Рішення

від 04.09.2020 по справі 149/379/19

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/379/19

Провадження №2/149/17/20

Номер рядка звіту 20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2020 р.

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М. Г. ,

при секретарі Паламарчук Л.В.

за участю представників позивача адвоката Липня С.В., та представника за дорученням Грабов"як Л.І.,

відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Поворознюка Б.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Хміьницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до договору купівлі-продажу від 30.04.1993 року № 70 позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Позивач вирішив скористатися своїм право на приватизацію земельної ділянки і звернувся до органів місцевого самоврядування з відповідними заявами та позивачу було передано у власність земельну ділянку, розміром 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку розміром 0,10 га, призначену для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .

09.07.2018 року між позивачем та ДП Вінницький науково-дослідний та проектний інститут було укладено договір на виконання робіт щодо розроблення технічної документації з землеустрою щодо виділення земельних ділянок. Однак, 16.07.2018 року було отримано відповідь про призупинення виготовлення вказаної документації, оскільки наявний спір щодо меж з суміжним землекористувачем, тобто з відповідачем по справі.

У зв`язку із викладеним позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.

12.02.2019 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи.

20.03.2019 року ухвалою суду витребувано докази та залучено до участі у справі в якості третьої особи Уланівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області.

29.05.2019 року ухвалою суду призначено судово земельно-технічну експертизу та провадження у справі зупинено.

27.01.2020 року ухвалою суду провадження у справі відновлено та продовжено розгляд справи.

10.02.2020 року ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

04.03.2020 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача адвокат Липень С.В., та представник за дорученням Грабов"як Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник адвокат Поворознюк Б.М. заперечують щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позов є безпідставним та відповідач не порушує будь яким чином право позивача щодо користування земельною ділянкою.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.1993 року (а.с.10-11), технічного паспорту на житловий будинок (а.с.12-17), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 121912602 від 25.04.2018 року (а.с.18), ОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Згідно рішення 28 сесії 5 скликання Уланівської сільської ради від 12.11.2019 року (а.с.19) ОСОБА_2 передано у безкоштовну приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на розробку технічної документації.

Також ОСОБА_6 надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 розміром 0,10 га, що підтверджується витягом з рішення № 314 від 12.12.2017 року.(а.с.20)

У відповідності до акту від 17.05.2017 року, було проведено обстеження земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 , в присутності ОСОБА_7 та сусіда ОСОБА_8 , та під час обстеження встановлено, що видима тверда межа між земельними ділянками частково відсутня, будь яких інших умовних межові знаки на земельних ділянках відсутні. На основі обстеження рекомендовано звернутися до землепорядної організації, для встановлення меж згідно технічної документації.(а.с.21)

У відповідності до листа головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.10.2018 року № 0-2-0.25-466/119-18 (а.с.25), та державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 670243 від 22.03.2006 року та серії ЯБ № 670244 від 22.03.2006 року (а.с.51-52)встановлено, що за ОСОБА_9 зареєстровано дві земельних ділянки по АДРЕСА_2 .

Рішенням Уланівської сільської ради № 418 від 23.07.2014 року, спірні земельні ділянки площею 0,0227 розділено в рівних частках між ОСОБА_9 , АДРЕСА_2 та ОСОБА_6 АДРЕСА_1 .(а.с.23)

Однак, рішенням Уланівської сільської ради № 310 від 12.12.2017 року, скасовано Рішенням Уланівської сільської ради № 418 від 23.07.2014 року.(а.с.31)

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Статтею 153 ЗК України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 088/19 від 15.01.2020 року, встановлено, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , становить 0,3207 га з зовнішніми розмірами по параметру. Площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , становить 0,5203 га з зовнішніми розмірами по параметру. Фактичний розмір земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ) по АДРЕСА_2 , в порівнянні з правовстановлюючими документами збільшився на Ділянку № 2 площею 0,0010 га, Ділянку № 5 - 0,0005 га, Ділянку № 7 - 0,0168 га та Ділянку № 8 - 0,0147, за рахунок яких земель збільшилась земельна ділянка ОСОБА_1 не представляється можливим, оскільки спірні частини ділянки площею 0,0147 та 0,0168 не знаходяться в приватній власності та у фактичному користуванні сусіднього землевласника, що фактично відображено на план-схемі в Додатку 3,4 до висновку.

Фактичні розміри та конфігурація земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 та що перебуває у користуванні ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ) не відповідає розмірам та конфігурації даної земельної ділянки, вказаним у державних актах на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 670243 від 22.03.2006 року та серії ЯБ № 670244 від 22.03.2006 року.

В план - схемі (додаток № 1), відображено земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6 та земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ), на якій зазначено лінію проходження колишньої межі земельних ділянок. Відповідно до план - схеми (додаток № 3) вбачається, що приватизована земельна ділянка ОСОБА_1 не відповідає площі та конфігурації визначених в державних актах на право власності на земельні ділянки ЯБ № 670244 та ЯБ № 670243, кадастровий номер земельних ділянок 0524887400:06:000:0003 та 0524887400:06:000:0002.

Порушення права позивача на користування земельною ділянкою підтвердила в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, експерт Лесько І.В. , яка підтвердила факт, що погріб (точка 13), який є власністю ОСОБА_6 , знаходиться на земельній ділянці, якою без правових підстав користується ОСОБА_1 . Також зазначила, що земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 збільшилась в сторону земельної ділянки ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, крім інших, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Суд вказує на те, що неодноразово надавалась сторонам можливість для вирішення спору мирним шляхом, але жодних дій для цього вчинено не було. Дії відповідача позбавляють можливості позивача скористатися своїм правом для розроблення технічної документації з землеустрою щодо виділення земельних ділянок та їх приватизації.

У постановах Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року (N 6-1920цс15) та 30 березня 2016 року (N 6-265цс16) міститься висновок про те, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма встановлює об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом з тим особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України) Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, судової земельно-технічної експертизи № 088/19 від 15.01.2020 року та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив порушене право позивача на користування земельною ділянкою та набуття на неї права власності, яке підлягає захисту шляхом звільнення відповідачем самовільно зайнятої частини земельної ділянки, користувачем якої був позивач, в бік земельної ділянки, що належить відповідачу, із зобов`язанням використовувати земельні ділянки в межах, визначених в державних актах на право власності на земельні ділянки, що буде відповідати нормам чинного законодавства та захищати право власності на земельні ділянки кожної із сторін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 103, 152, 153, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 373, 375, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , спадкоємця ОСОБА_9 , усунути створені перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 , звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 в бік своєї земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , як спадкоємця прав та обов`язків ОСОБА_9 , використовувати належні земельні ділянки в межах, визначених в державних актах на право власності на земельні ділянки ЯБ № 670244 та ЯБ № 670243, кадастровий номер земельних ділянок 0524887400:06:000:0003 та 0524887400:06:000:0002.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 704, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 11 221, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Войнаревич М. Г.