Ухвала

від 02.09.2020 по справі 380/5450/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5450/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

02 вересня 2020 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановив:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин (надалі - ТзОВ Рестин , позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (надалі - ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 22764 від 02.07.2020, прийнятого щодо ТзОВ Рестин .

В подальшому, на адресу суду надійшла заява ТзОВ Рестин про вжиття заходів забезпечення позову. Згідно з такою заявою, ТзОВ Рестин просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 380/5450/20 шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.07.2020 №22764, прийнятого щодо ТзОВ Рестин (ідентифікаційний номер: 43264129).

В обґрунтування заяви ТзОВ Рестин вказує, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.07.2020 № 22764, прийнятого комісією регіонального рівня, визначено, що ТзОВ Рестин відповідає критеріям ризиковості платника податку. Позивач зазначає, що при спробі ним здійснити реєстрацію податкових накладних від 02.07.2020 № 38 та № 39, у реєстрації таких було відмовлено з підстав наявності у контролюючого органу інформації про здійснення позивачем ризикових операцій. Зупинення реєстрації податкових накладних, продовжує позивач, є наслідком прийняття податковим органом оскаржуваного рішення № 22764 від 02.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. На думку позивача, зупинення реєстрації податкових накладних призводить до неможливості реєстрації зобов`язання підприємства та фактично збільшує вартість продукції, що спричиняє неконкурентоспроможність позивача на ринку.

За наведених обставин, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Аналіз наведених норм вказує на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен пересвідчитися в тому чи існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

У відповідності до частини 2 статті 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже з наведеного видно, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

В матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За наведених обставин, на час розгляду заяви суд не вбачає в оскаржуваному рішенні ознак можливої небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ Рестин . Суду не доведено неможливість захисту прав товариства без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Наведені позивачем доводи підлягають судовому дослідженню під час розгляду справи по суті, а тому не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості у подальшому повторно ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТзОВ Рестин про забезпечення позову, оскільки позивачем на цій стадії не доведено суду наявність достатніх обставин, які КАС України пов`язує із застосуванням заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рестин до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.

Ухвалу з питань забезпечення позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Мричко Н.І.