Рішення

від 27.08.2020 по справі 903/458/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2020 року Справа № 903/458/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "Соціальна сфера", м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернетдевелс Фемелі", м.Горохів, Волинська обл.

про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном

Cуддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Олейник І. Ю., адвокат ордер Ас № 1006956

від відповідача: Денисюк М. О. - директор

встановив: 24.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Соціальна сфера" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернетдевелс Фемелі" про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, зокрема виробничим приміщенням площею 585 м.кв., що знаходиться в місті Луцьку, по вул. Боженка, 34А, шляхом виселення, земельною ділянкою площею 52 кв.м., що знаходиться в місті Луцьку, по вул. Боженка, 34А, шляхом її звільнення від майна відповідача.

Позовна заява обґрунтована закінченням терміну дії договору оренди від 03.04.2017.

Ухвалою суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.07.2020 о 10 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Ухвалу суду позивач отримав 06.07.2020. Відповідачу ухвала суду направлена на електронну адресу та повторно 22.07.2020 поштовим зв`язком, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (а.с. 37, 39).

Позивач у клопотанні від 22.07.2020 розгляд справи просить відкласти у зв`язку з запровадженням на всій території України карантину та перебуванням уповноваженого представника товариства на самоізоляції по причині ймовірного контакту з хворими на коронавірус.

Відповідач у клопотанні від 29.07.2020 №29/07 розгляд справи просить відкласти у зв`язку з відсутністю можливості попередньо ознайомитись з матеріалами справи та необхідністю підготовки відзиву. Просить суд продовжити строк для подання відзиву.

ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Враховуючи вищевикладене, клопотання сторін про відкладення розгляду справи, запровадження на всій території України карантину, відсутність відзиву на позовну заяву, продовження строків на його подання, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд протокольною ухвалою від 29.07.2020 підготовче засідання відклав на 12.08.2020 о 10 год. 30 хв.

Відповідач у відзиві №10/08-1 від 10.08.2020 позовні вимоги заперечує, оскільки регулярно сплачує орендну плату, у передбачений п. 9.2 договору 14-денний строк повідомлення про припинення договору оренди не отримував. Про намір припинити договір дізнався при ознайомленні з матеріалами справи. Заперечення щодо дії договору не надходили і протягом місяця після закінчення дії договору (а.с. 53-55).

Позивач у відповіді на відзив від 13.08.2020 зазначає, що ТОВ "Інтернетдевелс Фемелі" своє заперечення мотивує тим, що договір оренди від 03 квітня 2017 року був автоматично пролонгований на новий строк, оскільки ними не було одержано від ПрАТ Соціальна Сфера заперечень на пролонгацію договору оренди. З даними твердженнями не погоджується, оскільки, ще до закінчення терміну дії договору оренди ПрАТ Соціальна Сфера неодноразово направляло на юридичну та поштову адресу відповідача відповідні повідомлення від 03.01.2020, 24.01.2020, 28.02.2020. Крім того по закінченню терміну дії договору оренди (31.03.2020) від 03.04.2017 року, 06 квітня 2020 року ПрАТ Соціальна Сфера надіслало на юридичну та поштову адресу відповідача письмову вимогу про звільнення колишніх орендованих приміщень та земельної ділянки від самовільно зробленої прибудови ТОВ "Інтернетдевелс Фемелі". Також зауважує, що ТОВ "Інтернетдевелс Фемелі" не заперечує факту надіслання ПрАТ Соціальна Сфера поштовим зв`язком повідомлень проприпинення договору оренди, а заперечує лише факт одержання нею таких повідомлень у відділеннях поштового зв`язку. ПрАТ Соціальна Сфера вважає, що не отримання відповідачем кореспонденції, яку позивач надсилав цінними листами з описом за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, відповідно, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі. Просить задоволити позовні вимоги та відшкодувати витрати на надання правової допомоги в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Позивач супровідним листом від 26.08.2020 надіслав до матеріалів справи докази повернення ПрАТ Соціальна Сфера ТОВ Інтенетдевелс Фемелі коштів, сплачених по закінченню договору оренди.

У судовому засіданні 26.08.2020 оголошено перерву до 27.08.2020 до 14:00 год. для врегулювання спору та доплати позивачем судового збору.

У судовому засіданні 27.08.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Сторони повідомили про домовленість врегулювати спір в період виконання рішення.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, господарський суд, -

встановив:

03 квітня 2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернетдевелс Фемелі" та Приватним акціонерним товариством Соціальна Сфера укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) виробничі приміщення загальною площею 585,0 м. кв., за адресою м. Луцьк, вул. Боженка, 34А (а.с. 4-5).

Пунктами 1.2, 1.3 договору сторони встановили, що в рамках цього договору орендодавець передає орендарю в користування частину земельної ділянки, яка знаходиться у власності орендодавця та призначена для обслуговування приміщення, в якому знаходиться майно. Орендар використовуватиме орендовану частину земельної ділянки для обслуговування майна. Вартість оренди частини земельної ділянки включається в загальну вартість оренди, визначеної п. 3.1 цього договору. Площа частини земельної ділянки, яка орендується орендарем за договором, становить 52 м.кв. Майно, що передається в оренду за цим договором, буде використовуватись орендарем як КоЛокейшн (коворкінг) центр для спеціалістів в галузі інформаційних технологій. Майно (приміщення) передається в оренду та повертається орендодавцю після закінчення строку дії цього договору на підставі акту прийому-передачі, в якому зазначається перелік (склад) переданого в оренду.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 договору даний договір діє з моменту його підписання. Умови договору зберігають свою силу на весь строк дії договору крім випадків, передбачених даним договором. Строк оренди починає відлік з моменту передачі майна в оренду згідно п. 2.2 даного договору. Сторони уклали даний договір строком на 2 роки 261 день. Даний договір діє до 31 березня 2020 року. Сторони домовились, що у випадку, якщо протягом 14-ти днів до моменту закінчення строку дії цього договору одна зі сторін не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору, то цей договір вважатиметься пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що 03.01.2020, 24.01.2020, 28.02.2020 відповідачем на адресу позивача було надіслано повідомлення про припинення договору оренди із пропозицією укласти новий договір оренди на нових умовах скориставшись переважним правом (а.с. 11-19).

06 квітня 2020 року ПрАТ Соціальна Сфера надіслало орендарю письмову вимогу про звільнення колишніх орендованих приміщень та земельної ділянки від самовільно зробленої прибудови (а.с. 20-22).

Вимога залишена без відповіді та реагування.

06 травня 2020 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про помилково сплачені кошти в сумі 14 040 грн 00 коп. за оренду у зв`язку з тим, що договір оренди від 03.04.2017 закінчив свою дію і не пролонгувався на таких самих умовах (а.с. 23-25).

За своєю правовою природою договір від 03.04.2017 є договором оренди. Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками печатки господарюючих суб`єктів.

Згідно з статтями 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить і ЦК. Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на наведені положення договору та норми чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний повернути об`єкт оренди з моменту припинення дії договору за актом здачі-приймання.

Згідно із ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених дим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 764 Цивільного кодексу України встановлює, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як роз`яснено у п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29 травня 2013 року N 12, за змістом статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідач в своїх запереченнях на позов посилається на неотримання ним повідомлення про припинення договору оренди та автоматичну пролонгацію на новий строк. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ Соціальна Сфера повідомлення про закінчення терміну дії договору та заперечення на пролонгацію надсилало на юридичну адресу відповідача: 45700 Волинська область, м. Горохів, вул. Чкалова, 2 та на адресу орендованого майна: 43017 м. Луцьк вул. Боженка, 34-А.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичною адресою ТОВ "Інтернетдевелс Фемелі" є: 45700 Волинська область, м. Горохів, вул. Чкалова, 2. Повідомлення про закінчення терміну дії договору оренди та заперечення на пролонгацію надсилались на юридичну адресу ТОВ "Інтернетдевелс Фемелі".

Згідно з нормами чинного законодавства заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк мають бути надіслані орендодавцем не пізніше ніж упродовж місяця після закінчення терміну дії договору оренди, що і було зроблено орендодавцем у даному випадку.

Враховуючи наведене, не отримання відповідачем кореспонденції, яку було надіслано за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, відповідно, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України у справі №914/866/17 від 24.04.18.

Крім того, відповідач просить стягнути з позивача 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

01.10.2020 між ПрАТ Соціальна сфера та (клієнт) та ФОП Олейник І.Ю. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 29).

Відповідно до акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 15.07.2020 сторони погодили, що гонорар за надання правової допомоги по господарській справі №903/458/20 в Господарському суді Волинської області становить 5 000 грн. (згідно п. 5.5 договору).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

До матеріалів справи долучено акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 15.07.2020 (а.с. 89) та платіжне доручення №535 від 15.07.2020 на суму 5 000,00 грн. з призначенням платежу оплата витрат на правову допомогу по справі №903/458/20 (а.с. 90)

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного суду від 03.10.2019 у справа № 922/445/19.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, а також час, витрачений адвокатом на такі послуги, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому підлягає задоволенню у сумі 5000 грн 00 коп.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Усунути перешкоди в користуванні Приватним акціонерним товариством Соціальна Сфера (вул. Боженка, 34-а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21750874) нерухомим майном - виробничими приміщеннями загальною площею 585 м.кв., що знаходяться в місті Луцьку по вулиці Боженка, 34А, шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернетдевелс Фемелі (вул. Чкалова, 2, м. Горохів, код ЄДРПОУ 41212571).

3. Усунути перешкоди в користуванні Приватним акціонерним товариством Соціальна Сфера (вул. Боженка, 34-а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 21750874) нерухомим майном - земельною ділянкою площею 52 м. кв., що знаходиться в місті Луцьку по вулиці Боженка, 34А, шляхом її звільнення від майна Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернетдевелс Фемелі (вул. Чкалова, 2, м. Горохів, код ЄДРПОУ 41212571).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернетдевелс Фемелі (45700, Волинська обл., м. Горохів, вул. Чкалова, буд. 2, код ЄДРПОУ 41212571) на користь Приватного акціонерного товариства Соціальна сфера (43017, м. Луцьк, вул. Боженка, 34 а, код ЄДРПОУ 21750874) 4 204 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 5000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, а всього 9 204 грн. 00 коп. (дев`ять тисяч двісті чотири грн. 00 коп.)

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

04.09.2020

Суддя А. М. Кравчук