Рішення

від 31.08.2020 по справі 924/90/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 Справа № 924/90/20

За позовом:Фермерського господарства Агро Віта АФ , Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Новостав до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Терлан , м. Львів про:стягнення 150000,00 грн. боргу та 13950,00 грн. пені та 10500,00 грн. штрафу за договором купівлі-продажу №23/10-сн від 23.10.2019р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.-М.В. Представники сторін: від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явився

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

У лютому 2020р. ФГ Агро Віта АФ звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ Терлан про стягнення 150000,00 грн. боргу, 13950,00 грн. пені та 10500,00 грн. штрафу за договором купівлі-продажу №23/10-сн від 23.10.2019р.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2020р. у справі №924/90/20 позовну заяву ФГ Агро Віта АФ передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №924/90/20 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Ухвалою від 11.03.2020р. суд залишив позовну заяву ФГ Агро Віта АФ без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з усуненням ФГ Агро Віта АФ недоліків позовної заяви, ухвалою від 24.03.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Ухвалою від 21.04.2020р. суд повернув ФГ Агро Віта АФ заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. №978/20 від 16.04.2020р.).

Ухвалою від 24.06.2020р. суд ухвали розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначив на 06.07.2020р.

Ухвалою від 06.07.2020р. суд викликав відповідача у судове засідання, призначене на 17.08.2020р.

Ухвалою від 17.08.2020р. суд відклав розгляд справи по суті на 31.08.2020р.

На адресу суду від позивача надійшли: уточнення до позовної заяви з додатками (вх. №13471/20 від 23.03.2020р.), лист з додатками (вх. №15895/20 від 15.04.2020р.), довідка про розмір боргу (вх. №21229/20 від 06.07.2020р.), довідка про розмір боргу (вх. №24444/20 від 17.08.2020р.), довідка про розмір боргу та заява про розгляд справи без участі представника позивача (вх. №25178/20 від 26.08.2020р.).

ПОВІДОМЛЕННЯ СТОРІН.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 31.08.2020р. не забезпечив. У заяві (вх. №25178/20 від 26.08.2020р.) просить суд розглядати справу без участі представника.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 31.08.2020р. не забезпечив.

Поштовий конверт, яким відповідачу надсилалася ухвала суду про відкриття провадження у справі від 24.03.2020р., повернувся на адресу суду з відміткою відділення зв`язку За закінченням терміну зберігання .

Ухвала суду від 24.06.2020р. одержана відповідачем 01.07.2020р., що підтверджується витягом з веб-сайту АТ Укрпошта , за результатами відстеження поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 7901413275450.

Поштовий конверт (штрих-кодовий ідентифікатор 7901413308650), яким відповідачу надсилалася ухвала суду від 06.07.2020р., повернувся на адресу суду з відміткою відділення зв`язку За закінченням терміну зберігання та Адресат відсутній . Згідно відповіді АТ Укрпошта (наданій на запит Господарського суду Львівської області) (вх. №25358/20 від 28.08.2020р.), поштове відправлення штрих-кодовий ідентифікатор 7901413308650, не було вручене у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Поштовий конверт (штрих-кодовий ідентифікатор 7901413275450), яким відповідачу на надсилалася ухвала суду від 17.08.2020р., знаходиться на поштовому відділенні, станом на 31.08.2020р. відповідачем не одержаний.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 08.07.2019р. у справі №904/10192/14, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи те, що ухвала суду від 24.06.2020р. одержана відповідачем 01.07.2020р., а поштові конверти, якими відповідачу надсилалися ухвали від 24.03.2020р. та від 06.07.2020р. повернулися на адресу суду з причин закінчення терміну зберігання та відсутності адресата, ТОВ Терлан вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд Господарським судом Львівської області справи №924/90/20.

Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, зокрема, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відтак, відповідач, знаючи про існування даного спору мав можливість ознайомитися з усіма винесеними судом ухвалами по справі, в т.ч. ухвалою від 17.08.2020р. про відкладення розгляду справи на 31.08.2020р.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

У позовній заяві позивач зазначає, що 23.10.2019р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №23/10-сн, на виконання якого позивачем як продавцем було передано у власність відповідача (покупця) товар - соняшник 3 класу 2019 року загальною вартістю 939560,00 грн. За умовами договору відповідач зобов`язувався здійснити 60% вартості товару напротязі 3 банківських днів з моменту отримання товару та 40% перерахувати протягом 3 банківських днів з моменту отримання всіх оригіналів документів на товар та реєстрації податкових накладних. Оскільки у строк, встановлений договором відповідач товар у повному обсязі не оплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 150000,00 грн. боргу, 13950,00 грн. пені та 10500,00 грн. штрафу.

Аргументи відповідача.

Відповідач за відзиву на позовну заяву та доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

23.10.2019р. між ТОВ Терлан (покупцем) та ФГ Агро Віта АФ (продавцем) укладено договір купівлі-продажу №23/10-сн (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця соняшник 3 класу врожаю 2019 року, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору.

Так, п. 4.1. - 4.2. Договору передбачено, щопоставка здійснюється на елеватор ПП Захід-Агроінвест за адресою: Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, у строк до 23.10.2019р. включно. Поставка товару підтверджується оригіналами наступних документів: видаткової накладної, податкової накладної, зареєстрованої відповідно до чинного законодавства. Датою поставки вважається підписання сторонами видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної №23/10-19 від 23.10.2019р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар (соняшник 3 класу врожаю 2019 року в кількості 117,445 т) загальною вартістю 939560,00 грн., в т.ч. ПДВ 156593,33 грн.

Згідно Акта приймання-передачі №ЗА-00000128 від 23.10.2019р., прийнятий відповідачем товар за Договором був прийнятий на зерновий склад ПП Захід-Агроінвест .

У п. 5.1. - 5.3. Договору сторонами погоджено, що покупець здійснює оплату 60% вартості товару напротязі 3-х банківських днів з моменту отримання товару та 40% протягом 3-х банківських з моменту отримання всіх оригіналів супровідних документів на товар та реєстрації податкових накладних. В будь - якому випадку кінцевий розрахунок з продавцем за поставлений товар покупець здійснює після повної поставки об`єму зерна, вказаному в п. 2.1. Оплата вартості поставленого товару може здійснюватися частинами.

Податкова накладна №13 від 23.10.2019р. (складена за результатом продажу за Договором) зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.10.2019р. за №9255067108, що підтверджується наявною в матеріалах справи Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

На підставі наявних в матеріалах справи платіжних доручень та виписках по банківському рахунку судом встановлено, що поставлений відповідачеві товар був оплачений останнім частково, в наступному порядку:

- 29.10.2019р. - 358000,00 грн.;

- 30.10.2019р. - 300000,00 грн.;

- 12.11.2019р. - 57000,00 грн.;

- 14.11.2019р. - 74560,00 грн.

Таким чином, відповідачем здійснено оплату одержаного за Договором товару на загальну суму 150000,00 грн.

Докази сплати решти вартості переданого товару, в матеріалах справи відсутні.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що видаткова накладна за Договором підписана сторонами 23.10.2019р., а 30.10.2019р. позивачем здійснено реєстрацію податкової накладної, у відповідача виник обов`язок здійснити оплату решти вартості одержаного товару. Оскільки у строк встановлений Договором відповідачем не було в повному обсязі оплачено товар, він вважається таким, що прострочив, а заборгованість в розмірі 150000,00 грн. підлягає стягненню з нього в судовому порядку.

З приводу стягнення з відповідача пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ч. 1-2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За наведеними вище положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019р. у справі №904/4156/18.

Суд зазначає, що розмір пені і штрафу за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на те, що уклавши Договір купівлі-продажу №23/10-сн від 23.10.2019р., сторонами не було передбачено відповідальності у вигляді пені та штрафу за неналежне його виконання, а лише в п. 6.1. Договору вказано, що у випадку порушення зобов`язань, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства, обов`язок та умови сплати пені і штрафу у спірних правовідносинах не визначено законодавчим актом, суд прийшов до висновку, що позов у частині стягнення пені і штрафу задоволенню не підлягає.

При цьому, судом відхиляються посилання позивача на положення ст. 231 ГК України, як нормативно-правову підставу для стягнення пені та штрафу, оскільки зміст наведеної статті стосується, зокрема: 1) розміру штрафних санкцій у разі якщо порушення господарського зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором; 2) визначення способу формування розміру штрафних санкцій.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами, а тому підлягає частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2249,88 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Терлан (79067, м. Львів, вул. Богданівська, буд. 15А; код ЄДРПОУ 38117080) на користь Фермерського господарства Агро Віта АФ (30324, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Новостав, вул. Зелена, буд. 10; код ЄДРПОУ 41037759) 150000,00 грн. боргу та 2249,88 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2020р.

Суддя Р.В. Крупник