставку аналогічної продукції, в яких збігаються сторони договорів, санкції за договорами, а також збігається сам текст договорів, крім того беручи до уваги, що обсяг доказів у справі є надмірним, що в разі виділення позовних вимог в окреме провадження зашкодить швидкості розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання відповідача про роз`єднання позовних вимог.

Отже, враховуючи однакову юридичну природу договорів, за якими позивач пред`являє позовні вимоги до відповідача, ідентичний спосіб захисту за кожним договором, а також з метою процесуальної економії та унеможливлення винесення різних рішень за однаковими обставинами, враховуючи усталену практику судів з розгляду справ з аналогічних договорів, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про роз`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч.7 ст.173 ГПК України про відмову в роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.2, 173, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про роз`єднання позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 02.09.2020р.

Суддя К.В. Аріт