Рішення

від 03.09.2020 по справі 912/4033/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 рокуСправа № 912/4033/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4033/19

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ДАНА", вул. Молодіжна, 44, с. Братолюбівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27026

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, вул. академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030

про визнання права постійного користування

Представники сторін:

від позивача - Боруш А.О., посвідчення адвоката №199 від 30.08.17, ордер серія ВА №1002064 від 27.12.19;

від позивача - Науменко І.Ф. посвідчення адвоката №198 від 30.08.17, ордер серія ВА №1000107 від 24.01.20;

від відповідача - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "ДАНА" (далі - СФГ "ДАНА", позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - управління Держгеокадастру, відповідач) про

- визнання за Селянським (фермерським) господарством "Дана" право на постійне користування земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії КР № 00000301, виданого 13.11.2000 на ім`я ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову в укладенні договору оренди земельної ділянки" від 22.10.2019 № 11-6341/14-19-СГ;

- визнання за Селянським (фермерським) господарством "Дана" права на користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області;

- визнання договору оренди земельної ділянки площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області укладеним у редакції викладеній в прохальній частині позовної заяви;

- покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з моменту створення особою, якій видано Державний акт на право постійного користування землею, СФГ як юридичної особи, відбулась заміна землекористувача, а саме, фізична особа - фермер вибув із правовідносин землекористування, натомість його місце у правовідносинах землекористування в силу наведених вище вимог Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (який діяв на момент виникнення правовідносин) зайняло створене фермером СФГ, як землекористувач.

Припинення права користування земельною ділянкою, яка була надана з метою створення СФГ є лише ліквідація юридичної особи СФГ, у тому числі якщо не залишилося жодного члена СФГ чи його правонаступника, які бажають продовжити діяльність господарства, або встановлені законом вичерпні підстави, які діяли на момент виникнення правовідносин.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/4033/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; встановлено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Крім того, ухвалою від 28.12.2019 господарським судом задоволено заяву позивача та вжито заходи забезпечення позову. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, передання у власність чи надання в оренду, у тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), земельної ділянки загальною площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, або її частини. Заборонено державним кадастровим реєстраторам відділу у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 3521781500:02:002:9117, загальною площею 20,9999 га, яка розташована на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

13.01.2020 до господарського суду відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позову у повному обсязі та вважає його необґрунтованим, оскільки права останнього не порушені.

Ухвалою суду від 24.01.2020 зупинено провадження у справі № 912/4033/19 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/989/18 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою від 23.07.2020, за клопотанням позивача, поновлено провадження у справі № 912/4033/19 та призначено підготовче засідання на 12.08.2020 о 16:00 год.

28.07.2020 через канцелярію суду представником позивача подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме про:

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову в укладенні договору оренди земельної ділянки" від 22.10.2019 № 11-6341/14-19-СГ;

- визнання за Селянським (фермерським) господарством "Дана" права на користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 321781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області;

- визнання договору оренди земельної ділянки площею 20,9999 га, кадастровий номер 321781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області укладеним у відповідній редакції.

Ухвалою від 12.08.2020 судом постановлено прийняти відмову СФГ "Дана" від позову у частині позовних вимог у справі № 912/4033/19. Закрити провадження у справі №912/4033/19 в частині позовних вимог про: визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову в укладенні договору оренди земельної ділянки" від 22.10.2019 № 11-6341/14-19-СГ; визнання за Селянським (фермерським) господарством "Дана" права на користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 321781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області; визнання договору оренди земельної ділянки площею 20,9999 га, кадастровий номер 321781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області укладеним у відповідній редакції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Закрити підготовче провадження та призначити справу №912/4033/19 до судового розгляду по суті на 03.09.2020 о 12:00 год.

03.09.2020 розпочато розгляд справи по суті.

Відповідач в засідання не прибув, причини неявки не повідомив, повідомлений належним чином. Також в матеріалах справи міститься клопотання від 12.08.2020 про слухання справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 03.09.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2000, на підставі рішення Добровеличківської районної ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області від 03.07.2000 №145, громадянину ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР 00000301, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №102 (а.с. 23).

11.12.2004 зареєстровано статут СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 (а.с. 24-29), засновником якого є ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського МРУЮ Миколаївської області (а.с. 30).

10.10.2012 рішенням засновника СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 виключено зі складу засновників СФГ ОСОБА_1 в зв`язку зі смертю, визнано засновником ОСОБА_2 , затверджено нову редакцію статуту та 05.11.2012 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів (а.с. 33-39).

16.05.2019 укладено договір купівлі-продажу частки у статутного (складеному) капіталі СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 40-41).

20.05.2019 рішенням засновника СФГ"ДАНА" ОСОБА_1 ОСОБА_3 затверджено нову редакцію статуту СФГ та проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, згідно яких господарство має назву СФГ"ДАНА" (а.с. 42-48).

З підстав викладеного позивач зазначає, що після створення СФГ права та обов`язки щодо користування земельними ділянками, у тому числі і отриманими засновником на праві постійного користування для ведення фермерського господарства, фактично здійснює юридична особа, тому підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3521781500:02:002:9117 відсутні.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 та ч.1 ст.14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 р. та 2001 р.), Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 №2009-XII, Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 №973-IV та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону №973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей (ст. 22 ЗК України 2001 року).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2009-XII (в редакції на дату видачі Державного акта на право постійного користування землею), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України у редакції 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону №2009-XII у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, можуть бути земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім`ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами. Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.

Права фермерського господарства та його членів, зокрема, продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі, визначені ст. 14 Закону №973-IV.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що з метою використання спірної земельної ділянки (державний акт на право постійного користування землею від 13.11.2000 серія КР00000301) за цільовим призначенням - ведення селянського (фермерського) господарства - зазначена земельна ділянка була передана громадянином ОСОБА_1 до створеного СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними статутними документами СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 .

Статтею 8 Закону №973-IV встановлені особливості реєстрації СФГ. Відповідно до частини першої цієї статті після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Частиною другою цієї статті передбачено, що державна реєстрація фермерського господарства здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Отже, законом передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття СФГ правосуб`єктності. Також одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагає у подальшому здійснити реєстрацію СФГ. Тобто закон не передбачає права використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

Разом з тим Державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови СФГ відповідно до ч.5 ст. 2 Закону №2009-XII. На час видачі акта СФГ як юридична особа ще не існує. Тобто, особливості створення СФГ (ФГ) полягають у тому, що: - обов`язковою передумовою створення СФГ (ФГ) є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону про СФГ) права на земельну ділянку, надану для ведення СФГ (ФГ); - коло учасників селянського СФГ (ФГ) є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами СФГ (ФГ) (ч.2 ст. 2 Закону №2009-XII).

В системно-логічному зв`язку з нормами Закону №973-IV знаходяться норми статті 141 Земельного кодексу України 2001 року (у редакції чинній на час державної реєстрації позивача), якими встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, одержання правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельної ділянки для ведення СФГ є необхідною передумовою набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. При цьому використання такої земельної ділянки без створення СФГ законом передбачено не було.

Як встановлено судом, 11.12.2004 проведено державну реєстрацію СФГ "ДАНА" ОСОБА_1. (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського МРУЮ Миколаївської області (а.с. 30).

21.05.2019 проведено державну реєстрацію змін та доповнень до статуту СФГ "ДАНА", засновником якого зазначено ОСОБА_3 (а.с. 43-47, 59-61)

СФГ "ДАНА" здійснює свою діяльність до цього часу, що також підтверджується витягом із ЄДР станом на 23.09.2019 та матеріалами справи.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який надано позивачем у справу, СФГ "ДАНА" є землекористувачем земельної ділянки площею 20,9999 га за кадастровим номером 3521781500:02:002:9117 (а.с. 65).

Згідно ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції чинній на час видачі Державного акта), громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції чинній на час видачі Державного акта) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Нормами ст. 9 Закону №2009-XII передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону №937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

Вказані правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/989/18 постанова від 23.06.2020.

Також, у вище зазначеній постанові Верховним Судом зроблено правовий висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Як встановлено судом у даній справі, спірна земельна ділянка була надана гр. ОСОБА_1 саме з метою створення фермерського господарства, яке було останнім створено та зареєстровано 11.12.2004, тобто на підставі Закону України від 19.06.2003 № 973-IV "Про фермерське господарство" та СФГ мало право на постійне користування земельною ділянкою.

Згідно статті 92 Земельного кодексу України (у редакції на момент смерті голови СФГ ОСОБА_1.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

З наведеного вбачається, що на момент смерті засновника СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 , право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Після смерті засновника СФГ "ДАНА" ОСОБА_1 в 2011 році фермерське господарство продовжувало використовувати спірну земельну ділянку. СФГ "ДАНА" на даний час не припинено.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ "ДАНА", так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що право постійного користування спірною земельною ділянкою зберігається за СФГ "ДАНА" до часу припинення діяльності фермерського господарства.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до законодавства України постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії КР № 00000301, виданого 13.11.2000 на ім`я ОСОБА_1 , на сьогодні є СФГ "ДАНА".

Разом з цим, суд зазначає, що факт перебування спірної земельної ділянки саме у користуванні СФГ "ДАНА" також підтверджується податковими деклараціями з фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік, з плати за землю за 2015-2019 роки, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи наявність спору щодо належності права постійного користування землею та відсутності правових підстав для невизнання такого права за позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позову про визнання за СФГ "ДАНА" права на постійне користування земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії КР № 00000301, виданого 13.11.2000 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову покладається на відповідача.

Згідно з частиною 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 28.12.2019, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством "ДАНА" (вул. Молодіжна, 44, с. Братолюбівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27026, і.к. 31715402) право на постійне користування земельною ділянкою площею 20,9999 га, кадастровий номер 3521781500:02:002:9117, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Гнатівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області і посвідчена Державним актом на право користування землею серії КР № 00000301, виданого 13.11.2000 на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, і.к. 39767636) на користь Селянського (фермерського) господарства "ДАНА" (вул. Молодіжна, 44, с. Братолюбівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27026, і.к. 31715402) 2881,50 грн судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.09.2020.

Суддя В.Г. Кабакова